Рішення № 93012188, 13.10.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/14904/19

Провадження № 2/234/337/20

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі

головуючого судді Нейло І.М.,

за участю секретаря

судового засідання Ридош Г.Ю.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, Краматорського міського суду Донецької області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.05.2013 року між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" (з 14.06.2018 року - акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк") та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого останньому надано банківські послуги та встановлено кредитний ліміт на картковий рахунок, відповідно до "Умов та правил надання банківських послуг" та "Тарифів банку", зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідач свої зобов`язання не виконав, істотно порушивши умови договору, внаслідок чого станом на 07.08.2019 року заборгованість перед позивачем становить 38877, 45 грн., з яких: 13225, 13 грн. тіло кредиту; 10216, 74 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 12358, 39 грн. нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 749, 69 грн. нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500 грн. штраф (фіксована частина); 1827, 50 грн. штраф (процентна складова).

Представник позивача подав заяву в якій зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо розгляду справи за відсутності представника Банку.

Згідно відзиву ОСОБА_1 , який надійшов на адресу суду 22.11.2019 р. зазначено, що у підписаній ним заяві від 07.05.2013 процентна ставка не зазначена та відсутні умови відповідальності за порушення зобов`язання. Надані позивачем правила та умови надання банківських послуг не можуть бути належним доказом узгоджених домовленостей оскільки вони роздруковані з сайту банку. Позивач зазначив, що за період дії договору, сплатив позивачу 261 789, 07 грн., тому просить стягнути тільки 4100 грн.

Згідно відповіді на відзив, який надійшов на адресу суду 31.01.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги зазначивши, що ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Позичальник був ознайомлений з Умовами надання банківських послуг. Правилами користування платіжною карткою та Тарифами. Позичальник підтвердив свою згоду на те, що Заява, Умови надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи складають між ним і Банком Договір про надання банківських послуг. Відповідач періодично сплачував заборгованість за кредитом, що на думку позивача свідчить про визнання зобов`язань.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач в судовому засіданні не заперечував факт підписання анкети- заяви від 07.05.2013 але просив в позовних вимогах відмовити з підстав зазначених у відзиві.

Заслухавши пояснення відповідача та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2013 сторони уклали кредитний договір б/н шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами, складає між сторонами Договір про надання банківських послуг.

В підписаній сторонами Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 07.05.2013 не зазначені ні сума наданого кредиту, не зазначено узгоджений розмір кредитного ліміту, не визначено тариф обслуговування кредитної карти, процентна ставка, відсутні умови договору про нарахування комісії та встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

При цьому, матеріали справи не містять підтвердження того, що витяг з Умов та правил надання батьківських послуг, долучений позивачем до позовної заяви, сприймав відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Розглядаючи позовні вимоги, суд виходить із правової позиції Верховного Суду, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17. Висновки вказаної правової позиції Великої Палати зводяться до того, що банк, обґрунтовуючи наявність та розмір заборгованості, зокрема і окремих частин такої заборгованості, повинен надати підтвердження узгодження із позичальником саме тих умов, за якими таку заборгованість нараховує.

Витяги з Умови та правила надання банківських послуг, а також Тарифів банку, що надані позивачем, не містять підпису позичальника. А тому не можуть бути доказом узгодження таких умов із відповідачем.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач отримав кредитні кошти в сумі 4100 грн., що не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні і у нього виникло зобов`язання повернути їх. Як вбачається з розрахунку АТ КБ «Приват Банк» за період з 01.01.2013 по 30.10.2019 відповідачем було перераховано на рахунок банку 261 789, 07 грн., що значно більше суми, яка була отримана ОСОБА_1 від позивача.

Таким чином вказані обставини свідчать про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ КБ "ПриватБанк " заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про залишення позовних вимог позивача без задоволення, підстави для відшкодування позивачу судових витрат, відсутні.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 273, 279, 280-282, 289 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позовних вимогах АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Краматорського

міського суду І.М. Нейло