Вирок № 93018662, 20.11.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7947/17

1-кп/310/31/20

ВИРОК

Іменем України

20 листопада 2020 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Богомолової Л.В.

при секретарі Рибалка Н.М.

за участю прокурорів Скуйбеда О.Л., Фоміна Г.В.

за участю захисника Хіжнякова І.В.

за участю потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2

за участю обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бердянську кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Бердянська Запорізької області, українець, громадянин України, освіта вища, одружений, працював на посаді головного спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.345, ч.3 ст.368 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.2011 року розпорядженням Бердянського міського голови № 182-к ОСОБА_3 призначено на посаду головного спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради з присвоєнням 13 рангу посадової особи місцевого самоврядування, як такого, що пройшов за конкурсом.

Відповідно до посадових обов`язків на ОСОБА_3 покладено здійснення функцій представника органу місцевого самоврядування, а отже, згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України, він є службовою особою.

Згідно з посадовою інструкцією головного спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради, затвердженою 12.02.2014 року начальником адміністративного відділу, ОСОБА_3 на займаній посаді відповідно до своїх завдань та обов`язків:

*виконує рішення сесії Бердянської міської ради, її виконавчого комітету, розпорядження міського голови;

*бере участь у розробці міських програм щодо підтримки порядку та профілактики злочинності, благоустрою територій, забезпечення чистоти та дотримання тиші в м. Бердянську;

*здійснює контроль за розміщенням об`єктів тимчасових споруд, згідно з рішенням виконкому;

- відносно юридичних та фізичних осіб, які не виконують правила благоустрою міста, складає протоколи про адміністративні правопорушення в межах повноважень, визначених рішенням виконкому Бердянської міської ради, яке не суперечить кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до цієї посадової інструкції головний спеціаліст адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради ОСОБА_3 має право:

*перевіряти наявність договорів щодо придбання та вивозу твердих побутових відходів організацій, підприємств торгівлі всіх форм власності, наявності дозвільної документації в межах визначеної компетенції;

*контролювати дотримання правил благоустрою та наведення порядку суб`єктами господарської діяльності.

Згідно з положенням про адміністративний відділ виконавчого комітету Бердянської міської ради, затвердженим рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради № 11 від 14.01.2014 року, адміністративний відділ виконавчого комітету Бердянської міської ради (надалі відділ) є структурним підрозділом виконавчого комітету міської ради.

Відділ, відповідно до покладених на нього завдань:

*сприяє подальшому поліпшенню зовнішнього благоустрою, зразкового санітарно-екологічного стану всієї території міста;

*сприяє втіленню в життя рішень органів місцевого самоврядування, розпоряджень міського голови, інших органів державної влади, загальних зборів громадян з питань благоустрою міста;

*контролює дотримання Правил благоустрою міськими підприємствами комунальної власності;

*в межах повноважень, визначених рішенням виконкому Бердянської міської ради, складає протоколи про адміністративні правопорушення відносно юридичних та фізичних осіб, які порушують Правила благоустрою.

Відділ має право:

*у випадку виявлення порушень норм Правил благоустрою складати протоколи про адміністративні правопорушення відносно юридичних та фізичних осіб, які їх порушують;

*вимагати від громадян і службових осіб, які порушують Правила благоустрою, припинення правопорушення, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення;

*повідомляти за місцем роботи, навчання, або іншим місцем діяльності правопорушників про вчинені ними порушення норм і Правил благоустрою міста для прийняття необхідних заходів.

Згідно з ст. 5 КУпАП міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких, відповідно до ст. 152 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі ст. 255 КУпАП посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами міських рад, мають право складати протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 152 КУпАП.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради № 10 від 14.01.2014 року ОСОБА_3 , як спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради, уповноважено на складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 150-152, 154, 155, 155-2, 156, 159, 160, 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях міста Бердянськ (далі правила), затверджених рішенням сесії Бердянської міської ради № 5 від 30.05.2012 року із доповненнями, внесеними на підставі рішення сесії міської ради № 17 від 31.05.2013 року забороняється:

*виконувати земляні, будівельні й інші роботи без дозволу, виданого уповноваженими органами;

*самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торгівельні лотки, павільйони, кіоски і т.п. Самовільно встановлені об`єкти підлягають демонтажу та вивозу з відшкодуванням у судовому порядку витрат на демонтаж та вивіз за рахунок осіб, які встановили такі об`єкти;

*розмішувати пересувні та стаціонарні тимчасові споруди соціально-культурного, побутового, торгівельного та іншого призначення, пунктів з надання послуг та атракціонів на центральних вулицях міста з порушенням «Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244.

Відповідно до правил розміщення тимчасових споруд на об`єктах благоустрою дозволяється тільки при одержанні узгоджених відповідних документів від уповноваженого органу на конкурсній або іншій основі, що не суперечить законодавству України.

Згідно з правилами забороняється встановлення архітектурних типів тимчасових споруд, не узгоджених з рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради, розміщення тимчасових споруд самовільно забороняється.

Встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , маючи наміри здійснювати підприємницьку діяльність у сфері надання послуг з використанням розважальних батутів на території м. Бердянська, у червні 2017 року звернувся до виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, з метою офіційного оформлення даної діяльності та отримав відмову в отриманні дозволу на надання послуг з використанням розважальних батутів на території м. Бердянська. У зв`язку з наміром зайняття підприємницької діяльності про надання послуг з використанням розважальних батутів на території м. Бердянська, ОСОБА_1 звернувся до свого знайомого ОСОБА_3 , який працював головним спеціалістом адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, якому повідомив наміри встановити два розважальних батути на території пляжів «Бухта» та «Акваторія», розташованих у м. Бердянську.

26.06.2017 року приблизно о 19 годині ОСОБА_3 , знаходячись на території пляжу в районі «АКЗ» м. Бердянськ, діючи умисно, з корисливих мотивів, являючись службовою особою органу місцевого самоврядування, усвідомлюючи встановлений нормативно-правовими актами України, а також розпорядженнями та рішеннями виконавчого комітету Бердянської міської ради порядок розміщення та організацію діяльності тимчасових споруд на території м. Бердянськ, під час спілкування з ОСОБА_1 повідомив останньому що він, як головний спеціаліст адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради, наділений повноваженнями по контролю за дотриманням правил благоустрою території м. Бердянськ, може посприяти у вирішенні питання щодо незаконного розміщення ним на території пляжів «Бухта» та «Акваторія», розташованих у м. Бердянську двох розважальних батутів, без оформлення будь-яких обов`язкових дозвільних документів. При цьому ОСОБА_3 запевнив ОСОБА_1 про неможливість в законному порядку оформити відповідні дозвільні документи на розміщення даних об`єктів. Далі при спілкуванні з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 запропонував щодо передачі йому щомісячно грошових коштів в сумі 2000 гривень, в якості неправомірної вигоди, за вирішення питання щодо незаконного розміщення та функціонування двох розважальних батутів на території пляжів «Бухта» та «Акваторія», розташованих у м. Бердянську, а також за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 152 КУпАП, за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів під час здійснення ним діяльності на вказаному вище об`єкті, на що ОСОБА_1 погодився надавати ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 2000 грн. щомісячно за розміщення двох батутів на території пляжів.

У липні 2017 року ОСОБА_1 з метою здійснення підприємницької діяльності, розмістив на території пляжів «Бухта» та «Акваторія», розташованих у м. Бердянську два розважальних батути, без будь-яких дозвільних документів.

19.07.2017 року о 17 годині 30 хвилини ОСОБА_3 , обіймаючи посаду головного спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради, діючи умисно, з корисливих мотивів, являючись службовою особою органу місцевого самоврядування, усвідомлюючи встановлений нормативно-правовими актами України, а також розпорядженнями та рішеннями виконавчого комітету Бердянської міської ради порядок розміщення та організацію діяльності тимчасових споруд на території м. Бердянськ, перебуваючи в салоні автомобіля «Шевролет «Лачетті», р.н. НОМЕР_1 , який знаходився на вул. Мичурина у м. Бердянськ, одержав від ОСОБА_1 частину неправомірної вигоди у розмірі 1000 грн. за вирішення питання щодо незаконного розміщення та функціонування розважального батуту на території пляжу «Бухта» у м. Бердянськ у липні 2017 року, а також за не притягнення останнього у липні 2017 року до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 152 КУпАП, за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів під час здійснення ним діяльності на вказаному вище об`єкті.

Крім того, 09.08.2017 року о 12 годині 47 хвилини ОСОБА_3 , обіймаючи посаду головного спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради, діючи умисно, з корисливих мотивів, являючись службовою особою органу місцевого самоврядування, усвідомлюючи встановлений нормативно-правовими актами України, а також розпорядженнями та рішеннями виконавчого комітету Бердянської міської ради порядок розміщення та організацію діяльності тимчасових споруд на території м. Бердянськ, перебуваючи в салоні автомобіля «Шевролет «Лачетті», р.н. НОМЕР_1 , який знаходився в районі будинку № 40 по вул. Баха у м. Бердянськ, одержав від ОСОБА_1 останню частину неправомірної вигоди у розмірі 3000 грн. за вирішення питання щодо незаконного розміщення та функціонування на території пляжів «Бухта» та «Акваторія» у м. Бердянську двох розважальних батутів у липні та серпні 2017 року, а також за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 152 КУпАП, за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів під час здійснення ним діяльності на вказаному вище об`єкті.

Таким чином, у період з 19.07.2017 року по 09.08.2017 року, ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 неправомірну вигоду на загальну суму 4000 гривень.

Крім того, 09.08.2017 року о 12 годині 47 хвилини ОСОБА_3 , обіймаючи посаду головного спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради, діючи умисно, з корисливих мотивів, являючись службовою особою органу місцевого самоврядування, усвідомлюючи встановлений нормативно-правовими актами України, а також розпорядженнями та рішеннями виконавчого комітету Бердянської міської ради порядок розміщення та організацію діяльності тимчасових споруд на території м. Бердянськ, перебуваючи в салоні автомобіля «Шевролет «Лачетті», р.н. НОМЕР_1 , який знаходився в районі будинку № 40 по вул. Баха у м. Бердянськ, одержав від ОСОБА_1 неправомірну вигоду у розмірі 3000 грн. за вирішення питання щодо незаконного розміщення та функціонування на території пляжів «Бухта» та «Акваторія» у м. Бердянську двох розважальних батутів у липні та серпні 2017 року, а також за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 152 КУпАП, за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів під час здійснення ним діяльності на вказаному вище об`єкті.

При спробі працівниками ГВБКОЗ УСБУ в Запорізькій області затримати ОСОБА_3 на місці злочину, останній вчинив насильство відносно старшого оперуповноваженого в ОВС ГВБКОЗ УСБУ в Запорізькій області майора ОСОБА_2 , у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків, що виразилося у навмисному направленні автомобіля «Шевролет «Лачетті», р.н. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_3 на ОСОБА_10 , в наслідок чого скоїв наїзд на останнього. Після цього ОСОБА_3 на автомобілі «Шевролет «Лачетті», р.н. НОМЕР_1 з місця події втік.

В результаті зазначених умисних дій ОСОБА_3 , старшому оперуповноваженому в ОВС ГВБКОЗ УСБУ в Запорізькій області майору ОСОБА_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 2016 від 14.08.2017 року, були заподіяні тілесні ушкодження у виді забиття м`яких тканин правої гомілки, які кваліфікуються як легке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів за ч.3 ст. 368, ч.2 ст.345 КК України не визнав та пояснив суду, що ОСОБА_1 він знає по роботі в адміністративному відділі з 2016 року. Конфліктів між ними не було. В кінці червня 2017 року до нього звернувся ОСОБА_1 з питанням щодо можливості поставити розважальні батути на пляжі на Бердянській Косі. Він зрозумів що мова йде про торгівельну діяльність на орендованому пляжі, де без згоди орендаря поставити не можна, тому відповів «став». Після того, як він познайомив ОСОБА_1 зі своїм колегою ОСОБА_11 , ОСОБА_1 приніс йому в знак подяки пляшку алкогольного напою, якого він не пам`ятає, але на етикетці була зображена одиничка. Після розмови про підприємницьку точку на косі, ОСОБА_1 сказав йому про гроші, говорив, що хоче його віддячити і він жартуючи відповів, що це йому обійдеться в одиничку. Після цих подій ОСОБА_1 попрохав його про зустріч і вони зустрілися на вул.Маяковського в Бердянську, де ОСОБА_1 сів до нього в машину, завів розмову про гроші, дав йому в руки якийсь папір, який він повернув назад ОСОБА_1 09.08.2017 року ОСОБА_1 попросив його про зустріч, він приїхав на перехрестя вул.Маяковського і вул.Баха, де ОСОБА_1 сів до нього в машину, завів розмову про розташовані батути, дістав гроші і став давати йому, але він рукою відсунув гроші, які ОСОБА_1 взяв і з ними вийшов з машини. Після цього він почав рух на автомобілі, коли вилетів автомобіль "Ланос", підрізав його, машина вперлася в ніс його автомобіля, він став об`їжджати і в цей час з машини вибіг чоловік і кинувся на капот його машини. Щоб уникнути конфлікту, він поїхав з цього міста, та по дорозі бачив в дзеркало заднього виду, що його переслідує автомобіль, тому звернувся за допомогою до адвоката. Потім на вул. Лермонтова його затримали і привезли в СБУ.

Стверджує, що у відношенні його з боку ОСОБА_1 була провокація хабара. Вважає себе невинуватим та просить суд його виправдати.

Потерпілий ОСОБА_1 пояснив суду, що влітку 2017 року він хотів на літній сезон поставити батути на березі Азовського моря, тому зібрав пакет документів, подав їх до Єдиного офісу, однак йому відмовили у видачі дозволу, вказавши на недоліки, які він не став виправляти, а вирішив звернутися до ОСОБА_3 , якого знає з грудня 2016 року і з яким у нього були нормальні відносини. Він зустрівся з ОСОБА_3 , щоб він підказав йому які його подальші дії, але ОСОБА_3 пояснив, що дозвільні документи зараз офіційно не дають нікому, допомогти офіційно з документами він не може і сказав, що якщо він бажає займатися підприємницькою діяльністю, потрібно платити і назвав суму 1000 грн. в місяць за одне місце, в зв`язку з чим він звернувся в СБУ і написав заяву. Пізніше він знову зустрівся з ОСОБА_3 , сказав що знайшов місце під батути і хоче відкрити 2 точки, на що ОСОБА_3 запропонував йому суму 1000 грн. за кожну точку. Першу точку він поставив на початку липня на території пляжу «Бухта», за що передав ОСОБА_3 свої гроші в сумі 1000 грн. На момент передачі грошей розмова з ОСОБА_3 вже записувалася. Другу точку: батут він поставив на території пляжу «Акваторія» у м.Бердянську. У серпні 2017 року, дату він не пам`ятає, він зустрівся з ОСОБА_3 на перехресті вулиць Баха і Мічуріна в Бердянську, де передав ОСОБА_3 в автомобілі останнього 3000 грн. за першу і другу точку розважальних батутів за два місяці, потім вийшов з автомобіля, який відразу заблокували працівники поліції і що відбувалося далі він не знає.

Він не заперечує, що під час роботи розважальних батутів були перевірки, про що один раз ОСОБА_3 його попередив.

ОСОБА_3 гроші у нього не вимагав, говорив «якщо хочеш працювати, плати».

На батутах він працював до кінця серпня 2017 року.

Гроші , які він давав ОСОБА_3 , належали особисто йому і ці гроші йому не повернуті.

Позов він не заявляв, оскільки ОСОБА_3 шкоди йому не заподіяв.

Йому невигідно було платити ОСОБА_3 гроші, тому він і звернувся із заявою.

Пояснює, що давав гроші ОСОБА_3 за безперешкодне ведення господарської діяльності, оскільки не міг офіційно отримати дозвільні документи.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, раніше ОСОБА_3 він не знав і не бачив. 09 серпня 2017 року він зі слідчим ОСОБА_12 і співробітниками УСБУ ОСОБА_13 , двома понятими знаходилися в машині Ланос. В формі був слідчий, а вони в звичайному цивільному одязі. Номери на машині були звичайні. Приблизно о 12.47 годині прозвучала команда, що необхідно затримати ОСОБА_3 . Він був за кермом, під`їхав до автомобіля Лачетті, заблокував його. Вони вибігли з машини, він крикнув "стій, СБУ, на що ОСОБА_3 став вивертати колеса і рухатися. Він став навпроти капота і лобового скла, ще раз крикнув, але автомобіль ОСОБА_3 продовжував рухатися, наїхав на нього капотом, вдарив бампером по нозі, він зістрибнув з капота і автомобіль поїхав. У цей момент він отримав тілесні ушкодження ноги. Він на автомобілі поїхав за автомобілем ОСОБА_3 , який рухався на великій швидкості. Під час руху він побачив, як ОСОБА_3 в вікно викинув гроші. Слідчим було прийнято рішення зупинитися. Вони зупинилися, в присутності понятих провели огляд грошових коштів, де були купюри по 100 грн. і 200 грн.

Вважає, що ОСОБА_3 чув, як він кричав "стій, СБУ", оскільки правіше від нього, на відстані 2-х метрів був слідчий, який був одягнений у жилетку з написом на спині «слідчий Управління національної поліції», а також на жилетці спереду і на спині були спеціальні смуги, по яких можна було зрозуміти, що це співробітник поліції.

Стверджує, що на власні очі бачив, як ОСОБА_3 викинув гроші з водійського вікна. Йому було завдано тілесних ушкоджень.

Цивільний позов він не заявляє.

Свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що з травня 2017 року він був призначений тимчасово виконуючим обов`язки начальника адміністративного відділу виконкому Бердянської міськради. В обов`язки ОСОБА_3 входила перевірка дотримання громадянами і приватними підприємцями правил благоустрою міста, перевірка дотримання чинного законодавства: ст.ст.152,155,160 КУпАП. Спеціального наказу щодо закріплення території міста за працівниками адміністративного відділу не було. Як начальник, він міг направити будь-якого працівника для перевірки будь-якої території. Із-за завантаженості по роботі він відписував ОСОБА_3 перевірки в районі Колонія і Бердянської Коси. Розважальний надувний батут є тимчасовою спорудою, на установку якого необхідно відповідні дозвільні документи і без наявності дозвільних документів, де є самовільно встановленою спорудою. При цьому співробітник адмінвідділу складає адміністративний протокол і попереджає про те, що дана споруда має бути демонтована. Про порушення з боку ОСОБА_1 йому ОСОБА_3 не доповідав. Підприємець ОСОБА_1 йому не відомий.

Свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що в серпні місяці 2017 року, дату не пам`ятає, він був запрошений працівниками СБУ в якості понятого, де йому пояснили що він буде присутній при фіксації отримання хабара. Він разом з другим понятим, двома оперативниками і слідчим приїхали на місце передачі хабара на вул.Баха в м.Бердянську. Потім у одного з оперативників задзвонив телефон і вони поїхали вперед, де спереду, на відстані приблизно 1м- 1,5м заблокували іншу машину, марку якої він не пам`ятає, колір бірюзовий. З їх машини вискочив оперативник, побіг до машини з криком «стій, СБУ» і встав посередині. Він не знає, чув чи ні водій автомобіля слова оперативника. Автомобіль почав рух, оперативник опинився на капоті цього автомобіля, а потім скотився з капота. Скільки людей було в автомобілі, який поїхав, він не знає. Чи були відкриті вікна автомобіля він не знає. У форменому одязі нікого не було, на слідчому була жилетка з написом на спині «поліція». Потім вони переслідували автомобіль і в якийсь момент з вікна машини з боку водія щось вилетіло. Він сидів на задньому сидінні автомобіля, точне розташування не пам`ятає, але все бачив в лобове скло автомобіля. Слідчий сказав зупинитися і автомобіль зупинився біля місця, де впав згорток, який виявився грошима, перетягнутий гумкою, купюрами по 100 і 200 грн. Що це за гроші йому не пояснювали, але він зрозумів, що це і є хабар. Купюри просвітили лампою, вони світилися зеленим світлом, після чого перерахували, упакували в конверт, опечатали і вони розписалися на конверті. Потім вони поїхали шукати автомобіль, хтось подзвонив, повідомив місце знаходження автомобіля, куди вони під`їхали, побачили і оглянули автомобіль. При цьому слідчий затримав ОСОБА_3 та зачитав йому його права.

Свідок ОСОБА_16 пояснив суду, що обвинуваченого він не знає. В серпні 2017 року, дату не пам`ятає, він був запрошений в якості понятого співробітниками СБУ.Він приїхав до відділу СБУ, де йому і другому понятому пояснили, що вони будуть понятими при спробі отримання хабара. Потім він, другий понятий, слідчий, водій і співробітник СБУ сіли в автомобіль, де водій і слідчий сиділи попереду, він, другий понятий і оперативник сиділи ззаду, і поїхали до місця передачі хабара, зупинилися на вул. Маяковського, потім перемістилися на перехрестя вул.Маяковського і вул.Баха. Потім надійшов дзвінок на телефон оперативнику і вони поїхали вперед, перегородивши своїм автомобілем виїзд автомобілю марки «Шевролет Лачеті» бірюзового кольору. З їх машини вибіг оперативник, потім почав виходити він, потім другий понятий.

Водій автомобіля, який вийшов з їх автомобіля, встав перед машиною марки «Шевролет Лачетті», крикнув водієві заблокованого автомобіля «стій», однак водій спробував об`їхати їх автомобіль праворуч, але не вийшло і оперативник якось опинився на капоті цього автомобіля, однак водій автомобіля продовжив рух і оперативник скотився на землю.

Автомобіль почав їхати від них, вони почали його переслідувати, рухалися на відстані приблизно 20 метрів і в якийсь момент він побачив, що водій щось викинув з автомобіля. Він бачив, як з водійського сидіння висунулася рука і щось викинула. Слідчий дав команду зупинитися біля цього місця, де вони біля дороги в траві виявили гроші,перетягнуті гумкою, які перерахували, переписали номери, упакували в конверт, на якому вони розписалися. Він не пам`ятає, просвічували купюри і світилися вони чи ні. Потім вони їздили по місту, шукали автомобіль, хтось подзвонив слідчому на телефон і вони поїхали до місця знаходження автомобіля, куди привезли обвинуваченого. Хто був за кермом цього автомобіля він не бачив.

Пояснює, що серед працівників у форменому одязі нікого не було, тільки слідчий був одягнений в жилетку, на якій ззаду на спині був напис «поліція». Слідчий не повертався спиною до водія, він не чув, що кричав співробітник СБУ.

Свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що до місця передачі хабара попрямували на автомобілі, де попереду сидів ОСОБА_2 в якості водія і слідчий ОСОБА_12 , а на задньому сидінні він і двоє понятих. Автомобіль, в якому знаходився він, поняті і слідчий зупинився перед автомобілем ОСОБА_3 , в якому знаходився один обвинувачений. ОСОБА_2 вискочив з машини, зупинився перед автомобілем ОСОБА_3 і кричав «стій, СБУ». Вікна автомобіля обвинуваченого не були затоновані і були закриті. Він вважає, що ОСОБА_3 міг чути крик ОСОБА_2 , оскільки відразу після цього автомобіль ОСОБА_3 продовжив рух, не дивлячись на те, що попереду його автомобіля стоїть ОСОБА_2 , при цьому умисно здійснив наїзд на ОСОБА_2 , який скотився з капоту на землю та зміг самостійно піднятися. Слідчий з автомобіля не виходив. Минуло не більше хвилини і вони почали переслідувати ОСОБА_3 , в ході якого на ходу ОСОБА_3 викинув зі своєї машини з боку водія гроші і вони зупинилися в місці викидання, щоб знайти гроші. Огляд і вилучення грошей проводив слідчий з понятими. На момент, коли ОСОБА_3 викидав гроші з автомобіля, він знаходився в зоні видимості їх автомобіля. ОСОБА_3 на своєму автомобілі зник та десь через годину автомобіль ОСОБА_3 і він сам були виявлені, та ОСОБА_3 був затриманий і доставлений у відділ СБУ.

Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, щовін приймав участь в затриманні ОСОБА_3 . В день затримання ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 неправомірну вигоду в сумі 3000 грн., після чого намагався сховатися на автомобілі. Вони його переслідували на автомобілі марки «Ланос», яким керував ОСОБА_2 , він поруч, ззаду два понятих та працівник СБУ ОСОБА_13 . Вони рухались за автомобілем обвинуваченого на відстані 15-20 метрів та бачили, як з вікна зі сторони водійського міста викинули стопку грошей, після чого він сказав зупинити автомобіль, де в траві біля дороги були знайдені гроші, перев`язані гумкою, які перелічені в протоколі огляду.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджена письмовими доказами, наданими прокурором та дослідженими судом відповідно до ст.23 КПК України:

-витягом з ЄРДР №12017080000000257, відповідно до якого кримінальне правопорушення (злочин) за ч.3 ст.358 КК України внесений до ЄРДР 03.07.2017 року (а.п.1 т.1),

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушеня від 03.07.2017 року, час складання 15 год.15 хв., що спеціаліст адміністративного відділу виконавчого комітету вимагає неправомірну вигоду за розміщення тимчасової споруди для ведення підприємницької діяльності в районі «Слободка» м.Бердянськ (а.п.19-21 т.1),

-протоколом огляду від 08.08.2017 року, яким оглянута ділянка місцевості, що розташована на території пляжу «Акваторія» по вул.Макарова, буд.150 в м.Бердянськ, на якій знаходиться розважальний батут чорного кольору (а.п.26 т.1),

-протоколом огляду від 08.08.2017 року, яким оглянута ділянка місцевості, що розташована на території пляжу «Бухта» по вул.Макарова, буд.9а в м.Бердянськ, на якій знаходиться розважальний батут чорного кольору (а.п.27 т.1),

-постановою про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за

вчиненням злочину від 06.07.2017 року, якою постановлено провести контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки стосовно ОСОБА_3 (а.п.28-29 т.1),

- постановою про використання заздалегідь ідентифікованих ( помічених) засобів - грошових коштів від 19.07.2017 року ( а.п.30 т.1),

- протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованого засобу - грошових коштів від 19.07.2017 року з фото таблицею грошових купюр, відповідно до якого в період з 16 год.10 хв. до 16 год.25 хв. у присутності 2 понятих були оглянути грошові купюри в загальній сумі 1000грн., з яких 3 купюри номіналом 200 грн. та 4 купюри номіналом 100 грн., номера та серії купюр вказані в протоколі, та видані ОСОБА_1 для участі у проведенні заходів щодо викриття факту одержання неправомірної вигоди з боку головного спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради ОСОБА_3 ( а.п.32-35 т.1),

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 16.08.2017 року, згідно якого 19.07.2017 року о 17 год.30 хв. було задокументовано факт передачі потерпілим ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 1000 грн. головному спеціалісту адміністративного відділу Бердянської міської ради ОСОБА_3 у автомобілі «Шевролет Лачетті», р.н. НОМЕР_1 , який перебував на вул. Мичурина у м.Бердянську (а.п.36 т.1),

-постановою про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за

вчиненням злочину від 09.08.2017 року, якою постановлено провести контроль за вчиненням стосовно ОСОБА_3 , проведення якого доручено ОСОБА_1 (а.п.37-38 т.1),

- постановою про використання заздалегідь ідентифікованих ( помічених) засобів - грошових коштів від 09.08.2017 року ( а.п.39 т.1),

- протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованого засобу - грошових коштів від 09.08.2017 року з фото таблицею грошових купюр, відповідно до якого в період з 10 год.25 хв. до 10 год.45 хв. у присутності 2 понятих були оглянути грошові купюри в загальній сумі 3000 грн., з яких 5 купюр номіналом 200 грн. та 20 купюр номіналом 100 грн., номера та серії купюр вказані в протоколі, які помічені за допомогою спеціального невидимого люмінесцентного барвника «Светлячок-М» з обох сторін та видані ОСОБА_1 для участі у проведенні заходів щодо викриття факту одержання неправомірної вигоди з боку головного спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради ОСОБА_3 ( а.п.41- 49 т.1),

- протоколом огляду від 09.08.2017 року, яким у присутності 2 понятих оглянуті грошові купюру у загальній сумі 3000 грн., номера та серії оглянутих купюр перелічені, які передані ОСОБА_1 для участі у заходах щодо викриття факту одержання неправомірної вигоди ОСОБА_3 (а.п. 50 т.1),

- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 16.08.2017 року, згідно якого 09.08.2017 року о 12 год.47 хв. було задокументовано факт передачі потерпілим ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 3000 грн. головному спеціалісту адміністративного відділу Бердянської міської ради ОСОБА_3 у автомобілі «Шевролет Лачетті», р.н. НОМЕР_1 , який перебував в районі будинку №40 по вул. Баха у м.Бердянську. Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_3 , при спробі його затримати, з місця події на автомобілі «Шевролет Лачетті», р.н. НОМЕР_1 разом з грошовими коштами, втік (а.п.36 т.1),

- протоколом про результати проведення негласної слідчої ( розшукової) дії, аудіо, - відео контроль особи від 07.08.2017 року з ДВД-диском до протоколу ( а.п. 61-63 т.1),

- протоколом про результати проведення негласної слідчої ( розшукової) дії, аудіо, - відео контроль особи від 31.08.2017 року з ДВД-диском до протоколу ( а.п. 64-67 т.1),

- протоколом про результати проведення негласної слідчої ( розшукової) дії, візуальне спостереження за особою від 31.08.2017 року з ДВД-диском до протоколу ( а.п. 69-74 т.1),

- протоколом про результати проведення негласної слідчої ( розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 29.08.2017 року ( а.п. 75-76 т.1),

- протоколом про результати проведення негласної слідчої ( розшукової) дії, візуальне спостереження за особою від 29.08.2017 року ( а.п. 77-78 т.1),

- протоколом про результати проведення негласної слідчої ( розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 31.08.2017 року з ДВД-диском до протоколу ( а.п. 79-81, 85-93 т.1),

- протоколом про результати проведення негласної слідчої ( розшукової) дії, аудіо, - відео контроль особи від 10.08.2017 року з ДВД-диском до протоколу ( а.п. 82-84 т.1),

- протоколом огляду ДВД-диску, на якому зафіксована інформація про проведення НСРД 09.08.2017 року від 29.09.2017 року з фото таблицями до протоколу (а.п.94-98 т.1),

- протоколом огляду грошових коштів від 09.08.2017 року, схемою до протоколу та фото таблицею до протоколу, яким оглянута ділянка місцевості, розташована біля житлового будинку №30 по вул.Жуковського в м.Бердянську , де між парканом домоволодіння №30 по вул.Жуковського та дорогою, в траві знаходяться грошові кошти, перетягнуті гумкою для грошей, у загальній кількості 3000 грн. ( а.п.99- 119 т.1),

- протоколом огляду мобільного телефону «КСІОМІ», вилученого 09.08.2017 року у ОСОБА_3 (а.п.28 т.2),

- висновком судово-медичної експертизи відносно ОСОБА_10 №2026 від 14.08.2017 року, згідно висновків якої забій м`яких тканин правої гомілки у ОСОБА_10 кваліфікується як легке тілесне ушкодження відповідно до п.2.3.5 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за 1995 рік. Дане ушкодження утворилося від дії тупого предмету. Давність утворення тілесного ушкодження не суперечить строку, вказаному освідуваним (а.п.60-61 т.2),

- посадовою інструкцією головного спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради ( а.п.125-127 т.2),

- положенням про адміністративний відділ виконавчого комітету Бердянської міської ради

( а.п.130-132 т.2), яким визначені повноваження відділу,

- рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 243 від 08.06.2018 року

( а.п.156-157), яким затверджено Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Бердянська,

- рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 179 від 10.04.2013 року

( а.п.158-161), «про внесення змін до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Бердянська у новій редакці».

16.08.2019 року обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до суду з письмовим клопотанням, яке підтримав в судовому засіданні, про визнання показів свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та грошей в сумі 3000 грн., вилучених 09.08.2017 року ст.слідчим СУ ГУНП ОСОБА_12 біля будинку 30 по вулиці Жуковського в м. Бердянську неналежними доказами у кримінальному провадженні з тих підстав, що покази свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 суперечать наданим до суду стороною обвинувачення відеоматеріалам та протоколу огляду, оскільки обидва свідка стверджують, що під час проведення спроби затримання обвинуваченого 09.08.2017 року з автомобіля виходив слідчий ОСОБА_12 у форменому одязі та вони, що суперечить відеоматеріалам. Суперечать покази обох свідків в тому, що автомобіль, що переслідував знаходився на відстані біля 25 м від його автомобілю, та що вони бачили, як з його автомобілю нібито вилетіли гроші. Покази свідків суперечать протоколу огляду від 09.08.2017 року, оскільки протокол розпочато о 13 год.10 хв., а подія після якої його автомобіль почав рух до вказаного будинку закінчилася о 12 год.47 хв., відстань складає 431 м, тобто його автомобіль проїхав цю відстань за декілька секунд, тоді як огляд коштів почався значно пізніше, ніж стверджують свідки.

Речовий доказ гроші в сумі 3000 грн., які були вилучені слідчим біля будинку 30 по вул. Жуковського , не містять жодних ознак його торкання до цих коштів, на його руках не встановлено ознак люмінофорів, якими були оброблені грошові купюри, тому вважає, що гроші були підкинути слідчим.

06.09.2019 року обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до суду з письмовим клопотанням, яке підтримав в судовому засіданні, про визнання дисків з копіями відеозаписів, наданих до суду стороною обвинувачення неналежними доказами у кримінальному провадженні з тих підстав, що суду не наданий відеозапис переслідування його автомобіля, не наданий відеозапис зупинки автомобіля «ЛАНОС» зі слідчою групою та проведення слідчої дії- огляд та вилучення грошових коштів, не надано запис його затримання, тобто надані суду відеозаписи є фрагментами запису з відео регістратору автомобіля, який його переслідував.

Оцінюючи покази свідків сторони обвинувачення ОСОБА_15 , ОСОБА_16 з точки зору їх належності та допустимості, суд вважає їх належними та допустимими, оскільки обидва свідка надали пояснення, які не суперечать матеріалам кримінального провадження, які обвинувачений в своєму письмовому клопотанні перекрутив на свою користь, оскільки в своїх показах обидва свідка надали пояснення, що слідчий був одягнутий в жилет з написом на спині «поліція», що не є форменим одягом.

Показання обох свідків щодо відстані автомобілю під час переслідування, щодо викидання згортку з вікна водія, який був схожий на згорток знайдених грошових коштів у місці викидання, є особистим сприйняттям свідками побачених подій та будь-якої зацікавленості свідків в розгляді справи не встановлено.

Твердження обвинуваченого, що протокол вилучення грошей складений через 23 хвилини після закінчення заходу за участю ОСОБА_1 , тобто значно пізніше ніж вказують свідки, є припущенням обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки обидва свідка не вказували час складання протоколу.

Твердження обвинуваченого про неналежність доказу у вигляді грошей в сумі 3000 грн., які були вилучені слідчим біля будинку 30 по вул. Жуковського , оскільки останні не містять жодних ознак його торкання до цих коштів та на його руках не встановлено ознак люмінофорів, якими були оброблені грошові купюри, суперечить вимогам ст.85 КПК України

Твердження обвинуваченого про визнання дисків з копіями відеозаписів, наданих до суду стороною обвинувачення неналежними доказами у кримінальному провадженні з тих підстав, що суду не наданий відеозапис переслідування його автомобіля, не наданий відеозапис зупинки автомобіля «ЛАНОС» зі слідчою групою та проведення слідчої дії- огляд та вилучення грошових коштів, не надано запис його затримання, тобто надані суду відеозаписи є фрагментами запису з відео регістратору автомобіля, який його переслідував, не є належною підставою для визнання наданих відеозаписів неналежними доказами.

При цьому, залишається незрозумілим, яким чином посилання обвинуваченого на ці неузгодженості могли вплинути на стверджуваний стороною обвинувачення факт перебування ОСОБА_3 09.08.2017 року о 12 годині 47 хвилині в належному йому на праві власності автомобілі «Шевролет Лачетті», р.н. НОМЕР_1 , в районі будинку 40 по вул.Баха у м.Бердянську, безпосередньо в якому знаходився і ОСОБА_1 , який безпосередньо передав гроші в розмірі 3000 грн. обвинуваченому ОСОБА_3 .

В судовому засіданні обвинувачений скористався правом допитати потерпілого та свідків, що відповідає вимогам п.1 підп. «d» ст..6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, із забезпеченням йому можливості надати аргументи на спростування їх показань, однак жодних об`єктивних даних для того, щоб ставити їх під сумнім, суд не встановив та не встановив підстав для визнання неналежними доказами.

Досліджені судом докази логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі, як кожен окремо так і їх сукупність у взаємозв`язку.

Суд вважає, що підстав визнавати досліджені у відповідності до ст.23 КПК України докази недопустимими при розгляді справи не встановлено, за формою та змістом зазначені письмові докази відповідають вимогам процесуального закону.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Даючи оцінку поясненням обвинуваченого ОСОБА_3 , який повністю не визнає себе винним за ч.2 ст.345, ч.3 ст.368 КК України суд не приймає до уваги з наступних підстав:

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину не визнав, однак не заперечує факт знайомства, факт зустрічей з ОСОБА_1 , а також розмов з приводу бажання ОСОБА_1 встановити розважальні батути, пояснюючи, що неправомірну вигоду від ОСОБА_1 не отримував.

Так, обвинувачений посилається на те, що дії з боку ОСОБА_1 були провокацією хабара, оскільки останній повідомив його, що ставить свої батути на орендованих ділянках пляжу пояснивши, що з орендарем він домовився, тому він не міг вирішувати питання про складання адмінпротоколів на ОСОБА_1 , оскільки відповідальність ніс орендар та не міг заважати ОСОБА_1 ніяким чином.

З протоколу про результати проведення НСРД аудіо,-відео контроль особи від 07.08.2017 року ( а.п.61-62 т.1) вбачається що при зустрічі ОСОБА_3 з ОСОБА_1 10.07.2017 року о 18.30 год. мова йде про роботу розважального батуту на березі Азовського моря, при цьому ОСОБА_3 з`ясовує кількість батутів, а після пояснення ОСОБА_1 , що мова йде про один батут говорить « ну давай по единичке в месяц». При зустрічі та розмові ОСОБА_3 з ОСОБА_1 19.07.2017 року, ОСОБА_1 говорить про те, що буде ставить ще один батут в акваторії та буде працювати вересень та частково жовтень, в подальшому між ними йде з`ясування розрахунків, після чого ОСОБА_3 питає « сколько тут? Это что?, ОСОБА_1 відповідає «рубль же», на що ОСОБА_3 відповідає «восемсот», ОСОБА_1 дивується та вибачається.

Пояснення ОСОБА_3 в судовому засіданні, що мова йшла про одиницю, яка була зображена на етикетці пляшки алкогольного напою, яку йому раніше дарував ОСОБА_1 є зовсім нелогічними, оскільки з розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_1. вбачається, що мова йде саме про грошові кошти в сумі однієї тисячі, де називаються слова «рубль», «вісімсот» не надав.

Пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що його висловлення « ну давай по единичке в месяц» відносяться до пляшки алкогольного напою суд розцінює, як складену обвинуваченим версію, яка є намаганням уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 в тій частині, що при зустрічі з ОСОБА_1 09.08.2017 року він не взяв від ОСОБА_1 грошові кошти, які останній намагався йому передати і зцими ж грошима ОСОБА_1 вийшов з його автомобіля, суд не приймає до уваги, оскільки вважає їх не логічними та розцінює їх як спробу уникнення від кримінальної відповідальності.

Як вбачається з протоколу НСРД аудіо,-відео контроль особи від 31.08.2017 року (а.п.64-66 т.1), ОСОБА_1 чітко називає «три тысячи», на питання ОСОБА_3 відповідає «за август за две точки», на що ОСОБА_3 каже «хорошо», тобто твердження обвинуваченого про повернення грошових коштів ОСОБА_1 повністю спростовуються вказаним протоколом, яким зафіксована розмова між обвинуваченим та ОСОБА_1 , з якою вбачається, що обвинувачений погодився з наданою ОСОБА_1 сумою три тисячі.

До тверджень обвинуваченого ОСОБА_3 і невизнання ним своєї вини за ч.2 ст.345 КК України суд відноситься критично з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 , 1974 року народження, віком 46 років. Відповідно до послужного списку №М-0609954 (а.п.87-92 т.2) працював в Бердянському МВ УМВС України в Запорізькій області, де був дільничним інспектором, старшим дільничним інспектором, начальником ізолятору тимчасового тримання затриманих, має звання капітан міліції та 07.06.2010 року звільнений за власним бажанням.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_3 зустрічається 09.08.2017 року з ОСОБА_1 не в службовому кабінеті, а в районі будинку №40 по вул.Баха в м.Бердянську. Пояснення обвинуваченого, що після того, як ОСОБА_1 вийшов з його автомобіля та якась машина підрізала його автомобіль, якийсь чоловік вибіг з машини і кинувся на капот його автомобіля, а він щоб уникнути конфлікту, поїхав з цього міста та по дорозі бачив в дзеркало заднього виду, що його переслідує автомобіль, тому звернувся за допомогою до адвоката є нелогічними, оскільки обвинувачений на момент того, як його автомобіль підрізав інший автомобіль, не намагався спитати, що трапилося, не намагався з`ясувати вказані обставини, нікому не дзвонив, не викликав поліцію, а незважаючи на те, що його намагаються затримати, намагався уникнути переслідування. З пояснень обвинуваченого вбачається, що під час переслідування він подзвонив саме адвокату, а не в поліцію, з чого виходить, що ОСОБА_3 розумів свої протиправні дії і з самого початку, після того, як ОСОБА_1 вийшов з його автомобіля і дорогу його автомобілю перекрив інший автомобіль, розумів що його намагаються затримати правоохоронні органи.

З оглянутого судом відеозапису чітко видно, що в момент початку руху автомобіля «Шевролет Лачетті», яким керував ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_2 перебуває на шляху його руху, в полі зору водія, якого бачить обвинувачений, що не заперечується останнім. На долучених до протоколів НСРД фотознімках, а також на оглянутому судом відеозапису чітко видно, що як під час передачі грошових коштів, так і через декілька секунд, під час наїзду на потерпілого ОСОБА_10 та намагання залишити місце події, вікна в автомобілі «Шевролет Лачетті» відкриті.

Пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 , що йому погрожували, а тому коли він побачив автомобіль, який перегороджує рух його автомобілю, а якась людина кинулася на капот його автомобіля, тому він, щоб уникнути конфлікту, вирішив поїхати з місця зустрічі з ОСОБА_1 є голослівними висловлюваннями обвинуваченого, які нічим не підтверджені.

Безпосередньо досліджені судом покази допитаних свідків, протоколи слідчих дій, письмові докази, прослуховані диски аудіо розмов ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , оглянуті відеозаписи обставин скоєного обвинуваченим злочину свідчать про достатність доказів, їх належність та сукупність, які у своєму єдиному взаємозв`язку є такими, що доповнюють один одного та повністю підтверджують винуватість обвинуваченого у вчиненні злочинів.

Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.3 ст.368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Частина 3 статті 368 КК України містить положення про те, що вимагання неправомірної вигоди є кваліфікуючою ознакою даного складу злочину.

Відповідно до положень ст. 92 КПК у кримінальному провадженні обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

За змістом ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення). Згідно з вимогами ч. 2 ст. 91 КПК доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Суд вважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_3 відсутня ознака ч.3 ст.368 КК України : « вимагання неправомірної вигоди» виходячи з наступного.

Так, вимагання неправомірної вигоди може мати місце лише у тому випадку, якщо винна особа з метою одержання неправомірної вигоди погрожує вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди правам чи законним інтересам того, хто надає неправомірну вигоду, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати неправомірну вигоду із метою запобігання шкідливим наслідкам, порушенню прав чи законних інтересів. Тобто обов`язковою ознакою вимагання є законність прав та інтересів, які захищає той хто надає неправомірну вигоду.

Натомість у разі якщо особа, яка надає неправомірну вигоду, зацікавлена у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів, то вимагання неправомірної вигоди виключається. За фактичних обставин, коли службова особа вимагає дати їй неправомірну вигоду, а особа, яка її дає, усвідомлює при цьому, що тим самим незаконно уникає настання для себе негативних наслідків, які б настали за відмови її надати, то такі дії за своїми ознаками не утворюють ознак вимагання неправомірної вигоди.

Орган досудового розслідування, кваліфікуючи дії ОСОБА_3 за ч.3 ст.368 КК України, вказує форму вимагання, як умисне створення ОСОБА_3 умов ОСОБА_1 , за яких останній був змушений надати йому неправомірну вигоду, оскільки ОСОБА_3 висловив вимогу щодо передачі йому щомісячно грошових коштів в сумі 2000 грн в якості неправомірної вигоди за вирішення питання щодо незаконного розміщення та функціонування двох розважальних батутів на території пляжів «Бухта» та «Акваторія», розташованих у м.Бердянську, а також за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.152 КУпАП, за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів під час здійснення ним діяльності на вказаному вище об`єкті.

Так, допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що для отримання дозвільних документів для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Бердянська (двох батутів) він звернувся до Єдиного офісу у м.Бердянську, який йому відмовив в наданні дозволу. Вказану відмову він не оскаржував, а звернувся до свого знайомого ОСОБА_3 , з яким познайомився значно раніше, який працював в адміністративному відділі виконкому.

ОСОБА_3 повідомив його, що місцева влада дозволи на тимчасові споруди не надає і він на це вплинути не може.

В судовому засіданні було встановлено та підтверджено самим ОСОБА_1 , що останній займається підприємницькою діяльністю з 2009 року, є мешканцем м. Бердянська, має вищу освіту, тому його звернення, після отримання відмови від Єдиного офісу в наданні дозвільних документів, до знайомого ОСОБА_3 , працюючого в адміністративному відділі, який займається перевірками дозвільних документів та складає адміністративні протоколи, свідчили про намір займатися підприємницькою діяльністю після встановлення на берегу Азовського моря двох батутів без дозвільних документів.

В рішенні №5-149кс16 Верховний Суд України висловив правову позицію, що таку ознаку, як вимагання хабара, може бути поставлено за провину лише в тому випадку, якщо винна особа з метою одержання хабара погрожує вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати хабар із метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам. Тобто законність прав та інтересів, які хабародавець захищає шляхом дачі хабара, має бути однією з основних і обов`язкових ознак вимагання. На відміну від цього, у разі якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів тощо, то вимагання хабара виключається.

Верховний Суд України неодноразово визначав у своїх правових позиціях (№№ 5-14кс12, 5-13кс13, 5-14кс13, 5-28кс13, 5-43кс13, 5-47кс13, 5-14кс15, 5-124кс15), що вимагання неправомірної вигоди не матиме місце, якщо особа, що дає неправомірну вигоду, має інтерес в неправомірних діяннях службової особи. Тобто, прагне таким чином обійти вимоги законодавства з метою задоволення своїх інтересів.

З досліджених судом матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 , звернувшись до ОСОБА_3 для вирішення свого незаконного інтересу, був зацікавлений в неправомірних діях ОСОБА_3 , оскільки таким чином він обійшов вимоги законодавства з метою задоволення своїх інтересів, що підтверджується тим, що ОСОБА_1 влітку 2017 року займався господарчою діяльністю по наданню послуг у сфері відпочинку і розваг, встановив на березі Азовського моря 2 батута за відсутністю дозвільних документів.

В своїх правових позиціях ВСУ зазначив, якщо хабародавець, як зазвичай трапляється, намагається за допомогою службової особи обійти встановлені законом вимоги щодо власної господарської діяльності, то вимога надати неправомірну вимогу, яка виходить від службової особи, не може вважатися вимаганням неправомірної вигоди, зазначеним у частині третій статті 368 КК України.

Наявна судова практика в Україні передбачає, що вимагання має місце лише тоді, коли зачіпаються законні інтереси зацікавленої особи. Одержання службовою особою матеріальної вигоди за вчинення діяння по службі, спрямованого на задоволення протизаконних інтересів зацікавленої особи, навіть за умови, що службова особа її вимагала, не може розглядатися як вимагання.

Неправомірну вигоду ОСОБА_3 отримав за здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності у вигляді надання послуг у сфері відпочинку і розваг, встановивши розважальні батути на території пляжів «Бухта» та «Акваторія» на узбережжі Азовського моря в літній сезон. Тобто вимога надати неправомірну вигоду була спрямована не проти законних прав й інтересів ОСОБА_1 , а на задоволення інтересів останнього, які не відповідали закону, оскільки за допомогою ОСОБА_3 таким чином ОСОБА_1 намагався обійти встановлені законом вимоги щодо власної господарської діяльності.

Таким чином, в діях ОСОБА_3 відсутні ознаки вимагання неправомірної вигоди, а тому кваліфікуюча ознака злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України - одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням, підлягає виключенню з пред`явленого обвинувачення.

Незважаючи на наявну судову практику в Україні, багато чисельні правові висновки Верховного Суду про те, що одержання службовою особою матеріальної вигоди за вчинення діяння по службі, спрямованого на задоволення протизаконних інтересів зацікавленої особи, навіть за умови, що службова особа її вимагала, не може розглядатися як вимагання, прокурор згідно з вимогами ч. 1 ст. 338 КПК своїм правом на зміну обвинувачення, не скористався.

Суд не приймає до уваги не визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї винуватості у вчиненні злочину, оскільки за нормативними приписами заборони одержувати незаконну винагороду, визначення яких міститься у статті 368 КК, представник влади, одним із яких є спеціаліст адміністративного відділу органу місцевого самоврядування, не вправі одержувати будь-якої винагороди у зв`язку зі здійсненням своїх службових повноважень. Указане законодавче положення передбачає, що кримінальна відповідальність за порушення цієї заборони настає в тому разі, коли особа, яка дає неправомірну вигоду службовій особі, зокрема спеціалісту адміністративного відділу органу місцевого самоврядування, усвідомлює, що дає його саме такій особі й у зв`язку з можливостями її посади, а особа, яка одержує незаконну винагороду (хабар), розуміє (не може не розуміти) значущість займаної нею посади, її статусність та можливості; ураховується також вагомість цієї посади у сприйнятті хабародавцем, мета, яку переслідує останній, та його переконаність у тому, що цієї мети буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає хабароодержувач.

Наявність такої можливості, вочевидь, обумовлюється тим, що обіймаючи посаду головного спеціаліста адміністративного відділу органу місцевого самоврядування Бердянської міської ради ОСОБА_3 здійснював функцію представника органу місцевого самоврядування у вигляді контролю за розміщенням об`єктів тимчасових споруд та наявності дозвільної документації в межах визначеної компетенції, розумів, що не вправі одержувати будь-якої винагороди у зв`язку зі здійсненням своїх службових повноважень. Попереджався про спеціальні обмеження, встановлені Законами України «про службу в органах місцевого самоврядування» та «Про запобіганню корупції» 24.07.2015 року ( а.п.112 т.2), був ознайомлений з загальною поведінкою державного службовця 22.08.2018 року ( а.п.118-119 т.2) .

Тобто на момент вчинення діяння, яке інкримінується, ОСОБА_3 відповідно до статті 368 КК був службовою особою, а отже є суб`єктом злочину, передбаченого статтею 368 КК.

Допущені органом досудового розслідування недоліки при проведенні слідчих дій та складанні протоколів слідчих дій, на які посилається ОСОБА_3 , не спростовують факт отримання безпосередньо ОСОБА_3 неправомірної вигоди від ОСОБА_1 в сумі 4000 грн.

Таким чином суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в отриманні неправомірної вигоди доведена, однак його дії підлягають перекваліфікації з ч.3 ст. 368 КК України на ч.1 ст.368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, оскільки ознака ч.3 ст.368 КК України «поєднане з вимаганням неправомірної вигоди» не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Правильно кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 міри покарання, суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов`язковому врахуванню. Крім того, під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд приймає до уваги, що обвинувачений позитивно характеризується, займався суспільно-корисною працею, має місце реєстрації та постійне місце мешкання, раніше не судимий, як пом`якшувальні вину обставини у відповідності до ст.66 КК України.

Обтяжуючих вину обставин у відповідності до ст.67 КК України, не має.

Відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Санкцією частини першої статті 368 КК України передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Санкція ч.1 ст.368 КК України передбачає декілька альтернативних покарань, пов`язаних та не пов`язаних з позбавленням волі.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який є корупційним і віднесений до категорії нетяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, індивідуальний ступінь кримінального правопорушення, спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, офіційно працює, не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується та вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства, призначивши покарання в межах санкції ч.1 ст.368 КК України у виді штрафу в розмірі двохтисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права обіймати посади в органах влади, пов`язані з адміністративно-розпорядчими функціями, строком на 3 роки.

При цьому суд керується дискреційними повноваженнями суду, що визначено і Європейським судом з прав людини, (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідальності таких повноважень суду, принципу верховенства права, що забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

При призначенні покарання за ч.2 ст.345 КК України суд вважає можливим призначити покарання у вигляді обмеження волі та застосувати ст.75 КК України.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч.2 ст.345 КК України та застосування ст.75 КК України при призначенні покарання за ч.2 ст.345 КК України суд виходить з того, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якою ОСОБА_3 не уникнув, а тому наведене в своїй сукупності дає підстави суду для призначення саме такого покарання, яке у даному конкретному випадку буде законним, справедливим та буде сприяти гуманізації покарання, згідно з принципами Європейського суду з прав людини.

За таких обставин суд вважає, що призначене судом покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження ним нових злочинів.

Відповідно до п.22 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» коли за злочини, що утворюють сукупність, призначено основні покарання різних видів, які не підлягають заміні (штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю) суд може застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим або призначити кожне з них до самостійного виконання.

Згідно ч.3 ст.72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Частиною 4 ст.72 КК України передбачено, що додаткові покарання різних видів у всіх випадках виконуються самостійно.

ОСОБА_3 був затриманий 09.08.2017 року відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.08.2017 року ( а.п. 1-5 т.2).

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 11.08.2017 року ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з встановленням застави в розмірі 80000 грн. ( а.п.7-9 т.2).

14.08.2017 року ОСОБА_3 звільнений з-під варти у зв`язку з внесенням застави в розмірі 80000 грн. (а.п.10 т.2).

Під час досудового розслідування було накладено арешт на майно обвинуваченого, а саме:

-ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 11.08.2017 року був накладений арешт на майно, що належить ОСОБА_3 : ј частину домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_3 ( а.п.34-35 т.2),

-ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 04.10.2017 року був накладений арешт на майно, що належить ОСОБА_3 :

земельну ділянку площею 0,04630 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 2310400000:12:015:0372, державний акт ЯЛ №659182, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в частині, що належить ОСОБА_3 ,

земельну ділянку площею 0,0695 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 2310400000:12:011:0245, державний акт ЯЛ №525137, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд ( а.п.36-37 т.2).

Цивільний позов по справі не заявлений.

Під час досудового розслідування була проведена:

-комплексна судова-трасологічна експертиза №1-1067 від 04.09.2017 року, витрати пов`язані з проведенням експертизи становлять 494,80 грн. (а.п.51 т.2),

-комплексна судова-трасологічна експертиза №8-427 від 22.09.2017 року, витрати пов`язані з проведенням експертизи становлять 4907,76 грн. (а.п.53 т.2),

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.368, ч.2 ст.345 КК України і призначити йому покарання:

за ч.2 ст.345 КК України - один рік обмеження волі,

за ч.1 ст.368 КК України - штраф в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 ( тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права займати посади в органах влади, пов`язані з адміністративно-розпорядчими функціями, строком на 3 роки.

На підставі ч.1, ч.3 ст.70 КК України призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного складання призначених покарань, остаточно призначити один рік обмеження волі з позбавленням права займати посади в органах влади, пов`язані з адміністративно-розпорядчими функціями, строком на 3 роки та штраф в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 ( тридцять чотири тисячі) гривень.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком на два роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та у відповідності до п.2 ч.2 ст.76 КК України додатково покласти обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, покарання у виді штрафу підлягає самостійному виконанню.

Згіднодо ч. 4 ст. 72 КК України, додаткове покарання у виді позбавленням права займати посади в органах влади, пов`язані з адміністративно-розпорядчими функціями, строком на 3 рокипідлягає самостійному виконанню.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній у вигляді застави до набрання вироком законної чинності.

ОСОБА_3 зарахувати в строк відбування покарання тримання під вартою з 09 серпня 2017 року по 14.08.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на користь держави на залучення експерта в сумі 5402 ( п`ять тисяч чотириста дві ) гривні 56 копійок.

Речові докази по кримінальному провадженню, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області на підставі постанови ст.слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області від 20 жовтня 2017 року: паперові конверти зі змивами з №1 по №7 включно - знищити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 11.08.2017 року на ј частину домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_3 -скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 04.10.2017 року на земельну ділянку площею 0,04630 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 2310400000:12:015:0372, державний акт ЯЛ №659182, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в частині, що належить ОСОБА_3 та земельну ділянку площею 0,0695 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 2310400000:12:011:0245, державний акт ЯЛ №525137, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд - скасувати.

Вирок може бути оскаржений в Запорізький апеляційний суд через Бердянський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається ОСОБА_3.. і прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія цього судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду Л.В. Богомолова