Рішення № 93005032, 23.11.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2020Справа № 910/10626/20

За позовом Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іжачок!" м. Києва

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 172415,01 грн.

Суддя Паламар П.І.

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

СУТЬ СПОРУ :

у липні 2020 року Дочірнє підприємство "Савсервіс Столиця" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 5 липня 2017 р. між ним та відповідачем було укладено дистриб`юторський договір № 07-05-1 з протоколом розбіжностей до нього від 5 липня 2017 р., згідно з якими відповідач зобов`язався поставити та передати у його власність товар, а він - прийняти та оплатити вартість цього товару на умовах договору, а також розповсюджувати його на обумовленій договором території.

Листом від 1 квітня 2019 р. на підставі п. 8.3. він розірвав вказаний договір та на підставі п. 5.10. договору повернув відповідачу переданий йому за цим дистриб`юторським договором нереалізований товар загальною вартістю 165701,16 грн.

Посилаючись на те, що всупереч умов п. 5.15. договору відповідач вартість повернутого товару не оплатив, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з останнього на свою користь 165701,16 грн. боргу, борг з урахуванням втрат внаслідок інфляції за час прострочення 2997,03 грн., три проценти річних з простроченої суми 2716,82 грн., а також понесені ним по справі судові витрати, у т.ч. 1000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав про сплату на користь позивача 12500 грн. боргу, в іншій частині позов визнав. Заявив про наміри щодо укладення між сторонами мирової угоди. При цьому, враховуючи, що відповідач не подав відповідну спільну письмову заяву та укладену між сторонами мирову угоду, то суд розглядає справу по суті. Також суд роз`яснює, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 46 ГПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі в частині вимог про стягнення 12500 грн. боргу слід закрити, позов в іншій частині підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 5 липня 2017 р. між сторонами у справі було укладено дистриб`юторський договір № 07-05-1 з протоколом розбіжностей до нього від 5 липня 2017 р., згідно з якими відповідач зобов`язався поставити та передати позивачу у власність товар, а останній - прийняти та оплатити вартість цього товару на умовах договору, а також розповсюджувати його на обумовленій договором території.

Відповідно до умов п. 10.1. договору договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2017 р. Строк дії цього договору може бути автоматично продовжений на той самий термін у випадку коли до закінчення терміну дії жодна із сторін не повідомить іншу про відмову від подальшої участі в цьому договорі.

Відповідно до умов п. 8.3. договору в редакції протоколу розбіжностей від 5 липня 2017 р. покупець має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку за власним бажанням шляхом письмового повідомлення постачальника за 30 календарних днів до дати такого розірвання.

1 квітня 2019 р. відповідач листом повідомив позивача про припинення дії спірного договору з 1 травня 2019 року.

Отже, дистриб`юторський договір № 07-05-1 від 5 липня 2017 р. припинив свою дію з 1 травня 2019 р.

Відповідно до умов п. 5.15. договору в редакції протоколу розбіжностей від 5 липня 2017 р. при припиненні дії даного договору або його достроковому розірванні покупець має право повернути постачальнику, а постачальник зобов`язаний за свій рахунок і своїми силами прийняти всю поставлену, але не реалізовану продукцію (в кількості 100%), що залишилася на складі покупця на дату такого припинення або розірвання договору. Якщо така продукція була оплачена покупцем на момент повернення, то постачальник зобов`язаний повернути вартість повернутої продукції на рахунок покупця протягом 5-ти банківських днів.

Вказані обставини підтверджуються наявною у матеріалах справи копіями вищевказаного договору, протоколом розбіжностей до нього.

Поясненнями позивача викладеними у позовній заяві, відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву, наявними у матеріалах справи накладними повернення постачальнику товару №№ 96462092, 96462215, 96462125, 96462196, 96462285, 96462290, 96462367 від 29 липня 2019 р., двохстороннім актом звіряння розрахунків за 4 квартал 2019 року стверджується факт повернення позивачем відповідачу нереалізованого на час припинення договору товару вартістю 165701,15 грн.

20 грудня 2019 р. позивач пред`явив відповідачу вимогу про оплату вартості повернутого товару.

Поданими відповідачем платіжними дорученнями №№ 1038 від 24 липня 2020 р., 1045 від 28 липня 2020 р. стверджується факт оплати відповідачем частини вартості товару у розмірі 12500 грн. після звернення позивача в суд з указаним позовом.

Оскільки заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 12500 грн. відповідачем сплачена після звернення позивача в суд з указаним позовом, предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, то провадження у справі в частині вимог про стягнення 12500 грн. боргу відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України підлягає закриттю.

Доказів належної оплати відповідачем залишку товару суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов`язання по оплаті за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 165701,16 грн. боргу (165701,15-12500), 2997,03 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 2716,82 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Враховуючи характер спору, обсяг наданих позивачу по справі послуг адвоката, суд вважає, що витрати по їх оплаті підлягають відшкодуванню в розмірі 1000 грн.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 231, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

провадження у справі № 910/10626/20 в частині вимог про стягнення 12000 грн. боргу закрити.

Позов Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" м. Києва в іншій частині задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іжачок!" (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 5, офіс 410, код 39844249) на користь Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" (03115, м. Київ, вул. Миколи Краснова, 27, код 31903537) 165701,16 грн. боргу, 2997,03 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 2716,82 грн. три проценти річних з простроченої суми, 2586,22 грн. витрат по оплаті судового збору, 1000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар