Рішення № 93008390, 23.11.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 року Справа № 480/6232/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6232/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії з приводу відмови у призначенні та виплаті позивачу пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язати відповідача призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з дати звернення за нею, тобто з 01.09.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.09.2020 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Проте відповідач відмовив у призначенні пенсії, оскільки ОСОБА_1 не досягла віку - 53 роки 4 місяці, необхідного для призначення пільгової пенсії. На думку позивачки, таке рішення є протиправним, оскільки відповідач, приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не врахував рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 у справі № 1-5/2018 (746/15), яким визнано неконституційними зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення" в частині підвищення віку, необхідного для призначення пільгової пенсії. Враховуючи, що на час звернення про призначення пенсії за віком їй виповнилося 50 років, пільговий трудовий стаж за Списком № 1 складає 5 років 13 днів, загальний стаж роботи 34 роки 4 місяці 7 днів, відповідач зобов`язаний був призначити їй пенсію на пільгових умовах.

Ухвалою суду від 24.09.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки позивачка на день звернення за призначенням пенсії не набула віку 53 роки 4 місяці. Відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 набуде право на призначення пенсії на пільгових умовах лише при досягненні вказаного віку. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01.09.2020 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (а.с. 38).

Для підтвердження трудового стажу, у тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, ОСОБА_1 надала диплом про навчання, довідку про заробітну плату, довідку про зміну назви організації, довідку про присвоєння ідентифікаційного немеру, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, накази про затвердження атестації робочих місць за умовами праці, паспорт, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб, трудову книжку (а.с. 39).

Так, відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 та довідки про підтвердження наявного трудового стажу № 91 від 18.04.2018, виданою КП ШКЗ «Зірка» про підтвердження наявного пільгового трудового стажу, ОСОБА_1 працювала в шкідливому виробництві на умовах повного робочого часу з 19.07.1988 по 31.07.1993 та з 01.08.1993 по 14.09.1993 за професією, посадою складальник спецвиробів, яка передбачена Списком № 1, Розділ IX, підр. 3, код КП 10903000-1754В, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 (а.с. 11-12, 16).

Головним управлінням ПФУ в Сумській області було проведено перевірку і складено акт перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, поданих для призначення (перерахунку) пенсії від 15.07.2020 № 759/10.3-02, яким встановлено наступне. ОСОБА_1 працювала на Казенному підприємстві Шосгкинський казенний завод "Зірка". Згідно записів особової картки форми Т-2 з 19.07.1988 року значиться складальником спецвиробів 2 розряду цеху №6 (наказ №841від 06.07.1988); 14.09.1993 - звільнена (наказ від 14.09.1993 №879). Відповідно до наказу від 06.07.1988 №841 ОСОБА_1 прийнята складальником спецвиробів по 2 розряду цеху №6 з 19.07.1988 року. Наказ про звільнення від 14.09.1993 № 879 під час проведення перевірки не наданий (пояснення у додатку 1 до акту перевірки додається). Згідно записів особової картки ф.Т-2 та наказів ОСОБА_1 за період з 19.07.1988 по 31.07.1993 у відпустках по догляду за дитиною та без збереження заробітної плати не перебувала. Згідно затвердженого Найменування структурних підрозділів на КП ШКЗ "Зірка" цех № 6 - виробництво зарядів. Наказом про результати атестації робочих місць від 29.09.1994 №411 атестовано посаду складальника спецвиробів цеху №6, чим підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за сп.1. Згідно журналів обліку стажу, відпрацьованого у пільгових умовах з повним робочим днем ОСОБА_1 відпрацювала у 1993 році (з 01.08. 1993) - -. Згідно фотографії робочого дня для визначення часу зайнятості у шкідливих умовах складальник спецвиробів цеху № 6 знаходиться у шкідливих умовах праці 94%- 97% тривалості зміни та виконує роботи: підготовлює порох, прив`язує трубчастий продукт до корпусу на станку, вставляє штіфти, продивлюється порох на наклоні, виготовляє розміднювач, підготовлює укупорки, укладає вироби у пожежно-вибухонебезпечних приміщеннях тощо. Згідно висновку вказаного акту, інформація в довідці від 18.04.2020 № 91 частково підтверджена перевіреними документами, так як не надано наказ про звільнення (а.с. 44-45).

Рішенням від 07.09.2020 № 4585 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. 1 п. 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV у зв`язку з недотриманням вимог п. 2 статті 44 Закону № 1058-IV, яким передбачено, що заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Також, у рішенні зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 34 роки 4 місяці 7 днів, в чому числі за списком № 1 - 5 років 13 днів. Право на призначення пенсії заявник матиме після досягнення віку 53 роки 4 місяці та звернення до управління (а.с. 42).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Загальні засади державного пенсійного забезпечення визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон).

Порядок та умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначено в статті 13 Закону.

Відповідно до п. "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Згідно із ч. 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Враховуючи, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , за діючою редакцією Закону України "Про пенсійне забезпечення" вона отримає право на пенсію за віком на пільгових умовах при досягненні віку 53 роки 4 місяці.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Так, відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам. При цьому, Конституційний Суд України в пункті 4.1 Рішення №1-р/2020 від 23.01.2020 зазначив, що статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 за №213-VIII було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років. Отже, у статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 за №213-VIII було встановлено такий пенсійний вік: у пункті "а" для чоловіків - 50 років, для жінок - 45 років; у пунктах "б"-"з" для чоловіків - 55 років, для жінок - 50 років. У Законі України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 за №213-VIII збережено вказану пропорцію щодо зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку без урахування різниці між пенсійним віком для чоловіків і жінок. У частині першій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII встановлено однаковий пенсійний вік для чоловіків та жінок, а саме: у пункті "а" - 50 років (на 10 років менше, ніж загальний пенсійний вік), у пунктах "б"-"з" - 55 років (на 5 років менше, ніж загальний пенсійний вік). Таким чином, передбачено поетапне збільшення пенсійного віку та стажу для працівників, зайнятих на роботах, визначених у цих нормах. Відповідно до пункту 4.4 Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, перевіряючи статтю 13, частину 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII, на відповідність Конституції України, Конституційний Суд України виходив з такого. Вказаними положеннями передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років. Згідно зі статтею 13, частиною 2 статті 14, пунктами "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 за №213-VIII у осіб, які належать до категорій працівників, вказаних у цих нормах, виникли легітимні очікування щодо реалізації права виходу на пенсію. Однак оспорюваними положеннями Закону №213-VIII змінено нормативне регулювання призначення пенсій таким особам. Конституційний Суд України, дослідивши правовідносини, пов`язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та права на пенсію за вислугу років, зазначає, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію. Отже, особи, які належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об`єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов`язані саме з положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII. Зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію. Таким чином стаття 13, частина 2 статті 14, пункт "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині 1 статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність. Враховуючи викладене, така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах як необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України.

Таке застосування судом вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність. Отже на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Стосовно підтвердження пільгового стажу роботи позивачки суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Також, згідно з п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Порядок застосування Списків затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383. Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначається за Списками, що були чинними в період роботи особи (п. 3 Наказу № 383). При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків. Пільговий стаж після 21.08.1992 підтверджується результатами атестації робочих місць.

Підрозділом 3 розділу IX Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 (з наступними змінами), була передбачена посада складальника спецвиробів (код КП 10903000-1754В).

Як уже зазначалося судом, звертаючись до Головного управління ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пенсії, ОСОБА_1 надала всі необхідні документи, які були перевірені відповідачем.

Враховуючи, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , має загальний стаж 34 роки 4 місяці 7 днів, пільговий стаж по Списку № 1 - 5 років 13 днів, є всі підстави для призначення позивачці пільгової пенсії за віком із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", (55 років) за кожний повний рік роботи за Списком № 1 (5 повних років) на 1 рік 4 місяці, тобто по досягненню віку 49 років 4 місяці.

Оскільки на дату звернення до Головного управління ПФУ в Сумській області (01.09.2020) ОСОБА_1 досягла віку 50 років, то має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з частиною 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Оскільки ОСОБА_1 звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 01.09.2020, право позивача на призначення пенсії за віком по Списку № 1 виникло саме з моменту набуття цього права - з 01.09.2020.

Частинами 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, як суб`єкт владних повноважень, не довело правомірності своєї відмови у призначенні пенсії позивачці.

Водночас, суд зауважує, що у даному випадку дії щодо відмови у призначенні пенсії були оформлені відповідним індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень - рішенням від 07.09.2020 № 4585.

Таким чином, суд вважає, що належним, ефективним та достатнім способом захисту прав позивача у даному випадку є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 07.09.2020 № 4585 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дати звернення - з 01.09.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 07.09.2020 № 4585 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати звернення - з 01.09.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, ідентифікаційний код 21108013) в Сумській області судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко