Рішення № 93006058, 20.11.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 листопада 2020 р. Справа № 120/4528/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у місті Вінниці, як пенсіонер, якому призначена пенсія по інвалідності, обчислену відповідно до положень Закону України "Про державну службу". Однак при призначенні їй пенсії не були включені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, виплати за лікарняними та індексації заробітної плати.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позову та зазначає, що чинним пенсійним законодавством про державну службу не передбачено перерахунків пенсії, на яких наполягає позивач.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в органі пенсійного фонду, як пенсіонер, якому призначена пенсія за віком згідно положень Закону України "Про державну службу".

12.02.2020 року позивач звернулась до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії згідно наданих раніше документів для обчислення пенсії /а.с. 27/.

Відповідачем листом від 06.03.2020 року № 1013-747/Щ-02/8-0200/20 повідомлено позивача, що пенсію було обчислено із заробітної плати з вересня 2003 року по вересень 2005 року без урахування сум матеріальної допомоги. У зв`язку з чим пенсію встановлено в розмірі 83% /а.с. 30/.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Станом на день призначення позивачу пенсії 05.09.2005 року суспільні відносини, які охоплювали діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, встановлювались Законом України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року. Цей Закон визначав загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті (далі - Закон № 3723).

Відповідно до статті 37 Закон № 3723 на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців.

Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Державним службовцям, які у період перебування на державній службі визнані інвалідами I та II груп, незалежно від причини інвалідності пенсія по інвалідності призначається в розмірах, передбачених частинами другою і п`ятою цієї статті, після припинення ними державної служби за наявності стажу державної служби не менше 10 років та страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Підпунктом 19 пункту 6 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" текст статті 37 Закону України "Про державну службу" викладено у новій редакції, зокрема, частини 2-5: на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У вказаній частині Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" набрав чинності з 01.10.2011 року. Отже, Закон України "Про державну службу" із змінами, внесеними Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", підлягає застосуванню до пенсій, які призначались після 01.10.2011 року.

Вирішуючи питання про застосування у часі Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011 року, суд виходить із того, що згідно із статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Також суд враховує, що відповідно до частин 2, 6 статті 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Згідно із частиною 2 статті 37 цього ж Закону пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 01.01.2015 року делегував Уряду.

Правове регулювання Урядом зазначеного питання знайшло своє відображення у Постанові Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконаленні визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" № 865 від 14.09.2016 року, за змістом пункту 3 якої посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років при призначенні пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу", враховуються в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії, а, згідно із підпунктом 2.2 пункту 4 цієї ж постанови, посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.

На усі виплати нараховується страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати згідно із постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 212 є складовою заробітної плати. На суми виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація входить до системи оплати праці державного службовця.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788- ХІІ від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788-ХІІ) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Як визначено статтею 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058- ІV) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат, отриманих застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отриманих застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-ХІІ від 03.07.1991 року передбачено, що об`єктом індексації грошових доходів населення є в тому числі заробітна плата, підстави для індексації грошових доходів населення наявні у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, те що індексація грошових доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Отже, суд встановив, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація входила до системи оплати праці державного службовця у період роботи позивача на час її виходу на пенсію.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань та індексації, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески, з урахуванням фактично отриманих сум.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.03.2019 року у справі № 712/14740/16-а.

При вирішенні даного спору судом взято до уваги надану позивачем до матеріалів справи довідку Вінницької міської ради за № 35 від 05.12.2003 року, яка свідчить про те, що у 2003 році позивач отримувала матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових потреб.

Також, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 надала лист Вінницької міської ради від 26.12.2019 року за № Щ-08-120360//-04-32, у якому зазначено, що розмір матеріальної допомоги в карточках-довідках (особових-рахунках) не зазначений. Первинні бухгалтерські документи про нарахування та виплату заробітної плати за 2003, 2004 та 2005 роки на даний час знищені. У зв`язку з чим департамент не може видати довідку для перерахунку пенсії із зазначенням розміру (суми) матеріальної допомоги. При цьому надаються копії карточок-довідок (особових рахунків) про нараховану заробітну плату за 2003, 2004 та 2005 роки.

Таким чином у ході розгляду справи судом установлено, що при обчисленні пенсії відповідачем не було враховано усі види оплати праці, які отримувала позивач, і з яких було сплачено страхові внески, за правилами статті 41 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування".

Оскільки такий заробіток повинен враховуватись під час обчислення пенсії, та враховуючи, що позивачу департаментом надано копії карточок-довідок (особових рахунків) про нараховану їй заробітну плату за 2003, 2004 та 2005 роки, а до суду вона надала лише карточку-довідку № 35 за 2003 рік видану 05.12.2003 року, суд вважає за належне, що таку необхідно врахувати та здійснити перерахунок пенсії позивача із урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розподіл судових витрат у цій справі не здійснюється, оскільки позивач відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати такого звільнена.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 13322403) про зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" з урахуванням довідки № 35 від 05.12.2003 року виданої Вінницькою міською радою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович