Рішення № 93018554, 23.11.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12317/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

за участі секретаря Івашко Я.С.,

перекладача Ковальчука О.В.

представника позивача Зуєва О.В.

відповідача ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 )

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини 1493 Державної прикордонної служби України до громадянина Турецької Республіки, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення його передачі в порядку реадмісії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Військова частина 1493 Державної прикордонної служби України звернувся до суду з позовом про затримання відповідача громадянина Турецької Республіки, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач 21 листопада 2020 року о 11 год. 25 хв. був затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» від відділення інспекторів прикордонної служби «Княгиня», на напрямку 88 прикордонного знаку, на відстані близько 1500 метрів до Державного кордону, при спробі незаконного перетину державного кордону з України до Словацької Республіки поза пунктом пропуску. Документи що підтверджують законність перебування на території України у відповідача відсутні. В подальшому, відповідно до ст. 263 КУпАП, був затриманий в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою з`ясування обставин правопорушення.

Своїми діями іноземець вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.204-1 КУпАП.

Про затримання відповідача було повідомлено акредитовану в Україні консульську установу країни походження іноземця або особи без громадянства.У зв`язку з наведеним, представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Проведення заходів реадмісії з будь якою договірною Стороною передбачає ряд організаційних заходів, які не можливо провести без утримання у відповідному пункті тимчасового перебування іноземців.

Таким чином, як зазначає позивач, встановлені наступні обставини, зокрема: відповідач на територію України потрапив незаконним шляхом; ідповідач законних підстави перебувати на території України не має; документів, які дають право на перетин державного кордону України немає. Також відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.03.2020 року №287-р «Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СOV-2» у затриманого громадянина відсутні можливості законним шляхом залишити територію України. Українською мовою не володіє, родичів на території України, які б могли надати допомогу у поверненні до країни походження немає, на території України знаходиться нелегально. Наявний намір будь-яким шляхом потрапити до країн Західної Європи. Отже, є всі підстави вважати, що громадянин за будь-кої можливості буде ухилятися від виїзду за межі України, тому з метою реалізації державної політики у сфері міграції Чопський прикордонний загін вважає за правильним звернутися до суду про затримання відповідача з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити. Щодо предяв`леного паспорта Турецької Республіки відповідачем зазначає, що наявність такого останнім заперечувалась протягом усього затримання, тому існують сумніви щодо його законності. Крім того, впродовж перебування у прикордонном загоні надавав суперечливі відомості про себе, не йшов на співпрацю з працівниками держоргану.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що в Україну потрапив десь близько 1,5 місяці тому нелегально з метою працевлаштування або подальшого переміщення до країн Євросоюзу. У себе на батьківщині його було засуджено за участь у забороненій на території Туреччини Громадській огранізації "FITO", яке він відбув, однак вважає що і надалі існують ризики переслідування через його громадянську позицію. Стверджує, що вказаний вирок ним також оскаржено до ЄСПЛ. Також у засіданні пред`явив паспорт громадянина Турецької Республіки.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як випливає з матеріалів справи, відповідач, о 11 год. 25 хв. 21.11.2020 був затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» від відділення інспекторів прикордонної служби «Княгиня», на напрямку 88 прикордонного знаку, на відстані близько 1500 метрів до Державного кордону, при спробі незаконного перетину державного кордону з України до Словацької Республіки поза пунктом пропуску.

У подальшому відносно відповідача було складено Протокол про адміністративне затримання від 21.11.2020, за результатами якого відповідача було затримано на термін до трьох діб з метою з`ясування обставин правопорушення.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до Рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 23.11.2020, затвердженого Начальником Чопського прикордонного загону Цапюк Русланом, відповідача вирішено примусово повернути до країни походження або третьої країни громадянина/ку Турецької Республіки, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні встановлено, що у відповідача відсутні документи, які дають право на перебування в Україні. Останній був затриманий під час спроби нелегального перетину кордону в Словацьку Республіку, факт якого ним не заперечується. Родичів на території України, які б могли надати допомогу у поверненні до країни походження останній також немає, самостійно виїхати за межі території України відповідач також не в змозі, зокрема через карантинні обмеження.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.

Згідно з положеннями ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», передача з України або прийняття в Україну іноземця або особи без громадянства здійснюється відповідно до міжнародного договору про реадмісію.

Згідно з ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземця або осіб без громадянства визначені статтею 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Згідно з ч. 11 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

Беручи до уваги наведене вище, а також те, що у відповідача відсутні документи, які дають право на перебування в Україні чи перетин державного кордону України, що унеможливлює його виїзд за межі території України самостійно, у нього відсутні родичі на території України, а також будь-які законні джерела доходу, позивачем встановлено країну громадянської належності відповідача, вчинення останнім адміністративного правопорушення, яке виразилось у спробі незаконного перетину кордону України, що у сукупності свідчить про наявність ризиків перешкоджання відповідачем у проведенні процедури його реадмісії, суд приходить до висновку, що даний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 246, 250, 289, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Військової частини 1493 Державної прикордонної служби України до громадянина Турецької Республіки, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення його передачі в порядку реадмісію - задовольнити.

Затримати громадянина Турецької Республіки, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, на строк 6 місяців, починаючи з часу фактичного затримання до 11 год. 25 хв. 21 травня 2021 року.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник