Рішення № 93022740, 16.11.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2576/20

Провадження № 2/191/874/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гречко Ю.В.

за участю секретаря - Куцевол Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», представник Гайворонська Н.В. , про захист прав споживача у спосіб визнання права не сплачувати незаконно пред`явлену заборгованість,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що протягом січня - липня 2020 року відповідач незаконно, безпідставно нарахував йому заборгованість за надання послуг газопостачання в розмірі 683,54 грн. На даний час сторони не оспорюють наявність між ними укладеного договору про постачання газу і визнання необхідності його виконання обома сторонами. Позивач вважає свої права порушеними з огляду на те, що відповідач безпідставно вигадав і зазначив в інформаційному кабінеті позивача вказану заборгованість. Позивач зазначив, що своєчасно сплатив за фактично спожитий газ, зважаючи на показники лічильника в кінці певного місяця, виходячи із кількості спожитих кубічних метрів газу, тому незрозуміло звідки виникла заборгованість. Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2020 року фактично зафіксовано і відображено протиправність нарахування боргу і рекомендовано обрати для захисту прав споживача інший відповідний спосіб, який би міг застосувати суд. Позивач просить суд визнати за ним право не сплачувати незаконно пред`явлену заборгованість, пов`язану ьзі споживанням газу, в розмірі 683,54 грн., станом на 01 серпня 2020 року.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на споживача, станом на 30 вересня 2020 року обліковується заборгованість за спожитий газ в розмірі 678,096 грн. Також зазначив, що позивачем не доведено незаконність нарахування йому заборгованості за спожитий газ. Крім того, вважає, що фактичні обставини, пов`язані з наявністю або відсутністю заборгованості за спожитий природний газ підлягали б доведенню лише при зверненні ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з вимогою про стягнення з позивача заборгованості. Просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, підтримала обставини, викладені у відзиві на позов.

Під час судового розгляду справи по суті судом були оглянуті письмові докази по справі.

Таким чином, суд, заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Крім того, стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Факт нарахування заборгованості за послуги з постачання природного газу відповідачем не оспорювався.

Однак само по собі нарахування заборгованості за природний газ жодним чином прав споживача не порушує, а заперечення проти такого нарахування повинні враховуватися судом у разі звернення постачальника природного газу до суду з позовом про стягнення зі споживача такої заборгованості.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не доведено факт незаконності дій відповідача щодо нарахування заборгованості за спожитий газ.

Таким чином, суд не вважає наявність фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановленою.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.ст.11, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», представник Гайворонська Н.В., про захист прав споживача у спосіб визнання права не сплачувати незаконно пред`явлену заборгованість відмовити.

На рішення протягом 30 (тридцяти) днів з дня його повного складення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення виготовлене у повному обсязі 23 листопада 2020 року.

Суддя: Ю. В. Гречко