
Справа № 296/3212/16-а
2-а/296/232/20
У Х В А Л А
"23" листопада 2020 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Драч Ю.І., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, Житомирської міської ради про визнання нечинними рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, Житомирської міської ради про визнання нечинними рішень та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням суду від 26.01.2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано п.48 додатку до рішення Житомирської міської ради №114 від 09.02.2016 року “Про розгляд звернень громадян стосовно надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок”. Зобов`язано Житомирську міську раду вчинити дії щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.11.2015 року. Решту позовних вимог залишено без задоволення.
Рішенням Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 26.01.2017 року без змін.
Постановою Верховного суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 21.10.2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 26 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року задоволено частково. Постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 26 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року скасувати в частині: визнання протиправним і скасування пункту 48 додатку до рішення Житомирської міської ради №114 від 9 лютого 2016 року "Про розгляд звернень громадян стосовно надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок"; зобов`язання Житомирської міської ради вчинити дії щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 27 листопада 2015 року; відмови у задоволенні позову щодо відшкодування моральної шкоди, а справу в цій частині направлено на новий розгляд.
У іншій частині постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 26 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року залишено без змін.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2017 року залишено без задоволення.
13.11.2020 року вказана адміністративна справа повернулась до суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана для розгляду судді ОСОБА_2 .
З 16.11.2020 року до 20.11.2020 року включно суддя ОСОБА_2 приймав участь у підготовці суддів місцевих загальних судів в онлайн режимі з використанням відеоконференцзв`язку за місцем роботи. На період підготовки суддя є слухачем Національної школи суддів України та не може поєднувати навчання та відправлення правосуддя, у зв`язку з чим ухвала винесена саме 23.11.2020 року.
Суддею до вирішення питання про прийняття справи в провадження подається заява про самовідвід, відповідно до п.4 ч.1 ст.36 КАС України.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у ст.ст.36-38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід; судді може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також ЄСПЛ) є обов`язковими для виконання Україною.
Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду.
Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання судді, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).
Згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
У пункті 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.
Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.
З матеріалів адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, Житомирської міської ради про визнання нечинними рішень та зобов`язання вчинити певні дії вбачається, що його представником згідно довіреності є Дмитренко Раїса Олександрівна, яка фактично і брала участь у всіх судових засіданнях та складанні процесуальних документів від імені ОСОБА_1 .
Так, обставинами, що виключають участь судді Драча Ю.І. у розгляді зазначеного клопотання є те, що в 2019 році ОСОБА_3 до Богунського районного суду м. Житомира неодноразово подавались позовні заяви до судді Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_2 про порушення честі і гідності та відшкодування моральної шкоди; порушення прав споживача на справедливий суд.
На підставі викладеного, вважаю, що розгляд суддею Драчем Ю.І. адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, Житомирської міської ради про визнання нечинними рішень та зобов`язання вчинити певні дії поставить під сумнів принцип неупередженого розгляду справи безстороннім і незалежним судом та об`єктивності судді, у зв`язку з чим, заявляю самовідвід з розгляду клопотання.
Керуючись ст.ст.36, 39, 41, 241, 243, 248, 250 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
Заявити самовідвід з розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, Житомирської міської ради про визнання нечинними рішень та зобов`язання вчинити певні дії та задовольнити його.
Матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, Житомирської міської ради про визнання нечинними рішень та зобов`язання вчинити певні дії передати до канцелярії Корольовського районного суду м. Житомира для автоматичного розподілу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. І. Драч
Судове рішення № 93009692, Корольовський районний суд м. Житомира було прийнято 23.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 296/3212/16-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: