Рішення № 93009004, 06.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2020 року №640/12271/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла позовна заява Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (далі - позивач, НМАПО імені П. Л. Шупика) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.06.2019 р. №0514801207.

Ухвалою суду від 12.07.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/12510/19 (далі - справа), яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

19.03.2019 р. відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2017 - 2018 роки, за результатами якої складено Акт від 19.03.2019 р. №2023/26-15-12-07-20/1896702 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення НМАПО імені П. Л. Шупика п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №275 від 28.02.2018 зареєстрована 20.03.2018, тобто із затримкою 5 днів; №233 від 30.04.2018 зареєстрована 16.05.2018, тобто із затримкою 1 день; №192 від 30.06.2017 зареєстрована 19.07.2017, тобто із затримкою 4 дня; №194 від 30.06.2018 зареєстрована 16.07.2018, тобто із затримкою 1 день; №258 від 30.09.2017 зареєстрована 18.10.2017, тобто із затримкою 3 дні; №259 від 30.09.2017 зареєстрована 18.10.2017, тобто із затримкою 3 дні; №270 від 30.09.2018 зареєстрована 16.10.2018, тобто із затримкою 1 день; №271 від 30.09.2018 зареєстрована 16.10.2018, тобто із затримкою 1 день; №225 від 30.11.2017 зареєстрована 19.12.2017, тобто із затримкою 4 дні; №302 від 30.11.2018 зареєстрована 18.12.2018, тобто із затримкою 3 дні; №233 від 31.01.2017 зареєстрована 16.02.2017, тобто із затримкою 1 день; №283 від 31.03.2018 зареєстрована 23.04.2018, тобто із затримкою 8 днів; №208 від 31.07.2017 зареєстрована 16.08.2017, тобто із затримкою 1 день; №202 від 31.07.2018 зареєстрована 16.08.2018, тобто із затримкою 1 день; №214 від 31.08.2017 зареєстрована 18.09.2017, тобто із затримкою 3 дні; №198 від 31.08.2018 зареєстрована 17.09.2018, тобто із затримкою 2 дні; №294 від 31.10.2017 зареєстрована 23.11.2017, тобто із затримкою 8 днів; №309 від 31.10.2018 зареєстрована 21.11.2018, тобто із затримкою 6 днів; №252 від 29.12.2017 зареєстрована 17.01.2018, тобто із затримкою 2 дні.

За результатами адміністративного оскарження висновки Акту перевірки залишені без змін.

На підставі Акту перевірки 09.04.2019 р. відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України та згідно з п. 120' 1.1 ст. 120' 1 ПК України, а саме, за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 3830949,74 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 383094,97 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 Статуту НМАПО імені П. Л. Шупика, НМАПО імені П. Л. Шупика є державним вищим навчальним закладом післядипломної освіти, який підпорядкований Міністерству охорони здоров`я України. Крім того, 15.11.2016 р. Міністерством освіти і науки України видано позивачу ліцензію на освітню діяльність закладів освіти (вища освіта).

У період 2017 - 2018 роки позивачем складались та реєструвались в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні зведені податкові накладні: №275 від 28.02.2018 (зареєстрована 20.03.2018), №233 від 30.04.2018 (зареєстрована 16.05.2018), №192 від 30.06.2017 (зареєстрована 19.07.2017), №194 від 30.06.2018 (зареєстрована 16.07.2018), №258 від 30.09.2017 (зареєстрована 18.10.2017), №259 від 30.09.2017 (зареєстрована 18.10.2017), №270 від 30.09.2018 (зареєстрована 16.10.2018), №271 від 30.09.2018 (зареєстрована 16.10.2018), №225 від 30.11.2017 (зареєстрована 19.12.2017), №302 від 30.11.2018 (зареєстрована 18.12.2018), №233 від 31.01.2017 (зареєстрована 16.02.2017), №283 від 31.03.2018 (зареєстрована 23.04.2018), №208 від 31.07.2017 (зареєстрована 16.08.2017), №202 від 31.07.2018 (зареєстрована 16.08.2018), №214 від 31.08.2017 (зареєстрована 18.09.2017), №198 від 31.08.2018 (зареєстрована 17.09.2018), №294 від 31.10.2017 (зареєстрована 23.11.2017), №309 від 31.10.2018 (зареєстрована 21.11.2018), №252 від 29.12.2017 (зареєстрована 17.01.2018).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України (тут і далі нормативно правові акти наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічна правова позиція підтримана і Верховним Судом у постанові від 04 вересня 2018 року (справа №816/1488/17).

Так, відповідно до пп. 197.1.2 п. 197.1 статті 197 ПК України, звільняються від оподаткування операції з постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках. До таких послуг належать послуги з:

а) виховання та навчання дітей, які постачаються дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв, будинками культури (гра на музичних інструментах, хореографія, образотворче мистецтво, гуртки (факультативи) іноземних мов, комп`ютерного навчання);

б) утримання, виховання та навчання дітей у дошкільних навчальних закладах як у межах обсягу, установленого навчальними планами і програмами, так і понад зазначений обсяг;

в) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються загальноосвітніми навчальними закладами I - III ступенів;

г) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються професійно-технічними навчальними закладами;

ґ) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються вищими навчальними закладами, у тому числі для здобуття іншої вищої та післядипломної освіти;

д) навчання слухачів підготовчих відділень вищих навчальних закладів;

е) повторного вивчення відрахованими студентами (курсантами) окремих дисциплін і курсів з подальшим складенням іспитів;

є) навчання аспірантів і докторантів;

ж) приймання кандидатських іспитів;

з) надання наукових консультацій для осіб, які підвищують кваліфікацію самостійно;

и) довузівської підготовки;

і) проведення лекцій з питань науки і техніки, культури та мистецтва, фізичної культури і спорту, правових знань, туризму і краєзнавства;

ї) надання консультацій для учнів, вихованців, студентів, курсантів понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами, для аспірантів, докторантів;

й) організації літніх мовних курсів, шкіл, семінарів; групових та індивідуальних занять фізичною культурою та спортом на стадіонах, у спортивних залах і плавальних басейнах, на тенісних кортах для дітей, учнів і студентів;.

Отже, діяльність позивача з постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг звільняється від оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з пп. «б» п. 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307 затверджений Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок).

Пункт 11 Порядку визначає процедуру оформлення податкових накладних, в тому числі у випадку, передбаченому п. 198.5 статті 198 ПК України. Так, встановлено, що у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У таких зведених податкових накладних у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 600000000000», а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Відповідно до п. 16 Порядку, у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, у графі 2 платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних реєструвались саме зведені податкові накладні, складені за спеціальною процедурою визначеною п. 11 Порядку, в яких проставлений тип причини 09 - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Разом з тим, відповідно до п. 16 Порядку, у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 - 9, 11 не заповнюються, як не заповнюються і рядки VII - IX.

Наведені положення Порядку повністю узгоджуються з вимогами п. 198.5 статті 198 ПК України, оскільки вони встановлюють обов`язок реєстрації платником податку зведеної податкової накладної щодо товарів/послуг, необоротних активів, які в подальшому призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 ПК України, а не щодо самих операцій, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 ПК України. Тобто, до таких товарів/послуг, необоротних активів включаються й товари/послуги, необоротні активи, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, що і було відображено у наявних в матеріалах справи зведених податкових накладних (рядки ІІ-VІ).

В даному випадку суд зазначає про помилковість посилання відповідача на вже відображену у даному рішенні практику Верховного Суду (постанова від 04 вересня 2018 року у справі №816/1488/17), так як відповідне рішення Верховного Суду не відображає практику правозастосування у випадку здійснення реєстрації платником податку саме зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку.

Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що при реєстрації зведених податкових накладних, що були перелічені у вказаному рішенні, та які були заповнені позивачем на підставі вимог п. 11 Порядку, до позивача не може бути застосована передбачена п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність у вигляді накладення штрафу, оскільки такі накладні не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій які звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 ПК України.

Отже, враховуючи наведені вище обставини та відповідні їм вимоги законодавства, суд вважає необґрунтованими висновки Акту перевірки щодо порушення НМАПО імені П. Л. Шупика вимог податкового законодавства. Відповідно, неправомірним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку, є оскаржуване податкове повідомлення-рішення, що ґрунтуються на таких висновках контролюючого органу.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 5422,33 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9; ЄДРПОУ 01896702) до Головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 21.06.2019 р. №0514801207.

3. Стягнути на користь Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика сплачений ним судовий збір у розмірі 5422,33 грн. (п`ять тисяч чотириста двадцять дві гривні тридцять три копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко