Рішення № 93011759, 23.11.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

23.11.2020 227/2888/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Левченка А.М.,

за участі секретаря судового засідання Черкасової О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Артамонової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні баби з онуками, третя особа: Орган опіки та піклування Добропільської міської ради, -

ВСТАНОВИВ

27 липня 2020 року позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою до відповідача про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні баби з онуками. Просила суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у спілкуванні та вихованні онуків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом встановлення порядку спілкування позивача з онуками за наступним графіком: - щомісяця кожної суботи з 10:00 год. до 19:00 год. без присутності батька за місцем проживання позивача; щорічно з 01 липня по 15 липня для літнього відпочинку та оздоровлення без присутності батька за місцем проживання позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_5 , безпричинно чинить перешкоди в її спілкуванні з онуками. У зв`язку із чим змушена звернутися до суду.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 серпня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 вересня 2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на підстави викладені в позовній заяві, просила суд їх задовольнити.

Відповідач частково визнав позовні вимоги, зазначив, що не чинить перешкоди у спілкуванні бабки з онуками, не дозволяв дітям спілкуватися з бабкою на період встановлення карантину на території України, в межах безпеки як своїх дітей так і позивача. Не заперечує, що між ним та позивачем стримані стосунки, оскільки позивач дуже цікавиться його особистим життям, а не дітей, тому він не дозволяє їй приходити до нього у квартиру. Стосовно вимоги літнього відпочинку та оздоровлення щорічно з 01 липня по 15 липня він заперечує, оскільки позивач вже особа похилого віку та не в змозі буде протягом 15 днів забезпечити належне виховання дітей.

Представник третьої особи в судовому засіданні надала висновок органу опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради щодо визначення можливості та способів участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх онуків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який підтримала в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, заслухавши свідка, малолітніх дітей, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають істотне значення для розгляду справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00027463052 від 19.08.2020 р. та № 00027463132 від 19.08.2020 р. батьками дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначено: батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.26-29).

Позивач ОСОБА_1 , є рідною бабусею дітей (зі сторони матері), що підтверджується, копією паспорта серії НОМЕР_1 від 20.03.2001 р., (а.с.5), копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 10.09.1977 р. (а.с.6), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00027148448 від 23.07.2020 р. (а.с.7), свідоцтвом про народження її дочки серії НОМЕР_3 (а.с.8), про що також не заперечували сторони.

Відповідно до свідоцтва про смерть виданого повторно серії НОМЕР_4 від 16.07.2020 р., матір малолітніх дітей, ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.10).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Добропільської міської ради від 09.11.2020 р. щодо визначення можливості та способів участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх онуків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , орган опіки та піклування вважає за доцільним визначити наступний спосіб участі бабусі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх онуків, шляхом особистого спілкування з ними у вигляді зустрічей у суботу першого і третього тижня щомісяця з 10:00 до 13:30, супровід онуків до секції гімнастики та з 16:30 до 19:00. Вимоги зазначені у позові про літній відпочинок онуків (оздоровлення) на водоймах вважають передчасним та таким, що задоволенню не підлягає.

Допитана в судовому засіданні свідок зі сторони позивача, ОСОБА_7 , суду показала, що вона є рідною сестрою позивача. З відповідачем добре знайома з народження старшого онука. Стверджувала, що позивач на протязі життя онуків завжди знаходилась поруч з ними, приділяла їм увагу, завжди допомагала та підтримувала. Останній рік, коли розпочався карантин, відповідач не дозволяє бабі бачитись з онуками. Останній раз бачила бабусю з онуками десь у вересні 2020 р. Весною бачила дітей, але у сестри (позивача) не бачила. Їй відповідач дозоляє бачитись з онуками. Причиною спору, вважає те, що відповідач мешкав з жінкою, яка їх всіх пересварила.

Допитана в судовому засіданні свідок зі сторони позивача, ОСОБА_8 , суду показала, що знайома з позивачем більше 30 років, колишня родичка, відповідача також знає. Раніше позивач завжди допомагала у вихованні дітей. Їй відомо, що відповідач чине перешкоди бабі у спілкуванні з онуками. Останній раз з позивачкою бачила дітей у їх дворі десь у вересні 2020 р.

В присутності психолога малолітній ОСОБА_4 суду показав, що з бабусею бачиться на вихідних, на канікулах, бачиться дуже часто та бабуся гарно до нього відноситься. Коли був встановлений карантин батько не дозволяв спілкуватися з бабусею.

В присутності психолога малолітній ОСОБА_3 суду показав, що спір між бабусею та батьком виник через те, що у батька з`явилася інша жінка, вони посварились та бабуся перестала приходити до них додому. З бабусею бачиться часто, майже кожен день. Часто бачились на вулиці та у бабусі вдома. У вересні, жовтні бачились з бабусею два, три рази на тиждень.

Позивач та відповідач в судовому засіданні погодились з висновком органу опіки та піклування Добропільської міської ради від 09.11.2020 р., не заперечували проти такого порядку зустрічей баби із онуками.

Відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили, що спілкування його синів з бабусею негативно вплине на розвиток дітей.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів визначено Сімейним кодексом України.

Згідно зі ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 257 Сімейного кодексу України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до статті 263 Сімейного кодексу України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.

Частиною другою статті 159 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789-ХІІ, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчим органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються у тому числі і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (Рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, п. 108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (Рішення ЄСПЛ «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, п. 82).

Верховний Суд у постанові від 19.09.2018 р. (Справа №756/7995/15-ц) зауважив, що одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Вирішуючи питання про усунення перешкод у спілкуванні з онуками і їх вихованні, суд виходить з того, що одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Це право полягає, перш за все, у наданні дитині можливості жити і виховуватися в сім`ї. Пріоритетним інтересом є проживання дітей у сім`ї своїх батьків, проте право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.

На даний час між позивачем та відповідачем виникли розбіжності щодо участі позивача у вихованні онуків. Позивач бажає спілкуватися з онуками, приймати участь у їх вихованні, малолітні діти, також мають бажання спілкуватися з бабусею, тому її порушене право підлягає захисту. Сторони зобов`язані заради інтересів дітей прикласти зусиль для нормалізації стосунків.

Оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, приймаючи до уваги інтереси дітей, їх вік, переважне право відповідача на особисте виховання дітей, бажання дітей спілкуватися з бабусею, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та встановити спосіб участі позивача в спілкуванні з онуками наступним чином: шляхом особистого спілкування з ними у вигляді зустрічей у суботу першого та третього тижня щомісяця з 10:00 год. до 13:30 год. та з 16:30 год. до 19:00 год., супровід онуків до секції гімнастики.

Суд вважає, що саме такий режим побачень та порядок участі баби у вихованні онуків буде відповідати інтересам дітей та умовам їх нормального розвитку, виховання та навчання, сприятиме забезпеченню найкращих інтересів дітей та створення умов для реалізації прав баби на особисте спілкування з онуками та відповідатиме інтересам сторін.

Таким чином, з урахуванням вищевказаного, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені нею витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 420,00 грн.

Разом з тим, суд роз`яснює, що у разі зміни обставин, з врахуванням яких суд визначив способи участі позивача у вихованні та спілкуванні з онуками, сторони, враховуючи передусім інтереси дітей, можуть змінити вказані способи, а у разі недосягнення згоди звернутися за вирішенням спору до суду.

Керуючись ст. 4, 12,13, 81, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні баби з онуками, третя особа: Орган опіки та піклування Добропільської міської ради - задовольнити частково.

Визначити порядок участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вихованні онуків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом особистого спілкування з ними у вигляді зустрічей у суботу першого та третього тижня щомісяця з 10:00 год. до 13:30 год. та з 16:30 год. до 19:00 год., супровід онуків до секції гімнастики.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Третя особа - Орган опіки та піклування Добропільської міської ради, ЄДРПОУ 04052904, юридична адреса: Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83.

ДРПОУ 04052904, юридична адреса: Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83.

Повний текст рішення суду складений 23 листопада 2020 року.

Суддя А.М. Левченко

17.11.2020