Рішення № 93012306, 05.11.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/10756/20

Провадження № 2/234/3084/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Данелюк О.М., за участю секретаря судового засідання Антоненко О.В., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу 234/10756/20 року за позовом

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

про усунення перешкод у користуванні власністю, визнання особи такою, що втратив право користування жилим приміщенням, виселення,-

Обставини справи.

28.07.2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратив право користування жилим приміщенням та виселення. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12 травня 2009 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купив квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаний договір купівлі продажу був зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27 березня 2018р., запис №25502754. Отже на сьогоднішній день вказана квартира належить позивачу. Після оформлення всіх правовстановлюючих документів позивач із сім?єю вирішив переїхати у вказану квартиру. Проти не зміг цього здійснити? оскільки при переїзді виявилось, що її займає відповідач, що підтверджується довідкою про зареєстрованих осіб від. 15.07.2020р. Ніяких правових підстав для знаходження відповідача у спірній квартирі немає, проте він відмовляється звільнити вказане приміщення. Просить суд усунути перешкоди в користуванні квартирою, визнати відповідача таким, що втратив право користування нею та висилити його із вказаної квартири.

Ухвалою суду від 30 липня 2020 року позовну заяву було залишено без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 07.09.2020 року провадження у справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Губенко О.В. підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Вiдповiдач у судове засідання не з`явився. Повідомлений належним чином про час та місце слухання справи повісткою, про причини неявки суду не повідомив, у зв`язку з чим зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 383 ЦК України встановлено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї.

Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Глава 23 ЦК України встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд. Однак, як зазначено у ч. 3 ст. 13 Конституції України, власність зобов`язує, вона не повинна використовуватись на шкоду людині, суспільству. Тому, право власності на житло охороняється правом лише настільки, наскільки його реалізація відповідає імперативним нормам закону.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Держава гарантує можливість стабільного користування житлом, недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Відповідно до ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Частиною першою статті 383 ЦК України та ст 150 ЖК закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Судом встановлено, квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , що підтверджується договором дарування квартири від 12.05.2009 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 200457414 про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

В даній квартирі зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою № 29945 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні, виданої Управлінням реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради.

Оскільки відповідачем не було надано відзиву на позов, тому суд приймає до уваги докази позивача та вважає їх обгрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 чинить позивачу, як власнику квартири, перешкоди у користуванні нею, він не є членом сім`ї ОСОБА_2 та відмовляється добровільно звільнити квартиру.

Крім того, відповідач саме як власник розпорядився належною йому квартирою, а тому після її відчуження втратив володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Судом встановлено, що відповідач після укладення договору купівлі -продажу залишився проживати в квартирі та не звільняє її, чим перешкоджає позивачу вільно користуватися належним йому майном. Оскільки відповідач не має законних чи договірних підстав для використання цього житлового приміщення, останній підлягає виселенню з квартири позивача.

З урахуванням наведеного та надаючи оцінку всім доказам в їх сукупності, суд вважає за необхідне усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном, та визнання відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить позивачу на праві власності, також виселити відповідача з даної квартири.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1681,60 грн., сплачений ним при подачі позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 89, 141, 166, 263, 265, 280, 281-284, 354 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користування власністю, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, виселення - задовольнити повністю.

Усунути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перешкоди у користуванні належною йому на праві приватної власності квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_3 .

Виселити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з квартири АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1681,60 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення ухвалене й надруковане в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя Краматорського міського суду О. М. Данелюк