Ухвала суду № 93011797, 23.11.2020, Дружківський міський суд Донецької області

Провадження № 1-кп/229/427/2020

ЄУН 229/1470/20 УХВАЛА

23 листопада 2020 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Рагозіної С.О.,

за участю секретаря судового засідання Король І.С.,

прокурора Дуравкіної Н.М.,

представниці потерпілої особи Барабан В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Сухиніна А.О.,

при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінального провадження № 62019050000000715 від 07.06.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

у підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого Сухинін А.О. заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на те, що підпис прокурора, який підписав та затвердив обвинувальний акт, не скріплений печаткою; в обвинувальному акті не викладені фактичні дані та обставини, не вказані місце та час вчинення кримінальних правопорушень, формулювання обвинувачення не конкретне і не коректне, в обвинувальному акті відсутні посилання на докази, якими обґрунтовується обвинувачення; слідчий чи прокурор не вручили обвинуваченому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, чим порушили його право на захист; в обвинувальному акті відсутній перелік обставин, які пом`якшують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор та представниця потерпілої особи заперечувала проти задоволення клопотання захисника Сухиніна А.Ою про повернення обвинувального акту прокурору.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до таких висновків.

Згідно з вимогами ст. 314 КПК України суд в підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України. Будь-яких інших підстав для повернення обвинувального акту прокурору законом не передбачено.

Вимоги до обвинувального акту, встановлені ст. 291 КПК України, та даний перелік є вичерпним.

У ч.3 ст. 291 КПК України містяться вимоги щодо посвідчення обвинувального акта виключно шляхом підпису слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. Жодних додаткових вимог щодо посвідчення обвинувального акта у ст. 291 КПК України не зазначено. Правова позиція щодо необхідності посвідчення обвинувального акта гербовою печаткою зазвичай базується на необхідності додержання вимог щодо реквізитів офіційного документу, які передбачені підзаконними нормативно-правовими актами, які визначають правила діловодства та документообороту. Такий підхід суперечить ст. 1 КПК України – порядок кримінального провадження на території України визначається лише Конституцією України, міжнародними договорами, цього Кодексу та інших законів України.

Державне обвинувачення процесуальна діяльність прокурора, яка полягає у доведені перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Відповідно до положень ст. 337 КПК України прокурор в ході судового розгляду може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи, а суд, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, має право вийти за межі висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення.

До того ж, з`ясування обставин справи, в тому числі щодо наявності повторності вчинення кримінального правопорушення, наявності пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, а також перевірка цих обставин доказами є наступною стадією судового провадження і не є завданням підготовчого судового засідання.

Таким чином, обставини, які відповідно до частини першої ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив та мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, викладено чітко і конкретно.

Дослідження змісту обвинувального акту свідчить про те, що в ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а саме, що встановлено досудовим розслідуванням, а відтак відсутні підстави вважати, що обвинувальний акт не відповідає зазначеній вимозі КПК України.

Щодо невручення обвинуваченому пам`ятки про процесуальні права та обов`язки, то ця обставина може бути перевірена судом під час дослідження письмових матеріалів кримінального провадження, а не в підготовчому судовому засіданні.

Інші доводи клопотання також не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 91, 291, 314 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

відмовити у задоволенні клопотання захисника Сухиніна Андрія Олександровича про повернення обвинувального акту прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С.О. Рагозіна