Ухвала суду № 93010139, 11.11.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2-р/359/10/2020

Справа № 359/8312/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали суду від 26 жовтня 2020 року в справі за заявою захисника Мішустін Микити Костянтиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з заявою про роз`яснення ухвали суду у цивільній справі № 359/8312/20, а саме просить роз`яснити ухвалу суду від 26.10.2020 року по справі № 359/8312/20 стосовно рівнозначності слова «арешт» і «заборона вчиняти будь-які дії всередині приміщення».

Заяву обґрунтовано тим, що 26 жовтня 2020 року по справі № 359/8312/20 судом ухвалено наступне : Заяву захисника Мішустін Микити Костянтиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 ,про забезпечення позову (щодо накладення арешту) – задовольнити. В якості забезпечення позову накласти арешт на житловий будинок та земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:10:008::0015, розташованих за адресою : АДРЕСА_1 . 04.11.2020 року стало зрозуміло, що поліція трактує ухвалу по своєму, що призвело до того, що навіть при наявності ухвали суду, відповідач по справі проводить ремонтні роботи (фактично зносить будинок), а поліція не може зупинити цей процес, посилаючись на той факт, що в ухвалі вказано про інше. Враховуючи важливість блокування незаконних дій відповідача і його працівників, заявник звернувся із даною заявою.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

При вирішенні питання щодо призначення заяви до розгляду, суд відповідно ч. 3 ст. 271 ЦПК України не вбачає необхідності для виклику учасників справи для розгляду заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, а тому сторони про дату, час і місце її розгляду не повідомлялись та до суду не викликались.

Судом встановлено, що 26 жовтня 2020 року ухвалою суду заяву захисника Мішустін Микити Костянтиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 ,про забезпечення позову (щодо накладення арешту) задоволено, яким в якості забезпечення позову накладено арешту на житловий будинок та земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:10:008::0015, розташованих за адресою : АДРЕСА_1 . У задоволенні вимог за заявою про забезпечення позову (додаткової) – відмовлено.

Відповідно п. 21постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» питання роз`яснення рішення суду розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Тобто роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз`яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення, а саме, мають місце положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Роз`яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення суду. Таким чином, суд роз`яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб`єкта, якому надано право звернення за відповідним роз`ясненням. Між тим, необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Одним з видів забезпечення позову, є зокрема передбачене в п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Арешт застосовується: 1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; 2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; 3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Відповідно ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби – в обмеженні права користування майном. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається також на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом : 1) винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; 2) винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; 3) винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; 4) проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом.

Відповідно ст. 388 КК України розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт або яке описано, чи порушення обмеження права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, а також здійснення представником банківської або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами (вкладами), на які накладено арешт, караються штрафом від двохсот до п?ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Відтак, за наявності ухвали суду про накладення арешту на майно, заявник вправі звернутись, для її реалізації, до державного виконавця, який самостійно визначає види, обсяги і строк обмеження та вправі оголосити заборону розпоряджатися спірним (арештованим) майном, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам.

На підставі наведеного та керуючись ст. 258 – 259, 271, 353 - 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали суду від 26 жовтня 2020 року в справі за заявою захисника Мішустін Микити Костянтиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Яковлєва Л.В.