
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 листопада 2020 р. Справа№200/9632/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мозгової Н.А.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
16 жовтня 2020 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42169496, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, вулиця Обручева,17) про визнання протиправною бездіяльність Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії, зобов`язання Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити пенсію та виплатити заборгованість по ній за період з 01.06.2016 року.
В обґрунтування позову зазначила, що вона є пенсіонером та внутрішньо перемішеною особою. Перебуває на обліку в Волноваському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії. Зазначає, що вона через адвоката зверталась до управління з вимогою поновити пенсію та виплатити заборгованість, однак відповідач проігнорував адвокатський запит. Вважає, що таким чином порушено право на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 21.10.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представником відповідача був наданий через відділ діловодства та документообігу суду відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що позивач із заявою про поновлення виплати пенсії та необхідними документами, які б дозволили з`ясувати (спростувати) обставини, які стали підставою для виплати пенсії до органу ПФУ не зверталась. Тобто, позивач не вчинила необхідних дій для реалізації права на отримання сум пенсійних виплат, передбачених Порядком №22-1 від 25.11.2005 року. Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є пенсіонером та внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якої було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання/перебування - на підконтрольній українській владі території за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.03.2016 року №1438032353 (а.с.14).
Позивач перебуває на обліку в Волноваському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.
30.09.2020 року представник позивача відповідно до Закону України «Про звернення громадян» звернувся до відповідача із запитом з приводу надання інформації щодо виплати пенсії позивачу (а.с.15-17).
25.09.2020 року відповідачем надана відповідь №0576-02-8/6739, у якій вказано про те, що станом на 01.06.2018 року виплату пенсії було призупинено відповідно до пп.4,5 п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ №365 від 08.06.2016 року. Визначити суму заборгованості буде можливим після надання заяви про поновлення виплати пенсії (а.с.18).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідно до преамбули якого цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Право позивача на отримання пенсії відповідачем не заперечується.
Підстави для припинення виплати пенсії визначені 1 ст. 49 вказаного Закону, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підстави для припинення (призупинення) виплати пенсії не встановлені.
Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Враховуючи наведене, орган Пенсійного фонду безпідставно не виплачує позивачу пенсію.
В даному спорі наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні його пенсії, яка призначена у зв`язку з трудовою діяльністю, і потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, які не передбачені законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікації особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття відповідного рішення, тощо.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 8, ч.2 ст. 19 Конституції України).
Припинення виплати пенсії позивачу відбулося не у спосіб, що передбачений законом, і з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд при розгляді справи № 805/402/18-а.
Крім того, суд зазначає, що відсутність окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України для виплати пенсії за минулий період, не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлені законодавством право на отримання пенсії позивачем.
З огляду на наведене дії суб`єкта владних повноважень щодо припинення виплати пенсії підлягають визнанню протиправними, а порушені права захисту шляхом зобов`язання відповідача поновити нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість за період, протягом якого позивач мала право на виплату пенсії, але не отримала.
Щодо періоду, протягом якого позивач має право на нарахування та виплату пенсії, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що з наданої представником відповідача довідки слідує, що позивачу у спірний період нараховано пенсію з 01.06.2016 року по 01.06.2018 року включно та виплачено пенсію за період з 01.06.2016 року по 31.05.2018 року. Виплату пенсії припинено з 01.06.2018 року (а.с.37).
Разом з тим, позивач звертається до суду з проханням зобов`язати відповідача поновити нарахування та виплату заборгованості з пенсії за період з 01.06.2016 року.
Оскільки судом встановлено, що позивачу припинено нарахування пенсії з 01.07.2018 року та виплату пенсії з 01.06.2018 року, враховуючи положення ч.2 ст.9 КАС України, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування позивачу пенсії з 01.07.2018 року та виплати пенсії з 01.06.2018 року, зобов`язання відповідача поновити ОСОБА_1 нарахування пенсії з 01.07.2018 року та виплату пенсії з 01.06.2018 року та виплатити заборгованість з 01.06.2018 року.
Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати пенсію у період з 01.06.2016 року по 01.06.2018 року та виплатити позивачу пенсію за період з 01.06.2016 року по 31.05.2018 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки при розгляді даної справи судом встановлено, що позивачу припинено нарахування пенсії з 01.07.2018 року та припинено виплату пенсії з 01.06.2018 року
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Щодо клопотання позивача про негайне виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду, зокрема про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки позивачем вимоги про стягнення суми пенсії не заявлялися, тому правові підстави для застосування вказаних норм - відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року сплату судового збору за подання до суду позовної заяви відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (а.с.22).
Оскільки сплату судового збору, що підлягав оплаті відповідно до положень цього Кодексу, відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, і судовий збір не оплачено, тому відповідно до наведених вимог процесуального законодавства при частковому задоволенні позову такий судовий збір підлягає стягненню в дохід державного бюджету з кожної сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (420,40 грн. з кожної сторони).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42169496, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, вулиця Обручева,17) про визнання протиправною бездіяльність Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії, зобов`язання Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити пенсію та виплатити заборгованість по ній за період з 01.06.2016 року - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42169496, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, вулиця Обручева,17) щодо припинення ОСОБА_1 нарахування пенсії з 01.07.2018 року та виплати пенсії з 01.06.2018 року.
Зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42169496, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, вулиця Обручева,17) поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) нарахування пенсії з 01.07.2018 року та виплату пенсії з 01.06.2018 року та виплатити заборгованість з 01.06.2018 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42169496, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, вулиця Обручева,17) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Повний текст судового рішення складено та підписано 20 листопада 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Н.А. Мозговая
Судове рішення № 93006714, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 20.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/9632/20-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: