Ухвала суду № 93017167, 19.11.2020, Оболонський районний суд міста Києва

19.11.2020 Справа № 756/2137/20

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

________________

Унікальний №756/2137/20

Провадження №2/756/3394/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.,

за участю секретаря П`яла Ю.Б.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Чижика Андрія Павловича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа: акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та державної реєстрації права власності, -

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Чижика Андрія Павловича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа: акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та державної реєстрації права власності.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26.06.2020 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.08.2020.

20.08.2020 позивач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи судом повідомлялася належним чином. Звернулася до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи.

За результатами проведеного судового засідання 20.08.2020, з урахуванням клопотання позивача, розгляд справи було відкладено до 11.09.2020.

В судовому засіданні 11.09.2020 було задоволено клопотання приватного виконавця Чижика А.П. про відкладення розгляду справи. Розгляд справи було відкладено до 28.09.2020.

В судовому засіданні 28.09.2020 було оголошено перерву до 07.10.2020.

06.10.2020 на адресу суду особисто позивачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням того, що позивач хоче виступити в судових дебатах особисто. Вказане клопотання в судовому засіданні 07.10.2020 було задоволено, розгляд справи відкладено до 20.10.2020.

19.10.2020 надійшло аналогічне поданому 06.10.2020 клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням того, що позивач бажає особисто виступити в судових дебатах.

19.11.2020 позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про розгляд справи повідомлялася належним чином, про що свідчить копія повістки яка була направлена на адресу зареєстрованого місця проживання позивача та яка повернулася до суду з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

З матеріалів справи убачається, що позивач не звертався до суду з проханням розглядати справу без його участі, про зміну адреси свого місця проживання суд також не повідомляв.

Таким чином, позивач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, тричі в судові засідання не з`явився.

У зв`язку із повторною неявкою позивача в судові засідання судом було поставлено на обговорення питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Позивач в судове засідання призначене на 19.11.2020 не з`явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частинами першою, другою, п`ятою ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.97 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Складність справи та поведінка заявника є основними критеріями оцінювання розумності строку розгляду справи, як визначено листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року №1-5/45.

Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Згідно вимог п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом наведених норм процесуального права убачається, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Як передбачено п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Так, до суду повернулася кореспонденція, що була направлена на адресу позивача, повідомлену нею у позовній заяві, - АДРЕСА_1 , яка повернулася до суду без вручення з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» від 09.10.2020 та від 09.11.2020.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, позивач вважається таким, що отримав судові повістки про виклик в судові засідання, призначені на 20.10.2020 та 19.11.2020, та є повідомленим належним чином про день, час та місце розгляду справи. А в судове засідання, яке мало місце 07.10.2020 позивач повідомлявся особисто під розписку.

З огляду на викладене, враховуючи повторну неявку позивача в судове засідання, суд вважає за можливе залишити позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 128, 223, 257, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до приватного виконавця Чижика Андрія Павловича (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), Державного підприємства «Сетам» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6, код ЄДРПОУ 39958500), ОСОБА_2 (дата народження невідомо, РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та державної реєстрації права власності - залишити без розгляду;

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 15 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення.

Суддя: О.В. Диба