
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 листопада 2020 р. № 400/3027/20 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
про:зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.06.2016 р. № 3112270-1301, №3112271-1301, №3112272-1301, №3112273-1301,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими позивачу було визначено суму податкового зобов`язання по сплаті земельного податку за 2016 рік: від 30.06.2016р. за № 3212270-1301 на суму 3943,24грн., за № 3112271-1301 на суму 2652,73грн., за № 3112272-1301 на суму 13837,19грн., за № 3112273-1301 на суму 8029,87грн.;
- зобов`язати відповідача вчинити певні дії, а саме: провести коригування в інтегрованій картці платника податку позивача шляхом анулювання заборгованості по земельному податку з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 28463,03 грн., а також пені та штрафних санкцій, нарахованих за несплату даного податкового зобов`язання.
Ухвалою від 30.07.2020р. суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що отримавши 14.02.2020р. поштове відправлення, в якому містилось рішення № 68/14-29-50-07-29 від 03.02.2020р. про опис майна у податкову заставу винесене ГУ ДПС у Миколаївській області; Акт №25/14-29-50-07-30 від 10.02.2020р. опису майна: автомобіля HYUNDAI 1X35, УНІВЕРСАЛ-В, він- НОМЕР_3 номер двигуна НОМЕР_1 , дизельне паливо, 213, НОМЕР_4, БІЛИЙ, загальна сума податкового боргу - 49822,87грн. ; витяг №64691255 від 10.02.2020р. про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна публічного обтяження №27469494 від 10.02.2020р., за типом обтяження «податкова застава», боржник ОСОБА_1 , обтяжувач Головне управління ДПС у Миколаївській області, розмір основного зобов`язання 49822,87 грн., сформований Каліуш Н.В. , вирішив зясувати залищок розрахунків перед бюджетом , про що направив на адресу Миколаївського уравління ГУ ДПС в Миколаївській області відповідний запит (звернення). Листом від 10.03.2020р. Миколаївське уравління ГУ ДПС в Миколаївській області повідомило позивачу про те, що за позивачем станом на 10.03.2020р. рахується заборгованість по земельному податку з фізичних осіб, в сумі 44271,28 грн., пеня в сумі
5551,29 грн., штрафних санкцій в сумі 3913,76 грн. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення за якими позивачу нарахована сума земельного податку за 2015-2017 роки відповідачем станом на час звернення до суду з даним позовом на адресу ОСОБА_1 не надсилались. Позивач вважає, що відповідачем порушено приписи Податкового кодексу України (далі - ПК України), норми «Порядку надіслання (вручення) контролюючим органом податкових повідомлень-рішень платникам податків» «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що не погоджується з викладеними в позові доводами, позов вважає необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає. У відзиві відповідач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були направлені позивачу звичайними листами. Днем узгодження нарахованих фізичній особі контролюючим органом податкових зобов`язань із земельного податку, у разі якщо платник податків не подає скаргу на податкові повідомлення-рішення до контролюючого органу вищого рівня чи не оскаржує їх до суду, є шістдесят перший календарний день, що настає за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.( п. 1 ст. 59 ПК Кодексу). Таким чином, у разі несплати платником земельного податку протягом 60 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (за відсутності факту оскарження визначених в такому рішенні грошових зобов`язань) у податкового органу виникає право надіслати платнику податків податкову вимогу. Відповідачем сформовано вимогу 05.07.2016 за №666-17 на суму 19 862,55 грн., яку було направлено рекомендованим листом з повідомленням ОСОБА_1 , яка повернулась до відповідача 09.08.2016 року з відміткою поштової установи «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до п.5 ст. 59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. На день подання відзиву до суду сума боргу залишається непогашенною. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 30.06.2016р. прийняті відповідно до норм чинного законодавства.
До відзиву на позовну заяву відповідач на виконання ухвали суду від 30.07.2020р. надав копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 30.06.2020р. Проте, доказів їх направлення на адресу позивача не надав.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що аналізуючи наданий відповідачем відзив, Ларушин Р.Ю. прийшов до висновку, що відповідачем не надано до суду доказів, які підтверджують факт особистого вручення позивачу податкових повідомлень-рішень або надсилання їх рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем проживання або останнім відомим місцезнаходженням, Відповідач не надав. Більше того, у службовій записці від 17.08.2020р. №1562/14-29-50-05-19 заступника начальника Миколаївського управління ГУ ДПС у Миколаївській області прямо вказано, що «податкові повідомлення-рішення направлені платнику звичайними листами». Таким чином, позивач вважає, що відповідачем порушено порядок надіслання (вручення) контролюючим органом податкових повідомлень-рішень платникам податків та пункту 42.2 статті 42, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 286.5 статті 286, пункту 58.3 статті 58 ПК України.
Представники сторін надали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив матеріали справи, суд виходить з наступного.
Державною податковою Інспекцією у Центральному районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області 30.06.2016р. винесено податкові повідомлення-рішення за № 3212270-1301 на суму 3943,24грн., № 3112271-1301 на суму 2652,73грн., № 3112272-1301 на суму 13837,19грн., № 3112273-1301 на суму 8029,87грн. За вказаними рішеннями ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити земельний податок з фізичних осіб 18010700 до бюджету.
Судом встановлено, що в оскаржуваних податкових-повідомленнях рішеннях не вказано періоду за який позивач повинен сплати відповідний податок.
Крім того, 05.07.2016р. податковою інспекцією складено вимогу форми «Ф» № 666-17, відповідно до якої платник податку зобов`язаний сплатити загальну суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 04.0.2016р. в розмірі 19862,55грн. Вказану вимогу контролюючим органом направлено на адресу позивача рекомендованим листом, проте повернуто з поштової установи з відміткою «за закінченням строку зберігання».
В позовній заяві позивач зазначив, що ні вимоги, ні податкових пвідомлень-рішень від відповідача не отримував.
Лише 14.02.2020р. позивач отримав поштове відправлення, в якому отримав: Рішення №68/14-29-50-07-29 від 03.02.2020р. про опис майна у податкову заставу за підписом Начальника Миколаївського управління ГУ ДПС у Миколаївській області Купчишиної О.А.; Акт №25/14-29-50-07-30 від 10.02.2020р. опису майна за підписом податкового керуючого Каліуш Наталії Володимирівни , призначеної наказом Головного управління ДПС у Миколаївській області від 29.11.2019р. №798, яким проведено опис у складі: автомобіль HYUNDAI 1X35, УНІВЕРСАЛ-В, він-НОМЕР_3 номер двигуна - НОМЕР_1 , дизельне паливо, 213, НОМЕР_4, БІЛИЙ, загальна сума податкового боргу - 49822,87грн. та Витяг №64691255 від 10.02.2020р. про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна публічного обтяження №27469494 від 10.02.2020р., за типом обтяження «податкова застава», боржник ОСОБА_1 , обтяжувач Головне управління ДПС у Миколаївській області, розмір основного зобов`язання 49822,87 грн.
З метою встановлення причини накладення публічного обтяження на рухоме майно позивач направив письмове звернення щодо залишків розрахунків з бюджетом від 25.02.2020р. до Миколаївського управління ГУ ДПС у Миколаївській області.
Миколаївське управління ГУ ДПС у Миколаївській області листом від 10.03.2020р.№123/14-29-50-06 повідомило позивачу, «що станом на 10.03.2020р. існує заборгованість по земельному податку з фізичних осіб, в сумі 44271,28 грн., пеня в сумі 5551,29 грн., штрафні санкції в сумі 3913,76 грн. Сума заборгованості виникла за рахунок нарахувань в періоді з 01.01.2015 по 31.12.2019 року, а саме: 2015 рік - 19862,55 грн. (сплата податку відсутня, термін 29.08.2015 р.); 2016 рік - 28463,03 грн. (сплата податку відсутня, термін 29.08.2016 р.); 2017 рік - 30170,80 грн. (сплата податку відсутня, термін 29.08.2017 р.).
В позовній заяві позивач зазначив, що станом на дату подання даної позовної заяви Миколаївським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі №400/1364/20, за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, предметом якої є: визнання протиправним та скасування запису про податкову заставу №27 46 94 94 від 10.02.2020р. в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; зобов`язати відповідача вчинити певні дії: в порядку, передбаченому пунктом 6 «Порядку Ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004р. №830, подати до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про припинення публічного обтяження за типом податкова застава майна громадянина ОСОБА_1 , зареєстрованого 10.02.2020р. за №27469494.
Позивач вважає, що відповідачем вчинені протиправні дії щодо внесення запису про податкову заставу майна позивача, а прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення, якими ОСОБА_1 визначено суму земельного податку з фізичних осіб, порушують права та охоронювані законом інтереси платника податків, тому звернувся до суду з відповідним позовом та з позовом , що розглядається в межах справи № 400/1364/20.
При вирішенні спору по суті, суд виходив з такого.
Відповідно до вимог підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Згідно норми пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, днем узгодження нарахованих фізичній особі контролюючим органом податкових зобов`язань, у разі якщо платник податків не подає скаргу на податкові повідомлення-рішення до контролюючого органу вищого рівня чи не оскаржує їх до суду, є шістдесятий календарний день, що настає за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
Як передбачено приписами підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як встановлено нормами пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Правилами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України обумовлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.
Як передбачено нормами пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до вимог пунктів 1,3,5 розділу III «Порядку надіслання (вручення) контролюючим органом податкових повідомлень-рішень платникам податків» «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 р. за № 124/28254 структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» - в одному примірнику) та
після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконуючому його обов`язки, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу.
Як вже зазначалось вище, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу.
Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
Пункт 105 "Правил надання послуг поштового зв`язку", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 вказує, що одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред`явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред`явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.
Таким чином, внаслідок прийняття та не надсилання Позивачу податкових повідомлень-рішень, якими останньому була визначена сума податкового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2016 рік, Відповідач порушив приписи:
- пункту 3 розділу III «Порядку надіслання (вручення) контролюючим органом податкових повідомлень-рішень платникам податків» «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 р. за № 124/28254;
- пункту 42.2 статті 42, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 286.5 статті 286, пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України;
- статті 19 Конституції України.
Відтак, дотримання відповідних податкових процедур узгодження податкових зобов`язань, які включають в себе обов`язок по виставленню податкового повідомлення-рішення, його вручення (направлення) платнику податків, є невід`ємною складовою частиною встановленої законом процедури нарахування податкових зобов`язань контролюючим органом.
Як вказав Верховний Суд у мотивувальній частині постанови від 09.10.2018р. у справі № 819/1698/16, відсутність належного вручення податкового повідомлення-рішення, яке стало передумовою виникнення податкового боргу платника податків, доводить відсутність узгодженості грошового зобов`язання, покладеного в основу заявленого до стягнення податкового боргу.
В мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 17.04.2018р. прийнятої у справі № 821/122/16 вказано, що колегія суддів дійшла висновку, що визначене платнику податків податкове повідомленнями-рішеннями щодо грошового зобов`язання із земельного податку є неузгодженим, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення позивач не отримував, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у нього податкового боргу та протиправність прийнятих податковим органом податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, виходячи зі змісту відзиву відповідача, в якому проводиться аналіз норм податкового законодавства, зазначено що «законодавство пов`язує виникнення у фізичної особи
обов`язку сплатити грошове зобов`язання із фактом особистого вручення їй податкового повідомлення-рішення або надсилання його рекомендованим листом з повідомлення про вручення за місцем проживання або останнім відомими місцезнаходженням».
При цьому, суд зауважує, що жодних доказів виконання даним норм контролюючим органом, а саме доказів, що підтверджують факт особистого вручення позивачу податкового повідомлення-рішення або надсилання його рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем проживання або останнім відомим місцезнаходженням, Відповідач не надав.
Більше того, у службовій записці від 17.08.2020р. №1562/14-29-50-05-19 заступника начальника Миколаївського управління ГУ ДПС у Миколаївській області прямо вказано, що «податкові повідомлення-рішення направлені платнику звичайними листами».
Приймаючи до уваги вищенаведене, доводи позивача у відзиві на позовну заяву не спростовують правове обґрунтування наведене у позовній заяві та свідчить, на думку суду, про порушення контролюючим органом приписів пункту 3 розділу III «Порядку надіслання (вручення) контролюючим органом податкових повідомлень-рішень платникам податків» «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 р. за № 124/28254; пункту 42.2 статті 42, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 286.5 статті 286, пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України та статті 19 Конституції України.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судовий збір розподіляється відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) визначено суму податкового зобов`язання по сплаті земельного податку за 2016 рік: від 30.06.2016р. за № 3212270-1301 на суму 3943,24грн., від 30.06.2016р. за № 3112271-1301 на суму 2652,73грн., від 30.06.2016р.за № 3112272-1301 на суму 13837,19грн., від 30.06.2016р. за № 3112273-1301 на суму 8029,87грн.
3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 43144729) провести коригування в інтегрованій картці платника податку - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) шляхом анулювання заборгованості по земельному податку з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 28463,03 грн., а також пені та штрафних санкцій, нарахованих за несплату даного податкового зобов`язання.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 878,80грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов
Судове рішення № 93007935, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 20.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 400/3027/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: