Ухвала суду № 93006384, 20.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 листопада 2020 року Справа 160/15113/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Криворізької місцевої прокуратури №2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Криворізької місцевої прокуратури №2, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Криворізької місцевої прокуратури №2, яка виявилася у не прийнятті після розгляду заяви від 02.08.19 р. вх.59-214-19 рішення, постанови, тобто правового акту на підставі ст.ст.3, 8, 46, 60, 68 Конституції України, ст.ст.18, 19, 29 Закону України «Про звернення громадян»;

- визнати протиправною бездіяльність Криворізької місцевої прокуратури №2, яка виявилася у порушені правової позиції ст.ст.3, 19, 34, 60, 68 Конституції України;

- визнати протиправною бездіяльність Криворізької місцевої прокуратури №2, яка виявилася у порушенні права бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 02.08.19 р. з додержанням принципів, правових та організаційних засад Закону України «Про прокуратуру»;

- визнати протиправною бездіяльність Криворізької місцевої прокуратури №2, яка виявилася у не вжитті заходів для забезпечення фундаментального права громадянина на рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, права на отримання інформації до правової позиції ст.ст.3, 22, 34, 46 Конституції України.

Відповідно до пунктів 1, 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

В порушення пункту 1 частини першої вказаної статті адміністративний позов не містить документу на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача.

За приписами частини першої статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Частиною другою вказаної статті передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Суд зазначає, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорта громадянина України як документ, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної дієздатності.

Крім того пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Частиною 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позивач в позовній заяві особисто визначив відповідачем «Криворізьку місцеву прокуратуру №2 (місцезнаходження: 50029, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Невська , буд.3)» та зазначив ідентифікаційник код юридичної особи 02909938.

З Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ідентифікаційний код 02909938 є кодом юридичної особи «Дніпропетровської обласної прокуратури 49044, м. Дніпро, просп. Диитра Яворницького, буд. 38».

Крім того відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Поряд із цим, суд звертає увагу позивача, що статтею 5 КАС України визначено способи судового захисту, відповідно до частини першої якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що в адміністративному позові позивач просить зокрема «визнати протиправною бездіяльність Криворізької місцевої прокуратури №2, яка виявилася у порушені правової позиції ст.ст.3, 19, 34, 60, 68 Конституції України» та «визнати протиправною бездіяльність Криворізької місцевої прокуратури №2, яка виявилася у не вжитті заходів для забезпечення фундаментального права громадянина на рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, права на отримання інформації до правової позиції ст.ст.3, 22, 34, 46 Конституції України.», проте не конкретизує, яка саме та яким чином, була допущена бездіяльність, що спричинила порушення прав, свобод чи інтересів позивача.

Вищенаведені обставини унеможливлюють встановлення судом предмету спору, суб`єктного складу правовідносин, а також суд не може дійти висновку до кого позивач звертає свої позовні вимоги.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами та з уточненим суб`єктним складом правовідносин та уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі.

Позивачем до матеріалів справи надано заяву про витребування доказів, у якій позивач просив суд витребувати від Криворізької місцевої прокуратури №2:

- нормативно-правові акти якими керувалися при розгляді моєї заяви від 02.08.19 р.;

- підтвердження отримання мною нормативно-правових актів щодо моєї заяви від 02.08.19 р., а за їх відсутності зазначити причини;

- вихідний номер і дату відправки мені повідомлення про день, час і місце розгляду моєї заяви від 02.08.19 р. та поштове повідомлення, що я таке повідомлення отримав;

- документ, де зазначено особи, час, день, місце де розгляду моєї заяви від 02.08.19 р., а за його відсутності зазначити причини;

- рішення, постанову, тобто правовий акт, який прийнятий після розгляду моєї заяви від 02.08.19 р., а за його відсутності зазначити причини;

- заяву від 02.08.19 р. вх. 59-214-19 і встановити строк подання доказів;

Відповідно до частини 5 статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

В той же час, за положеннями частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ випробовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

В обґрунтування заяви про витребування доказів позивачем зазначено, що підставами для витребування доказів є те, що ці докази має відповідач і те, що документація виділена в окрему групу, що обумовлено її винятковою важливістю і рядом особливостей документообігу і діловодства. Уповноважений орган зобов`язаний забезпечити достовірний облік у встановленому порядку.

Суд зазначає, що в порушення вищенаведених норм до клопотання про витребування доказів не наведено обґрунтувань, не надано доказів вжиття заходів, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цих доказів самостійно.

З огляду на вищезазначене, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про витребування доказів.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За приписами частини 6 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, в прохальній частині зазначено вимоги, зокрема: «визнати протиправною бездіяльність Криворізької місцевої прокуратури №2, яка виявилася у не прийнятті після розгляду заяви від 02.08.19 р. вх.59-214-19 рішення, постанови, тобто правового акту на підставі ст.ст.3, 8, 46, 60, 68 Конституції України, ст.ст.18, 19, 29 Закону України «Про звернення громадян», «визнати протиправною бездіяльність Криворізької місцевої прокуратури №2, яка виявилася у порушенні права бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 02.08.19 р. з додержанням принципів, правових та організаційних засад Закону України «Про прокуратуру». Таким чином одним з заявлених до розгляду предметів спору є бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви від 02.08.19 р., до суду кореспонденція від позивача надійшла 16.11.2020 року, тобто через більше ніж 1 рік 3 місяці.

Проте, оскільки позивачем не зазначено дати, коли він дізнався про допущення бездіяльності суб`єкта владних повноважень, що призвела до порушення його прав, свобод або законних інтересів, вищезазначене унеможливлює з`ясування судом, чи позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Крім того, згідно з положеннями частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищенаведені норми, суд пропонує позивачеві зазначити дату, коли він дізнався про порушення своїх прав, свобод, інтересів, а в разі необхідності надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами та з уточненим суб`єктним складом правовідносин у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі

- копії паспорта громадянина України як документу, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної дієздатності;

- інформації про дату, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод, інтересів, а в разі необхідності з наданням заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 46, 77, 160, 161, 169, 171, 172, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Криворізької місцевої прокуратури №2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Крім того, роз`яснити що, відповідно до абз. 2 ч.3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно