Рішення № 93005347, 12.11.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2020 справа № 914/2625/19

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б., за участю секретаря судового засідання Мазуркевич М.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.", м.Київ;

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦАВТОНОМБУД", Львівська область, м.Львів;

про: стягнення заборгованості;

ціна позову: 2540545,86грн.

Представники:

Позивача: Тренова О.В. - представник (довіреність від 02.01.2020р. №002);

Відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

16.12.2019р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." від 10.12.2019р. вих. №430 (вх. №2650) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦАВТОНОМБУД" про стягнення заборгованості; ціна позову: 2361753,49грн.

Підставами позовних вимог Позивач зазначає неналежне виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань за Договором оренди майна (оперативна оренда) від 13.02.2019р. №19.8.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.12.2019р. у даній справі судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 14.01.2020р.

З підстав тимчасової непрацездатності головуючого судді Фартушка Т.Б. судове засідання 14.01.2020р. не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.01.2020р. у даній справі судом постановлено підготовче судове засідання призначити на 18.02.2020р.

17.02.2020р. Позивач надіслав до суду заяву від 14.02.2020р. вих. №063 (вх. №407/20) про збільшення розміру позовних вимог, у якій збільшує розмір позовних вимог і просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 3135750,53грн., в тому числі 2809623,17грн. суми боргу за Договором оренди майна (оперативна оренда) від 13.02.2019р. №19.8 та 326127,36грн. боргу згідно Рахунків на оплату від 02.04.2019р. №437 та від 16.05.2019р. №635.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.02.2020р. у даній справі суд постановив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." про збільшення розміру позовних вимог від 17.02.2020р. вх. №407/20 прийняти; Подальший розгляд справи здійснювати з врахуванням заяви Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." про збільшення розміру позовних вимог від 17.02.2020р. вх. №407/20; продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; відкласти підготовче засідання на 17.03.2020р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.03.2020р. у даній справі судом постановлено відкласти підготовче засідання на 07.04.2020р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.04.2020р. у даній справі суд постановив відкласти підготовче засідання на 30.04.2020р.

Окрім того, ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.04.2020р. у даній справі суд постановив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." від 23.04.2020р. вих. №188 (вх. №16449/20 від 24.04.2020р.) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду задоволити; надати представнику Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." Треновій Олені Вікторівні можливість участі в судовому засіданні у справі №914/2625/19, яке призначене на 30.04.2020 р. о 10:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.04.2020р. у даній справі судом постановлено Відкласти підготовче засідання на 26.05.2020р.; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." від 30.04.2020р. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду задоволити; надати представнику Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." Треновій Олені Вікторівні можливість участі в судовому засіданні у справі №914/2625/19, яке призначене на 26.05.2020р. о 15:10год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.05.2020р. у даній справі суд поставив відкласти підготовче судове засідання на 17.06.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.06.2020р. у даній справі суд постановив заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." Тренової О.В. від 09.06.2020р. вих. №238 (вх. №19644/20 від 09.06.2020р.) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду задоволити; надати представнику Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." Треновій Олені Вікторівні можливість участі в судовому засіданні у справі №914/2625/19, яке призначене на 17.06.2020р. о 12:00год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.06.2020р. у даній справі суд постановив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." про збільшення розміру позовних вимог від 02.06.2020р. за вх. №1267/20 прийняти; подальший розгляд справи здійснювати з врахуванням заяви Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." про збільшення розміру позовних вимог від 02.06.2020р. за вх. №1267/20; відкласти підготовче засідання на 14.07.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.07.2020р. у даній справ суд постановив заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." Тренової О.В. від 08.07.2020р. вих. №293 (вх. №21603/20 від 08.07.2020р.) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду задоволити; надати представнику Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." Треновій Олені Вікторівні можливість участі в судовому засіданні у справі №914/2625/19, яке призначене на 14.07.2020р. о 12:30год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

З підстав проведення 14.07.2020р. санітарної дезінфекції приміщення суду судове засідання у даній справі, призначене на 14.07.2020р. не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.07.2020р. у даній справі суд постановив призначити підготовче судове засідання на 27.07.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою; надати представнику Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." Треновій Олені Вікторівні можливість участі в судовому засіданні у справі №914/2625/19, яке призначене на 27.07.2020р. о 12:00год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.07.2020р. у даній справі суд поставив відкласти підготовче судове засідання на 02.09.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.08.2020р. у даній справі судом постановлено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." Тренової О.В. від 25.08.2020р. вих. №354 (вх. №25495/20 від 31.08.2020р.) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду повернути Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.09.2020р. у даній справі суд постановив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." від 25.08.2020р. вих. №354 (вх. №25596/20 від 01.09.2020р.) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду задоволити; надати представнику Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." Треновій Олені Вікторівні можливість участі в судовому засіданні у справі №914/2625/19, яке призначене на 02.09.2020 р. о 12:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.09.2020р. у даній справі суд постановив прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." про збільшення розміру позовних вимог від 17.08.2020р. вх. №1925/20; подальший розгляд справи здійснювати з врахуванням заяви Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." про збільшення розміру позовних вимог від 17.08.2020р. вх. №1925/20; відкласти підготовче засідання на 15.09.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.09.2020р. у даній справі суд постановив заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." Тренової О.В. від 08.09.2020р. вих. №372 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду повернути Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." без розгляду.

Судове засідання 15.09.2020р. не відбулось з причин тимчасової втрати працездатності головуючого судді Фартушка Т.Б.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.09.2020р. у даній справі судом постановлено призначити підготовче судове засідання на 13.10.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." від 15.09.2020р. вх.№26827 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду задоволити; надати представнику Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." Треновій Олені Вікторівні можливість участі в судовому засіданні у справі №914/2625/19, яке призначене на 13.10.2020р. о 10:00год.. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.10.2020р. у даній справі суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; судове засідання з розгляду спору по суті призначити на 12.11.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою; надати представнику Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." Треновій Олені Вікторівні можливість участі в судовому засіданні у справі №914/2625/19, яке призначене на 12.11.2020р. о 10:00год.. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Процесуальні права та обов`язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердила представник Позивача в судовому засіданні, їй відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання про роз`яснення прав та обов`язків до суду не надходили.

Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Представник Позивача в судове засідання з`явилась в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних засобів, в судовому засіданні надала усні пояснення по суті спору з обґрунтуванням підстав до задоволення позову з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог 17.08.2020р. вх.№1925/20 та наявності підстав до закриття провадження у справі з врахуванням заяв Позивача про закриття провадження у справі від 04.05.2020р. вх.№17005/20, 08.05.2020р. вх.№17426/20 та від 02.06.2020р. вх.№18894/20, зазначила про неможливість врегулювання спору між сторонами у добровільному порядку та подання всіх наявних у Позивача доказів в обґрунтування обставин, на які посилається, як на підставу своїх позовних вимог.

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Позиція Позивача:

Позивач, урахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог від 17.08.2020р. вх. №1925/20 та заяв Позивача про закриття провадження у справі від 04.05.2020р. вх.№17005/20, 08.05.2020р. вх.№17426/20 та від 02.06.2020р. вх.№18894/20, просить суд закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості згідно рахунків на оплату від 02.04.2019р. №437 та від 16.05.2020р. №635 у розмірі 326127,36грн. та стягнути з Відповідача на користь Позивача суму заборгованості за Договором оренди за період з лютого 2019р. по липень 2020р. у розмірі 2214418,50грн. та сплачений судовий збір з урахуванням часткової оплати Відповідачем суми боргу, стягнення якої є предметом спору у справі, у відповідності до вимог ст. 130 ГПК України та ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Позиція Відповідача:

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.9 ст.81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом Учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання Відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202 та 216 Господарського процесуального кодексу України, надання Відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника Відповідача за наявними у справі матеріалами.

Спір розглядається з урахуванням заяви Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." про збільшення розміру позовних вимог від 17.08.2020р. вх. №1925/20 та заяв Позивача про закриття провадження у справі від 04.05.2020р. вх.№17005/20, 08.05.2020р. вх.№17426/20 та від 02.06.2020р. вх.№18894/20.

За результатами дослідження наданих Позивачем доказів та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

13.02.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.» (надалі - Позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦАВТОНОМБУД» (надалі - Відповідач, Орендар) укладено Договір оренди майна (оперативна оренда) №19.8 (надалі - Договір), за умовами якого (п.1.1. Договору) Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування та за плату будівельну опалубку (надалі - Майно), асортимент, ціна та якість якої визначені в Специфікаціях (Додатки до Договору), що є невід`ємними частинами Договору. Орендар зобов`язується прийняти зазначене Майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

Згідно п.1.2. Договору Майно передається в тимчасове користування Орендарю для проведення будівельно-монтажних робіт.

Строк орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі Майна або його частини Орендарю і діє до моменту повернення Орендарем Майна у повному обсязі. Для цілей ч.1 цього пункту, моментом фактичної передачі Майна Сторони будуть розуміти відвантаження Майна або його частини Орендарю з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації (накладна або акт прийому-передачі) (п. 2.1. Договору).

Положеннями п.2.2. Договору встановлено, що в порядку ст.764 Цивільного кодексу України закінчення встановленого п.10.1. Договору строку його дії, у випадку неповернення майна з орендного користування, не звільняє орендаря від обов`язку сплати орендних платежів у повному обсязі за фактичний строк перебування майна у Орендаря.

Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України (п.3.2. Договору).

Згідно пункту 3.1. Договору загальний розмір платежів за тимчасове користування Майном (орендна плата) розраховується за фактичний строк перебування Майна в оренді, але в будь-якому разі не менше, ніж за 1 календарний місяць та становить, згідно Додатку 1 до Договору, суму у розмірі 121702,82грн., у тому числі 20283,81грн. ПДВ на місяць.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що у випадку передачі інших або додаткових елементів, зміни комплектації оформлюються підписанням Сторонами окремих додаткових Специфікацій та товаророзпорядчими документами (накладна або акт прийому-передачі), без оформлення Додаткових угод до цього Договору.

Якщо Орендарю було передано у тимчасове користування частину Майна, інші або додаткові елементи опалубки, розмір орендної плати змінюється пропорційно зміні комплектації Майна, що фактично передане відповідно до Специфікацій та товаророзпорядчих документів (п.3.3. Договору).

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що фактичний обсяг Майна, що передається Орендодавцем Орендарю, підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами (накладна або акт прийому-передачі).

В пункті 3.6. Договору Сторони погодили, що орендна плата (п.п.3.1.,3.2.) щомісяця перераховується Орендарем на поточний рахунок Орендодавця з урахуванням фактичної кількості Майна, що перебуває в орендному користуванні Орендаря, до 20-го числа кожного місяця, наступного за поточним місяцем орендних правовідносин. При цьому, Орендар зобов`язується сплатити Орендодавцю шляхом передоплати орендну плату у розмірі, передбаченому п.3.1. Договору та у додаткових Специфікаціях, за перший місяць орендних правовідносин, протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього Договору, або додаткових Специфікацій до нього.

У випадку зростання на момент нарахування орендної плати, тобто на останній день кожного поточного місяця орендних правовідносин, банківського курсу для безготівкових операцій з купівлі ЄВРО для юридичних осіб по відношенню до національної валюти України (гривні), що встановлюється обслуговуючим банком Орендодавця, відносно до курсу, який діяв на момент підписання цього Договору, розмір орендної плати підлягає збільшенню та розраховується за наступною формулою: А = (В/С) х Д, де А - розмір орендної плати, що підлягає сплаті з урахуванням коригування, В - курс ЄВРО на момент нарахування орендної плати, С - курс ЄВРО на момент підписання цього Договору, Д - орендна плата, за поточний місяць користування Майном без урахування збільшення курсу ЄВРО, що розрахована з урахуванням курсу ЄВРО, встановленого на момент укладання даного Договору. (п.3.7. Договору).

Згідно пункту 3.11. Договору щомісяця, протягом строку знаходження Майна у тимчасовому платному орендному користуванні у Орендаря за цим Договором, Орендодавець складає та направляє Орендарю два примірники належним чином ним завіреного Акту наданих послуг по оренді Майна. Орендар не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання від Орендодавця двох примірників Акту наданих послуг по оренді Майна зобов`язаний підписати їх, завірити своєю основною печаткою та повернути Орендодавцю один примірник Акту наданих послуг по оренді Майна.

За умовами п.3.12. Договору у випадку, якщо Акт наданих послуг по оренді Майна не буде підписано та повернуто Орендодавцю у встановлений п. 3.11 даного Договору строк. Акт наданих послуг вважається підписаним та прийнятим Орендарем.

Відповідно до п.4.1. Договору Орендодавець здійснює безпосереднє відвантаження Майна Орендарю зі свого складу, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Лебединська, 9, а Орендар власними силами та за власний рахунок здійснює переміщення Майна у повному обсязі або в певній частині згідно власних виробничих потреб та комерційних цілей на будівельний майданчик, який знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільники, вул.Трускавецька, 66 (Багатоквартирні житлові будинки із вбудованими громадськими приміщеннями, підземним паркінгом та трансформаторною підстанцією).

Пунктом 4.5. Договору Сторонами погоджено, що документом, що засвідчує факт та обсяг передачі Майна Орендарю, є відповідна накладна або акт прийому-передачі, що підписується представниками обох Сторін та вручається Орендодавцем Орендарю в момент фактичного відвантаження Майна у повному обсязі або в окремій його частині.

Згідно п.5.1. Договору після закінчення строку дії Договору, а також у випадку його дострокового припинення (розірвання) (п.10.2. Договору), Орендар протягом п`яти робочих днів зобов`язаний власними силами та за власний рахунок повернути Орендодавцю прийняте у тимчасове користування Майно на склад, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 9. Майно має бути очищеним від сторонніх забруднень, у справному стані, з урахуванням його нормального зносу та вимог, визначених в Інструкції щодо повернення елементів опалубки «Дока» за договорами оренди.

Орендар в момент повернення Майна повинен надати Орендодавцю відповідні товаророзпорядчі документи на Майно (накладна або акт прийому-передачі). Орендар зобов`язується забезпечити присутність в момент повернення Майна свого уповноваженого представника для підписання товаророзпорядчої та іншої (акти технічного стану тощо) документації (п.5.3. Договору).

Відповідно до п.5.7. Договору у разі втрати, знищення, пошкодження або допущення Орендарем значного погіршення стану Майна або спеціальної тари (при неможливості відновлення), які унеможливлюють подальшу нормальну експлуатацію Майна у відповідності до стандартів Дока, що визначені в Інструкції щодо повернення елементів опалубки «Дока» (Додаток до Договору), у тому числі в зв`язку з діями третіх осіб. Орендар зобов`язується відшкодувати Орендодавцю фактичну вартість такого Майна за цінами, визначеними у Специфікації.

Пунктом 8.1. Договору погоджено, що Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов`язань.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 30.09.2019р., але, в будь-якому разі, до повного виконання ними взятих на себе договірних зобов`язань (п.10.1. Договору).

Відповідно до п.10.2.1. Договору цей Договір може бути достроково розірваний в односторонньому порядку на вимогу Орендодавця у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем умов п.п. 1.3., 4.2 та пп. 7.1.8. п. 7.1. цього Договору; у разі прострочення строку перерахування орендної плати протягом трьох місяців поспіль; якщо Орендар умисно або з необережності погіршує стан Майна, що перебуває в орендному користуванні або використовує його не за цільовим призначенням.

Цей Договір може бути достроково розірваний в односторонньому порядку на вимогу Орендаря у разі не передачі Майна протягом трьох місяців поспіль (п.10.2.2.).

Вказаний Договір підписано повноважними представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.

Специфікацією від 13.02.2019р. Сторонами визначено асортимент та кількість Майна, яке передається Позивачем Відповідачу в тимчасове платне користування за Договором і встановлено орендну плату за Майно за Договором яке передається за Специфікацією в розмірі 121702,82грн. в місяць, від 19.02.2019р. - в розмірі 46296,28грн. в місяць, від 20.02.2019р. - в розмірі 248774,33грн. в місяць, від 22.02.2019р. - в розмірі 112092,14грн. в місяць, 04.03.2019р. - в розмірі 42489,12грн. в місяць, від 21.03.2019р. - в розмірі 41667,88грн. в місяць, від 16.05.2019р. - в розмірі 108912,98грн. в місяць, 23.05.2019р. - в розмірі 0,00грн. в місяць.

Вказані Специфікації підписано повноважними представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.

На виконання умов укладеного Договору Позивачем згідно Накладних на переміщення від 15.02.2019р. №196, від 15.02.2019р. №197, від 18.02.2019р. №204, від 19.02.2019р. №216, від 21.02.2019р. №233, від 21.02.2019р. №234, від 21.02.2019р. №235, від 21.02.2019р. №236, від 21.02.2019р. №237, від 21.02.2019р. №239, від 21.02.2019р. №240, від 22.02.2019р. №242, від 22.02.2019р. №243, від 22.02.2019р. №244, від 11.03.2019р. №320, від 11.03.2019р. №321, від 21.03.2019р. №387, від 21.03.2019р. №388, від 21.03.2019р. №389, від 09.04.2019р. №440, від 09.04.2019р. №441, від 22.05.2019р. №629, від 22.05.2019р. №630, від 24.05.2019р. №646 та від 24.05.2019р. №647 передано, а Відповідачем прийнято Майно за Договором у кількості 8597 елементів згідно викладеного в Накладних переліку, зокрема:

Суперплита 15,0 (артикул 581966000) у кількості 778 шт.;

Framax несуча скоба (артикул 588149000) у кількості 6 шт.;

Framax універсальний з`єднувач 10-16см. (артикул 588158000) у кількості 480 шт.;

Підпірний розкіс 340 ІВ (артикул 580365000) у кількості 66 шт.;

Doka багатообертовий контейнер 1,20 х 0,80м. (артикул 583011000) у кількості 32 шт.;

Doka піддон для штабелювання 1,55 х 0,85м. (артикул 586151000) у кількості 19 шт.;

Framax Xlife елемент 0,55 х 3,30м. (артикул 588131500) у кількості 27 шт.;

Framax шина затискання 0,90м. (артикул 588150000) у кількості 51 шт.;

Framax зажимна клема (артикул 588152000) у кількості 81 шт.;

Framax швидкодіючий затискач RU (артикул 588153400) у кількості 395 шт.;

Framax універсальний затискач (артикул 588169000) у кількості 27 шт.;

Framax Xlife елемент 1,35 х 3,30м. (артикул 588221500) у кількості 20 шт.;

Framax Xlife елемент 0,60 х 3,30м. (артикул 588223500) у кількості 73 шт.;

Framax Xlife елемент 0,45 х 3,30м. (артикул 588224500) у кількості 8 шт.;

Framax Xlife універсальний елемент 0,90 х 3,30м. (артикул 588228500) у кількості 62 шт.;

Framax Xlife внутрішній кут 3,30м. (артикул 588229500) у кількості 3 шт.;

Головка стійки ЕВ (артикул 588244500) у кількості 132 шт.;

Framax розпалубочний шпиндель І (артикул 588618000) у кількості 6 шт.;

Framax розпалубочний кут І 3,30м. (артикул 588676000) у кількості 6 шт.;

Framax Xlife елемент 0,90 х 3,30м. (артикул 588222500) у кількості 31 шт.;

Doka балка Н20 есо Р 2,90м. (артикул 189930000) у кількості 307 шт.;

Doka балка Н20 есо Р 1,80м. (артикул 189940000) у кількості 246 шт.;

Doka балка Н20 есо Р 3,30м. (артикул 189941000) у кількості 886 шт.;

Тринога (артикул 586155000) у кількості 146 шт.;

Опускаюча головка Н20 (артикул 586174000) у кількості 531 шт.;

Утримуюча головка Н20 DF (артикул 586179000) у кількості 595 шт.;

Doka стійка для перекриття Eurex 20 eco 350 (артикул 586272000) у кількості 400 шт.;

Doka балка Н20 есо Р 2,45м. (артикул 189936000) у кількості 360 шт.;

Alu вилка для балок Н20 (артикул 586182000) у кількості 6 шт.;

Doka гратчастий ящик 1,70 х 0,80м. (артикул 583012000) у кількості 18 шт.;

Doka піддон для штабелювання 1,20 х 0,80м. (артикул 583016000) у кількості 6 шт.;

Doka балка Н20 есо Р 2,65м. (артикул 189937000) у кількості 771 шт.;

Doka балка Н20 есо Р 1,25м. (артикул 189939000) у кількості 33 шт.;

Doka балка Н20 есо Р 3,90м. (артикул 189931000) у кількості 374 шт.;

Doka стійка для перекриттів Eurex 20 eco 350 (артикул 586088000) у кількості 8 шт.;

Doka стійка для перекриттів Eurex 20 ТОР 350 (артикул 586088400) у кількості 6 шт.;

Doka стійка для перекриттів Eurex 20 300 (артикул 586135000) у кількості 6 шт.;

Doka стійка для перекриттів Eurex 20 350 (артикул 586136000) у кількості 18 шт.;

Doka стійка для перекриттів Eurex 20 eco 300 (артикул 586271000) у кількості 368 шт.;

Тринога DF15 (артикул 586294000) у кількості 356 шт.;

Поручні 1,00м. (артикул 584335000) у кількості 17 шт.;

Framax Xlife елемент 0,30 х 3,30м. (артикул 588225500) у кількості 2 шт.;

Framax консоль 90 ЕР (артикул 588979000) у кількості 17 шт.;

Doka стійка для перекриттів Eco 15 350 (артикул 586291000) у кількості 396 шт.;

Чотирьохходова головка Н20 (артикул 586170000) у кількості 263 шт.;

Framax універсальний з`єднувач 10-25см. (артикул 583002000) у кількості 16 шт.;

Тринога ТОР (артикул 586155500) у кількості 142 шт.

Вказані Накладні на переміщення підписано повноважними представниками юридичних осіб - Сторін Договору.

Актом надання послуг від 28.02.2019р. №223 до Договору Позивачем надано, а Відповідачем прийнято послуги з оренди Майна за Договором на суму 71848,25грн.; від 31.03.2019р. №335 - на суму 243194,80грн., від 30.04.2019р. №435 - на суму 363447,38грн., від 31.05.2019р. №541 - на суму 399701,34грн., від 30.06.2019р. №636 - на суму 461998,52грн., від 31.07.2019р. №739 - на суму 461998,52грн., від 31.08.2019р. №839 - на суму 461998,52грн., від 30.09.2019р. №461998,52грн., від 31.10.2019р. №1070 - на суму 461998,52грн., від 30.11.2019р. №1303 - на суму 461998,52грн., 31.12.2019р. №1463 - на суму 461998,52грн., від 31.01.2020р. №94 - на суму 461998,52грн., від 29.02.2020р. №216 - на суму 461998,52грн., від 31.03.2020р. №356 - на суму 323539,31грн., від 30.04.2020р. №468 - на суму 317376,66грн., від 30.04.2020р. №580 - на суму 317376,66грн., від 30.06.2020р. №726 - на суму 317376,66грн., від 31.07.2020р. №896 - на суму 341000,16грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві зазначав, що Відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань зі сплати орендної плати за користування Майном за Договором належним чином не виконано, сплачено на користь Позивача 1814556,76грн., внаслідок чого утворився борг зі сплати орендної плати за Договором в розмірі 2035626,13грн.

Окрім того, Позивач зазначав, що згідно Видаткових накладних від 09.04.2019р. №358 на суму 5776,56грн. та від 24.05.2019р. №489 на суму 320350,80грн. Відповідачем придбано у Позивача Майно на загальну суму 326127,36грн., проте, розрахунок за вказане Майно не здійснено.

У поданій 17.02.2020р. за вх. №407/20 заяві про збільшення розміру позовних вимог Позивач збільшує позовні вимоги в частині нарахування Відповідачу орендної плати за Договором за актами від 31.12.2019р. №1463 на суму 461998,52грн. та від 31.01.2020р. №94 на суму 461998,52грн. на 923997,04грн. та зазначає про часткове погашення Відповідачем суми заборгованості зі сплати орендної плати за Договором після відкриття провадження у справі (13.12.2019р.) в розмірі 150000грн., з підстав чого просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 2809623,17грн. суми боргу за Договором оренди майна (оперативна оренда) від 13.02.2019р. №19.8 та 326127,36грн. боргу згідно Рахунків на оплату від 02.04.2019р. №437 та від 16.05.2019р. №635.

13.03.2020р. Позивачем за вх. №12458/20 подано до суду заяву від 12.03.2020р. вих. №12/03/1, у якій просить суд долучити до матеріалів справи докази часткового погашення Відповідачем згідно Платіжного доручення від 28.02.2020р. №270 на суму 300000грн. суми заборгованості, стягнення якої є предметом спору у справі, зокрема, 2673872,64грн. суми заборгованості зі сплати орендної плати за Договором, 5776,56грн. суми заборгованості за Рахунком-фактурою від 02.04.2019р. №437 та 320350,80грн. суми заборгованості за Рахунком-фактурою від 16.05.2019р. №635.

В обґрунтування призначення здійсненого згідно вказаного Платіжного доручення призначення платежу Позивач зазначає, що Відповідач Листом від 02.03.2020р. вих. №01/03 просив Позивача вважати призначенням платежу в розмірі 3000000грн., здійсненого згідно Платіжного доручення від 28.02.2020р. №270 наступне: 2673872,64грн. оплати згідно Договору; 5776,56грн. оплати за Рахунком-фактурою від 02.04.2019р. №437 та 320350,80грн. оплати за Рахунком-фактурою від 16.05.2019р. №635.

10.04.2020р. Позивачем за вх. №953/20 подано до суду Заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій з підстав здійснення Відповідачем часткового погашення суми боргу, стягнення якого є предметом спору у даній справі зазначав про погашення Відповідачем суми заборгованості за Рахунком-фактурою від 02.04.2019р. №437 та від 16.05.2019р. №635 на суму 326127,36грн. та просив суд стягнути з Відповідача на користь Позивача суму заборгованості за Договором оренди майна від 13.02.2019р. №19.8 в розмірі 135750,53грн. та стягнути з Відповідача на користь Позивача сплачений судовий збір з врахуванням часткової оплати у відповідності до вимог ст.7 Закону України «Про судовий збір» та ст.130 ГПК України.

04.05.2020р. за вх. №17005/20 Позивачем надіслано на електронну адресу суду додаткові пояснення від 30.04.2020р. вих. №192, у яких просить суд закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості згідно рахунків на оплату від 02.04.2019р. №437 та від 16.05.2020р. №635 у розмірі 326127,36грн. та стягнути з Відповідача на користь Позивача суму заборгованості за Договором оренди за період з лютого 2019р. по січень 2020р. у розмірі 135750,53грн. та сплачений судовий збір з урахуванням часткової оплати Відповідачем суми боргу, стягнення якої є предметом спору у справі, у відповідності до вимог ст.130 ГПК України та ст.7 Закону України «Про судовий збір». Ідентичний за змістом документ 08.05.2020р. надійшов від Позивача на адресу суду засобами поштового зв`язку та зареєстрований за вх. №17426/20. Вказані додаткові пояснення оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Крім того, 02.06.2020р. за вх.№18894/20 Позивачем подано заяву від 27.04.2020р. вих.№225 про закриття провадження у справі в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості згідно рахунків на оплату від 02.04.2019р. №437 та від 16.05.2020р. №635 у розмірі 326127,36грн.

02.06.2020р. за вх. №1267/20 Позивачем подано Заяву про збільшення розміру позовних вимог від 22.05.2020р. вих. №222, у якій, з підстав часткового погашення Відповідачем суми заборгованості зі сплати орендної в розмірі 2673872,64грн., а також нарахування Позивачем Відповідачу орендної плати за лютий 2020р. в розмірі 461998,52грн., за березень 2020р. - 323539,31грн. та квітень 2020р. - 317376,66грн. збільшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 1238665,02грн. суми заборгованості зі сплати орендної плати за Договором та судові витрати у справі, в тому числі сплачений за подання до господарського суду заяви про збільшення розміру позовних вимог судовий збір.

17.08.2020р. за вх. №1925/20 засобами поштового зв`язку Позивачем надіслано до суду Заяву від 06.08.2020р. вих. №326 про збільшення розміру позовних вимог, у якій збільшує розмір позовних вимог і просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 2214418,50грн. суми боргу за Договором оренди майна (оперативна оренда) від 13.02.2019р. №19.8. Заява мотивована нарахуванням Позивачем Відповідачу орендної плати за користування Майном за Договором оренди майна (оперативна оренда) від 13.02.2019р. №19.8 за травень 2020р., червень 2020р. та липень 2020р. на підставі Актів про надання послуг на суму 975753,48грн. від 31.05.2020р. №580 на суму 317376,66грн., від 30.06.2020р. №726 на суму 317376,66грн. та від 31.07.2020р. №896 на суму 341000,16грн. З підстав наведеного Позивач підсумовує, що сума боргу Відповідача перед Позивачем за Договором оренди майна (оперативна оренда) від 13.02.2019р. №19.8 складає 2214418,50грн. та включає в себе заявлену суму позовних вимог в позовній заяві в розмірі 1564792,38грн. (з урахуванням заяви Позивача від 02.06.2020р. за вх. №1267/20 про збільшення розміру позовних вимог) та донараховану орендну плату за травень 2020р., червень 2020р. та липень 2020р. в розмірі 975753,48грн.

З підстав наведеного Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 2214418,50грн. суми заборгованості зі сплати орендної плати за користування Майном за Договором за період з лютого 2019р. по липень 2020р. та закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача 5776,56грн. суми заборгованості з оплати придбаного Відповідачем у Позивача майна за Рахунком-фактурою від 02.04.2019р. №437 та 320350,80грн. суми заборгованості з оплати придбаного Відповідачем у Позивача за Рахунком-фактурою від 16.05.2019р. №635.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до вимог ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Згідно із ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Приписами ч.2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ч.7 ст.180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору; на зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше; закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено, зокрема у пункті 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», що за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами п.2 ч.1 ст.231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема у пункті 4.4. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», що господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент відкриття провадження та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

В судовому засіданні суд роз`яснив представнику Позивача наслідки закриття провадження у справі, зокрема, що згідно ч.3. ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Нормою ч.4 ст.231 ГПК України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

З підстав наведеного суд дійшов висновків про те, що предмет спору в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача 5776,56грн. суми заборгованості з оплати придбаного Відповідачем у Позивача майна за Рахунком-фактурою від 02.04.2019р. №437 та 320350,80грн. суми заборгованості з оплати придбаного Відповідачем у Позивача за Рахунком-фактурою від 16.05.2019р. №635 припинив своє існування після відкриття провадження у справі, що має наслідком закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з ст. 76 ГПК України Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень, від жодного Учасника справи не надходило клопотання про витребування доказів, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, зокрема те, що матеріалами справи підтверджено факт порушення Відповідачем порядку і строку виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування Майном за Договором та оплати поставленого Позивачем та прийнятого Відповідачем Майна, враховуючи погашення суми заборгованості з оплати придбаного Відповідачем у Позивача майна за Рахунком-фактурою від 02.04.2019р. №437 в розмірі 5776,56грн. та суми заборгованості з оплати придбаного Відповідачем у Позивача за Рахунком-фактурою від 16.05.2019р. №635 в розмірі 320350,80грн. після відкриття провадження у справі, перевіривши розрахунок суми позову, суд дійшов висновків про те, що позов слід задоволити частково, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача 5776,56грн. суми заборгованості з оплати придбаного Відповідачем у Позивача майна за Рахунком-фактурою від 02.04.2019р. №437 та 320350,80грн. суми заборгованості з оплати придбаного Відповідачем у Позивача за Рахунком-фактурою від 16.05.2019р. №635 слід закрити у зв`язку із відсутністю предмета спору та стягнути з Відповідача на користь Позивача 2214418,50грн. суми основного боргу зі сплати орендної плати за користування Майном за Договором.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року для працездатних осіб в розмірі 1921 гривня.

Позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого Позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи судові витрати в розмірі 38426,35грн. у вигляді сплаченого за подання до господарського суду позовної заяви судового збору.

Як доказ сплати судового збору Позивачем подано Платіжне доручення від 09.12.2019р. №5824 про сплату 38426,35грн. судового збору за подання позовної заяви до господарського суду. Оригінал Платіжного доручення від 09.12.2019р. №5824 є додатком №1 до позовної заяви.

У поданій 17.02.2020р. за вх. №407/20 заяві про збільшення розміру позовних вимог Позивач зазначає, що орієнтовна сума судових витрат, які Позивач поніс у зв`язку із розглядом справи в суді становить 50036,31грн. та складається із сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду позовної заяви судового збору в розмірі 38426,35грн. та сплаченого за подання до господарського суду заяви про збільшення розміру позовних вимог судового збору у розмірі 11609,96грн.

Як доказ сплати судового збору Позивачем до заяви від 17.02.2020р. вх. №407/20 додано Платіжне доручення від 13.02.2020р. №6451 про сплату 11609,96грн. судового збору за подання до господарського суду заяви про збільшення розміру позовних вимог. Оригінал Платіжного доручення від 13.02.2020р. №6451 є додатком №1 до заяви про збільшення розміру позовних вимог від 17.02.2020р. вх. №407/20.

У поданій 02.06.2020р. за вх. №1267/20 заяві про збільшення розміру позовних вимог Позивач зазначає, що орієнтовна сума судових витрат, які Позивач поніс у зв`язку із розглядом справи в суді становить 66580,11грн. та складається із сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду позовної заяви судового збору в розмірі 38426,35грн. сплаченого за подання до господарського суду заяви про збільшення розміру позовних вимог судового збору у розмірі 11609,96грн. та сплаченого за подання до господарського суду заяви про збільшення розміру позовних вимог судового збору у розмірі 16543,80грн.

Як доказ сплати судового збору Позивачем до заяви від 02.06.2020р. вх. №1267/20 додано Платіжне доручення від 22.05.2020р. №7184 про сплату 16543,80грн. судового збору за подання до господарського суду заяви про збільшення розміру позовних вимог. Оригінал Платіжного доручення від 22.05.2020р. №7184 є додатком №1 до заяви про збільшення розміру позовних вимог від 02.06.2020р. вх. №1267/20.

У поданій 17.08.2020р. за вх. №1925/20 заяві про збільшення розміру позовних вимог Позивач зазначає, що орієнтовна сума судових витрат, які Позивач поніс у зв`язку із розглядом справи в суді становить 81216,41грн. та складається із сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду позовної заяви судового збору в розмірі 38426,35грн. сплаченого за подання до господарського суду заяви про збільшення розміру позовних вимог судового збору у розмірі 11609,96грн., сплаченого за подання до господарського суду заяви про збільшення розміру позовних вимог судового збору у розмірі 16543,80грн. та сплаченого за подання до господарського суду заяви про збільшення розміру позовних вимог судового збору у розмірі 14636,30грн

Як доказ сплати судового збору Позивачем до заяви від 17.08.2020р. вх. №1925/20 додано Платіжне доручення від 06.08.2020р. №7747 про сплату 14636,30грн. судового збору за подання до господарського суду заяви про збільшення розміру позовних вимог. Оригінал Платіжного доручення від 06.08.2020р. №7747 є додатком №1 до заяви про збільшення розміру позовних вимог від 17.08.2020р. вх. №1925/20.

Таким чином, загальна сума сплаченого за подання до господарського суду позовної заяви та заяв про збільшення розміру позовних вимог складає 81216,41грн. (38426,35 + 11609,96 + 16543,80 + 14636,30)

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, сума заявлених Позивачем позовних вимог при поданні позовної заяви до господарського суду становила 2361753,49грн., а з врахуванням заяви від 17.08.2020р. вх. №1925/20 - 2540545,86грн. Відтак, сума судового збору, належного до сплати за подання такої позовної заяви (з урахуванням заяви від 17.08.2020р. вх. №1925/20 про збільшення розміру позовних вимог) до господарського суду становить 38108,19грн.

З огляду на наведене суд встановив, що Позивачем здійснено переплату судового збору за подання позовної заяви до господарського суду в розмірі 43108,22грн. (81216,41-38108,19)

Окрім того, суд зазначає що Відповідач наданим чинним законодавством правом на відшкодування документально підтверджених судових витрат не скористався.

Згідно до п.п.1, 5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено, зокрема в пункті 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або в ухвалі про закриття провадження у справі, або в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З підстав наведеного, а також недоведення Позивачем в порядку, визначеному главою 8 розділу І ГПК України іншого розміру судових витрат, окрім суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 81216,41грн., недоведення Відповідачем розміру понесених судових витрат у справі, суд дійшов висновків про те, що судові витрати у справі, а саме сплачений Позивачем за подання позовної заяви до господарського суду судовий збір в розмірі 33216,28грн. слід покласти на Сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягнути з Відповідача на користь Позивача 33216,28грн. судового збору.

При цьому, з врахуванням доводів мотивувальної частини рішення щодо розміру заявлених позовних вимог, суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору, а також наявності підстав до закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача 5776,56грн. суми заборгованості з оплати придбаного Відповідачем у Позивача майна за Рахунком-фактурою від 02.04.2019р. №437 та 320350,80грн. суми заборгованості з оплати придбаного Відповідачем у Позивача за Рахунком-фактурою від 16.05.2019р. №635 у зв`язку із відсутністю предмета спору судом встановлено, що Позивач наділений правом на повернення з Державного бюджету України 43108,22грн. судового збору у зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та 4891,91грн. судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі, що в сумі становить 48000,13грн. (14636,30грн. згідно Платіжного доручення від 06.08.2020р. №7747, 16543,80грн. згідно Платіжного доручення від 22.05.2020р. №7184, 11609,96грн. згідно Платіжного доручення від 13.02.2020р. №6451 та 5210,07грн. згідно Платіжного доручення від 09.12.2019р. №5824).

З підстав відсутності клопотання Позивача про повернення 43108,22грн. судового збору у зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та 4891,91грн. судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі, що в сумі становить 48000,13грн. (14636,30грн. згідно Платіжного доручення від 06.08.2020р. №7747, 16543,80грн. згідно Платіжного доручення від 22.05.2020р. №7184, 11609,96грн. згідно Платіжного доручення від 13.02.2020р. №6451 та 5210,07грн. згідно Платіжного доручення від 09.12.2019р. №5824) суд зазначає про відсутність правових підстав для такого повернення. Проте, вказане не позбавляє Позивача права на звернення до суду із відповідним клопотанням в майбутньому.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.1,3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.4, 13, 27, 42, 43, 46, 73, 74, 76,-79, 80, 81, 86, 129, 165, 205, 216, 222, 235, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 174, 179, 180, 193, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 11, 16, 509, 510, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦАВТОНОМБУД» (79066, Львівська область, м.Львів, вул.Кавалерідзе, буд.16, кім.66; ідентифікаційний код: 40520152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.» (04210, м.Київ, просп.Героїв Сталінграда, буд.20-А; ідентифікаційний код: 30530955) 5776,56грн. суми заборгованості з оплати придбаного Відповідачем у Позивача майна за Рахунком-фактурою від 02.04.2019р. №437 та 320350,80грн. суми заборгованості з оплати придбаного Відповідачем у Позивача за Рахунком-фактурою від 16.05.2019р. №635 закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦАВТОНОМБУД» (79066, Львівська область, м.Львів, вул.Кавалерідзе, буд.16, кім.66; ідентифікаційний код: 40520152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.» (04210, м.Київ, просп.Героїв Сталінграда, буд.20-А; ідентифікаційний код: 30530955) 2214418,50грн. суми основного боргу та 38108,19грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 ГПК України.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 23.11.2020р.

Головуючий суддя Т.Б. Фартушок