Рішення № 93008998, 23.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/990

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 року м. Київ № 640/9854/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Мостицький 2»

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправними дій, скасування припису та постанов

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Мостицький 2» (надалі - позивач), адреса: 03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 154 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - відповідач), адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис від 24 лютого 2020 року «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил» Державної архітектурно-будівельної інспекції України;

- визнати протиправною та скасувати постанову № 26/20/26-17/0303/02/2 від 03 березня 2020 року «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;

- визнати протиправною та скасувати постанову № 27/20/10/26-18/0303/02/2 від 03 березня 2020 року «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень оскаржуваного припису та постанов.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що в порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельно контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 позивача не було ознайомлено з підставами для проведення перевірки та направленням на проведення позапланової перевірки. Перевірку відповідачем було здійснено за відсутності уповноваженої особи позивача, що свідчить про протиправність прийняття постанови про накладення штрафу за результатами такої перевірки. Позивач як суб`єкт містобудування був позбавлений можливості бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень, а тому позапланову перевірку було проведено з грубими порушеннями основних засад архітектурно-будівельного контролю, прийнято постанову про накладення штрафу, яка є безпідставною, а тому має бути визнана протиправною та скасована.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мостицький 2» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, скасування припису та постанов, та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Станом на момент винесення судом даного рішення на адресу суду не надходило від відповідача відзиву на позовну заяву з невідомих суду причин.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, судом враховано, що відповідач із заявою про продовження строку для надання відзиву до суду не звертався, про неможливість його подання з об`єктивних причин - клопотання не подавав. Враховуючи необхідність розгляду справи протягом розумного строку, а також враховуючи те, що з дати отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі сплинуло більше п`яти місяців, а відповідач жодних заяв та клопотань в цій справі не подавав, будучи обізнаним про її розгляд, суд дійшов висновку про можливість винесення судового рішення у справі на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони, товариство з обмеженою відповідальністю «МОСТИЦЬКИЙ 2» є генеральним підрядником об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального комплексу на вул. Старонаводницькій, 42-44 у Печерському районі міста Києва» відповідно до договору генерального підряду укладеного між ТОВ «БУДГРУППРООЕКТІНВЕСТ 1» та ТОВ «МОСТИЦЬКИЙ 2» № 01/03-17 від 01 березня 2017 року та Дозволу на виконання будівельних робіт від 30 березня 2018 року № 113180890305.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МОСТИЦЬКИЙ 2» здійснює свою діяльність на підставі ліцензії господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорії складності виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 15 лютого 2017 року № 7-Л, дійсність якої підтверджується листом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23 грудня 2019 року № 40-402-19-3803.

Відповідно до пункту 2.1 Договору генпідряду генпідрядник виконує на свій ризик власними та залученими силами та засобами роботи на об`єкті, передбачені замовленням, здійснює контроль та технічний нагляд за виконанням окремих видій робіт на об`єкті третіми особами - Субпідрядниками, здає Замовнику виконані роботи, усуває на протязі гарантійного строку допущені недоліки.

Відповідно до підписаного в.о. директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві направлення № б\н від 08 січня 2020 року Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Капустіним В.О. відносно позивача, на об`єкті будівництва - «Будівництва багатофункціонального комплексу на вул. Старонаводницькій, 42-44 у Печерському районі міста Києва», з 01 лютого 2020 року по 24 лютого 2020 року, проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме проведено перевірку за зверненням Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської! державної адміністрації).

24 лютого 2020 року за результатами проведення вказаної перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у місті Києві складено Акт.

24 лютого 2020 року на підставі вищевказаного Акту інспектором Департаменту ДАБІ у місті Києві Капустіним В.О. було винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою усунення допущених порушень у термін до 24 березня 2020 року.

Згідно вищевказаного акту та припису інспектором зазначено, що на об`єкті будівництва виконуються будівельні роботи з порушенням вимог будівельних норм, стандартів і правил, а саме:

- складування будівельних конструкцій, виробів та матеріалів відбувається у не передбачених для цього місцях;

- не всі особи, що перебувають на будівельному майданчику забезпечені захисними касками, сигнальними жилетами;

- проїзди, проходи на будівельному майданчику, а також проходи до робочих місць на робочих місцях не утримуються в чистоті та порядку, захаращені матеріалами та виробами;

- відсутнє сигнальне огородження зон з потенційними небезпечними виробничими факторами, небезпечні зони не позначено на території будівельного майданчика знаками небезпеки та попереджувальними написами;

- технологічні, ліфтові та інші отвори в перекриттях не закриті настилами;

- робочі місцях проходи до них, які розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду висоті частково не огороджені захисними огорожами;

- відставання монтажу сходових маршів складає більше і поверху;

- виконавча документація ведеться з порушенням будівельних норм, стандартів і правил, а саме: у загальному журналі робіт № з на титульному листі відсутня дата початку робіт, не заповнено результати операційного контролю якості будівельних робіт, у журналі бетонних робіт № 4 не заповнено титульний лист, відсутній список інженерно-технічного персоналу, відсутній перелік актів на закриття прихованих робіт, не заповнено результати випробовування контрольних зразків, що є порушенням п. 6.3.4, п. 4-30, п.6.1.9, п. 4.17, п. 18, п. 4.19, п. 6.2.19, 6.2.2, 6.2.,20 ДБН А.3.2.-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення», п. 4.8 ДБНА.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва».

03 березня 2020 року, на основі вказаного припису відповідачем винесено постанову № 26/20/26-17/0303/02/2 від 03 березня 2020 року за порушення п. 6.3.4, п. 4.30, п.6.1.9, п. 4.17, п. 18, п. 4.19, п. 6.2.19, 6.2.2, 6.2.,20 ДБН А.3.2.-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення» та накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 189 180,00 грн, а також постанову № 27/20/10/26-18/0303/02/2 від 03 березня 2020 року за порушення п. 4.8 ДБН А.3.1-5: 2016 «Організація будівельного виробництва» та накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 75 672,00 грн.

Позивач не погоджуємось із позицією відповідача та вважаючи, що його дії, припис від 24 лютого 2020 року «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил», постанова № 26/20/26-17/0303/02/2 від 03 березня 2020 року та постанова № 27/20/10/26-18/0303/02/2 від 03 березня 2020 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Пунктом 5 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

За змістом пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Указаними нормами установлено, що планові та позапланові перевірки проводяться у присутності суб`єктів містобудування, при цьому, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити суб`єкту містобудування службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Матеріали справи не містять жодного доказу пред`явлення головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Капустіним В.О. суб`єкту містобудування направлення для проведення позапланової перевірки.

Натомість, у акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24 лютого 2020 року зафіксовано, що позапланова перевірка проведена у присутності виконроба ТОВ «Мостицький 2» ОСОБА_1 .

Водночас, суд зауважує, що відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 2016 року керівником ТОВ «Мостицький 2» є ОСОБА_2, та представником в повноваження якої входить вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо ((Виконавчий директор (виконує обов`язки директора у разі відсутності директора, згідно Статуту)) ОСОБА_3

Встановлені обставини свідчать про те, що позапланова перевірка проведена відповідачем за відсутності суб`єкта містобудування або його представника, які будують або збудували об`єкт будівництва, що підтверджує порушення останнім процедури проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

Перевірка, яка проводиться без участі суб`єкта містобудування, ставить під сумнів об`єктивність встановлених відповідачем фактів та однозначно вказує на необґрунтованість подальших рішень суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27 жовтня 2015 року у справі № 21-425а114.

У свою чергу, порушення процедури проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю нівелює законність оскаржуваного припису та постанов, що є правовою підставою для скасування останніх.

Разом з тим, приходячи до переконання про протиправність оскаржуваного припису та постанов, суд також приймає до уваги наступне.

Як уже було зазначено судом вище, 24 лютого 2020 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Капустіним В.О. винесено припису про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У відповідності до частини з статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 8 частини статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти мінімальних заробітних плат.

У відповідності до п. 4, п. 6, п. 7 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок № 244), підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис.

Штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; 4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

А під час розгляду справи, згідно пунктом 2-1 Порядку № 244 така посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, оскаржуваний припис та постанови про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядалися без участі уповноважених представників ТОВ «Мостицький 2», а також відсутні докази про повідомлення уповноважених представників позивача про час та дату розгляду справ.

При цьому, вручення будь-яких документів особам, які не являються керівниками товариства чи не уповноважені керівником на вчинення юридично значимих дій у правовідносинах з питань контролю та нагляду, що підтверджується належним чином оформленою довіреністю підприємства не може вважатися доказом належного сповіщення підприємства, в особі його керівника чи іншої уповноваженої особи.

На переконання суду, вказані вище порушення суб`єктом владних повноважень не лише позбавили позивача подати свої пояснення щодо змісту вказаних порушень, а й призвели до винесення інспектором незаконних постанов № 26/20/26-17/0303/02/2 від 03 березня 2020 року та постанови № 27/20/10/26-18/0303/02/2 від 03 березня 2020 року.

При цьому, не зважаючи на ту обставину, що суд прийшов до висновку про протиправність оскаржуваних рішень суб`єкту владних повноважень, щодо встановлених порушень останнім, варто зауважити наступне.

З наданих позивачем належних та допустимих доказів судом було встановлено, що будівництво об`єкта, здійснюється позивачем у відповідності вимогам будівельних норм, стандартів і правил, а саме:

- складування будівельних конструкцій, виробів та матеріалів відбувається у спеціально передбачених місцях таким чином, щоб була можливість проходу та проїзду робітників та техніки залученої на будівництві;

- всі робітники, що перебувають на будівельному майданчику забезпечені захисними касками, сигнальними жилетами та всіма засобами захисту, як того вимагають норми та вимоги з охорони праці;

- проїзди, проходи на будівельному майданчику, а також проходи до робочих місць утримуються в чистоті та порядку, не захаращені матеріалами та виробами, постійно прибираються працівниками після закінчення робочої зміни;

- кругом встановлене сигнальне огородження зон з потенційними небезпечними виробничими факторами, небезпечні зони позначено на території будівельного майданчика знаками небезпеки та попереджувальними написами;

- технологічні, ліфтові та інші отвори в перекриттях закриті настилами, та забиті дерев`яними перегородками;

- робочі місця та проходи до них, які розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду на висоті кругом огороджені захисними огорожами;

- монтаж сходових маршів здійснюється в запланованому робочому режимі відповідно до технологічних норм.

Вказані вище обставини підтверджуються наданими позивачем фотографіями (т. 1, арк. 94-105).

Також, з наданих позивачем доказів вбачається, що виконавча документація ведеться у відповідності до будівельних норм, стандартів і правил, а саме.

Загальний журнал робіт № 3, який ведеться генпідрядником ТОВ «МОСТИЦЬКИЙ 2» заповнений, в тому числі і титульний лист, вписані дати початку робіт, заповнені результати операційного контролю якості будівельних робіт. Загальний журнал робіт № 3, за період, який перевірявся, ведеться субпідрядною організацією, ТОВ « 8848», яка здійснює роботи на об`єкті будівництва згідно підрядного договору № 01/19 на комплекс будівельно-монтажних робіт по будівництву монолітного залізобетонного каркасу багатофункціонального комплексу по вул. Старонаводницькій, 42-44 у Печорському районі м. Києва від 20.09.2019 року. (Копію договору надаємо). Журнал заповнений та ведеться відповідно до встановлених норм та вимог. (На підтвердження копії та витяги з журналів надаємо). Вказане підтверджується наданою позивачем належним чином засвідченою копією загального журналу робіт № 3 (т. 1, арк. 44-59).

Журнал бетонних робіт № 4 на об`єкті будівництва ведеться субпідрядником ТОВ « 8848». Журнал заповнено, в тому числі титульний лист, список інженерно-технічного персоналу, постійно доповнюється перелік актів на закриття прихованих робіт та результати випробовування контрольних зразків. Вказане підтверджується наданою позивачем належним чином засвідченою копією загального журналу робіт № 4 (т. 1, арк. 60-62).

Таким чином, враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 6 306,00 грн. Відтак, враховуючи, що позовні вимоги позивача були задоволені в повному обсязі, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 6 306,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мостицький 2» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, скасування припису та постанов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис від 24 лютого 2020 року «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил» Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову № 26/20/26-17/0303/02/2 від 03 березня 2020 року «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

4. Визнати протиправною та скасувати постанову № 27/20/10/26-18/0303/02/2 від 03 березня 2020 року «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

5. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мостицький 2» (адреса: 03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 154, код ЄДРПОУ 35331394) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 306,00 грн (шість тисяч триста шість грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова