Постанова № 93009291, 19.11.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15157/20

Провадження № 3/161/4451/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 19 листопада 2020 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Крупінська С.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ст. ст. 173-2 ч. 1, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 10.09.2020 року, близько 21 год. 00 хв., вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 та малолітньої дочки, а саме довів дитину до сліз, перешкоджав матері бачитись з дитиною, штовхнув свою колишню дружину через що остання впала на підлогу та вдарила ліву руку, на зауваження не реагував та не виконав законну вимогу припинити вчиняти домашнє насильство та зірвав нагрудну бодікамеру.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 173-2 ч. 1, 185 КУпАП.

В суді ОСОБА_1 свою вину не визнав, надав суду письмові пояснення по суті справи, долучив копію відеозапису подій того дня.

Захисник Кінах Я.В. вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, а тому просить справу закрити

Згідно з диспозицією ч. 1 ст.173-2 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідальність за статтею 185 КУпАП настає у разі злісної непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В своїх поясненнях, даних в судовому засіданні, що 10.09.2020 року за його адресою проживання його колишня дружина ОСОБА_2 влаштувала дебош під виглядом неможливості побачення з їх спільною малолітньою дочкою, яка перебувала у нього у квартирі. Остання висловлювала словесні образи, шарпала його за одяг, істерила, які частково зафіксовано на відео, яке долучене до матеріалів справи.

З наявних у матеріалах справи пояснення ОСОБА_2 вбачається, що її дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 10.09.2020 року мала повернутися додому о 20:00 після зустрічі з батьком ОСОБА_1 , проте, дитина в зазначений час не повернулася. Враховуючи побажання дочки, а саме те, що вона не хоче залишатися довго з батьком та не ночувати в нього, вона пішла до помешкання колишнього чоловіка ОСОБА_1 в супроводі працівників поліції, який не відкривав двері, а коли відкрив, то дочка була у нервовому, стресовому стані. ОСОБА_1 перешкоджав дочці підійти до неї, виганяв дитину у кімнату, не пускав дочку підійти до матері, став дуже агресивним, голосно розмовляв, кричав, тобто, чинив на неї психологічний тиск, а коли вона хотіла заспокоїти дитину, то штовхнув її, у зв?язку з чим вона впала на підлогу та пошкодила руку, чим спричинив фізичну біль та наніс удар. Його попереджали працівники поліції про належну поведінку, проте, він був неадекватним, а тому вони забрали дитину від ОСОБА_1 , на будь-які зауваження працівників поліції останній не реагував, продовжував непокору працівникам поліції (а.с. 7).

Викладені в поясненні обставини ОСОБА_2 підтверджуються долученим до матеріалів справі відеозаписом ОСОБА_1 , що спростовує надані ним пояснення. Так, з дослідженого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 вела себе під час розмови з ОСОБА_1 спокійно, не влаштовувала істерик, просила чоловіка вести себе спокійно, не лякати дитину, тобто, не вчиняла будь-яких дій, викладених у поясненні порушника.

З наданих суду пояснень інспектора роти № 2 взводу № 4 батальйону УПП у Волинській області ДНП молодшого лейтенанта Тяровським О.А. вбачається, що 10.09.2020 року за заявою ОСОБА_2 вони прибули за адресою АДРЕСА_1 для встановлення причин неповернення ОСОБА_1 дитини, згідно рішення Луцької міської ради від 04.06.2020 року на 20 годину 10.09.2020 року. Переговори біля дверей, показати в якому стані дитина, тривали довгий час і ця відмова викликала у них підозру. Коли ж батько дитини ОСОБА_1 відкрив двері, то заборонив дружині заходити в квартиру, вів себе агресивно, а коли наніс їй удар, то вони втрутилися, а ОСОБА_1 при цьому вчинив їм опір, зірвав бодікамеру в результаті чого було її пошкоджено.

Враховуючи викладене, суд критично відноситься до пояснень ОСОБА_1 , як намагання уникнути відповідальності за вчиненні правопорушення та вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушень, передбачених ст.ст. 173-2 ч. 1, 185 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173-2 ч. 1, 185 КУпАП, повністю доведена в суді і підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 529047, 429048 від 10.09.2020 року, протоколом про адміністративне затримання серії АЗ № 175430 від 10.09.202 року, поясненнями ОСОБА_2 , іншими матеріалами справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Обираючи стягнення за дані адміністративні правопорушення, суд враховує їх характер, відомості про особу, яка який притягається до такої відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, який працює, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вимоги ст. 36 КУпАП, та вважає за доцільне застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення у виді штрафу.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, на підставі ст. 36, ст.ст. 173-2 ч. 1, 185 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173-2 ч. 1, 185 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення в розмірі 136 (сто тридцять шість) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривні 40 копійок за наступними реквізитами: (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банк отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Крупінська С.С.