Рішення № 93024431, 16.11.2020, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/27231/20

Провадження № 2/947/4053/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2020 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Коваленко О.Б.,

за участю - секретаря Маценко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції, КП «Теплопостачання міста Одеси», КП «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський», третя особа ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом до Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції, КП «Теплопостачання міста Одеси», КП «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський», третя особа ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна.

Позивачка посилається на те, що ОСОБА_1 , є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 після смерті своєї матері - ОСОБА_3 , що сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Київського районного суду м.Одеси від 17.02.2020 року (справа № 947/31131/19), що набрало чинності 31.03.2020 року. Право власності на квартиру було набуто матір`ю позивача ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_1 17 грудня 1999 року на підставі Договору №25955 купівлі-продажу нерухомого майна, який був зареєстрований Одеською товарною біржею.

В січні 2020 року ОСОБА_1 стало відомо, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, є обтяження - арешти на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , які були накладені на підставі:

-постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в- 3/1570/26002858, 30.08.2011, Першим Київським ВДВС Одеського МУЮ, ОСОБА_5 в межах стягнення заборгованості; Об`єкт обтяження: квартира, Ѕ частина, адреса: АДРЕСА_2 ;

-постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в- 3/531/30884774, 06.03.2012, Перший Київський ВДВС Одеського МУЮ, ОСОБА_6 ; Об`єкт обтяження: квартира Ѕ частина, адреса: АДРЕСА_2 ;

-постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 29138232, 24.01.2012, Перший Київський ВДВС Одеського МУЮ, ОСОБА_7 ; Об`єкт обтяження: квартира Ѕ частина, адреса: АДРЕСА_2 .

18 лютого 2020 року позивачка звернулася із заявою Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про зняття арешту і 15 квітня 2020 року отримала на електронну адресу адвоката відповідь за №11018 від 18.03.2020 року.

Було відмовлено в знятті арешту, у зв`язку із закінченням строків зберігання виконавчі провадження були знищені у порядку, передбаченому законодавством.

Представник позивача надав заяву в якій просить позовні вимоги задовольнити та розглянути справу за відсутності, зняти арешт з нерухомого майна, представник відповідача Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції подав заяву про розгляд справи за відсутності.

Відповідачі КП «Теплопостачання міста Одеси», КП «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський», у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, була повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження (далі - АСВП), порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. ревіркою даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі - АСВП), у тому числі Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, що є окремим спеціальним розділом, який є архівною складовою частиною АСВП та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження АСВП, встановлено, що:

-у 2010 році на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 26002858 з примусового виконання судового наказу № 2-Н-2092/10 від 21.03.2011 виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 11257,74 грн. на користь КП «Теплопостачання міста Одеси». В межах примусового виконання рішення суду накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_1 .

31.10.2011 державним виконавцем відділу, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент винесення постанови), по вищезазначеному виконавчому провадженню винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану та матеріали виконавчого провадження передані на зберігання до архіву;

-у 2011 році на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 29138232 з примусового виконання судового наказу № 2-Н-271 від 06.05.2011 виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 2507,83 грн. на користь КП «ЖКС Вузівський». В межах примусового виконання рішення суду накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_1 .

07.05.2012 державним виконавцем відділу, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент винесення постанови), по вищезазначеному виконавчому провадженню винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та матеріали виконавчого провадження передані на зберігання до архіву;

-у 2012 році на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 30884774з примусового виконання судового наказу № 2-Н-2092/10 від 21.03.2011 виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 11257,74 грн. на користь КП «Теплопостачання міста Одеси». В межах примусового виконання рішення суду накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_1 .

20.08.2012 державним виконавцем відділу, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент винесення постанови), по вищезазначеному виконавчому провадженню винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та матеріали виконавчого провадження передані на зберігання до архіву.

Відповідно до пункту 2.10. «Інструкції з організації примусового виконання рішень» права і обов`язки сторін та інших учасників виконавчого провадження реалізуються відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

У зв`язку із закінченням строків зберігання, виконавчі провадження були знищені у порядку, передбаченому законодавством.

На теперішній час порядок зняття арешту з майна регулюється статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-УІІІ від 02.06.2016 (далі - Закон).

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1)отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2)надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

2)отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

3)наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

4)відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

5)отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

6)погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

7)отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

8)підстави, передбачені пунктом Г2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до п. 15 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження.

Коло осіб - учасників справи позивач визначив з порушеннями норм процесуального права.

Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в Постанові N 5 від 3.06.2016 р. "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", і з системного аналізу норм закону, що регулюють захист права власності чи іншого речового права від порушень, зокрема питання щодо звільнення майна з-під арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права: 1) на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного судочинства); 2) особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна. Причому відповідачами в справі за позовом про зняття арешту (звільнення майна з-під арешту) є боржник і особа, в інтересах якої накладено арешт на майно; а як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби; на позовні вимоги про зняття арешту з майна поширюється трирічний строк позовної давності, перебіг якого починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про арешт майна.

Позивач не дотримався вимог процесуального закону, що регулює питання подання позову про виключення майна з-під арешту, оскільки даний позов про звільнення майна з-під арешту він пред`явив до неналежного відповідача (Перший Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)), а не пред`явив до обов`язкових належних відповідачів, якими має бути кредитор, в інтересах якого накладено арешт на спірне майно.

У разі звернення до суду з даним позовом про звільнення майна з-під арешту у якості захисту речового права від виниклого порушення (за статтями 387, 391, 396 ЦК України) позивач такий позов повинен пред`явити до особи (осіб), від прав та обов`язків яких залежить обсяг, зміна чи припинення його прав, тобто - для даного випадку - відповідачем, має бути стягувач, в інтересах якого накладено арешт і який у зв`язку з накладенням арешту набуває певні права щодо арештованого майна (право задоволення вимоги за рахунок такого майна в порядку і в черзі, встановленій законом).

Тому вирішення даного спору належним чином без участі у справі належних відповідачів - стягувачів, в інтересах яких накладено арешт, - на випадок задоволення позову про звільнення такого майна з-під арешту - є прямим порушенням прав вказаних осіб, які не залучені до участі у справі у якості відповідачів, і до яких мав би бути пред`явлений даний позов.

Суддею Київського районного суду м. Одеси Салтан Л.В. у справі № 947/13568/20 від 09.09.2020 відмовлено в задоволенні позову з причин того, що належними відповідачами за цим позовом є КП «Теплопостачання м. Одеси» та КП ЖКС «Вузівський», а відтак позов подається з виключенням з числа відповідачів органу виконавчої служби.

Суд зазначив, що оскільки позивач неправильно визначив відповідача - Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, слід відмовити у задоволенні позовної заяви.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Також, суд роз`яснює, що позивач не позбавлений права звернення до суду з позовною заявою до належних відповідачів: КП «Теплопостачання м. Одеси» та КП «ЖКС «Вузівський», виключивши Перший Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з числа відповідачів.

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, позовні вимоги є безпідставним, та недоведеними, в свою чергу такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 13,76-81, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову про зняття арешту з нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 11550766; накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в-3/1570/26002858, 30.08.2011, Першим Київським ВДВС Одеського МУЮ, ОСОБА_5 в межах стягнення заборгованості; Об`єкт обтяження: квартира, 1/2 частина, адреса: АДРЕСА_2 ; власник: ОСОБА_1 ; зняття арешту з нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 12251693; накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в-3/531/30884774, 06.03.2012, Перший Київський ВДВС Одеського МУЮ, ОСОБА_6 ; Об`єкт обтяження: квартира, 1/2 частина, адреса: АДРЕСА_2 ; власник: ОСОБА_1 ; зняття арешту з нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 12328356; накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 29138232, 24.01.2012, Перший Київський ВДВС Одеського МУЮ, ОСОБА_7 ; Об`єкт обтяження: квартира, 1/2 частина, адреса: АДРЕСА_2 ; власник: ОСОБА_1 , - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом 30 днів з дати його проголошення.

Повний текст рішення суду буде складено у строк до 26.11.2020 року включно.

Суддя Коваленко О. Б.