Вирок № 93023363, 23.11.2020, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1643/20

Провадження № 1-кп/347/242/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2020 р. Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Терлюжак Н.П.,

прокурора Іванківа І.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Халуса М.М.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів кримінальне провадження №12020090190000245 від 31.07.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта базова загальна середня, не працюючого, пенсіонера, особи з інвалідністю ІІІ групи, не одруженого, громадянина України, українця, не депутата, раніше судимого - останній раз вироком Косівського районного суду, Івано-Франківської області від 25.06.2018 року за ч.2 ст.185 , ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ч.1, ч.4 ст.70 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі, 23.11.2019 року за відбуттям строку покарання звільнений з Державної установи «Личаківська виправна колонія №30», у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у приміщення, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.185 КК України, за наступних обставин: 31.07.2020 року близько 00 годин 10 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи біля продуктового магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3», що за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є приватний-підприємець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька села Уторопи Косівського району, Івано-Франківської області, переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, переконавшись в тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом віджиму за допомогою фізичної сили рук привідчиненого метало-пластикового вікна, проник всередину приміщення магазину, звідки таємно викрав із торгівельного прилавку 3 пляшки горілки марки «Хортиця» ємністю 0,37 літри вартістю 58 гривень за кожну, 3 пляшки шампанського марки «Фрателлі» ємністю 0,7 літри, вартістю 90 гривень за кожну, 1 хлібину вартістю 15 гривень, 1 палку ковбаси «Горіхова» вагою 1 кілограм вартістю 110 гривень, 1 пляшку мінеральної води марки «Микулинецька» ємністю 1,5 літри вартістю 12 гривень, цукерки фірми «Рошен» різних найменувань - «Ліщина», «Желейка», «Червоний мак», загальною вагою 4 кілограми вартістю 680 гривень, 1 пляшку пива марки «Оболонь» «Світле» ємністю 1 літр вартістю 30 гривень, 2 пляшки пива марки «Жигулівське» ємністю 0,5 вартістю 15 гривень за кожну, а всього майна на загальну суму 1 327 ( одна тисяча триста двадцять сім) гривень. Після вчинення крадіжки ОСОБА_1 місце вчинення кримінального правопорушення покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, просив суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила про відсутність претензій до обвинуваченого, завдана шкода їй відшкодована, просила суворо не карати ОСОБА_1 .

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визнав, відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та немає сумнівів у добровільності їх позицій.

Враховуючи вищенаведене, суд, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у приміщення, доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст. 185 КК України.

Як підтверджуючі та характеризуючі особу обвинуваченого ОСОБА_1 судом досліджені наступні письмові докази:

- характеристика з місця проживання, відповідно до якої скарг на поведінку ОСОБА_1 за останній період не поступало;

- акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї № 133 від 31.07.2020 року, відповідно до якого матеріально побутові умови проживання ОСОБА_1 незадовільні;

- довідка № 379 від 31.07.2020 року старости с.Стопчатів, відповідно до якої ОСОБА_1 проживає в с.Стопчатів Косівського району Івано-Франківської області разом із братами - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;

- вимога з ВОІ ГУНП України в Івано-Франківській області, відповідно до якої ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності - останній раз вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25.06.2018 року за ч.2 ст.185 , ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ч.1, ч.4 ст.70 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі, 23.11.2019 року за відбуттям строку покарання звільнений з Державної установи «Личаківська виправна колонія №30»;

- копія вироку Косівського районного суду від 02.12.2015 року, згідно якого ОСОБА_1 по ч.3 ст.185 КК України призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим терміном 1 рік, покладено відповідно до ст.76 КК України певні обов`язки;

- особова картка на ім`я ОСОБА_1 ;

- довідка від 07.08.2020 року №224 Косівської рай поліклініки, згідно якої ОСОБА_1 в наркологічному кабінеті на обліку не перебуває;

- довідку Косівської рай поліклініки №250 від 07.08.2020 року, згідно з якою ОСОБА_1 перебуває на обліку в психоневрологічному кабінеті;

- довідка №475 від 01.12.2006 року Яблунівської спеціальної ЗОШ-інтернат Косівського району, якою підтверджується, що ОСОБА_1 навчався у цьому закладі з 01.09.1984 року по 25.05.1990 року;

- висновок судово-психіатричного експерта 169/2020 від 31.08.2020 року, згідно якого ОСОБА_1 виявляє ознаки розумової відсталості легкого ступеня, у період часу, що відносить до інкримінованого йому злочину, він перебував і перебуває у стані, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують (обтяжують) покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином.

Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає те, вчинення злочину особою з інвалідністю ІІІ групи, щире каяття обвинуваченого у вчиненому злочині, активне його сприяння у розкритті злочину, добровільне відшкодування потерпілій заподіяної ним матеріальної шкоди, а також суд враховує збіг важких-матеріально побутових умов проживання обвинуваченого, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого є наявний рецидив злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст.185 КК України суд, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, а саме те, що він повністю визнав свою винуватість у вчиненому злочині та щиро розкаявся, добровільно в повній мірі відшкодував потерпілій завдану матеріальну шкоду, потерпіла немає жодних претензій та не бажає суворого покарання, за місцем проживання характеризується добре, підтвердженням чого є характеристика Яблунівської селищної ради. Відповідно до акту обстеження матеріально побутових умов ОСОБА_1 ніде не працює, проживає у незадовільних умовах у будинку померлої матері.

За таких обставин справи, з урахуванням положень ст. 65 КК України, згідно з якою особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи наявність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, дані про особу винного, а також те, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, відповідно до дискреційних повноважень суду, дотримуючись принципів законності і верховенства права, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної частини статті.

Разом з тим, згідно правової позиції ВС/ККС у справі №759/13520/18 від 06.08.2020 року: судимість особи, навіть не знята та не погашена, не може бути перепоною для звільнення такої особи від відбування покарання з випробуванням.

Отже, за наявності вказаних обставин, що пом`якшують покарання суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе у разі звільнення його від відбуття покарання з випробуванням, в порядку ст. 75 КК України, і покладенням на нього на період іспитового строку обов`язків, передбачених ч.1 п.п.1, 2 та ч.3 п.2 ст. 76 КК України, як таке, що є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати в справі, що складають 1307,06 гривні за проведення судових експертиз, підлягають відшкодуванню обвинуваченим в користь держави.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого - не обирався.

Цивільний позов потерпілою не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 349, 374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

В силу ч.1 п.п.1, 2 та ч.3 п.2 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи а також періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази: спеціальний пакет №5259296 із вмістом слідів пальців рук та диск для лазерних систем зчитування формату DVD-R з відеозаписами камер відеоспостереження в приміщенні «ІНФОРМАЦІЯ_3», що за адресою: с. Стопчатів Косівського району Івано-Франківської області; спеціальний пакет та диск для лазерних систем зчитування формату DVD-R - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (рахунок UА838999980313030115000009266, код доходу 24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач УК у Косівському районі, код отримувача 38026046) - 1307 (одну тисячу триста сім) гривень 06 копійок витрат за проведення судових експертиз.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку сторонам вручити негайно.

Суддя Д.С.Драч