Вирок № 93030125, 18.11.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/5643/16-к 18.11.2020

н\п 1-кп/490/493/2016

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5643/16-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого - судді Медюка С.О.,

при секретарі Гудковій Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016150020001286 від 16.03.2016 року, яке об`єднане з кримінальним провадженням за №12016150020003855 від 19.08.2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Миколаїві, є громадянином України, має професійно-технічну освіту, не одружений, офіційно не працює, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий:

- 23.02.2016 року Корабельним районним судом м.Миколаєва за ч.1 ст.185 КК України до штрафу у сумі 850 грн., ухвалою Корабельного районного суду м.Миколаєва від 21.09.2016 року штраф замінено на 50 годин громадських робіт;

- 29.04.2016 року Ленінським районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.185 КК України до 6 місяців арешту, на підставі ч.4 ст.70 КК України вирок Корабельного районного суду м.Миколаєва від 23.02.2016 року виконувати самостійно, вироком апеляційного суду Миколаївської області від 14.12.2016 року вирок суду від 29.04.2016 року в частині призначеного покарання скасовано та постановлено новий, яким призначено покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України вирок Корабельного районного суду м.Миколаєва від 23.02.2016 року виконувати самостійно;

- 24.04.2017 року Корабельним районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.ч.1, 4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 19.09.2017 року Ленінським районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.ч.1, 4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, вироком апеляційного суду Миколаївської області від 05.12.2017 року вирок суду від 19.09.2017 року в частині призначеного покарання скасовано та призначено покарання за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.ч.1, 4 ст.70 КК України у виді 4 років позбавлення волі, вирок Корабельного районного суду м.Миколаєва від 23.02.2016 року виконувати самостійно;

- 17.04.2018 року Заводським районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, вирок Корабельного районного суду м.Миколаєва від 23.02.2016 року виконувати самостійно;

- 02.07.2018 року Ленінським районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.ч.1, 4 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, вироком Миколаївського апеляційного суду від 20.12.2018 року вирок суду від 02.07.2018 року в частині призначеного покарання скасовано та призначено покарання за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.ч.1, 4 ст.70, ст.71 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, вирок Корабельного районного суду м.Миколаєва від 23.02.2016 року виконувати самостійно, звільнений 06.03.2019 року по відбуттю строку покарання;

- 19.11.2019 року Корабельним районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.185 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі, вирок Корабельного районного суду м.Миколаєва від 23.02.2016 року виконувати самостійно;

- 10.12.2019 року Центральним районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України, вирок Корабельного районного суду м.Миколаєва від 23.02.2016 року виконувати самостійно;

- 27.01.2020 року Корабельним районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, вирок Корабельного районного суду м.Миколаєва від 23.02.2016 року виконувати самостійно;

- 11.03.2020 року Заводським районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.ч.1, 4 ст.70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, вирок Корабельного районного суду м.Миколаєва від 23.02.2016 року виконувати самостійно,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України,

за участю прокурора Шинкарюка А.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Разумовської О.Г.,

В С Т А Н О В И В:

18.08.2016 року приблизно о 17:00 год., ОСОБА_1 знаходився в приміщені ТЦ "МЕТРО", який розташований за адресою: м.Миколаїв, пр.Героїв України (Героїв Сталінграду), 9-д.

Знаходячись у вказаний час у зазначеному місці, у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме два блоки цигарок марки "Parliament" Aqua Blue. Після чого, ОСОБА_1 , реалізуючи свій умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігав, шляхом вільного доступу, з торгової полиці, таємно, викрав вказані тютюнові вироби, а саме сигарети марки "Parliament" Aqua Blue.

Після цього, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна" майнову шкоду на загальну суму 462,00 гривень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України (епізод від 18.08.2016 року) винним себе визнав повністю та підтвердив факт викрадення майна ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна" за вище викладених обставин.

Крім визнання обвинуваченим своєї провини у вчиненому злочині, його вина додатково підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні наступними доказами по справі.

Як вбачається з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 19.08.2016 року, 19 серпня 2016 року від громадянина ОСОБА_2 , 1953 року народження, було прийнято усну заяву, відповідно до якої 18.08.2016 року в приміщенні магазину "Метро", який розташований по пр.Героїв України (Героїв Сталінграду), 9 Д в м.Миколаєві, співробітниками магазину виявлено недостачу товару.

Згідно протоколу огляду місця події від 19.08.2016 року із фототаблицею до нього, місцем вчинення злочину є приміщення магазину "Метро", що розташований за адресою: м.Миколаїв, пр.Героїв України (Героїв Сталінграду), 9 Д.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 19.08.2016 року, останній добровільно видав працівникам поліції відеозапис з камер відеоспостереження приміщення магазину "Метро", розташованого за адресою: м.Миколаїв, пр.Героїв України (Героїв Сталінграду), 9 Д, в період часу з 17:00 год. по 18:00 год. 18.08.2016 року, на яких зображено, як невідомий чоловік викрав 2 блоки сигарет марки "Парламент".

Згідно протоколу огляду носія інформації диску DVD-RW від 23.08.2016 року, було проведено огляд відеозапису від 18.08.2016 року з камер відеоспостереження приміщення магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", розташованого за адресою: м.Миколаїв, пр.Героїв України (Героїв Сталінграду), 9 Д.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.10.2016 року, представник потерпілого ОСОБА_2 у присутності двох понятих, впізнав ОСОБА_1 за рисами його обличчя та зачіскою, і вказав на нього, як на особу, яка 18.08.2016 року приблизно о 17:10 год. викрав з магазину "Метро" 2 блоки сигарет марки "Парламент".

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.10.2016 року, свідок ОСОБА_3 у присутності двох понятих, впізнала ОСОБА_1 за рисами його обличчя та зачіскою, і вказала на нього, як на особу, яка 18.08.2016 року приблизно о 17:10 год. викрав з магазину "Метро" 2 блоки сигарет марки "Парламент".

Згідно довідки ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" від 19.08.2016 року №055/23/16, в результаті позапланової перевірки, проведеної 19.08.2016 року в філії ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" в м.Миколаїв, розташованої за адресою: м.Миколаїв, пр.Героїв України (Героїв Сталінграду), 9-Д, виявлена нестача у відділі "Напої", а саме: 2 блоків сигарет марки "Парламент Аква блю" на загальну суму 462 грн. 00 коп. (сума з ПДВ - 582 грн. 12 коп.).

Оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, суд вважає встановленими обставини стосовно таємного викрадення майна ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна", оскільки вони підтверджуються наведеними вище та дослідженими письмовими матеріалами кримінального провадження.

Досліджені в судовому засіданні докази логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі, як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку.

Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту.

Всебічно, повно та неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, знайшла своє підтвердження.

Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 15.03.2016 року біля 17:20 год., він знаходився в магазині "Везунчік", який розташований за адресою: м.Миколаїв, пр.Центральний (Леніна), 74/8, та реалізовуючи свій умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, діючи повторно, підійшов до прилавку, де в цей час знаходилась сумка, яка належить потерпілій ОСОБА_4 , та дістав з неї гаманець, в якому знаходились грошові кошти в розмірі 100 грн., картка Приват-Банку та сховав його у свій пакет, але був помічений однією з покупців, яка повідомила про це потерпілу ОСОБА_5 .. Підійшовши до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 попросила його показати, що знаходиться в пакеті та побачила свій гаманець.

Після чого, утримуючи викрадене при собі, розуміючи, що його дії є явними для оточуючих, ОСОБА_1 намагався зникнути з місця події, але довести свій умисел до кінця не зміг, хоч і виконав всі дії, які вважав необхідними, вибіг з магазину та не маючи реальної можливості будь-яким чином реалізувати викрадене майно, був одразу ж зупинений свідком ОСОБА_7 , яка бігла за ним з магазину на вулицю та співробітниками роти реагування батальйону поліції охорони в Миколаївській області.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України (епізод від 15.03.2016 року) винним себе не визнав та суду пояснив, що 15.03.2016 року він, знаходячись в приміщенні магазину "Везунчік", який розташований за адресою: м.Миколаїв, пр.Центральний (Леніна), 74/8, біля прилавку побачив у відкритій жіночій сумці гаманець, який належав потерпілій ОСОБА_8 .. Після цього, скориставшись відсутністю уваги потерпілої, таємно дістав даний гаманець з жіночої сумки та поклав його до свого пакету. В цей час, інша жінка, яка також знаходилась в приміщенні магазину, зробила йому зауваження з приводу того, що він нібито взяв з полиці воду та поклав її до свого пакету. На вказане зауваження він відповів, що ніякої води не брав, та відкривши свій пакет, дістав гаманець, який повернув потерпілій ОСОБА_8 .. Потім, він направився до виходу з приміщення магазину, де його було затримано співробітниками охорони. Зазначив, що потерпіла ОСОБА_8 не бачила, як він викрав її гаманець, а тому вважає, що його дії неправильно кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України та просив перекваліфікувати їх на ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

На підтвердження вини ОСОБА_1 прокурором були надані наступні докази, а саме:

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 15.03.2016 року, згідно якого, 15 березня 2016 року від громадянки ОСОБА_8 , 1992 року народження, було прийнято усну заяву, відповідно до якої вона просить прийняти заходи до невідомого чоловіка, який 15.03.2016 року приблизно о 17:20 год., знаходячись в магазині "Везунчік" по вул.Декабристів, відкрито викрав гаманець, в якому знаходилися грошові кошти в розмірі 100 грн. та картка "ПриватБанку";

- протоколи огляду місця події від 15.03.2016 року із фототаблицями до них, згідно яких місцем вчинення злочину є приміщення магазину " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Під час проведення даних оглядів нічого не було виявлено та не вилучено;

- заяву ОСОБА_8 від 15.03.2016 року, відповідно до якої, остання добровільно видала працівнику поліції гаманець чорного кольору, яким 15.03.2016 року невідомий хлопець, знаходячись в магазині "Везунчік" за адресою: м.Миколаїв, пр.Центральний (Леніна), 74/8, відкрито заволодів;

- протокол огляду речей від 16.03.2016 року з фототаблицею до нього, відповідно до якого, було проведено огляд гаманця чорного кольору, який добровільно був виданий потерпілою ОСОБА_8 в приміщенні магазину "Везунчік";

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.04.2016 року, відповідно до якого, потерпіла ОСОБА_8 у присутності двох понятих, впізнала ОСОБА_1 за рисами його обличчя, зачіскою та кольором волосся, і вказала на нього, як на особу, яка 15.03.2016 року приблизно о 17:20 год. відкрито заволоділа її гаманцем;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.04.2016 року, відповідно до якого, свідок ОСОБА_9 у присутності двох понятих, впізнала ОСОБА_1 за рисами його обличчя, зачіскою та кольором волосся, і вказала на нього, як на особу, яка 15.03.2016 року приблизно о 17:20 год. відкрито заволоділа гаманцем, який належав ОСОБА_8 ;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.04.2016 року, відповідно до якого, свідок ОСОБА_10 у присутності двох понятих, впізнала ОСОБА_1 за рисами його обличчя, зачіскою та кольором волосся, і вказала на нього, як на особу, яка 15.03.2016 року приблизно о 17:20 год. відкрито заволоділа гаманцем, який належав ОСОБА_8 ;

- протокол проведення слідчого експерименту від 25.05.2016 року з фототаблицею до нього, згідно якого потерпіла ОСОБА_8 розповіла та показала події, які мали місце 15.03.2016 року приблизно о 17:20 год. за її участю та ОСОБА_1 в приміщенні магазину "Везунчік" за адресою: м.Миколаїв, пр.Центральний (Леніна), 74/8.

Оцінюючи усі надані прокурором докази, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 23 КПК України передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Відповідно до п.3 та п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у злочинах проти власності» №10 від 06.11.2009 року, крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.

Грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення.

Розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. Викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності потерпілої особи за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для неї, а також тоді, коли викрадення вчиняється у присутності особи, якій доручено майно, але вона перебуває в такому стані, що виключає можливість усвідомлювати значення того, що відбувається (сон, непритомність, стан сп`яніння).

Крадіжку і грабіж потрібно вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним. Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення відповідного злочину. Закінченим замахом на крадіжку є дії особи, яка викрала майно, але одразу була викрита. Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж, а в разі застосування насильства чи висловлювання погрози його застосування - залежно від характеру насильства чи погрози - як грабіж чи розбій.

У судовому засіданні встановлено, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на таємне викрадення майна ОСОБА_8 - гаманця. Зазначені факти підтверджуються поясненнями обвинуваченого ОСОБА_1 , який з першого засідання визнав, що вчинив крадіжку. В той час, як потерпіла ОСОБА_8 , на неодноразові виклики до суду не з`явилась та не підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті та протоколі проведення слідчого експерименту від 25.05.2016 року.

Враховуючи те, що грабіж - це відкрите викрадення чужого майна, а потерпіла в судовому засіданні не підтвердила вказані обставини, факт відкритого викрадення майна потерпілої не знайшов підтвердження в судовому засіданні.

Крім цього, ч.3 ст.23 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

З огляду на зазначені вимоги КПК України, стороною обвинувачення не забезпечено присутність свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_7 .. Не з`явились вказані свідки і на неодноразові судові виклики. Крім цього, в зв`язку з їх неявкою, прокурор відмовився від вказаних свідків.

А тому, факт відкритого викрадення майна потерпілої показами свідків також не підтверджено.

Твердження прокурора про те, що обвинувачений вчиняв вказаний злочин у присутності інших осіб, які усвідомлювали його дії, не ґрунтується на фактичних обставинах, які прокурор сам вважав встановленими і виклав в обвинувальному акті. Жодного доказу, який би переконливо вказував на те, що обвинувачений, будучи викритим, намагався утримати викрадені ним речі, до суду не подано. Сам по собі факт вчинення крадіжки у людному місці (магазин) не свідчить про відкритий характер викрадення за відсутності даних про те, що потерпіла чи сторонні особи усвідомлювали характер дій крадія.

Таким чином, оцінивши надані суду докази, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», суд приходить до висновку, що умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати з ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України на ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

За такого, дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує:

- за епізодом від 15.03.2016 року - за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно;

- за епізодом від 18.08.2016 року - за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує, що він вчинив злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин, його особу, а саме те, що він є раніше неодноразово судимим за вчинення аналогічних корисливих злочинів, офіційно не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, обставини, що пом`якшують покарання (щире каяття та повне визнання вини за епізодом від 18.08.2016 року), обставини, що обтяжують покарання - не встановлено.

Приймаючи до уваги обставини скоєння злочинів, форму вини, мотиви та спосіб їх вчинення, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі як таке, що буде відповідати його особі і тяжкості вчинених злочинів, і буде необхідним та достатнім для його виправлення та перевиховання.

Також, суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_1 востаннє був засуджений за вчинення аналогічного корисливого злочину. Враховуючи те, що ОСОБА_1 на шлях виправлення не став і знову вчинив корисливий злочин, суд вважає, що обвинувачений схильний до стійкої злочинної діяльності, що характеризує його, як негативну особу.

Цивільний позов по справі не заявлено, судові витрати відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

DVD-диск, з відеозаписом з камер відеоспостереження з приміщення магазину "Метро", розташованого за адресою: м.Миколаїв, пр.Героїв України (Героїв Сталінграду), 9 Д, за 18.08.2016 року, який слідчим визнано речовим доказом, не є таким речовим доказом у розумінні ч.1 ст.98 КПК України, а є засобом збереження електронної інформації, на якому збережено спеціально створені копії відповідних відеозаписів, тобто він підпадає під ознаки носіїв електронних документів (ч.ч.1, 2 ст.99 КПК України), та, відповідно, згідно правил, передбачених ч.ч.3, 5 ст.100 КПК України, має увесь час зберігатися в матеріалах кримінального провадження, що не потребує окремого процесуального рішення.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого по даному кримінальному провадженню не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 /три/ роки;

- за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 /два/ роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 /три/ роки 6 /шість/ місяців.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складення покарань за даним вироком та за вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 11.03.2020 року, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 /три/ роки 8 /вісім/ місяців.

Вирок Корабельного районного суду м.Миколаєва від 23.02.2016 року виконувати самостійно.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати у відповідності до вироку Заводського районного суду м.Миколаєва від 11.03.2020 року, а саме з 10.10.2019 року.

Речовий доказ:

- гаманець чорного кольору, який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_8 - залишити у останньої.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий Медюк С.О.