Рішення № 93008988, 06.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2020 року №640/425/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Відокремленого підрозділу "Філія Укрекотрейд Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс" до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Відокремленого підрозділу "Філія Укрекотрейд Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс" (також далі - позивач, ВП "Укрекотрейд") до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому позивач просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.09.2018 р. №0049171406, видане Головним управлінням ДФС у м. Києві, про збільшення суми грошового зобов`язання позивача з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів у сумі 91000,81 грн. (у тому числі 72800,65 грн. за основним платежем та 18200,16 грн. за фінансовими санкціями);

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.09.2018 р. №0049141406, видане Головним управлінням ДФС у м. Києві, про збільшення суми грошового зобов`язання позивача з ввізного мита на товари, що ввозяться суб`єктами господарювання у сумі 21666,86 грн. (у тому числі 17333,49 грн. за основним платежем та 4333,37 грн. за фінансовими санкціями).

Ухвалою суду від 11.02.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/425/19 (далі - справа), яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

При цьому, ухвалою суду від 18.02.2019 р. замінено первинного відповідача - ДФС України на належного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам, акт перевірки позивачу не вручався.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, акт перевірки надсилався позивачу.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

У період з 19.07.2018 р. по 25.07.2018 р. ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо порушення строків тимчасового ввезення товарів на митну територію України за митною декларацією від 05.01.2016 р. №100260004/2016/235300, за результатами якої відповідачем складено акт від 08.08.2018 р. №1021/26-15-14-06-06/39836992 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема:

- вимог ст. 108, ч. 1 ст. 112, ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України (далі - МК України), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита з товарів за митною декларацією від 05.01.2016 р. №100260004/2016/235300, на загальну суму 17333,49 грн.;

- вимог п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість з товарів за митною декларацією від 05.01.2016 р. №100260004/2016/235300 на загальну суму 72800,65 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем складені та направлені позивачу:

- податкове повідомлення-рішення від 25.09.2018 р. №0049171406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на загальну суму 91000,81 грн., з яких 72800,65 грн. - за податковими зобов`язаннями, а 18200,16 - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 25.09.2018 р. №0049141406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по ввізному миту на товари, що ввозяться суб`єктами господарювання, на загальну суму 21666,86 грн., з яких 17333,49 грн. - за податковими зобов`язаннями, а 4333,37 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження рішенням ДФС України від 03.12.2018 р. №39107/6/99-99-11-06-05-25 вказані вище податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Як зазначено відповідачем в Акті перевірки та відзиві на позов, а позивачем не заперечувалось, що ВП "Укрекотрейд" в зоні діяльності Київської міської митниці ДФС, відповідно до умов контракту від 30.12.2015 р. №30-12/2015 (далі - Контракт) між компанією "Global Eastern Management SA" (14 Avenue Claude Nobs, 1820 Montreux, Швейцарія) (далі - продавець) та ВП "Укрекотрейд" на митну територію України ввезено пиво солодове в металевих діжках за МД ІМ40ДЕ від 05.01.2016 №100260004/2016/230007, а саме товар МІ: "Пиво солодове в метал, діжках: A) "Benediktiner Weissbier" ал к. 5,4% - 42 штуки ємністю по 30л. Торгівельна марка "Benediktiner". Виробник "Benediktiner Weissbrau GmbH". Б) "Bitburger Premium" алк. 4,8% - 220 штук ємністю по 15л. Торгівельна марка "Bitburger". "Licher" алк. 4,9% - 216 штук ємністю по 30л. Торгівельна марка "Licher". Виробник "Bitburger Braugruppe GmbH". В) "Kostritzer" алк. 4,8% - 36 штук ємністю по 30л. Торгівельна марка "Kostritzer". Виробник "Kostritzer Schwarzbierbrauerei".

Країна виробництва DE. Алк. до 8,5%. Всього: 12120,00 літрів.".

Відповідно до п. 3.4. Контракту, тара (Діжки металеві пивні), в яку упаковано товар (пиво солодове) підлягає поверненню продавцю.

У зв`язку з чим, суб`єктом ВП "Укрекотрейд" відповідно до умов Контракту діжки металеві пивні (багатообертова тара) сталеві, харчові, товщина стінки 0,8мм: об`єм 30 літрів - 294 штуки; об`єм 15 літрів - 220 штук. оформлено в режимі тимчасового ввезення за МД від 05.01.2016 р. №100260004/2016/235300 із застосуванням преференції по сплаті ввізного мита "508" - товари, транспортні засоби комерційного призначення, які тимчасово ввозяться на митну територію України з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами.

Також відповідачем зазначено, а позивачем не заперечувалось, що директором ВП "Укрекотрейд" Георгієвим О.А. надано письмове зобов`язання від 25.12.2015 р. №23608 до митного органу щодо вивезення майна (діжок металевих пивних, оформлених за МД ІМ31ДЕ від 05.01.2016 №100260004/2016/235300) або заявити не задекларовані товари до митного режиму ІМ-40 в строк до 23.12.2017 р.

Митним постом "Східний" Київської міської митниці ДФС за електронною митною декларацією від 05.01.2016 р. №100260004/2016/235300 поміщено в режим тимчасового ввезення на митну територію України строком до 23.12.2017 р. товар "діжки металеві пивні (багатооборотна тара) сталеві, харчові, товщина стінки 0,8 мм, об`єм 30 літрів, в кількості 294 шт. та об`ємом 1.5 літрів - 220 шт.", який надійшов на адресу ВП "Укрекотрейд".

За вищезазначеною митною декларацією митним органом був встановлений термін вивезення товарів - 23.12.2017 р.

Проте, ВП "Укрекотрейд" зобов`язання про реекспорт товарів, які були тимчасово ввезені за наведеною вище митною декларацією, не виконано, у інший митний режим тимчасово ввезені товари не заявлено, письмові заяви щодо продовження попередньо встановленого строку тимчасового ввезення товарів митниці не подавались, про наявність обставин, визначених ч. 3 ст. 112 МКУ, митницю не повідомлялось.

Крім того, за фактом порушення митного законодавства, а саме, перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб, Київською міською митницею ДФС 22.01.2018 р. складено протокол у відношенні декларанта/керівника ВП "Укрекотрейд" ОСОБА_1 про порушення митних правил №0051/10000/18 за ч. 3 ст. 481 МК України.

Згідно з ч. 1 ст. 105 МК України, у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 цього Кодексу та в Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими Додатками, а також повітряні судна, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу.

Відповідно до ст. 103 МК України, тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до ст. 284 МК України, за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених розділом V цього Кодексу, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування:

1) ввізним митом - до товарів, поміщених у митні режими транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, знищення або руйнування;

2) вивізним митом - до товарів, поміщених у митні режими транзиту, тимчасового вивезення.

Відповідно до пп. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПК України, до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 МК України: умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 105 МК України.

Згідно Додатку В.3. "Щодо контейнерів, піддонів, упаковки, зразків та інших товарів, що ввозяться в рамках торгової операції" до Конвенції про тимчасове ввезення встановлено:

- "упаковка" означає: усі вироби та матеріали, які служать або призначені служити у тому стані, в якому вони ввозяться, для упаковування, захисту, розміщення і кріплення або розділення товарів, за винятком пакувальних матеріалів, таких як солома, папір, скловолокно, стружка тощо, у разі, якщо товари ввозяться навалом... (абз. (b) ст. 1 Додатку В.3.);

- правом на тимчасове ввезення відповідно до статті 2 цієї Конвенції про тимчасове ввезення користуються такі товари, ввезені в рамках торгової операції: (а) упаковки, ввезені наповненими з метою реекспорту порожніми або наповненими, або ввезені порожніми з метою реекспорту наповненими (ст. 2 Глави 2 Додатку В.3.);

- для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються Додатком В.3.: (а) упаковки можуть вивозитися після ввезення лише користувачем права на тимчасове ввезення. Вони не можуть, навіть випадково, використовуватись для внутрішніх перевезень (п. 1. ст. 4 Глави 2 Додатку В.3.);

- замість митного документа та гарантій на піддони та упаковки від користувача права на тимчасове ввезення може вимагатися подання митним органам письмового зобов`язання щодо пізнішого їх вивезення. (п. 3. ст. 5 Глави 2 Додатку В.3.).

Згідно з ч. 6 ст. 104 МК України, для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна:

1) подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення;

2) у випадках, передбачених законодавством, надати органу доходів і зборів зобов`язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені органом доходів і зборів;

3) подати органу доходів і зборів дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством;

4) сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов`язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу..

Відповідно до ч. 2 ст. 105 МК України, у разі порушення умов митного режиму тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов`язана сплатити суму податкового зобов`язання та пеню відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 108 МК України, строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Митний режим тимчасового ввезення, згідно ст. 112 МКУ, завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних , засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.

Згідно зі ст. 278 МК України, датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, зокрема, зважаючи на те, що позивачем не заперечувались вказані відповідачем обставини (не надано жодних доказів на підтвердження дотримання в межах спірних правовідносин вимог законодавства), суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

При цьому, доводи позивача про не надсилання йому Акту перевірки спростовуються наданими відповідачем копіями супровідних листів від 08.08.2018 р. №42793/10/26-15-14-06-06-16 та від 16.10.2018 р. №82017/10/26-15-14-06-06-16 разом з відповідними доказами їх надсилання.

Інших пояснень та/або доказів протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивачем не зазначено (не надано), а судом не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Відокремленого підрозділу "Філія Укрекотрейд Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю, в силу чого також відсутні підстави для розподілу судових витрат.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Відокремленого підрозділу "Філія Укрекотрейд Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс" (місцезнаходження: 61001, Харківська обл., м. Харків, майдан Захисників України, 7/8; код ЄДРПОУ 39806596) до Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко