Рішення № 93008912, 23.11.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1064/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Чернівецька митниця ДФС в особі правонаступника Буковинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду позові ОСОБА_1 просить:

- визнати протиправним рішення Державної митної служби України від 03.06.2020р. №08-1/20-02/л/248 про відмову в проведенні службового розслідування;

- зобов`язати Державну митну службу України провести службове розслідування по факту дотримання вимог законодавства України під час розгляду начальником Чернівецької митниці ДФС справи про порушення митних правил №0520/40800/17.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою від 05.05.2017р. у справі про порушення митних правил №0520/40800/17, її визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України (МКУ). На думку позивача, дану постанову прийнято начальником Чернівецької митниці ДФС з грубим порушенням Конституції України, її процесуальних прав та процедури розгляду справи. У зв`язку з цим, позивач вказує, що неодноразово зверталась до керівництва Держмитслужби України з проханням провести службове розслідування щодо протиправних дій начальника Чернівецької митниці. Зокрема, вказує, що 12.05.2020р. подала до Держмитслужби України заяву про проведення службового розслідування, оскільки, вважає, що за результатами проведеного службового розслідування будуть отримані докази, які стануть нововиявленими обставинами для перегляду судового рішення Глибоцького районного суду від 07.07.2017р. Однак, відповідач відмовив їй у проведенні службового розслідування. Таку відмову позивач вважає протиправною, на її думку, вона позбавляє можливості встановити факт порушення її прав.

Відповідач подав до суду відзив, у якому вказано, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Відповідач зазначає, що Держмитслужбою 18.05.2020 отримано заяву громадянки України ОСОБА_1 від 12.05.2020 б/н про проведення службового розслідування в зв`язку із злочином, вчиненим посадовою особою Чернівецької митниці ДФС. Зокрема, заявник просила керівництво Держмитслужби призначити службове розслідування по факту грубих, на її думку, порушень, допущених начальником Чернівецької митниці під час провадження у справі про порушення митних правил №0520/40800/17. Окрім цього заявник просила надати правову оцінку грубим порушенням Конституції України та Митного кодексу України як начальником митниці та у випадку підтвердження даних відомостей, заявник просила направити матеріали до Державного бюро розслідувань для притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності. Відповідач вказує, що Держмитслужба листом від 03.06.2020р. надала позивачу відповідь з приводу обставин винесення щодо неї постанови Чернівецької митниці ДФС від 05.05.2017 у справі про порушення митних правил №05 20/49800/17. На думку відповідача, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил від 05.05.2017 №0520/40800/17, у разі незгоди з її прийняттям, мала б здійснюватися у способи передбачені законом. При цьому, відповідач вважає, що позивач з власної вини, позбавивши себе права на перевірку законності та обґрунтованості постанови митниці, протягом тривалого часу шукає непередбачені законодавством способи, для оскарження постанови у справі про порушення митних правил.

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що в діях органу Держмитслужби не вбачається жодних протиправних дій по відношенню до позивача.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача пояснення на позов не надала.

Ухвалою суду від 17.08.2020р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до голови Державної митної служби із заявою від 12.05.2020 про проведення службового розслідування в зв`язку з злочином, вчиненим посадовою особою Чернівецької митниці ДФС (а.с.7-8).

У заяві позивач просила керівництво Держмитслужби призначити службове розслідування по факту грубих порушень, допущених начальником Чернівецької митниці під час провадження у справі про порушення митних правил №0520/40800/17. Також, просила провести службове розслідування по факту її неодноразового звернення до керівницива ДФС України, оскільки, ОСОБА_2 , при прийнятті постанови у справі, на її думку, діяв не в спосіб, визначений законом. Також, ОСОБА_1 вказувала, що її представнику Мазурашу М.Г. надійшло повідомлення від Хмельницького територіального управління ДБР про те, що на адресу ДФС України була надіслана вимога ДБР про проведення службового розслідування по даному факту. Крім того, просила надати правову оцінку грубим порушенням Конституції України та Митного кодексу України, та у випадку підтвердження даних відомостей, позивач просила направити матеріали до Державного бюро розслідувань для притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності. Крім того, позивач у заяві вказувала, що дану заяву слід розглядати відповідно до вимог ст.20 Закону України «Про звернення громадян» (а.с.7-8).

У відповідь на подану заяву позивачу направлено відповідь «Про розгляд заяви» від 03.02.2020р. № 08-1/20-02/л/248, у якій Державна митна служба України повідомила ОСОБА_1 , що 04.04.2017р. Чернівецькою митницею ДФС стосовно неї складено протокол про порушення митних правил №0520/40800/17 за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, у зв`язку із встановленням факту вчинення дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів під час митного оформлення товару "пряжа" за митними деклараціями №№408040001/2015/014234, 408040001/2015/015501, 408040001/2015/016311. За результатами розгляду справи №0520/40800/17 Чернівецькою митницею ДФС 05.05.2017 було винесено постанову, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 Кодексу, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Також, у відповіді, з посиланням на норми чинного законодавства, наведено порядок та строки подання скарги (адміністративного позову) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил. Заявниці повідомлено про те, що не погоджуючись із постановою Чернівецької митниці ДФС від 05.05.2017 у справі про порушення митних правил № 0520/40800/17, остання оскаржила її до Глибоцького районного суду. Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07.07.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017, у справі №715/1014/17 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Крім того, заявниці також повідомлено, що постанову Чернівецької митниці ДФС від 05.05.2017 у справі про порушення митних правил №0520/40800/17, останньою у жовтні 2017 року та лютому 2019 року оскаржено до Державної фіскальної служби України, в свою чергу такі скарги залишені без розгляду у зв`язку з порушенням встановленого законом строку для оскарження постанови у справі про порушення митних правил. З приводу інформації її представника Мазурашу М.Г. щодо надіслання на адресу ДФС вимоги ДБР про проведення службового розслідування по даному факту, у відповіді Держмитслужбою вказано, що з 08.12.2019р. Державна митна служба України розпочала свою роботу як окрема юридична особа (а.с.9).

Позивач вважає, що рішення Держмитслужби про відмову у проведенні службового розслідування є протиправним, у зв`язку з чим звернулась до суду з цим позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до статті 40 Конституції України кожному гарантовано право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення, регулює Закон України "Про звернення громадян" №393/96-ВР від 02.10.1996 року (далі - Закон №393/96-ВР).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно із визначеннями, наведеними у статті 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

За правилами статті 5 Закону №393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Положеннями ст.7 Закону №393/96-ВР встановлено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до статті 18 Закону №393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, серед іншого, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Разом з тим, суд вважає, що виходячи з приписів Закону №393/96-ВР, розглядом заяви чи скарги є певні дії (активна поведінка), які спрямовані на вирішення питань, порушених у заяві по суті. Такий розгляд повинен завершуватись рішенням щодо такого розгляду.

З матеріалів справи слідує, що позивач надіслала відповідачу звернення у формі скарги, що містила повідомлення про порушення її прав начальником Чернівецької митниці ДФС. Зі змісту поданої скарги видно, що таке порушення, на думку позивача, було допущено під час розгляду справи про порушення позивачем митних правил. У зв`язку з цим позивач просила керівництво Держмитслужби призначити службове розслідування за вказаним фактом.

Судом встановлено, що 04.04.2017р. Чернівецькою митницею ДФС стосовно позивача складено протокол про порушення митних правил №0520/40800/17 за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, у зв`язку із встановленням факту вчинення дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів під час митного оформлення товару «пряжа» за митними деклараціями №№408040001/2015/014234, 408040001/2015/015501, 408040001/2015/016311. За результатами розгляду справи про порушення митних правил №0520/40800/17 Чернівецькою митницею ДФС 05.05.2017р. було винесено постанову, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Не погоджуючись із постановою Чернівецької митниці ДФС від 05.05.2017р. у справі про порушення митних правил №0520/40800/17, позивач звернулась до Глибоцького районного суду Чернівецької області з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови Чернівецької митниці ДФС від 05.05.2017р. у справі №0520/40800/17. Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07.07.2017 вказаний адміністративний позов залишено без розгляду. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07.07.2017 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Дослідивши зміст таких рішень суд встановив, що питання про протиправність постанови Чернівецької митниці ДФС від 05.05.2017р. у справі №0520/40800/17 судами по суті не розглядалось, у зв`язку з пропущенням строку звернення до суду.

Позивач у поданій скарзі просить призначити службове розслідування, оскільки вважає, що при розгляді справи №0520/40800/17 щодо порушення нею митних правил, начальником Чернівецької митниці ДФС було порушено її процесуальні права. Про зазначене стверджує позивач і у поданому позові. При цьому, у скарзі позивач також вказує, що проведення службового розслідування стосовно дій керівника Чернівецької митниці ДФС необхідні для того, щоб у неї були правові підстави для звернення до суду з позовом щодо скасування постанови у справі №0520/40800/17 за нововиявленими обставинами.

З наведених вище обставин, суд робить висновок, що порушені у скарзі вимоги пов`язані з незгодою із прийнятою щодо неї постановою від 05.05.2017р. у справі №0520/40800/17, та спрямовані на те, щоб її оскаржити.

За правилами частини першої статті 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Згідно із частиною першою статті 20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що при розгляді заяви (скарги) ОСОБА_1 від 12.05.2020р. відповідач не дотримав повною мірою вимог Закону №393/96-ВР, виходячи з такого.

У відповіді, на подану позивачем скаргу, зокрема, зазначено про те, що стосовно неї складено протокол в порядку, визначеному ст.485 Митного кодексу України та згодом за наслідками розгляду справи про порушення митних правил її визнано винною у вчиненні правопорушення за ст.485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Також позивачу роз`яснено про порядок подання скарги на постанову про порушення митних правил, зазначено про те, що позивач скористалась правом на оскарження такого рішення в адміністративному порядку та наслідки такого оскарження.

З наведеного слідує, що відповідач не розгянув заяву позивача по суті, а просто поінформував її про обставини, які їй так чи інакше відомі. Позивач просила відповідача провести службове розслідування з підстав, зазначених нею у заяві. При цьому, жодних посилань на наявність чи відсутність правових підстав для проведення такого розслідування відповідачем не вказано, таке питання у відповіді на запит взагалі не порушувалось.

Суд наголошує, що згідно з вимогами статті 19 Закону №393/96-ВР суб`єкт, до якого звернулись, зобов`язаний забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Однак, таких приписів відповідачем не дотримано, оскільки суть заяви не була розглянута, рішення за наслідками розгляду заяви фактично не прийнято, відповідно порядок оскарження у відповіді на заяву позивача також відсутній.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що відповідачем не дотримано вимог Закону України «Про звернення громадян», допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не прийнятті рішення за наслідками розгляду заяви (скарги) позивача.

У зв`язку з цим, враховуючи те, що предметом позову є рішення про відмову у проведенні службового розслідування, суд, у відповідності до ст.9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати зазначену вище бездіяльність відповідача протиправною. В свою чергу, визначаючись щодо способу поновлення порушеного права, суд вважає, що таким є зобов`язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 по суті порушених у заяві питань.

В свою чергу щодо вимоги про зобов`язання відповідача провести службове розслідування, суд зазначає, що така вимога є, на думку суду, передчасною, оскільки питання щодо наявності чи відсутності підстав для проведення службового розслідування відповідачем не вирішувалось. Крім того, задоволення такої вимоги є втручанням в дискреційні повноваження відповідача. В силу вимог КАС України, суд може зобов`язувати суб`єкта владних повноважень до вчинення певних дій лише у випадку, якщо прийняття іншого рішення чинним законодавством не передбачено.

За таких обставин позов у цій частині не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено дотримання ним положень Закону України «Про звернення громадян» при розгляді заяви позивача.

Відтак позов, враховуючи наведені вище висновки, підлягає задоволенню частково.

У відповідності до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, витрати по сплаті судового збору в розмірі 420,40грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної митної служби України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної митної служби України, що полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 12.05.2020р. по суті та не прийнятті рішення за наслідком такого розгляду.

3. Зобов`язати Державну митну службу України розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.05.2020р. по суті порушених у заяві питань.

4. В іншій частині відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (с.Черепківці, Глибоцький район, Чернівецька область, 60444; РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Державна митна служба України (вул.Дегтярівська, 11-Г, м.Київ, 04119; код ЄДРПОУ 43115923)

Третя особа - Чернівецька митниця ДФС в особі правонаступника Буковинської митниці Держмитслужби (вул.Руська, 248М, м.Чернівці, 58023, ЄДРПОУ 43332555).

Суддя В.О. Кушнір