Рішення № 93012415, 11.11.2020, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/3172/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Сердюк Н.В.,

за участю секретаря - Безорчук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лиман в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2020 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач свої вимоги обґрунтовує наступними обставинами.

Відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання кредитних карт № б\н від 19.11.2014 року, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3013,11 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

19 листопада 2014 року АТ КБ ''ПриватБанк" було надано ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому договором, проте відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами. У зв`язку із порушенням відповідачем умов договору станом на 05.08.2020 року утворилась заборгованість у розмірі 13023,49 грн., що складається з наступного:

- 3013,11 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 1647,15 грн.- заборгованість за нарахованими відсотками;

- 7592,76 грн. - заборгованість за кредитом;

-770,47 грн.-штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди.

Позивач скориствася своїм правом та звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом в сумі 13023,49 грн.

Повноважний представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляд у справи, в судове засідання не прибув, просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та у випадку неявки відповідача просив розглядати справу в заочному порядку (а.с.2).

Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, надав суду заяву про розгляд справи без його участі та відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги позивача не визнає в повному обсязі, просив у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» відмовити та застосувати до позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» строк позовної давності (а.с.71-72).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що ПАТ КБ "ПриватБанк" має право на надання банківських послуг, визначених ч.3 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", на підставі ліцензії Національного банку України від 05.10.2011 року № 22 (а.с. 44).

Відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання кредитних карт № б\н від 19.11.2014 року, ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 519 від 21.05.2018 року про рішення акціонера публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" змінено тип банку з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство та затверджено нове найменування Банку - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (скорочене найменування Банку - АТ КБ "ПриватБанк".

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором повністю виконав, надавши позичальникові ОСОБА_1 кредит в розмірі, обумовленому сторонами. Відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, не забезпечивши своєчасного повернення позивачеві запозичених коштів. Внаслідок цього станом на 05.08.2020 року утворилась заборгованість у розмірі 13023,49 грн., яка скаладається з наступного:

- 3013,11 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 1647,15 грн.- заборгованість за нарахованими відсотками;

- 7592,76 грн. - заборгованість за кредитом;

-770,47 грн.-штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди (а.с. 5-6).

За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір. Згідно із ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідач своїм підписом у заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнав та погодився із запропонованими банком умовами користування послугами банку. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (ч. 2 ст. 642 ЦК України).

Положенням ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вимог договору та вимог закону. За загальним правилом одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються (ст. 525, 526 ЦК України). В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється його належним виконанням.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та у порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

З Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку вбачається, що для надання послуг банк відкриває клієнту картку, її вид визначений у заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання карти, зазначена в заяві.

Як встановлено Судом, ОСОБА_1 власним підписом підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складають між відповідачем та банком кредитний договір (а.с.9). Зазначена анкета-заява про приєднання до Умов и правил надання банківських послуг була підписана ОСОБА_1 20 лютого 2012 року, отже датою укладення договору є дата отримання платіжної картки кредитка "Універсальна" - 20 лютого 2012 року.

Досліджуючи анкету-заяву, суд звертає увагу на те, що розмір кредитного ліміту та процентна ставка не зазначені, заява не містить також і умов договору про встановлення відповідальності у вигляді простроченого тіла кредиту, неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Разом з тим, відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання кредитних карт № б\н від 19.11.2014 року, ОСОБА_1 отримав кредитну картку № НОМЕР_1 , строком дії до січня 2018 року, що підтверджено довідкою АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 8).

Таким чином, надані позивачем докази на підтвердження заборгованості ОСОБА_1 містять суперечливі дані, оскільки видана кредитка картка "Універсальна" 20 лютого 2012 року не має жодного відношення до укладеного кредитного договору 19.11 2014 року.

ПАТ КБ «ПриватБанк» не надано доказів на підтвердження видачі відповідачеві кредитної картки «Універсальна» в 2014 році, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу не є можливим, отже доводи позивача щодо розміру нарахованих сум не підтверджені належними доказами, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до вимог чинного законодавства договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (частина перша статті 634 ЦК України).

Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Виходячи з позовних вимог, саме про такий договір зазначив банк.

В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з умов та правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, на які ОСОБА_1 погодився 20 лютого 2012 року, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

В матеріалах справи відсутні докази щодо письмової домовленості сторін про надання відповідачу на підставі Анкети-заяви від 20 лютого 2012 року кредитних коштів у розмірі та на умовах, встановлених Умовами і правилами надання банківських послуг, а також обов`язку позичальника повернути кредит та сплатити проценти.

Предметом договору б/н від 19.11.2014 року було отримання відповідачем термінового кредиту в сумі 3013,11 грн., а не кредитної картки "Універсальна.

Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру заборгованості, оскільки банком не доведено укладення кредитного договору з дотриманням передбаченої законом форми. Тому позовні вимоги про стягнення грошових сум згідно з умовами такого договору не можуть бути задоволені.

Що стосується застосування судом позовної давності, Суд зазначає, що частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до пункту 3.1.1. Умов та Правил карта діє до останнього дня місяця, зазначеного на титульній стороні карти, включно.

Згідно з вищенаведеним пунктом 3.1.1 Умов та Правил, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня дії картки, а не закінченням строку дії договору.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі №6-14цс14, від 23 листопада 2016 року у справі №6-2104 цс16.

Враховуючи, що довідки про термін дії картки кредитка "Універсальна", виданої ОСОБА_1 20 лютого 2012 року, позивачем не надано, Суд позбавлений можливості зробити висновок щодо спливу строку позовної давності для стягнення заборгованості за зазначеною кредитною карткою.

Враховуючи той факт, що позивач не надав суду належних доказів існування взаємних прав та обов`язків між ним та відповідачем та надання відповідачу коштів, за користування якими та за несвоєчасне їх повернення він мав би нести відповідальність, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (місце знаходження м. Київ вул. Грушевського 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне судове рішення виготовлено 16 листопада 2020 року.

Суддя-