Ухвала суду № 93029892, 18.11.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3563/20

Провадження № 2/487/1793/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2020 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гаврасієнко В.О., за участю секретаря судового засідання Полінкевич К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Промхімскло» до Заводського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органу досудового слідства та прокуратури

ВСТАНОВИВ:

24.06.2020 року директор ТОВ «Промхімскло» звернувся до суду із позовною заявою до Заводського відділу поліції Головного управління Національної поліції, Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органу досудового слідства та прокуратури, мотивуючи свої вимоги тим, що у період з 19 лютого 2015 року по 02 вересня 2019 року слідчі СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні не застосовують передбачених законом заходів для виконання судового рішення.

Ухвалою судді від 30.06.2020 року зазначену справу прийнято до провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.10.2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті.

18.11.2020 року до суду надійшла заява директора ТОВ «Промхімскло» Бєлобородова А.А., у якій останні зазначив, що суд може закрити провадження по справі враховуючи висновки постанови Великої палати Верховного суду від 15.03.2018 року у справі № 461/1930/16-ц та вимоги п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Учасники процесу до судового засідання не з`явились.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання про відмову від позову і закриття провадження по справі підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає приписам статті 4 ГПК України, а правовідносини, з яких виник цей спір, мають господарський характер.

Стаття 4 ГПК України передбачає право юридичної особи на звернення до господарського суду.

У вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і спір господарськими, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Статтею 2 ГК України передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Повноваження прокурора визначаються статтею 121 Конституції України та Законом України "Про прокуратуру".

Спори, що виникають між юридичними особами та представниками прокуратури при реалізації ними своїх повноважень, за своїм суб`єктним складом підвідомчі господарським судам.

Отже, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК.

Майнові відносини (у розумінні статті 4 ГК України) суб`єктів господарювання з юридичними особами, у тому числі тими, що не є суб`єктами господарювання (органами державної влади), регулюються ГК та ГПК України.

У даній справі ТОВ «Промхімскло» заявило вимогу до Заводського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органу досудового слідства та прокуратури, така вимога не об`єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадає під дію статті 4 ГПК України, а тому зазначений спір підвідомчий господарському суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахування викладеного, суд приходить до переконання, що провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ч.1ст.255 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.255, 259, 353 ЦПК України, ст.20 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Промхімскло» до Заводського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органу досудового слідства та прокуратури – закрити.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського Апеляційного суду, або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.О. Гаврасієнко