Ухвала суду № 93018215, 20.11.2020, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2325/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

20 листопада 2020 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого суддіМихайлишин В.М., за участю секретаря Куні О.І. , прокурора Сита Ю.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисників Лугового М.Р. і Боднарюк С.В., розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070060000056 від 21.01.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12 листопада2020 року до Берегівського районного суду надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070060000056 від 21.01.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно обвинувального акту на початку грудня 2019 року ОСОБА_1 у змові з невстановленою досудовим розслідуванням особою, за попередньою домовленістю про сприяння за винагороду в незаконному переправленні осіб через державний кордон України зустрів на залізничному вокзалі в м. Мукачево ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який незаконно потрапив на територію України, та якого в подальшому шляхом надання невстановленого транспортного засобу перевіз до будинку № 44, по вул. Головній, в с. Яноші, Берегівського району, де переховував останнього, надавав проживання, харчування та керував його діями, як особою, яка бажає незаконно перетнути державний кордон України, з метою підшукання співучасника (співучасників), в якості провідника, і вичікування слушного часу для переправлення через кордон України до Угорщини.

З метою доведення свого злочинного умислу ОСОБА_1 16.01.2020 року в м. Берегове, за грошову винагороду підшукав та умовив співучасника, в якості провідника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в свою чергу за вказівкою ОСОБА_1 про необхідність для доведення злочину до кінця двох провідників, залучив до злочинної діяльності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які мали сприяти йому у незаконному переправленні через державний кордон України, раніше приховуваного ним громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 ..

В подальшому, ОСОБА_1 , отримавши від ОСОБА_2 у невстановлений слідством час 19.01.2020 року в м. Берегове, по вул. Б.Хмельницького, 4700 Євро, що за курсом Національного банку України становило 126444,10 гривень, разом з невстановленою слідством особою, на легковому автомобілі марки «VOLKSWAGEN», моделі «Golf», сірого кольору, в салоні якого знаходився ОСОБА_2 , попередньо домовившись, підібрав співучасників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з якими разом прослідували в с. Астей, Берегівського району, де зупинилися на вказаному автомобілі поблизу міжнародного автомобільного пункту пропуску «Лужанка».

Тоді, біля 18:30 години ОСОБА_1 передав для подальшого незаконного переправлення ОСОБА_2 через державний кордон України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які діяли з ним за попередньою змовою та його вказівками. Після цього останні, шляхом надання вказівок та порад, через поле у напрямку 187-188 прикордонних знаків Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, що розташований біля с. Астей, Берегівського району, направляли і супроводжували з метою уникнення прикордонних нарядів, вказаного громадянина Російської Федерації, до державного кордону України з Угорщиною. Далі, переправили останнього через загороджувальний паркан з метою незаконного потрапляння на територію Угорщини, де о 01:30 годині на околиці населеного пункту ОСОБА_5 всі троє були затримані нарядом прикордонної поліції Угорщини.

16листопада 2020року ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області в кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

До початку підготовчого судового засідання, а саме 16.11.2020 року прокурор Берегівської місцевої прокуратури подав до суду письмове клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 діб, оскільки ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 25.09.2020 року відносно останнього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, строк дії якого спливає 23.11.2020 року.

Так, на даний час, судовий розгляд кримінального провадження не розпочато і не завершено, а строк дії ухвали суду закінчується 23 листопада 2020 року, при цьому ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може переховуватися від суду не відпав, оскільки останній під час досудового розслідування знаходився у розшуку, тому до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Своє клопотання прокурор мотивував тим, що 12 травня 2020 року слідчий СВ Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області Боднар В.В. відносно ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

09 листопада 2020 року старшим слідчим СВ Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області Сітар О.Є. – ОСОБА_1 було винесено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

22 травня 2020 року ОСОБА_1 був оголошений в розшук так як по місцю свого проживання останній був відсутній, а також його місцезнаходження органу досудового розслідування було невідоме.

24 вересня 2020 року місце знаходження ОСОБА_1 було встановлено та при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , останній був затриманий працівниками поліції та досудове розслідування у кримінальному провадженні було відновлено.

25 вересня 2020 року слідчим суддею Берегівського районного суду Закарпатської області підозрюваному ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.11.2020 року з визначенням розміру застави у 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 790 гривень.

11 листопада 2020 року прокурором Берегівської місцевої прокуратури відносно ОСОБА_1 було скеровано обвинувальний акт з правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 332 КК України до Берегівського районного суду Закарпатської області. (а.с. ...).

Крім цього, до початку підготовчого судового засідання, а саме 20.11.2020 року до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 прокурором було долучено копію постанови про оголошення ОСОБА_1 під час досудового розслідування у розшук, що підтверджує ризик його подальшого переховування від суду з метою уникнення покарання.

В підготовчому засіданні прокурор Сита Ю.Ю. підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 діб та пояснив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, під час досудового слідства був оголошений в розшук, що свідчить про те, що він може в подальшому переховуватися від суду, у зв`язку з чим відносно нього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, при цьому не заперечив щодо визначення розміру застави.

Захисник Боднарюк С.В. в підготовчому судовому засіданні вважав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 нічим необґрунтованим, оскільки відсутні будь-які ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім цього, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, а саме: одружений, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, батьків похилого віку і тещу.Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим найсуворішим запобіжним заходом, а тяжкість кримінального правопорушення не може бути підставою для застосування такого виду запобіжного заходу. Отже, для виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків немає необхідності утримувати його під вартою, тому до останнього слід застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Крім цього, захисник Боднарюк С.В. зазначив, що його підзахисному до моменту його затримання не було відомо про те, що він знаходиться у розшуку чи в чомусь підозрюється.

Захисник Луговий М.Р. в підготовчому судовому засіданні заперечив обґрунтованість клопотання, посилаючись на те, що ризику ухилення обвинуваченим від суду немає, оскільки він не переховувався на стадії досудового розслідування, а вільно пересувався на території України, так як займається перевезенням пасажирів, ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, тобто трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимий. Захисник Луговий М.Р. також вказав, що ОСОБА_1 не було відомо про те, що його підозрюють у вчинення кримінального правопорушення, а затриманий він був під час проведення обшуку за його місцем проживання. Оскільки, стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, які б підтверджували застосування до ОСОБА_1 тримання під вартою, захисник вважав, що до останнього слід застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, тобто особисте зобов`язання або нічний домашній арешт. Однак, у разі задоволення клопотання прокурора і обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить близько 63 тисяч гривень. На підтвердження соціальних зв`язків обвинуваченого ОСОБА_1 захисник подав суду копії свідоцтв про народження дітей, копію посвідчення про наявність статусу багатодітної сім`ї та свідоцтва про зміну імені.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому засіданні пояснив, що під час досудового розслідування він ні від кого не переховувався, а знаходився вдома зі своєю сім`єю, про те, що його в чомусь підозрюють він не знав. Крім цього, ствердив, що вільно пересувався на території України, оскільки займається перевезенням пасажирів та його зупиняли працівники поліції, у яких не було жодних претензій до нього. Також, обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні пояснив, що змінював декілька разів своє прізвище та ім`я з метою отримання віз у країни Євросоюзу.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали поданого клопотання, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Судом в підготовчому судовому засіданні встановлено, що постановою слідчого 22.05.2020 року досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070060000056 від 21.01.2020 року зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, а ОСОБА_1 оголошено в розшук до встановлення його місця знаходження (а.с. 63-65).

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 24.09.2020 року встановлено, що ОСОБА_1 , 24.08.1974 року був затриманий слідчим Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області Сабов В.В. 24 вересня 2020 року о 14 годині 40 хвилин (а.с. 49-51).

Ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 25.09.2020 року відносно ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з моменту його затримання, тобто 24.09.2020 року 14:40 години, який діє до 23.11.2020 року 14:40 години. Крім того, визначено розмір застави у 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (а.с. 52-57).

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France ), 12369/86, 26 червня 1991 року).

Водночас, практика Європейського суду з прав людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Між цим, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» вказав, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Із долучених, захисником Луговим М.Р., в підготовчому судовому засіданні свідоцтв про зміну імені вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 23 вересня 2014 року змінив своє прізвище та ім`я на « ОСОБА_7 », а 09 червня 2017 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 змінив своє прізвище та ім`я на « ОСОБА_9 » (а.с. 76-77).

Крім того, із вимоги УІАП ГУНП в Закарпатській області від 08.05.2020 року вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був засуджений 24.12.2009 року Міжгірським районним судом Закарпатської області за ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі та позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки (а.с. 61-62).

Так, судом встановлено, що по даному кримінальному провадженню судовий розгляд ще розпочато, ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 втрачає силу 23.11.2020 року, а ризики, визначені ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

Зокрема, ризик щодо переховування обвинуваченим ОСОБА_1 від суду підтверджується тим, що останній перебував у розшуку під час досудового розслідування; неодноразово змінював своє прізвище та ім`я, що в подальшому може продовжувати робити; за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, раніше судимий у 2009 році.

Отже, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України,слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тому, суд вбачає за доцільне застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на термін 60 діб з визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 175 760 (сто сімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень по 19 січня 2021 року.

При цьому, суд вважає, що в разі внесення обвинуваченим застави, на нього слід покласти обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою прокурора або суду;

2) не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу прокурора або суду;

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 4-р/2019 від 13.06.2019 року положення ч. 2 ст. 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду щодо продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті визнані неконституційним, отже вказана ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів до Закарпатського апеляційного суду.

Керуючись ч. 1 ст. 177, ч. 3 ст. 315, ст.ст. 371, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_9 - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцю с. Верхнє Студене, Міжгірського району, Закарпатської області, мешканцю АДРЕСА_3 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_4 , громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів із визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 175 760 (сто сімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень, тобто по 19 січня 2021 року.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_1 повинен бути звільнений з-під варти. З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, він та заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі звільнення ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на нього наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою прокурора або суду;

2) не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу прокурора або суду.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Михайлишин В.М.