Рішення № 93004396, 17.11.2020, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2020 р. м. Житомир Справа № 906/60/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Тартачник Ю.М. - ордер серія АМ № 1003939 від 20.07.2020

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" ЖОКП "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради

до Фізичної особи - підприємця Котюжинського Богдана Валентиновича

про стягнення 58 518,88 грн

ДП "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради звернувся до господарського суду з позовом до ФОП Котюжинського Богдана Валентиновича про стягнення 58 518,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку ФОП Котюжинського Богдана Валентиновича умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №122 від 01.07.2019 в частині проведення розрахунку за отриманий товар.

Ухвалою суду від 20.01.2020 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

27.01.2020 від ДП "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради до суду надійшла позовна заява з усуненими недоліками в якій позивач просить стягнути з відповідача 58 518,88 грн, з яких 48 571,44 грн заборгованості за договором, 288,79 грн інфляційних втрат, 762,00 грн 3% річних, 8 130,65 грн пені, 766,00 грн штрафу.

Ухвалою суду від 03.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 906/60/20 за правилами загального позовного провадження.

02.04.2020 ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

23.06.2020 надійшло від позивача до суду письмове пояснення в яких підтверджує наявність у відповідача заборгованості за товар у розмірі 48 571, 00грн, Ухвалою від 23.06.2020 закрито підготовче провадження та призначити справу №906/60/20 до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 18.08.2020 строк розгляду справи по суті продовжено.

17.11.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо позивача та відповідача, акту звірки взаєморозрахунків станом на 16.11.2020, адвокатського запиту від 01.09.2020 та відповіді на адвокатський запит від 05.09.2020.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач свого представника та заперечень з приводу заявлених позовних вимог до суду не направив, хоча був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2019 між ДП "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (продавець/позивач) та ФОП Котюжинським Б.В. (покупець/відповідач) укладено договір № 122 купівлі-продажу лісопродукції.

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупцю лісоматеріали круглі, а покупець зобов`язується прийняти лісоматеріали та оплатити його на умовах даного договору.

В п. 2.2 договору сторони зазначили, що загальна кількість лісопродукції: 6 000,0 (куб. метрів).

Згідно п. 5.1 договору порядок оплати продукції: оплата за лісопродукцію проводиться покупцем на умовах 100% попередньої оплати за кожну заявлену партію лісопродукції по банківським реквізитам продавця вказаним у договорі. Товар відпускається партіями відповідно до заявок покупця, на складі продавця впродовж 30 днів після його оплати.

Дата оплати: датою оплати являється дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця ( п. 5.2 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2019, якщо жодна із сторін не вимагає розірвання даного договору.

Також, сторонами був підписаний додаток № 1 від 01.07.2019 до договору № 122 від 01.07.2019 та протокол погодження договірної ціни у яких сторони погодили найменування продукції, її кількість, технічну характеристику та ціну продукції.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу лісоматеріали круглі в кількості 39,6011 метрів кубічних на загальну суму 48 571,44 грн.

Однак, за отриманий товар відповідач розрахунок не провів.

15.10.2019 позивачем була направлена відповідачу претензія № 332 з вимогою оплатити отриманий товар.

Як вбачається з позовної заяви, 16.11.2019 вказана претензія була повернута по закінченню встановленого строку зберігання.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

За вказаних обставин, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за проданий товар згідно товарно-транспортної накладної № 042210 від 03.07.2019..

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору купівлі-продажу лісопродукції №122 від 01.07.2019.

Частиною 1ст. 193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст. 526 ЦК України.

Згідно з ч.2ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч.1ст. 656 ЦК України).

Частиною 1 ст. 693 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

За умовами договору, оплата за товар здійснюється на умовах 100% передоплати.

Однак позивач, не отримавши повної попередньої оплати за продукцію, здійснило продаж деревини відповідачу.

Відповідно до ч.1ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2ст. 692 ЦК України).

З вказаної норми випливає обов`язок відповідача повністю оплатити товар після його прийняття та прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Тобто, прийнявши від позивача товар згідно з товарно-транспортної накладної, у відповідача, відповідно до ст. 692 ЦК України, виник обов`язок одразу оплатити його, тобто 03.07.2019.

Отже, строк оплати за товар, придбаний на підставі товарно-транспортної накладної №042210, настав.

Відповідач розрахунків з позивачем за отриманий товар не здійснив.

Згідно із частинами 2, 3ст.13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як визначаєст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати заборгованості суду не надав.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 48 571,44 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем нараховано пеню за період з 04.07.2019 по 11.01.2020 у розмірі 8 130,65 грн.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи те, що сторони у договорі розмір пені не визначили, суд відмовляє у задоволені позову в частині стягнення пені у розмірі 8 130,65 грн.

Також, позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 766 грн у розмірі 0,5% на підставі п. 10.2 договору.

Як вбачається з п. 10.2 договору, за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань у період даного договору, винна сторона сплачує штраф у розмірі 0,5%.

Згідно розрахунку здійсненого судом розмір штрафу становить 242,86 грн ( 48 571,44 грн сума боргу х 0,5%), а не 766,00 грн, як вказав позивач.

Таким чином, розмір штрафу який підлягає стягненню з відповідача становить 242,86 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 762,00 грн 3% річних та 288,79 грн інфляційних втрат нарахованих за період з 04.07.2019 по 11.01.2020.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат в межах заявленого періоду, судом встановлено, що розрахунки здійснені не вірно, тому судом за допомогою системи "Ліга-Закон" здійснено власний розрахунок, згідно якого розмір 3% річних становить 766,38 грн, а інфляційні втрати склали 191,07 грн.

Таким чином, задоволенню підлягають інфляційні втрати у розмірі 191,07 грн.

Щодо розміру 3% річних, то суд зазначає, що згідно розрахунку позивача їх розмір становить 762,00 грн, а згідно розрахунку здійсненого судом - 766,38 грн.

Оскільки згідно приписів ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, відтак суд враховує розмір 3% річних у сумі 762,00 грн, який позивач зазначив в своєму розрахунку.

Так, з урахуванням викладеного розмір 3% річних, який підлягає задоволенню становить 762,00 грн.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77, статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 цього Кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для частково задоволення позовних вимог в частині стягнення 48 571,44 грн основного боргу, 762,00 грн 3% річних, 191,07 грн інфляційних, 242,86 грн штрафу та відмови в іншій частині.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Котюжинського Богдана Валентиновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Шевченка, 61, код ЄДРПОУ 30913009) - 48 571,44 грн основного боргу, 762,00 грн 3 % річних, 191,07 грн інфляційних, 242,86 грн штрафу, 1 787,65 грн судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.11.20

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3 - сторонам (рек)