Рішення № 93008346, 23.11.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 року Справа №480/6437/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - А.Б. Діска, розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6437/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" про визнання протиправною та скасування постанови, зняття арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі за текстом - позивач, ТОВ "СМНВО") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі за текстом - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (далі за текстом - АТ "ПУМБ"), в якому просить:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову від 11.09.2020 ВП № 61888905, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкалем С.П., в частині накладення арешту на рахунок НОМЕР_1 , який призначений для виплати заробітної плати працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання", а також для сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, що підлягають сплаті при виплаті заробітної плати.

2. Зняти арешт, накладений постановою ВП № 61888905 від 11.09.2020 про арешт коштів боржника, винесеною головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкалем С.П., з грошових коштів призначених для виплати заробітної плати працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання", а також для сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, що підлягають сплаті при виплаті заробітної плати, що містяться на рахунку НОМЕР_2 , відкритому в Акціонерному товаристві "Перший Український міжнародний банк" Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання".

Свої вимоги позивач мотивує тим, що між ним та АТ "ПУМБ" укладено договір банківського рахунку та додатковий договір № 1 до договору банківського рахунку, на підставі яких функціонує рахунок в режимі спеціального використання з метою забезпечення виплати/перерахування заробітної плати. Такий рахунок вважає рахунком із спеціальним режимом, виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби, на які арешт не накладається, однак відповідач не зважаючи на повідомлення банку та скасування постанови, якою раніше був накладений арешт на вказаний рахунок, не виокремив рахунок та при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження протиправно виніс постанову про арешт коштів боржника від 11.09.2020 ВП № 61888905.

Позовну заяву було залишено без руху ухвалою суду від 30.09.2020, після виконання вимог якої, ухвалою суду від 12.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст.ст. 268, 269, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України).

22.10.2020 до суду від відповідача надійшов відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що ТОВ "СМНВО" є боржником за 71 виконавчим документом на загальну суму 3052111 грн щодо стягнення заборгованості із заробітної плати та інших платежів, пов`язаних з трудовими відносинами. Оскільки заборгованість ТОВ "СМНВО" за виконавчими документами, що входили до складу зведеного виконавчого провадження погашена не була, 11.09.2020 державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти в сумі 1824811,12 грн. (з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження) в АТ "ПУМБ", АТ "Укрексімбанк", АТ "Банк Кредит Дніпро" та АТ КБ "Приватбанк" (Сумська філія). Відповідач зазначає, що законодавцем передбачено обов`язок саме банківських установ повідомити державного виконавця про те, що рахунок боржника на який накладено арешт - зі спеціальним режимом використання, чи є рахунком, звернення стягнення на який заборонено законом і не приймати до виконання в цій частині постанову. Крім того, рахунки на які зараховується заробітна плата, нормативно не визначені, як рахунки із спеціальним режимом використання, не є такими рахунками, вказані рахунки є звичайними поточними рахунками та банківське законодавство не містить визначення такого виду рахунків як "зарплатний", що у свою чергу дає підстави для висновку про відсутність обмежень для накладення арешту на кошти на таких рахунках, крім обмеження розміру арештованих коштів відповідно до обмежень щодо можливого розміру стягнення.

Позивач, відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі ч. 3 ст. 205 КАС України суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання у справі не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Постановою про арешт коштів боржника від 11.09.2020 ВП № 61888905, винесеною головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкалем С.П. при виконанні зведеного виконавчого провадження, накладено арешт на грошові кошти боржника - ТОВ "СМНВО" в сумі 1824811,12 грн. (з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження), що містяться на відкритих рахунках в АТ "Банк Кредит Дніпро", АТ "Укрексімбанк", АТ "ПУМБ" та Сумської філії АТ КБ "Приватбанк", а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (а.с. 24-34).

Довідкою від 22.09.2020 № БМ 1-07.8/128 АТ "ПУМБ" повідомило позивача, що станом на 21.09.2020 на рахунок НОМЕР_2 накладено арешт на підставі постанови від 11.09.2020 ВП № 61888905, винесеної Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми), сума арешту 1824811,12 грн. (а.с. 37).

Не погоджуючись з постановою про арешт коштів боржника від 11.09.2020 ВП № 61888905 позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами першою та дугою статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Загальний порядок звернення стягнення на кошти боржника визначено у розділі VII Закону № 1404-VIII. Так, згідно з частиною першою та другою статті 48, частиною третьою статті 52, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону № 1404-VIII, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Крім того, положеннями частин першої та другої статті 52 Закону № 1404-VIII, визначено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Разом з тим, положеннями пункту 8 розділу VІІІ "Порядок звернення стягнення на майно боржника" Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

За зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові.

Водночас, положеннями статті 52 Закону № 1404-VIII також визначено, що не підлягають арешту кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

З вищенаведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону № 1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, державний виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII).

Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.

На підставі договору банківського рахунку від 28.09.2018 № 208826560, АТ «ПУМБ» відкрив позивачу рахунок № НОМЕР_3 у гривні/980, № НОМЕР_4 у гривні/980 та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до чинного законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України (а.с. 165-175).

Відповідно до п. 1.3. дія цього договору розповсюджується на обслуговування рахунку, а також інших поточних рахунків клієнта у національній та/або іноземній валютах, у т.ч. зі спеціальними режимами їх використання, карткових рахунків, які будуть відкриті клієнту в банку в момент або після укладання цього договору. За умови відкриття декількох рахунків клієнту на підставі цього договору термін «Рахунок» застосовується до кожного рахунку клієнта.

При цьому, рахунком, згідно умов вказаного договору є поточний рахунок, у тому числі рахунок за спеціальним режимом його використання, що відкривається у випадках, передбачених законами України та актами Кабінету Міністрів України, а також картковий рахунок.

23.06.2020 між Товариством "СМНВО" та АТ "ПУМБ" укладено додатковий договір № 1 до договору, яким доповнено договір банківського рахунку від 28.09.2018 № 208826560, зокрема пунктом 1.13 визначено, що рахунок № НОМЕР_2 на весь період його обслуговування використовується для проведення операцій з виплати/перерахування заробітної плати працівникам Товариства, обов`язкових податків, внесків та зборів, які нараховуються та сплачуються при виплаті заробітної плати, а пунктом 1.16 визначено, що інші умови Договору поширюють свою дію на обслуговування Зарплатного рахунку в частині, що не суперечить особливим умовам його використання, встановленим п. 1.13. цього Договору (а.с. 36).

При цьому, варто зазначити, що вказаний додатковий договір не містить посилань на те, що зміни до договору банківського рахунку вносяться відповідно до законів України чи актів Кабінету Міністрів України.

Будь-яких інших доказів того, що рахунок № НОМЕР_2 є рахунком за спеціальним режимом його використання позивачем надано не було.

При цьому, 22.07.2020 № SМ1-52/183 АТ "ПУМБ" повідомив відповідача про те, що умовами договору передбачено використання рахунку позивача відкритого в АТ "ПУМБ" № НОМЕР_5 виключно для здійснення операцій на виплату/перерахування заробітної плати та перерахування обов`язкових платежів, внесків та зборів, які нараховуються та сплачуються при виплаті заробітної плати. На АТ "ПУМБ" покладений обов`язок контролю проведення за вказаним рахунком операцій, які відповідають цільовому використанню коштів, встановленому договором. АТ "ПУМБ" буде відмовлено позивачу в виконанні доручень на переказ коштів, призначення платежу за якими не буде відповідати встановленим до говором умовам обмеженого використання рахунку, а саме якщо операції не будуть пов`язані з виплатою заробітної плати та обов`язковими платежами до відповідних бюджетів (а.с.35).

Після того, АТ "ПУМБ", на яке нормами статті 52 Закону № 1404-VIII покладено обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову державного виконавця про накладення арешту на кошти боржника виконав, що підтверджено довідкою банку від 22.09.2020 № SM1-07/8/128 (а.с. 37).

Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

Суд зазначає, що заборона накладення арешту та/або звернення стягнення на кошти, які призначені для виплати заробітної плати, прямо не визначена законом.

У той же час, відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За змістом частини першої статті 5 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

Згідно з приписами частини першої статті 2, статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 №95, ратифікованої Україною 04.08.1961, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата; заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством; заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За викладених обставин, накладення арешту на кошти, призначені для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та її своєчасне отримання, що призводить до порушення конституційних прав працівників позивача.

Крім того, відповідно до вимог податкового законодавства позивач є роботодавцем та відповідає за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати та військового збору. При цьому, без одночасного перерахування обов`язкових платежів банк не має права здійснити виплату заробітної плати. Відтак, арешт коштів, призначених для податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України пов`язаних з виплатою заробітної плати унеможливлює виплату заробітної плати, що також призводить до порушення прав позивача.

У той же час, суд наголошує, що ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що державний виконавець, при винесенні постанови про арешт коштів боржника, вчинив дії, передбачені нормами чинного законодавства, які є обов`язковими для державного виконавця, направленими на примусове виконання рішень.

Суд зазначає, що оскільки спір у цій справі фактично виник з питань виконання постанови про накладення арешту, та відповідачем у оскаржуваній постанові не визначались конкретні рахунки, на яких містяться кошти, на які накладено арешт, належним та достатнім способом захисту прав позивача є зняття арешту, накладеного постановою ВП № 61888905 від 11.09.2020 про арешт коштів боржника, винесеною головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкалем С.П., з грошових коштів, призначених для виплати заробітної плати працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання", а також для сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, що підлягають сплаті при виплаті заробітної плати, що містяться на рахунку НОМЕР_2 , відкритому в Акціонерному товаристві "Перший Український міжнародний банк".

У зв`язку з чим, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 11.09.2020 ВП №61888905, винесеної головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкалем С.П. в частині накладення арешту на рахунок НОМЕР_1 , який призначений для виплати заробітної плати працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання", а також для сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, що підлягають сплаті при виплаті заробітної плати, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи положення вказаних норм, суд вважає за необхідне стягнути на користь публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) суму судового збору в розмірі 1051 грн, сплаченого згідно квитанції №0.0.1856891113 від 02.10.2020 (а.с. 6).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" про визнання протиправною та скасування постанови, зняття арешту - задовольнити частково.

Зняти арешт, накладений постановою ВП № 61888905 від 11.09.2020 про арешт коштів боржника, винесеною головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкалем С.П., з грошових коштів, призначених для виплати заробітної плати працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання», а також для сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, що підлягають сплаті при виплаті заробітної плати, що містяться на рахунку НОМЕР_2 , відкритому в Акціонерному товаристві «Перший Український міжнародний банк».

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Герасима Кондратьєва, 28, м. Суми, 40003, код ЄДРПОУ 43316700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 34013028) суму судового збору в розмірі 1051 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска