Рішення № 93021787, 23.11.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Дата ухвалення
23.11.2020
Номер справи
201/8994/20
Номер документу
93021787
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа

Отримати професійний переклад цього документа на англійську мову

Державний герб України

Справа №201/8994/20

Провадження № 2/201/3182/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в особі головуючого - судді Ткаченко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" (треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віра Леонідівна) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

21.09.2020р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ТОВ «Алекскредит» (треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л.) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. № 3-11).

Одночасно із позовною заявою до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Поповича П.О., який діє на підставі довіреності від 02.07.2020р.) про витребування доказів (заяву уточнено представником позивача 23.09.2020р.), в якій представник позивача просив витребувати у ТОВ "Алекскредит": копію договору кредитування та додаткових угод до нього, укладених між позивачем та ТОВ "Алекскредит"; банківську виписку про рух коштів по банківському рахунку, відкритому в ТОВ "Алекскредит" в частині здійснення перерахунку на рахунок позивача суми кредитних коштів, чи видатковий касовий ордер про видачу готівкових коштів безпосередньо через касу фінансової установи чи банку; положення ТОВ "Алекскредит" "Про кредитування" та копію ліцензії про право здійснення кредитування; завірені належним чином прибуткові касові ордери, акти про результати інвентаризації наявних коштів ТОВ "Алекскредит" та позмінні касові звіти касира на дати прийняття коштів від позичальника по договору кредитування, укладеного з позивачем щодо видачі кредитних коштів позичальнику, погашення кредитних зобов`язань та відсоткової ставки (із зазначенням кількості платежів, які були здійсненні позичальником в рахунок погашення кредитних зобов`язань, із зазначенням номеру та дати платіжного документа, платіжного доручення чи квитанції про внесення коштів через касу банку; розрахунок заборгованості за кредитним договором; паспорт кредитування згідно з договором та копію кредитної справи щодо кредитного договору, копію заяви, що подана до приватного нотаріуса про видачу виконавчого напису. У приватного нотаріуса Житомирського МНО Горай О.С. витребувати копію виконавчого напису нотаріуса №10502 від 08.07.2020р. та копії матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису (а.с. № 55-59).

Також, до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, в якій представник просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського МНО Горай О.С. від 08.07.2020р. № 10502 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Алекскредит" заборгованості в розмірі 29 450 грн., який перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич В.Л. виконавче провадження № 62597934 (а.с. № 37-40).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 23.09.2020р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.5 ст.279 ЦПК України призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. № 60).

Цією ж ухвалою частково задоволено заяву представника позивача про витребування доказів та витребувано у ТОВ "Алекскредит": копію договору про надання кредиту та додаткових угод до вказаного договору, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Алекскредит", банківську виписку про рух коштів по банківському рахунку, відкритому в ТОВ «Алекскредит» в частині здійснення ОСОБА_1 перерахунку на рахунок позивача суми кредитних коштів, чи видатковий касовий ордер про видачу готівкових коштів безпосередньо через касу фінансової установи чи банку; розрахунок заборгованості по договору про надання кредиту, укладеному ОСОБА_1 та ТОВ "Алекскредит" із розмежуванням заборгованості по тілу кредиту, по заборгованості щодо погашення процентної ставки та заборгованості щодо плати за обслуговування. У приватного нотаріуса Житомирського МНО Горай О.С. витребувано належним чином завірені матеріали нотаріальної справи щодо вчинення 08.07.2020р. виконавчого напису №10502 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Алекскредит" заборгованості в розмірі 29450грн.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 23.09.2020р. задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову (а.с. № 61).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача в позовній заяви посилався на те, що між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредиту, зміст договору позивачу не доступний, оскільки він неодноразово змінювався на сайті кредитодавця. Як стало відомо позивачу, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис №10502 від 08.07.2020р. про стягнення з позивача на користь ТОВ "Алекскредит" кредитної заборгованості в розмірі 29450 грн. Позивач вважає, що виконавчий напис вчинений з численним порушенням законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню з огляду на те, що стягувач не направляв боржнику жодної вимоги про усунення порушень кредитного договору і доказів протилежного нотаріусу надано не було. Також стягувачем для вчинення напису, не було надано затвердженого законодавством переліку документів, які підтверджували безспірність заборгованості за кредитним договором, а в свою чергу, нотаріус не перевірив надані йому для вчинення напису документи, отже, вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора, крім того, напис вчинено на договорі, який нотаріально не посвідчений, а тому приватний нотаріус вчинив нотаріальну дію на підставі положень постанови КМУ №662 від 26.11.2014р. визнаних судом нечинними. Позивач просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №10502 від 08.07.2020р. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Алекскредит" заборгованості у розмірі 29450 грн., а також вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 3261,20 грн., з яких сплачений судовий збір 1261,20 грн. та 2000 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

08.10.2020р. від відповідача ТОВ "Алекскредит" до суду надійшов відзив на позовну заяву за підписом директора товариства Єгорова В.П., в якому відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилався на те, що посилання позивача на неотримання вимоги про усунення порушень за кредитним договором та те, що нотаріусом не було перевірено наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги є безпідставним, оскільки всі документи, що підтверджують безспірність заборгованість, в тому числі претензія направлена позивачу 03.06.2020р., яка після отримання не була виконана позивачем, були надані нотаріусу разом з заявою про вчинення виконавчого напису. Метою вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172. Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. Таким чином, нотаріус на підставі отриманого оригіналу договору про надання кредиту та засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості вчинив виконавчий напис. Після отримання кредитних коштів позивачем та до відкриття виконавчого провадження у останнього не виникало будь-яких сумнівів стосовно чинності укладеного договору про надання кредиту. Також звернув увагу, що на момент вчинення спірного виконавчого напису жодних змін до Постанови Кабінету міністрів України №662 від 26.11.2014р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" про втрату її чинності внесено не було, будь - які публікації у вигляді постанов КМУ в Офіційному віснику України чи в Урядовому кур`єрі стосовно внесення змін чи визнання її нечинною відсутні (а.с. №68-74).

Треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. не скористалися правом на надання суду пояснень щодо предмету позову та доказів на їх обґрунтування.

Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доводам та запереченням сторін в сукупності з наданими письмовими доказами та положеннями законодавчих актів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1. ст.13 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази встановлено наступне.

30.11.2019р. між ОСОБА_1 та ТОВ "Алекскредит" укладений договір про надання кредиту №2962700, за умовами якого ТОВ "Алекскредит" надав позичальнику грошові кошти на умовах строковості, платності та цільового характеру у розмірі 5000 грн. з кінцевим терміном повернення 27.06.2020р.включно. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється відповідно до положень ст.1054 ЦК України, виходячи з процентної ставки з 30.11.2019р. по 30.12.2019р. в розмірі 1,7%, з 31.12.2019р. по 27.06.2020р. в розмірі 3%. За умовами договору, кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному кредитним договором, а позичальник зобов`язався здійснювати сплату грошових коштів з метою погашення заборгованості за виданим кредитом та нарахованими процентами. Згідно п.7.10 договору сторони погодили, що договір укладається в електронній формі на сайті кредитодавця відповідно до чинного законодавства України. Підписання позичальником цього договору відбувається шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором та/або комбінацією логіну та пароля особистого кабінету позичальника (а.с. №36-41).

Вказаний договір з боку позичальника ОСОБА_1 підписаний за допомогою одноразового ідентифікатору PS2962700.

За змістом позовної заяви обставини укладення договору про надання кредиту №2962700 від 30.11.2019р. отримання кредитних коштів, позивачем не заперечувалися, а отже відповідно до положень ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

08.07.2020р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі №10502 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Алекскредит" заборгованості за кредитним договором №2962700 від 30.11.2019р. в розмірі 27650 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 5000 грн. прострочена заборгованість по відсоткам - 22650 грн. Також стягнуто витрати за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України "Про нотаріат" в розмірі 1800 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню складає 29450 грн. У виконавчому написі вказано, що стягнення здійснюється за період з 31.12.2019р. по 31.01.2020р. (а.с. №90).

Згідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" (в редакції від 03.07.2020р.) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.88 цього Закону (в редакції від 03.07.2020р.) нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом МЮУ від 22.02.2012р. № 296/5, зареєстрованим в МЮУ 22.02.2012р. за № 282/20595, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно пункту 1.1. Глави 16 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2. Глави 16 передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до пункту 3.2 Глави 16, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 10.10.2018р. справа N 61-10285св18.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника.

В матеріалах справи відсутні докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання, докази надіслання боржнику повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком є безспірними.

Третя особа, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. на виконання ухвали судді Ткаченко Н.В. від 23.09.2020р. не надав матеріали нотаріальної справи з вчинення спірного виконавчого напису № 10502 від 08.07.2020р. (а.с. № 62, 67).

В постанові Верховного Суду від 23.01.2018р. у справі № 310/9293/15ц зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017р. у справі № 6-887цс17.

З тексту оспорюваного виконавчого напису №10502 від 08.07.2020р. встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999р. за № 1172.

Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014р. № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів") для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. (справа № 826/20084/14), яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р., визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України "Про нотаріат". Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України "Про нотаріат" умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017р. колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно з яким визнання акту суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.

Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Верховний Суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019р. у справі № 910/13233/17), розглядаючи позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначив наступне: "Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Наявність в змісті виконавчого напису номерів рахунків боржника в установах банків (для юридичних осіб) є обов`язковим. Вчинення виконавчого напису за кредитним договором є незаконним (таке право не передбачено законом), оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017р. (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р. у справі № 826/20084/14), визнав незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами".

Отже, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 08.07.2020р. не врахував, що станом на 08.07.2020р. Постановою КМУ №662 від 26.11.2014р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів, отже, норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, укладеним у простій письмовій формі є нечинні, а тому повинен був відмовити кредитору у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України "Про нотаріат".

Пункт 1 Переліку №1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів, яким договір про надання кредиту №2962700 від 30.11.2019р. укладений між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 не являється, оскільки укладений в простій письмовій формі.

Зважаючи, що сам виконавчий напис містить вказівку на те, що його вчинено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", дає підстави стверджувати, що не посвідчений нотаріально ТОВ "Алекскредит" договір №2962700 від 30.11.2019р. не входить до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів та не може підтвердити безспірність заборгованості позивача перед відповідачем.

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає, що при розгляді справи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису №10502 від 08.07.2020р. таким, що не підлягає виконанню, знайшли своє підтвердження, а отже підлягають задоволенню.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України суд зазначає.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Із положень ст.137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-цвід 20.09.2018р. суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2020р., №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010р., №37246/04).

Разом з позовною заявою представником позивача - адвокатом Поповичем П.О. суду були надані: копія ордеру серія КР №147384 від 21.08.2020р., копія свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, довідка - рахунок про розмір коштів, що підлягають виплаті адвокату, реєстр документів по кредиту рах.№ НОМЕР_1 про оплату 2000 грн. (а.с. №12, 15-17). Проте, на підтвердження понесених позивачем розміру витрат на правничу допомогу суду не були надані: договір про надання правової допомоги, умовами якого визначається розмір витрат на правничу допомогу адвоката акт виконаних робіт, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, оскільки з наданого суду документу не можливо встановити, на підставі якого саме договору здійснено оплату 2000 грн. та за які послуги, враховуючи, що в платіжному документі зазначено призначення платежу як "Для поповнення рахунку". Виходячи з чого, суд не вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки ці витрати документально не підтверджені, а тому не підлягають розподілу в порядку ст.ст.137, 141 ЦПК України.

Втім, у відповідності до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позову, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 1261 грн. 20 коп. (сплата судового збору при подачі позову у розмірі 840 грн.80коп. + сплата судового збору при подачі заяви про забезпечення позову 420 грн. 40коп.) (а.с.№ 2, 36).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", правовою позицією ВСУ від 05.07.2017р. у справі за №6-887цс17, постановами Верховного Суду від 23.01.2018р. у справі № 310/9293/15ц, від 10.10.2018р. у справі N61-10285св18, постановою Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019р. у справі № 910/13233/17, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" (треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем 08.07.2020р., зареєстрований в реєстрі за №10502, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" заборгованість за кредитним договором №2962700 від 30.11.2019р. в розмірі 27650 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5000 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 22650 грн., а також стягнуто витрати за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат» в розмірі 1800грн. - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1261 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 93021787 ?

Документ № 93021787 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 93021787 ?

Дата ухвалення - 23.11.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 93021787 ?

Форма судочинства - Цивільне

В якому cуді було засідання по документу № 93021787 ?

В Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
Попередній документ : 93021770
Наступний документ : 93021788