Вирок № 93027828, 20.11.2020, Новоселицький районний суд Чернівецької області

20.11.2020

Справа № 720/101/20

Провадження № 1-кп/720/51/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді Оленчука І.В.,

секретарів Медвєдєв М.О.,Єфтемій М.І.,

за участю:

прокурорів Кисельов В.В., Чевка А.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Туз С.І.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новоселиця Чернівецької області кримінальне провадження внесене в ЄРДР за №42019261150000068 від 21 травня 2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, раніше судимого:

-вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 10.04.2002 року за ст.185 ч.3 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі із іспитовим строком на 1 рік;

-вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 04.12.2002 року за ст.185 ч.2 та ч. 3 КК України до 2 років 6 місяці позбавлення волі;

-вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16.10.2003 року заст.185 ч.2 та ч. 3 КК України до 3 років позбавленняволі;

-вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 11.07.2006 року за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі;

-вироком Апеляційного суду Чернівецькоїобласті від 06.09.2011 року за ст.309 ч.1 КК України до 1 рокупозбавлення волі;

-вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12.11.2012 року за ст.185 ч.2 КК України до 2 роківпозбавлення волі;

-вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.06.2016 року за ст.125 ч.1 та ст.185 ч.2 КК Українидо 3 років позбавлення волі;

-вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 22.11.2019 року за ст.125 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 , 05 травня 2019 року, близько 05:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи в будинку по АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, вчинив на потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , напад, застосувавши при цьому фізичне насильство, яке є небезпечним для життя і здоров`я та виражалось в нанесені останньому чисельних ударів в область голови та тіла, які спричинили консолідований перелом IX ребра по лопатковій лінії, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я та відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 70 гривень, банківськими платіжними картками та мобільним телефоном марки «Сігма»,розпорядився викраденим на свій власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України заперечував, разом з тим не заперечував факт заподіяння потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, а саме вказав, що 05.05.2019 року, він перебував в с. Магала Новоселицького району Чернівецької області,де також були присутні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .. Показав, що після спільного розпиття алкогольних напоїв ОСОБА_2 висловлювався нецензурно в сторону його колишньої дружини чим образив його як колишнього чоловіка, за що ОСОБА_1 наніс останньому декілька ударів по різним частинах тіла, а саме: бив по голові, обличчю, тулубу та наносив удари по ногам. Вказав, що удари він наносив як руками так і ногами.

Обвинувачений ОСОБА_1 категорично заперечував факт викрадення у потерпілого будь-яких речей та вказав, що потерпілий та свідки оговорюють його.

Таким чином обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, разом з тим не заперечував факт нанесення тілесних ушкоджень, а саме побиття потерпілогота просив йогосуворо не карати.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 187 КК України не визнав, його вина підтверджується показами потерпілого, свідків та матеріалами кримінального провадження.

Зокрема, будучи допитанимпотерпілий ОСОБА_2 , повідомив, що 04.05.2019 року, приблизно о 21:00 год. він приїхав на запрошення до своїх знайомих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в с. Магала Новоселицького району Чернівецької області, взявши з собою пляшку горілки та їжу, також в приміщенні він побачив ще одного чоловіка, як йому стало відомо пізніше це був ОСОБА_1 та вони спільно почали проводити своє дозвілля. В подальшому під час спільного розпиття алкогольних напоїв проявляючи явну агресію обвинувачений ОСОБА_1 кинув його на підлогу та почав наносити удари по різним частинам тіла, а саме по тулубу, ногам та голові. Вказані дії продовжувались протягом досить тривалого часу та від отриманих ударів потерпілий неодноразово втрачав свідомість та вказав, що під час його побиття ОСОБА_1 викрав в нього з кишені телефон марки «Сігма» та гаманець в якому знаходились платіжні карти: ПриватБанк та Банк Південний та грошові кошти в розмірі 800 грн.

Потерпілий також вказав, що після привласнення обвинуваченим банківських платіжних карток обвинувачений продовжуючи наносити удари вимагав повідомити пін-код до даних карток, однак він не повідомляв, після чого ОСОБА_1 продовжив наносити удари по різним частинам тіла. Зазначив, що під час даного побиття також були присутні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які намагались припинити дані дії, однак, ОСОБА_1 не реагував.Наступного ранку потерпілий направився до зупинки, щоб доїхати додому однак йому викликали карету швидкої допомоги, якою його було доставлено в лікарню.

Потерпілий також повідомив, що викрадене в нього обвинуваченим майно повернуто не було, та зазначив, що він не бачив коли та як в нього зникли наручний годинник та окуляри. Потерпілий одразу не звертався в поліцію та заяву про дані обставини написав пізніше, оскільки отримавши значні тілесні ушкодження лікувався вдома та у зв`язку з викраденням в нього телефону не мав можливості здійснити виклик в поліцію, а зателефонував пізніше з мобільного телефону свого брата, який приходив його навідати.

Допитана свідок ОСОБА_3 , повідомила, що дійсно 04.05.2019 року, близько 18:00 год. вона знаходилась в гостях в с. Магала Новоселицького району Чернівецької області, де також перебував ОСОБА_1 , та пізніше до них підійшов ОСОБА_2 , та вони розпивали спиртні напої, при цьому, зазначила, що вона взагалі не вживає спиртне та того вечора не випивала. Повідомила, що в подальшому, а саме 05.05.2019 року під час даного застілля між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, під час якого з незрозумілих для неї причин ОСОБА_1 почав наносити потерпілому удари по різним частинам тіла у значній кількості. Також вона була свідком як ОСОБА_1 витягнув з кишені ОСОБА_2 телефон, банківські карти та грошові кошти, однак, в якій сумі вона не пам`ятає. ОСОБА_3 , повідомила суду, що після викрадення обвинуваченим банківських карт останній продовжуючи наносити удари потерпілому,вимагав повідомити до них паролі. Вказала, що ОСОБА_1 не отримавши пін-коди від банківських карт передав ці карти їй та наказав тримати у себе, однак перебували біля АЗС побачивши ОСОБА_5 непомітно для ОСОБА_1 передала їх ОСОБА_6 ,так як боялась обвинуваченого в зв`язку з тим, що останній завжди поводиться агресивно.

Свідок ОСОБА_4 , в судовому засіданні надав аналогічні покази надані свідком ОСОБА_3 вказавши, що 05.05.2019 року перебуваючи в с. Магала Новоселицького району Чернівецької області, під час спільного вживання алкогольних напоїв був свідком конфлікту під час якого ОСОБА_1 почав наносити потерпілому ОСОБА_2 багато ударів руками та ногами по різних частинах тіла, що продовжувалось близько двох годин. Також вказав, що після вказаних вище обставин він бачив у обвинуваченого мобільний телефон та банківські карти, що належали потерпілому.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 повідомив, що близько 09:00 год. 05.05.2019 року він проходячи повз АЗС, що в с. Магала Новоселицького району Чернівецької області, де поряд із зупинкою побачив обвинуваченого ОСОБА_1 який знаходився в п`яному вигляді та в якого на одязі були плями крові, а також потерпілого ОСОБА_2 на якому були наявні сліди побиття в зв`язку з чим він викликав для останнього швидку допомогу. З приводу безпосередній обставин отримання потерпілим тілесних ушкоджень йому не відомо.

Крім зазначених показів потерпілого та свідків вина обвинуваченого у вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення також підтверджується зібраними по справі письмовими доказами.

З протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 03.06.2019 року встановлено повідомлення потерпілим про вчинення ОСОБА_1 05.05.2019 року кримінального правопорушення, а саме повідомлено про нанесення йому побоїв та викрадення обвинуваченим його майна.(а.с. 23)

Довідкою № 4373 від 05.05.2019 року щодо поступлення до ЛШМД м. Чернівці вул. Фастівська 2 потерпілого ОСОБА_2 в якого було виявлено закритий перелом ребра, забій м`яких тканин носа та множинні садна обличчя. (а.с.32)

Згідно протоколу добровільної видачі від 31.05.2019 року та заяви від 31.05.2019 року, встановлено, що ОСОБА_7 передав працівникам поліції дві пластикові банківські картки: ПриватБанк та Банк Південний. (а.с. 47-50)

Висновком експерта № 127екс - Н від 29.08.2019 року у потерпілого ОСОБА_2 під час проведення експертизи виявлено тілесні ушкодження у вигляді консолідованого перелому IX ребра з права по лопатковій лінії і має ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я. (а.с.61)

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 від 11.10.2019 року із застосуванням відеофіксації, під час якого останній показав де і як обвинувачений наносив йому удари по різним частинам тіла, підтвердив викрадення мобільного телефону, банківських платіжних карт та грошових коштів. (а.с.113-117)

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4 від 12.10.2019 року із застосуванням відеофіксації, під час якого останній показав як обвинувачений наносив потерпілому удари по різним частинам тіла, під час яких потерпілий втрачав свідомість, також вказав, що обвинувачений вимагав у потерпілого повідомити пін-код від банківських карт та вказав, що після даного конфлікту бачив у обвинуваченого належний потерпілому мобільний телефон. (а.с.118-120)

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_3 від 22.11.2019 року із застосуванням відеофіксації, під час якого остання показала як обвинувачений побив потерпілого. Зазначила, що від отриманих травм потерпілий втрачав свідомість та показала як обвинувачений витяг з кишені потерпілого мобільний телефон, грошові кошти та банківські платіжні карти. (а.с.121-123)

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 від 27.12.2019 року із застосуванням відеофіксації, під час якого останній вказав, де він зустрів потерпілого ОСОБА_2 який був з явними ознаками отримання тілесних ушкоджень, у зв`язку з чим йому було викликано швидку медичну допомогу.(а.с.154-156)

Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.

Невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні розбійного нападу на потерпілого та його покази дані в судовому засіданні, суд оцінює критично та вважає їх способом захисту від пред`явленого обвинувачення, з метою пом`якшеннякримінальної відповідальності за вчинений злочин, так як його покази повністю спростовуються дослідженими судом доказами, які не викликають сумнів суду, оскільки у своїй сукупності вони доповнюють один одного та підтверджують його вину.

Суд вважає, що посилання сторони захисту на відсутність події та складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України в діях обвинуваченого є безпідставним та спростовується дослідженими судом доказами.

Твердження сторони захисту, про відсутність у обвинуваченого ОСОБА_1 умислу на заволодіння майном потерпілого, а лише наявності умислу на спричинення останньому побоїв, в повному обсязі спростовуються показами як потерпілого такі свідків, що були дані під час судового розгляду справи, так і під час проведення за їх участю відповідних слідчих експериментів, згідно яких останні показали та підтвердили обставини побиття потерпілого, викрадення його майна та подальших дій обвинуваченого, щодонанесення ударів потерпілому по різним частинам тіла з метою отримання інформації про коди від викрадених платіжних банківських карт з метою подальшого заволодіння наявними на них грошовими коштами, що в свою чергу підтверджує наявність у обвинуваченого умислу на заволодіння майном потерпілого.

Що стосується заявленого захистом клопотання про визнання недопустимим доказом показів свідків, суд вважає необґрунтованим, оскільки вони здобуті судом під час судового розгляду, з дотриманням всіх процесуальних норм та вимог, будучи приведеними до присяги та попередженими про кримінальну відповідальність.

Проаналізувавши вищенаведене, суд вважає, що вина обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Дії обвинуваченого за даною статтею органами досудового слідства кваліфіковано вірно, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій).

Разом з тим, суд вважає за необхідне уточнити розмір викраденого та виключити з обвинувачення викрадення у потерпілого наручного годинника та сонцезахисних окулярів, оскільки під час судового розгляду не знайшло свого підтвердження фак викрадення зазначеного майна.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд діючи за загальними принципами, визначеними ст. 50 КК України, враховує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєний обвинуваченим злочин за ч. 1 ст. 187 КК України належать до категорії тяжких злочинів.

Обставини, що обтяжують відповідальність обвинуваченого, згідно ст.67 КК України суд визнає вчинення правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Обставини що пом`якшують відповідальність обвинуваченого судом не встановлено.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 є особою що раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності, вчинив даний злочин під час розгляду відносно нього іншого кримінального провадження в суді за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, позитивно характеризується по місцю попереднього відбування покарання, за місцем проживання характеризується виключно негативно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, однак з 2015 року знаходиться на обліку у лікаря нарколога, з діагнозом: «Синдром залежності внаслідок вживання канабіноїдів».

Враховуючи дані про особу обвинуваченого та тяжкість вчиненого ним злочину, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливо без позбавлення волі.

Також, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (справа «Харченко проти України», рішення від 10.02.2011 року), яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, з урахуванням чого суд вважає, що ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства перевищує положення принципу поваги до особистої свободи, а тому не вбачає підстав для застосування вимог ст.ст. 69, 75, 76 КК України.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та його ставлення до вчиненого, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті обвинувачення.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого (підсудного), що випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Враховуючи, що на час судового розгляду даного кримінального провадження обвинувачений перебував під вартою у зв`язку з відбуваючи покарання за вчинення ним іншого злочин, суд вважає за необхідне вирішити питання про обрання відносно нього міри запобіжного заходу.

Крім того, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати на проведення судової експертизи.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 виним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.187 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Обрати ОСОБА_1 міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу у виді - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 понесені по справі судові витрати за проведення експертизи в розмірі 628 г рн. 04 коп. на користь держави.

Речові докази, після набрання вироком законної сили, а саме: коробку від викраденого телефону (а.с. 45-46) та дві банківські карти (а.с. 50-51) - повернути потерпілому; два рентген знімка на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 65-66) - залишити при матеріалах кримінальної справи.

На вирок може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-ти діб з дня його проголошення, а засудженому в той же строк з дня вручення копії вироку.

Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченому - негайно.

Суддя: І.В. Оленчук