Рішення № 93007977, 23.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9356/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання провести перерахунок пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, вирішив задовольнити позовні вимоги.

І. Суть спору:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому просив:

(1).Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення.

(2).Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років та її виплату з 01.01.2018 року, виходячи з розрахунку 90% грошового забезпечення.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивачу призначена пенсія у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу 34 роки у розмірі 90% його грошового забезпечення.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області при перерахунку позивачу пенсії на виконання Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з 01.01.2018 року зменшило і застосувало основний розмір пенсії 70% від суми грошового забезпечення.

26.08.2020 позивач з заявою звернувся до відповідача з вимогою перерахувати призначену пенсію з урахуванням 90% грошового забезпечення з 01.01.2018 р. та виплатити різницю.

09.09.2020 р. відповідач листом за №8077-7972/Ц-02/8-1500/20 відмовив позивачу у перерахунку пенсії.

Позивач вважає, що зміна максимального розміру пенсії не розповсюджується на позивача та не є підставою для зменшення розміру призначеної пенсії адже зазначені зміни відбулися після її призначення.

(б) Позиція відповідача

16.10.2020 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що позивачу призначена пенсія за вислугу років з 28.11.1991 року. Розмір пенсії за вислугу років на момент призначення, згідно з розрахунком 34 роки вислуги встановлено виходячи з основного розміру 75% грошового забезпечення.

В подальшому під час перерахунку пенсії позивача, з урахуванням змін внесених до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб», пенсія позивача була перерахована та основний розмір пенсії склав 90% грошового забезпечення. Тобто 90% є перерахованим розміром, а не призначеним.

01.05.2014 р. набрав чинності Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» яким було внесено зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та викладено її в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення».

Після введення в дію постанови КМУ №103 від 21.02.2018 р. «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» головним управлінням було проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та з урахуванням основного розміру пенсії вже в розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, що передбачено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Представник відповідача у відзиві зазначив, що у 2018 р. позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосуванню належить законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок - станом на 01.01.2018 р.

Отже, на думку представника відповідача перерахунок пенсії позивача здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій головного управління відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

25.09.2020р. суд, ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Справу суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

IV. Обставини, встановлені судом

Позивачу призначена пенсія у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу 34 роки у розмірі 90% його грошового забезпечення.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області при перерахунку позивачу пенсії на виконання Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з 01.01.2018 року зменшило і застосувало основний розмір пенсії 70% від суми грошового забезпечення.

26.08.2020 позивач з заявою звернувся до відповідача з вимогою перерахувати призначену пенсію з урахуванням 90% грошового забезпечення з 01.01.2018 р. та виплатити різницю.

09.09.2020 р. відповідач листом за №8077-7972/Ц-02/8-1500/20 відмовив позивачу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

V. Джерела права та висновки суду

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 04.07.2002 року внесено зміни до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якими у ч. 2 ст. 13 цифри "85", "95" і "90" замінити відповідно цифрами "90", "100" і "95".

Згідно з перерахунком від 25.02.2007 року, пенсія позивачу з 01.04.2007 р. призначена у розмірі 90 % грошового забезпечення, оскільки його вислуга років складає 34 роки.

У подальшому стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

Приписами п. 23 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VII від 27.03.2014 року передбачено заміну у частині другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" цифри "80" цифрами "70".

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Судом встановлено, що у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постанови від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", позивачу було здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року із застосуванням показника основного розміру пенсії 70%, замість 90%, який застосовувався до цього перерахунку, з чим і не погодився позивач.

Таким чином, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", при здійсненні перерахунку пенсії на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Крім того, 04 лютого 2019 року Верховний Суд прийняв рішення у зразковій справі №240/5401/18, яке було залишено без змін постановою Великої Палати верховного Суду від 16.10.2019 року, за позовом особи до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій Головного УПФ щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення починаючи з 1 січня 2018 року, зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 83% сум грошового забезпечення починаючи з 1 січня 2018 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова КМУ №704), з урахуванням проведених виплат.

У вказаному рішенні Верховний суд визначив ознаки типових справ та вказав, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом №2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку із прийняттям Постанови КМУ № 704 відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103.

Також Верховним Судом вказано обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:

а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ;

б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;

в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ №103 у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.

Також Верховний Суд вказав, що на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини, та інший предмет спору у подібних правовідносинах.

Згідно з п. 21 ч. 1 ст. 4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Частиною 3 статті 291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Суд вважає, що в даному випадку предметом спору як у зразковій справі, так і у даній адміністративній справі є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", при здійсненні перерахунку пенсії відповідно до статті 63 указаного Закону на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

З огляду на викладене, при вирішенні даної справи суд враховує висновки, викладені Верховним судом у зразковому рішенні від 04.02.2019 року по справі № 240/5401/18 та висновки Великої Палати верховного Суду, викладені у постанові від 16.10.2019 року, за наслідком апеляційного перегляду справи № 240/5401/18.

Згідно з ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Відповідно до частини другої статті 63 цього Закону у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Постанова КМУ №704 набрала чинності з 1 березня 2018 року.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Як вже зазначалось вище, при здійсненні перерахунку пенсії позивачу Головне управління ПФУ в Одеській області визначило основний розмір пенсії позивачу - 70 % грошового забезпечення. Вказане обґрунтовано відповідачем тим, що 27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри " 80" замінено цифрами " 70". Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

Суд зазначає, що відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У своїх рішеннях Конституційний Суд України неодноразово зазначав про необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності певної категорії громадян, в тому числі тих, які перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури тощо.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України, розуміння сутності соціальних гарантій, існуюче право позивача не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

У зразковій справі № 240/5401/18 Верховний Суд зазначив, що підстави, умови і порядок перерахунку пенсії визначає саме стаття 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зміни до якої ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

При цьому, постанова КМУ від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і Постанова КМУ від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Таким чином, системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Застосування при перерахунку пенсії позивача нового показника відсоткового значення розміру основної пенсії є протиправним, тому що він стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених.

З огляду на викладене, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області по зменшенню відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні позивачу перерахунку пенсії до 70% є протиправними.

Щодо посилання представника відповідача у відзиві на те, що позивачу з 28.11.1991 р. призначено пенсію за вислугу років з розрахунку 34 роки вислуги призначено пенсію, виходячи з основного розміру 75% окладів та в подальшому під час перерахунку пенсії позивача, з урахуванням змін внесених до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб», пенсія позивача була перерахована та основний розмір пенсії склав 90% грошового забезпечення. Тобто 90% є перерахованим розміром, а не призначеним, суд зазначає наступне.

З матеріалів пенсійної справи № N/А5922 встановлено, що вислуга позивача на час призначення пенсії (28.11.1991 року) складала 34 роки. З розрахунку вислуги років позивача розмір його пенсії склав 75 % грошового забезпечення, однак, на час призначення пенсії позивачу нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" була передбачена максимальна межа розміру пенсії за вислугу років, а саме 85 процентів. Визначені правила обчислення розміру пенсії позивача із врахуванням його вислуги років гарантували отримання позивачем пенсії лише в максимальному (граничному) розмірі.

Починаючи з 2003 року граничний розмір пенсії за вислугу років зріс до 90 процентів, у зв`язку із прийняттям Закону України № 51-IV від 04.07.2002р. "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", у зв`язку з чим позивачу з 01.04.2007 року була призначена пенсія у розмірі 90 % грошового забезпечення, що підтверджується матеріалами пенсійної справи.

Таким чином, з 2007 року відсоткове значення розміру основної пенсії позивача складало 90 %.

В даному випадку предметом спору є правомірність дій відповідача по зменшенню основного розміру пенсії з 90% до 70%. В свою чергу, правомірність дій відповідача по призначенню позивачеві пенсії у розмірі 75 % грошового забезпечення не є предметом розгляду даної адміністративної справи, як і не є предметом розгляду правомірність дій відповідача по визначенню позивачу відсоткового розміру пенсії 90 %.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач протиправно обчислив пенсію позивачу з обмеженням її максимального розміру з 90% до 70% сум грошового забезпечення з 01.01.2018 р.

Зважаючи на наявність порушеного права позивача та необхідність його відновлення, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача з 01.01.2018 року здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу із визначенням основного розміру пенсії як 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення.

VI. Судові витрати

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору в порядку п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», питання про їх розподіл судом не вирішується.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 139, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років та її виплату з 01.01.2018 року, виходячи з розрахунку 90% грошового забезпечення.

5. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо справу розглянуто у порядку письмового провадження зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач- ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, адреса: вул. Канатна,83 , м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385.

Суддя О.Я. Бойко

.