Ухвала суду № 93006381, 20.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

20 листопада 2020 р.Справа №160/10859/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши заяву про забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Тєк" у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Тєк" до виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа - Інспекція з благоустрою виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року з урахуванням уточнених адміністративних позовів товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Тєк" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа - Інспекція з благоустрою виконавчого комітету Криворізької міської ради, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову виконавчого комітету Криворізької міської ради, щодо продовження товариству з обмеженою відповідальністю "Медіа Тєк" терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№ 5806, 5807, 5808, 5809, 5810, 5822, 5823, 5824, 5825, 5826,5827;

- зобов`язати виконавчий комітет Криворізької міської ради повторно розглянути заяви від 23.07.2020 року за вх. № № 1225/17, 1226/17, 1227/17, 1228/17, 1229/17, 1230/17, 1231/17, 1232/17, 1233/17, 1234/17, 1235/17, та прийняти рішення про продовження товариству з обмеженою відповідальністю "Медіа Тєк" строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № № 5806, 5807, 5808, 5809, 5810, 5822, 5823, 5824, 5825, 5826, 5827.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач, в особі Інспекції за благоустрою виконкому Криворізької міської ради, безпідставно та протиправно відтерміновує прийняття рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру, направляючи листи до Державної регуляторної служби, що є прихованою формою відмови у видачі дозвільного документа і прямо суперечить принципу правової визначеності, на забезпечення якої законом саме і встановлені темпоральні обмеження у прийнятті рішень державою і особі її уповноважених органів.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2020 року зазначена вище справа розподілена та 10.09.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: обґрунтованого відповідного клопотання щодо залучення третьої особи із зазначенням її статусу (на стороні позивача або відповідача); засвідчених копій документів для суду та для вручення відповідачу та третім особам із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - "Копія" та у лівому нижньому куті документа - "Згідно з оригіналом".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 року відкрито провадження у даній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 року у задоволенні заяви ТОВ "Медіа Тєк" про забезпечення позову у справі №160/10859/20 відмовлено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 року у задоволенні заяви ТОВ "Медіа Тєк" про забезпечення позову у справі №160/10859/20 відмовлено повністю.

18.11.2020 року до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ТОВ "Медіа Тєк" надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд заборонити виконавчому комітету Криворізької міської ради, Інспекції з благоустрою виконавчого комітету Криворізької міської ради а також залученим ними підрядним організаціям приймати рішення та вчиняти будь які дії спрямовані на демонтаж рекламних конструкцій, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа Тєк» та розміщені на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№ 5806, 5807, 5808, 5809, 5810, 5822, 5823, 5824, 5825, 5826, 5827 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Означена заява вмотивована тим, що відповідно до п. 2.4.19 Договорів на розміщення зовнішньої реклами № № 537зр16-08/16, 537зр16-09/16, 537зр16-10/16, 537зр16-11/16, 537зр16-12/16, 537зр16-13/16, 537зр16-14/16, 537зр16- 15/16, 537зр16-16/16, 537зр16-17/16, 537зр16-18/16 закінчення строку договорів або дозволів протягом трьох робочих днів звільнити місце та за власний рахунок провести демонтаж. Заявник просить звернути увагу суду на те, що ТОВ "Медіа Тєк" звернулось до відповідача із заявами про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами до закінчення терміну договорів та дозволів, проте відповідачем вчиняється із серпня 2020 року протиправні дії та бездіяльність. Згідно листа-вимоги від 06.11.2020 №17/29/1960 повідомлено ТОВ "Медіа Тєк" про демонтаж рекламних конструкцій (згідно дозволів №№ 5806, 5807, 5808, 5809, 5810, 5822, 5823, 5824, 5825, 5826, 5827) з віднесенням витрат, пов`язаних із демонтажем, транспортуванням та зберіганням на ТОВ "Медіа Тєк". Тобто відповідачем вже вчинено конкретні дії та прийнято вимогу щодо демонтажу рекламних конструкцій. Оскільки ТОВ "Медіа Тєк", у разі задоволенні позовних вимог після набрання законної сили рішенням необхідно буде витратити кошти на нове встановлення рекламних блоків та щитів у м. Кривий Ріг відповідно до подовжених дозволів № 5806 - 5810, дозволів № 5822 - 5827 на розміщення зовнішньої реклами. Вартість витрат на демонтаж встановлення одного блоку та щиту становить 8500,00грн. Тому позивач також може зазнати значних матеріальних збитків від протиправних дій та бездіяльності відповідача. Це завдасть значної майнової шкоди позивачу, а для відновлення його порушених прав та інтересів, отримання належного відшкодування збитків від порушника необхідно буде докласти значних зусиль, витрат коштів і часу. У разі встановлення на відповідних місцях (вказаних у дозволах № 5806 - 5810, № 5822 - 5827) рекламних конструкцій третіх осіб, відновлення порушених прав та інтересів ТОВ "Медіа Тєк" може стати взагалі неможливим. Внаслідок демонтажу та можливого встановлення на місцях, передбачених для рекламних конструкцій ТОВ "Медіа Тєк", рекламних конструкцій третіх осіб, виконання судового рішення у даній справі стане утрудненим, а то і неможливим. Крім того, у випадку примусового демонтажу рекламних конструкцій особа, що демонтує не відповідає за збереження цілісності конструкцій, у зв`язку з чим існує очевидна небезпека їх пошкодження або знищення. Вартість однієї рекламної конструкції становить: односторонньої 40169,43 грн., двосторонньої 52548,90 грн (розрахунок вартості додається). Тому позивач зазнає додаткових матеріальних збитків від протиправних дій та бездіяльності відповідача.

Проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд вважає вказану заяву такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Підстави забезпечення позову, передбачені частини другої статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову шляхом:

1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії;

2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;

4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій;

5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення;

6) зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку);

7) зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";

8) зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;

9) зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта.

Заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів.

Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У заяві про вжиття заходів забезпечення позову ТОВ "Медіа Тєк" зазначає, що згідно листа-вимоги від 06.11.2020 №17/29/1960 повідомлено ТОВ "Медіа Тєк" про демонтаж рекламних конструкцій (згідно дозволів №№ 5806, 5807, 5808, 5809, 5810, 5822, 5823, 5824, 5825, 5826, 5827) з віднесенням витрат, пов`язаних із демонтажем, транспортуванням та зберіганням на ТОВ "Медіа Тєк". Тобто відповідачем вже вчинено конкретні дії та прийнято вимогу щодо демонтажу рекламних конструкцій. Вартість витрат на демонтаж встановлення одного блоку та щиту становить 8500,00 грн. Тому позивач також може зазнати значних матеріальних збитків від протиправних дій та бездіяльності відповідача. Це завдасть значної майнової шкоди позивачу, а для відновлення його порушених прав та інтересів, отримання належного відшкодування збитків від порушника необхідно буде докласти значних зусиль, витрат коштів і часу. У разі встановлення на відповідних місцях (вказаних у дозволах № 5806 - 5810, № 5822 - 5827) рекламних конструкцій третіх осіб, відновлення порушених прав та інтересів ТОВ "Медіа Тєк" може стати взагалі неможливим.

Суд зазначає, що процедура демонтажу спеціальних конструкцій регулюється Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті (зі змінами, рішення міської ради від 14.10.2009 №3530, 23.12.2009 №3651, 25.08.2011 №557, 28.11.2018 №3181), який затверджено рішенням №1995 від 28.11.2007 Криворізької міської ради Дніпропетровської області (ХX сесія V скликання), (далі - Порядок).

Так, пунктами 10.8 - 10.17 Порядку встановлено, що у разі невиконання власниками (користувачами) рекламних засобів у зазначений термін вимог отриманого припису, робочий орган готує наказ на демонтаж за погодженням управління містобудування і архітектури виконкому міськради та забезпечує проведення демонтажу рекламних засобів за рахунок рекламоросповсюджувачів.

У разі необхідності під час проведення демонтажу можуть бути присутні: власник (користувач) рекламного засобу, представники державних органів, місцевих служб і організацій, а для забезпечення безпеки дорожнього руху - представники ДАІ.

Демонтаж рекламних засобів може здійснюватись без попереднього надання припису їх власникам (користувачам) у таких випадках:

власника (користувача) самовільно розташованого рекламного засобу не встановлено або не встановлено його місцезнаходження;

експлуатація рекламного засобу створює аварійну ситуацію, загрожує життю і здоров`ю людей, може заподіяти шкоду майну.

Про встановлення таких фактів складається відповідний акт.

Виконання демонтажу рекламного засобу фіксується актом проведення демонтажу (додаток 6), який підписується представниками робочого органу та особами, які були присутні під час проведення 16 демонтажу рекламного засобу, та затверджується керівником робочого органу.

Акт проведення демонтажу складається у 2-х примірниках, один з яких залишається робочому органу, другий передається власнику демонтованого рекламного засобу одразу після оформлення акта. У разі відмови власника демонтованого засобу підписати акт у ньому робиться відповідний запис. Якщо демонтаж проводився без присутності власника рекламного засобу, робочий орган повинен у 3-денний термін повідомити власника (якщо місцезнаходження його відоме) про здійснений демонтаж та надіслати йому другий примірник акта проведення демонтажу.

Демонтований рекламний засіб зберігається у робочому органі у спеціально відведених для цього місцях протягом встановленого терміну (п.10.16.2.).

Власники рекламних засобів мають право повернути демонтовані рекламні засоби в межах строку зберігання після звернення до робочого органу на підставі таких документів: а) заяви на ім`я керівника робочого органу повернення демонтованих рекламних засобів; б) документа, який підтверджує право власності на демонтовані рекламні засоби; в) документа, який підтверджує право особи, яка звернулась до робочого органу щодо одержання демонтованих рекламних засобів; г) документа, який підтверджує оплату витрат, пов`язаних з демонтажем і зберіганням рекламних засобів.

Оплата витрат, пов`язаних з демонтажем і зберіганням рекламних засобів, здійснюється на підставі рахунків, що складаються суб`єктом господарювання, який здійснює демонтаж рекламних конструкцій.

Повернення майна власнику проводиться за актом про повернення власнику демонтованих рекламних засобів (додаток 7).

Облік та зберігання демонтованих рекламних засобів:

демонтовані рекламні засоби передаються робочому органу на тимчасове зберігання на підставі акта прийняття-передачі із зазначенням переліку рекламних засобів та їх характеристикою;

демонтовані рекламні засоби підлягають зберіганню протягом 1 місяця. Протягом цього часу робочий орган вживає заходів щодо встановлення власника демонтованого рекламного засобу (якщо він невідомий або невідоме його місцезнаходження) та його повернення згідно з п.п.10.13.-10.15. цього Порядку.

У разі, коли власника демонтованої спеціальної конструкції не встановлено або власник протягом визначеного законодавством терміну не вимагатиме її, таке майно визнається безхазяйним. Набуття права 17 власності на це майно здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Отже, враховуючи вище наведені норми Порядку, суд зазначає, що демонтаж рекламних засобів не є розпорядженням майном, однак є правом органу місцевого самоврядування, здійснюється з підстав передбачених законодавством про рекламу та жодним чином не несе загрозу самому майну.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.07.2019 у справі №580/332/19, від 27.04.2020 у справі №580/2403/19.

Відтак, суд звертає увагу, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, які б унеможливили захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, а в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача.

Суд зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявники звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 у справі № 826/5233/18 (адміністративне провадження № К/9901/59189/18).

Таким чином, подана заява про забезпечення позову є необґрунтованою та непідтвердженою доказами, а вжиттям такого заходу забезпечення позову фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, без встановлення будь-яких обставин, дослідження доказів у судовому засіданні, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Тєк" про забезпечення позову у справі №160/10859/20 - відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник