Рішення № 93018951, 23.11.2020, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/1577/20

Провадження № 2/317/684/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

за участі:

секретаря судового засідання Борисенко Д.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання права на завершення приватизації,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0695 га, яка розташована на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області в СТ «Мис».

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що 09.01.2009 Запорізькою районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 20 про передачу її матері ОСОБА_2 у власність для ведення садівництва земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0695 га, розташованої в Запорізькому районі Запорізької області на території садівничого товариства «Мис». 28.08.2009 матір позивача померла, не встигнувши отримати державний акт на вищезазначену земельну ділянку. 04.12.2009 приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу Любічинковським О.О. було заведено та зареєстровано спадкову справу № 9/2009 після померлої ОСОБА_2 18.06.2010 приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу Любічинковським О.О. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого позивач успадкувала майно своєї матері. Інші спадкоємці відсутні. Постановою нотаріуса № 16/02-31 від 01.02.2018 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначену земельну ділянку внаслідок відсутності документів, що посвідчують право власності спадкодавця ОСОБА_2 на це майно. 04.03.2020 до Запорізької районної державної адміністрації та Міськрайонного управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області позивачем були направлені заяви про надання дозволу на завершення процедури приватизації земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0695 га, розташованої в Запорізькому районі Запорізької області на території садівничого товариства «Мис», про видачу їй державного акта на право власності на зазначену земельну ділянку, про видачу копії розпорядження Запорізької районної державної адміністрації № 20 від 09.01.2009. 12.03.2020 Міськрайонним управлінням у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області позивачу відмовлено в задоволенні заяви. Запорізькою районною державною адміністрацією заява позивача та адвокатський запит, який був направлений в інтересах позивача 04.03.2020, залишені без розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник, адвокат Калниш Д.О., у судове засідання не з`явились. 23.11.2020 до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача, Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, у судове засідання не з`явився. 30.06.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області просить відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області. Свою позицію обґрунтовує тим, що Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області є неналежним відповідачем по справі, оскільки виключна компетенція по розпорядженню земельною ділянкою померлої ОСОБА_2 належить виключно Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області і перебирання райдержадміністрацією на себе такої функції суперечитиме ст. 19 Конституції України та Земельному кодексу України.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, у судове засідання не з`явився. На стадії підготовчого провадження у розгляді справи брала участь представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Бакум Д.О., яка заперечувала проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації № 20 від 09.01.2009 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання Державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення садівництва із земель садівничого товариства «Мис» на території Лукашівської сільської ради загальною площею 5,1085 га згідно додатку, надано у власність земельні ділянки для ведення садівництва громадянам-членам садівничого товариства «Мис» із земель садівничого товариства «Мис» на території Лукашівської сільської ради загальною площею 5,1085 га, запропоновано громадянам-членам замовити виготовлення Державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення садівництва в ліцензованій землевпорядній організації.

У додатку до вказаного розпорядження, у списку громадян-членів садівничого товариства «Мис», яким передається у власність земельні ділянки для ведення садівництва, значиться ОСОБА_2 (ділянка № НОМЕР_1 , площа 0,0695 га).

Як видно зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 28.08.2009 Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 29.05.1963.

З копії спадкової справи вбачається, що заповіту ОСОБА_2 не залишила. Інших спадкоємців, окрім позивачки ОСОБА_1 , які б прийняли спадщину, немає.

Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Любіченковського О.О. № 16/02-31 від 01.02.2018 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з ненадання документів, що посвідчує право власності спадкодавця, та відсутністю державної реєстрації права власності.

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно пункту «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: 1) ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; 2) виготовлення технічної документації на земельні ділянки; 3) визначення меж земельної ділянки в натурі; 4) погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; 5) одержання у встановленому порядку державного акта на землю; 6) реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, разом з тим, розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду в справі № 14-652цс18 від 20.03.2019.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 за життя не набула права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Лукашівська сільська рада, СТ «Мис» діл. № НОМЕР_1 , не встигнувши отримати державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку, а також зареєструвати право власності на неї.

За таких обставин позивачка ОСОБА_1 набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали її матері, ОСОБА_2 , на підставі ст.ст. 1216, 1218 ЦК України. До складу спадщини увійшло і право на завершення приватизації земельної ділянки № НОМЕР_1 в СТ «Мис», що знаходиться на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

У листі № 20-М-0019-2 від 17.03.2020 Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області повідомила ОСОБА_1 про неможливість надання їй дозволу на завершення процедури приватизації спірної земельної ділянки.

Оскільки ОСОБА_1 має право на завершення процедури приватизації, їй відмовлено у завершенні процедури приватизації, іншим шляхом реалізувати своє право вона не може, наявні підстави для визнання за нею відповідного права у судовому порядку.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) до Запорізької районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 20488417, 69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 8), Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (ЄДРПОУ 39820689, 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50) про визнання права на завершення приватизації - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) право на завершення приватизації земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0695 га, цільове призначення - для ведення садівництва, яка розташована у садівничому товаристві «Мис», що знаходиться на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та одержання державного акта про право власності на землю на своє ім`я.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя Д.І. Сакоян