Рішення № 93006959, 23.11.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/13031/20

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" із позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2019 № 0048485312 та від 23.10.2019 №0074035312, які прийняті Головним управлінням Державної податкової служби України у Житомирській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що прийняті відповідачем податкові повідомленні - рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на те, що предметом камеральної перевірки не може бути дотримання порядку виконання судового рішення про розстрочення боргу. Крім того, на думку позивача, платіж на підставі ухвали про розстрочення судового рішення має бути здійснений на протязі місяця, а не до конкретного числа, як помилково вважає відповідач.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 28 вересня 2020 року об 11:00.

У зв`язку із клопотанням представника відповідача, яке надійшло на офіційну електронну адресу суду 28 вересня 2020 року (а.с.46), підготовче судове засідання відкладено на 19.10.2020 об 11:00.

Через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача 28.09.2020 надійшов відзив на адміністративний позов №1188/06-30-08-04 від 24.09.2020, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування якого зазначив, що за результатами камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання відповідачем встановлено порушення строків сплати суми узгодженого грошового зобов`язання, а тому позивачу нараховано штраф у відповідності до ст.126 Податкового кодексу України за затримку такої сплати. З урахуванням наведеного, представник відповідача вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В підготовче судове засідання, призначене на 19 жовтня 2020 року об 11:00 прибули представники позивача та відповідача. Протокольною ухвалою закрито підготовче провадження у справі №240/13031/20 та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 02.11.2020 о 12:30 (а.с.59).

У зв`язку із клопотанням представника позивача, яке надійшло на офіційну електронну адресу суду 02 листопада 2020 року (а.с.61), судове засідання відкладено на 18.11.2020 об 11:00.

В судове засідання, призначене на 18 листопада 2020 року об 11:00 прибули представники позивача та відповідача, розпочато розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (далі - ТОВ "Малин Енергоінвест") зареєстрований як юридична особа та взятий на облік у податковому органі як платник податків.

Головним управлінням Державної податкової служби України у Житомирській області здійснено камеральні перевірки ТОВ "Малин Енергоінвест", за результатами яких оформлено акт від 10.06.2019 № 463/06-30-53-12-27 перевірки податкової звітності з та акт від 01.10.2019 № 41/06-30-53-04-16 перевірки податкової звітності з ПДВ (а.с.16-21).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.57.1 ст.57 ПК України, які полягають у недотримання строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ.

На підставі акту від 10.06.2019 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 №0048485312, яким за порушення строків сплати грошових зобов`язань з ПДВ в сумі 57 484,50 грн нараховано штрафні санкції в розмірі 11 496,90 грн (а.с.22).

В свою чергу, на підставі акту перевірки від 01.10.2019 №41/06-30-53-04-16 винесено податкове повідомлення-рішення від 23.10.2019 №0074035312, на підставі якого за порушення строків сплати грошових зобов`язань з ПДВ в сумі 371 232,05 грн, позивачу нараховано штрафні санкції в розмірі 74 246,41 грн (а.с.24).

Вважаючи винесені податкові повідомлення - рішення незаконними та необґрунтованими, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються приписами ПК України № 2755-VI від 02.12.2010 (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Із змісту п.57.1 ст.57 ПК України слідує, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.203.2 ст.203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Приписами п.126.1 ст.126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як зазначалось раніше, на підставі актів камеральних перевірок прийняті податкові повідомлення-рішення №0048485312 від 02.07.2019 та №0074035313 від 23.10.2019, якими за порушення позивачем строків сплати грошових зобов`язань з ПДВ нараховано штрафні санкції відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України.

Так, згідно акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 10.06.2019 №463/06-30-53-12-27 за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з ПДВ були нараховані штрафні санкції в розмірі 20% на загальну суму 11 496,90 грн:

- 374 днів затримки суми боргу 9 734,30 грн, штрафна санкція - 1 946,86 грн, граничний термін сплати 17.02.2018 - дата сплати 25.02.2019;

- 373 днів затримки суми боргу 1 983,85 грн, штрафна санкція - 396,77 грн, граничний термін сплати 18.02.2018, дата сплати 25.02.2019;

- 308 днів затримки суми боргу 790,85 грн, штрафна санкція - 158,17 грн, граничний термін сплати 18.02.2018, дата сплати 21.11.2018;

- 309 днів затримки суми боргу 100,80 грн, штрафна санкція - 20,16 грн, граничний термін сплати 17.01.2018, дата сплати 22.11.2018;

- 310 днів затримки суми боргу 8842,65 грн, штрафна санкція - 1 768,53 грн, граничний термін сплати 18.02.2018, дата сплати 25.02.2019;

- 309 днів затримки суми боргу 1 983,85 грн, штрафна санкція - 396,77 грн, граничний термін сплати 17.01.2018, дата сплати 23.11.2018.

Також згідно акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 01.10.2019 №41/06-30-53-04-16 за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з ПДВ були нараховані штрафні санкції в розмірі 20% на загальну суму 74 246,41грн за:

- 368 днів затримки суми боргу 16 763, 00 грн, штрафна санкція - 3 352,60 грн, граничний термін сплати 23.02.2018, дата сплати 25.02.2019;

- 307 днів затримки суми боргу 16 763,00 грн, штрафна санкція - 3 352,60 грн, граничний термін сплати 19.01.2018, дата сплати 26.11.2018;

- 306 днів затримки суми боргу 261,10 грн, штрафна санкція - 52,22 грн, граничний термін сплати 20.01.2018, дата сплати 26.11.2018.

Як зазначено у вказаних актах перевірки, платником порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з ПДВ за податковими деклараціями з ПДВ та рішеннями суду про розстрочення податкового боргу.

Cудом встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду по справі №806/2598/16 від 19.12.2016 стягнуто з ТОВ "Малин Енергоінвест" на користь державного бюджету в особі Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Житомирській області податковий борг у сумі 1 041 943,04 грн, з рахунків, відкритих у банківських установах, обслуговуючих такого платника податків.

Вказаний податковий борг утворився за рахунок самостійно поданих ТОВ "Малин Енергоінвест" в електронному вигляді податкових декларацій з податку на додану вартість з самостійно визначеними сумами податкових зобов`язань, що за результатами звітного періоду підлягають сплаті, а саме: за березень 2016 року у сумі 156 198,00 грн; за квітень 2016 року у сумі 181 677,00 грн; за травень 2016 року у сумі 55 483,00 грн; за червень 2016 року у сумі 151 927,00 грн; за липень 2016 року у сумі 123 009,00 грн; за серпень 2016 року у сумі 158 908,00 грн; за вересень 2016 року у сумі 201 315,00 грн.

В свою чергу, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року розстрочено виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року в адміністративній справі № 806/2598/16 строком на 60 місяців: з січня 2017 року по грудень 2021 року включно, шляхом сплати боргу з січня 2017 року по листопад 2021 року щомісячно рівними частинами по 17 365,72 грн, у грудні 2021 року - 17 365,56 грн.

Також, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 по справі №806/575/16 задоволено адміністративний позов Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Житомирській області до ТОВ "Малин Енергоінвест" про стягнення податкового боргу у сумі 845 705,08 грн з рахунків у банках.

Предметом позовних вимог Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Житомирській області по ПДВ по вказаному судовому провадженню у тому числі були несплачені ТОВ "Малин Енергоінвест" податкові зобов`язання по податковим деклараціям: за листопад 2015 року у сумі 228 628,00 грн; за грудень 2015 року у сумі 120 322,00 грн; за січень 2016 року у сумі 145 962,00 грн; за лютий 2016 року у сумі 208 129,00 грн.

Ухвалою суду від 06.12.2016 виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 у справі № 806/575/16 розстрочено на шістдесят місяців із щомісячним погашенням боргу рівними частинами по 14 095,08 грн з грудня 2016 року по жовтень 2021 року та 14 095,36 грн - у листопаді 2021 року.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання протягом установленого строку.

Наявність податкового боргу у ТОВ "Малин Енергоінвест" по ПДВ підтверджується матеріалами справи і не оспорюється сторонами.

Статтею 87 ПК України визначено джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків.

Пунктами 87.1 та 87.2 цієї статті передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Як зазначалось раніше, ухвалами Житомирського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 та 27.01.2017 розстрочено виконання постанов суду у справах №806/575/16 та №806/2598/16 згідно з визначеним графіком сплати податкового боргу (а.с.26-31).

Таким чином, у зв`язку із наявністю відповідних судових рішень мала місце зміна строків погашення податкового боргу.

Відповідно до п.32.1 ст.32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Згідно з п.п.32.2, 32.3 ст.32 ПК України зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку.

Частиною 1 ст.263 КАС України (у редакції до 15.12.2017 на момент винесення ухвал про розстрочення) було визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Аналіз положень ст.263 КАС України в системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації (ст.ст.105 та 162 КАС України), свідчить про те, що в контексті спірних правовідносин процедура виконання судового рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами ПК України (порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється ст.ст.95-99 наведеного Кодексу).

Зі змісту наведених законодавчих норм можна зробити висновок, що розстрочення застосовується як у процедурі примусового стягнення податкового боргу, так і під час добровільного погашення платником грошових зобов`язань. Відтак, розстрочення є лише законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу; розстрочення не можна розцінювати як окремий спосіб погашення податкового боргу, що виключає можливість застосування інших заходів з примусового стягнення податкового боргу; використання інституту розстрочення не виключається і на стадії виконання судового рішення про примусове стягнення податкового боргу.

При цьому, розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, яка може застосовуватись в тому числі і у процедурі примусового стягнення податкового боргу. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.

Постановлення такого рішення не змінює статусу такої заборгованості як податкового боргу, що є несплаченою сумою узгодженого (самостійно задекларованого) грошового зобов`язання, та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді несплати і таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку.

Судове рішення про стягнення податкового боргу, яким встановлено порядок його виконання шляхом розстрочення сплати боргу, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій, передбачених п.126.1 ст.126 ПК України.

Такі висновки відповідають правовій позиції, яка наведена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №2а-25767/10/0570, постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №808/8492/13-а, які в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" підлягають обов`язковому врахуванню судом під час вирішення даного спору.

Представник позивача вважає, що штраф розрахований неправильно, оскільки відповідно до судових рішень про розстрочення суми боргу він зобов`язаний був здійснювати сплату рівними платежами щомісяця, тобто до останнього числи поточного місяця, а не у граничні строки, визначені відповідачем.

Суд погоджується, що кінцевим строком сплати податкового боргу, який був розстрочений за рішенням суду зі сплатою рівними щомісячними платежами, буде останній день місяця, в якому має бути здійснений платіж.

Разом з тим, суд наголошує, що в даному випадку, з огляду на допущення позивачем значної прострочки сплати податкового боргу (більше 300 днів), неправильне визначення кінцевої дати сплати боргу за рішеннями суду про розстрочення не впливає на загальну суму штрафних санкцій, оскільки при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання штраф застосовується у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу і це є максимальний розмір штрафу, а тому розмір штрафної санкції, застосований до позивача згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень не зміниться.

Також, суд не приймає до уваги твердження представника позивача щодо того, що у Головного управління ДПС у Житомирській області на час проведення камеральної перевірки були відсутні повноваження перевіряти стан виконання судових рішень, з огляду на таке.

Пунктом 75.1.1. статті 75 ПК України, в редакції чинній на момент здійснення камеральної перевірки, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Тобто, ч.2 п.75.1.1. ст. 75 ПК України, зокрема, чітко передбачено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Враховуючи, що після розстрочення суми боргу за рішенням суду, вказаний податковий борг не змінив свого статусу як узгодженої суми податкового зобов`язання, в даному випадку предметом камеральної перевірки було не перевірка стану виконання судового рішення, а перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Оскільки за результатами камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання встановлено порушення строків сплати суми узгодженого грошового зобов`язання, відповідачем правомірно нараховано штраф у відповідності до ст.126 ПК України за затримку такої сплати.

Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ "Малин Енергоінвест".

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні адміністративного позову, підстави для присудження на користь позивача понесених ним судових витрат, відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (вул. Українських повстанців, 25 А, м. Малин, Житомирська область, 11601. РНОКПП/ЄДРПОУ: 37555721) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43142501) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 23 листопада 2020 року.

Суддя Л.А.Шуляк