Ухвала суду № 93022468, 23.11.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/5100/20

Провадження № 1-кп/185/574/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

суддів - Самоткан Н.Г.,

- Кононенко Т.О.,

за участю секретаря - Перепелиці О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акта, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040370000943 від 06 червня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю:

прокурора - Широкорада В.В.,

захисника - адвоката Бєлякова А.Ф.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , зазначивши, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, а також, що наявні ризики того, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи суворість та невідворотність покарання, що йому загрожує в разі доведеності вини, може переховуватись від суду, здійснювати неправомірний тиск на потерпілого та свідків, з метою схилення їх до зміни показів на свою користь та відмови від показів взагалі, оскільки потерпілий та свідки у даному провадженні є родичами та знайомими обвинуваченого. На даний час вищезазначені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати, тому з метою їх запобігання, досягнення дієвості даного кримінального провадження необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що ризики, зазначені прокурором, не обґрунтовані. Також захисник зазначив про необхідність застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

З`ясувавши думку сторін, дослідивши наявні матеріали провадження, а також розглядаючи питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує права і свободи обвинуваченого та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, суд виходить з наступного.

Дане кримінальне провадження розглядає колегія суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі головуючого судді Мицака М.С., суддів: Самоткан Н.Г., Кононенко Т.О.

Пунктом 20-5 розділу XI Перехідних положень КПК України тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, зокрема, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Головуючий суддя Мицак М.С. відсутній у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю, у зв`язку з чим питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , відповідно до вимог абз. 5 п. 20-5 розділу XI Перехідних положень КПК України, підлягає вирішенню іншими суддями зі складу колегії суддів, оскільки вказане кримінальне провадження розглядається колегіально.

У ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Як встановлено, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, не одружений, дітей на утриманні не має, ніде не працює, є інвалідом 3-ї групи. Разом з тим, негативно характеризується за місцем проживання. Таким чином, під загрозою застосування тяжкого покарання, у разі визнання останього винним судом, обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду.

Так, згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний/обвинувачений може ухилитись від слідства. Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування».

Також суд враховує ризик можливого впливу на свідків, адже в даному кримінальному провадженні не всі свідки допитані.

Розглядаючи дане клопотання, суд зважає на те, що зазначені прокурором ризики про можливість переховування від суду; впливу на недопитаних свідків у даному кримінальному провадженні підтверджені.

Суд приходить до висновку, що дані про особу обвинуваченого, дані про можливість ухилення від суду, та впливу на свідків разом з тяжкістю пред`явленого обвинувачення свідчать на користь позиції сторони обвинувачення. Доводи захисту про необхідність застосування більш м`якого запобіжного заходу є безпідставними, бо більш м`які запобіжні заходи не попередять встановлені ризики.

Тому з метою запобігання їм суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.

З огляду на наявність обвинувачення у вчиненні злочину, що спричинив загибель людини, розмір застави не визначати.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 372 КПК України, абз.5 п.20-5 розділу XI Перехідних положень КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 21 січня 2021 року.

У задоволенні клопотання захисника Бєлякова А.Ф. про застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу- відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом семи днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Судді: Н.Г. Самоткан

Т.О. Кононенко