Ухвала суду № 93022268, 23.11.2020, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1083/20

Провадження № 1-кп/177/140/20

У Х В А Л А

23 листопада 2020 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

судді - Березюк М. В.

за участю:

секретаря судового засідання - Проліз Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040450000369 від 20.07.2020 щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

за участі:

прокурора Левченко К.В.,

потерпілого ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 Верхуша Я.О.

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 Савченко О.М.

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Судовий розгляд справи призначено на 23.11.2020.

В ході судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_4 надав клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт за місцем постійного мешкання його та його сім`ї: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданого клопотання посилався на надані в судовому засіданні показання потерпілого ОСОБА_3 , який не погодився з обвинуваченням та вважав його таким, що не відповідає події інкримінованого правопорушення. Захисник стверджував, що дії ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані за ч.2 ст. 187 КК України, потерпілий вже допитаний, а тому вважав відсутнім ризик впливу на свідків та потерпілого.

Також захисник вказав, що ОСОБА_5 чекає дружина та син, а також хворий батько похилого віку, а тому вважав достатнім для ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, на який і просив змінити існуючий запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_5 вказане клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор проти задоволення вказаного клопотання заперечила, стверджувала, що ризики, які стали підставою для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати та не зменшилися. В судовому засіданні допитано лише потерпілого, інші докази судом не досліджено, зокрема свідки не допитані та письмові матеріали не досліджені.

Потерпілий при вирішенні вказаного клопотання покладався на розсуд суду, обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Савченко підтримали заявлене клопотання.

Розглянувши вказане клопотання, вислухавши думку учасників провадження, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що застосований згідно з ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.08.2020 щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави в розмірі 38420,00 грн., було продовжено ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 19.10.2020. При продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховувалося висунуте відносно ОСОБА_1 обвинувачення, враховувалася його особа, відсутність законних джерел до існування, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про збереження ризику ухилення від явки до суду, можливого вчинення нових злочинів. Також суд встановив продовження існування ризику можливого впливу на потерпілого та свідків.

Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , згідно ухвали суду від 19.10.2020, продовжено до 17.12.2020 включно.

Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи перед судом необхідність заміни обраного відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, захисник посилався на існування у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, а саме дружини та неповнолітньої дитини, а також хворого батька, про що суду надано медичну довідку, а також посилався на надані потерпілим ОСОБА_3 покази, які на думку захисника, свідчать про необґрунтованість висунутого ОСОБА_1 обвинувачення.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

В силу вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Розглядаючи клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який - цілодобовий домашній арешт, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання, адже ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину проти власності, пов`язаного з погрозою застосування насильства, за яке передбачено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі. Твердження сторони захисту про те, що надані потерпілим в судовому засіданні пояснення свідчать про явну необґрунтованість висунутого обвинувачення, суд розцінює критично, оскільки оцінку всім доказам по справі та надання висновків щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення, суд вирішуватиме виключно в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення по справі. По справі зібрано ряд доказів, які судом не досліджено, зокрема не допитано свідків, не досліджено матеріали кримінального провадження, не допитано обвинувачених, а тому вказані доводи сторони захисту щодо відсутності обгрунтованого обвинувачення, суд розцінює критично, як передчасні.

Твердження сторони захисту щодо існування у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, зокрема сім`ї та хворого батька, на переконання суду не є тими факторами, які нівелюють існування ризиків, що доводилися прокурором при продовженні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Беручи до уваги характер висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, тяжкість покарання яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного правопорушення, вік та стан здоров`я обвинуваченого, відсутність у ОСОБА_1 постійного місця роботи, його майновий стан зумовлений відсутністю законних джерел до існування, а також беручи до уваги репутацію обвинуваченого ОСОБА_1 , який неодноразово судимий за злочини проти власності, наявність у нього судимостей (а.с. 144), ризик продовження протиправної поведінки, а також беручи до уваги той факт, що з об`єктивних причин свідки по даному кримінальному провадженню не допитані, суд приходить до висновку, про продовження існування та не зменшення ризиків можливого вчинення ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень, переховання від суду та здійснення впливу на свідків.

Відповідно, суд вважає, що вказані ризики є обгрунтованими та реальними і продовжують існувати.

З вище вказаних підстав, суд вважає, що інший (менш суворий) запобіжний захід, в тому числі цілодобовий домашній арешт, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст.194 КПК України та забезпечити його належну поведінку.

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 331, 392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника Верхуші Ярослава Олександровича про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - залишити без задоволення.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_1 , його захиснику, прокурору.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Березюк