Рішення № 93004282, 23.11.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2020м. ДніпроСправа № 904/5067/20

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" м. Кривий Ріг

про стягнення штрафу в розмірі 53010грн.

Без представників сторін.

ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" з позовом про стягнення штрафу в розмірі 53010грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на завантаження вагону №63619282 без врахування вантажопідйомності, неправильне зазначення маси вантажу в залізничній накладній №45989621.

Також позивач заявив про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач 08.10.2020 надав до суду відзив на позов. У відзиві відповідач навів обґрунтування незгоди із заявленими вимогами. Відповідач вказав, що підприємством під час завантаження вантажу для відправлення у відповідності до встановлених вимог здійснювалось зважування завантаженого вагону на придатних вагонних вагах. Претензій з боку працівників станції Шмаково при прийманні вантажу до перевезення не було.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.

Предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність порушення відповідачем при оформленні накладної та неправильного зазначення в ній маси вантажу, обґрунтованість нарахування штрафу.

У лютому 2020 згідно накладної №45989621 зі станції Шмаково Придніпровської залізниці до станції Славків (Польща) Товариством з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" здійснено відправлення вантажу на адресу одержувача - АреселорМіттал Поланд С.А. У графі "найменування вантажу" значиться - руди та концентрати залізні, окрім опаленого піриту неагломеровані.

Згідно відомості вагонів за залізничною накладною №45989621 перевозились вагони №№63679815, 63747257, 63893556, 56489917, 56119779, 63619282, 55073050, 55383665, 63679765, 63568281.

На станції Тимково Одеської залізниці складений акт загальної форми №1336 від 01.03.2020. Відповідно до змісту вказаного акту у зв`язку з комерційною несправністю (код - 9283002), а саме - підозрою на завантаження вагону №63619282 понад його вантажопідйомність був, вагон відчеплений для перевірки.

Відповідно до акту загальної форми №10185 від 01.03.2020 у вагоні №63619282 виявлена завантаженість понад вантажопідйомність вагону (код - 7011083). В акті вказано, що комерційна несправність буде усуватись після відчеплення вагону.

Таким чином, під час зважування вказаного вагону виявлено, що маса вантажу у вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у залізничній накладній. За вказаним фактом складені акт загальної форми ГУ-23 №№1336, 10185 від 01.03.2020 та комерційний акт №414115/8 від 02.03.2020.

В розділі Д комерційного акта №414115/8 від 02.03.2020 зазначено, що на підставі актів загальної форми №№1336, 10185 від 01.03.2020 ст. Тимково Одеської залізниці здійснено комісійне переважування вагону №63619282 на справних 150т залізничних тензометричних статичних вагах станції Тимково ВТВ-1СТ (державна повірка 09.12.2019).

Зважування проводилось у присутності начальника станції Лаврукович, бригадира ПКО Сіротенко, старшого приймальника поїздів Савенко приймальника поїздів Леонченко.

В документі зазначено: "руди та концентрати залізні, окрім опаленого піриту неагломеровані. Маса тари 23050кг. Маса вантажу 70000кг. Вантажопідйомність 70т". Фактично виявилось: брутто 95080кг, тара з ПД 23050кг, нетто 72030кг, що більше ніж вказано у документів та перенавантаження більше вантажопідйомності вагону на 2030кг. Вантаж навантажений насипом, у три пагорби, нижче бортів 750мм. Вагон глуходверний, люки зачинені щільно, розсипання вантажу відсутнє.

Зважування здійснювалось двічі, вага більше документа та перенавантаження більше вантажопідйомності вагона на 2030кг підтвердились, що є порушення вимог п. 4.1 Глави 1 Додатку 3 до СМГС.

В акті загальної форми №1353 від 02.03.2020 вказано, що надлишок вантажу у вагоні №63619282 відвантажений та вивезений вантажовідправником автотранспортом з території станції. Маса вантажу у вагоні приведена до мами нетто 70000кг.

Вагон №63619282 направлений за досилочною відомістю №42957829 за станції Тимково Одеської залізниці до станції Славків (Польща).

Причиною виникнення спору є неправильно зазначена в залізничній накладній №45986921 маса вантажу у вагоні №63619282.

Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 (із змінами та доповненнями) (далі - Статут залізниць України), визначає обов`язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до частини першої статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини перша - третя статті 909 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до пункту 4 статті 1 Статуту залізниць України перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги Закону України "Про приєднання України до Протоколу від 3 червня 1999 року, що стосується змін Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) від 9 травня 1980 року" та те, що Україна приєдналася 05.06.1992 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 при вирішенні спорів, пов`язаних із перевезенням вантажів у міжнародному залізничному сполученні, слід застосовувати приписи Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - Угода).

За змістом §§ 1, 2 статті 2 Угоди на її умовах здійснюється перевезення вантажів в прямому міжнародному вантажному сполученні між станціями, які відкриті для виконання вантажних операцій відповідно до національного законодавства Сторін цієї Угоди та за накладними, передбаченими цією Угодою, і тільки по мережі доріг - учасників цієї Угоди.

Ця Угода має обов`язкову силу для залізниць, відправників та отримувачів вантажів і діє незалежно від державної належності Сторін договору перевезення.

За відсутності відповідних положень у цій Угоді застосовується національне законодавство тієї Сторони, в якій повноважна особа реалізує свої права (стаття 5 Угоди).

Згідно з § 2 статті 19 Угоди національним законодавством країни відправлення визначається, ким повинно здійснюватися завантаження вантажу у вагон - перевізником чи відправником.

Отже, у цих питаннях, у тому числі й щодо визначення маси вантажу, слід керуватися Статутом залізниць України та Правилами приймання вантажів до перевезень, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082.

За § 3 статті 14 Угоди укладення договору перевезення підтверджується накладною єдиного зразка, зміст якої визначений статтею 15 цієї Угоди.

Відтак залізнична накладна №45989621є договором на перевезення вантажів залізничним транспортом у міжнародному сполученні.

Відповідно до статті 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

За статтею 15 Угоди в залізничній накладній, серед іншого, зазначається маса вантажу.

Згідно з § 1 статті 16 Угоди правильність відомостей і заяв у накладній забезпечує відправник. Саме він несе відповідальність за всі наслідки від неправильного, неточного або неповного зазначення відомостей чи заяв, а також від того, що вони внесені у невідповідну графу накладної.

Аналогічний нормативний припис міститься також і в статті 37 Статуту залізниць України, згідно з якою під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.

Приписами § 1 статті 23 Угоди передбачено, що перевізник має право перевіряти дотримання відправником умов перевезення та чи відповідає відправка відомостям, зазначеним відправником у накладній. Перевірка проводиться в порядку, встановленому національним законодавством.

Згідно з абзацом четвертим пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Пунктом 1 § 1 статті 29 Угоди встановлено, що перевізник складає комерційний акт, якщо при перевірці вантажу під час його перевезення або видачі констатує невідповідність маси вантажу відомостям, зазначеним у накладній.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України, що кореспондується з пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини, або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, у розумінні частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Порядок складання комерційних актів визначено Правилами складання актів, які затверджено наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002.

Правильність складення позивачем комерційного акту №414115/8 від 02.03.2020 відповідачем не оспорюється.

З огляду на викладене зазначені комерційний акт №414115/8 від 02.03.2020 є належним й допустимим доказом порушення відповідачем порядку складення залізничної накладної №45989621 в частині зазначення правильної маси вантажу у вагоні №63619282.

В силу приписів частин першої та другої статті 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

За змістом пункту 3 § 3 статті 16 та § 2 статті 23 Угоди відправник сплачує перевізнику неустойку, якщо після укладення договору перевезення перевізник виявить неправильність, неточність або неповноту вказаних відправником в накладній даних і при цьому встановлює, що при завантаженні вантажу відправником було допущено перевантаження вагона поза його вантажопідйомність.

При цьому неустойка стягується відповідно до приписів статті 31 "Сплата провізних платежів і неустойок" в п`ятикратному розмірі провізної плати за перевезення надлишку маси вантажу, що належить перевізнику, який виявив цей надлишок.

Відповідно до § 1 статті 31 Угоди якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, сплата провізних платежів є обов`язком:

1) відправника, який бере участь у перевезенні вантажу, за винятком перевізника, який видає вантаж, за перевезення, яке їм здійснюється;

2) отримувача - перевізнику, який видає вантаж, за перевезення, яке їм здійснюється.

Відносно неустойки діє такий же порядок.

Згідно з § 5 статті 31 Угоди провізні платежі та неустойки сплачуються перевізнику в порядку, передбаченому національним законодавством держави, в якій здійснюється оплата.

Абзацом першим статті 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (стаття 122 Статуту залізниць України).

За перевезення надлишку вантажу, виявленого у вагоні №63619282 позивачем здійснений розрахунок провізної плати у відповідності до ст. 16 § 3 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, Тарифного керівництва №4, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26.03.2009 № 317 (зареєстр. в МЮ України 15.04.2009 р. за № 340/16356).

За перевезення надлишку вантажу, у вагоні №636192820, позивачем здійснений розрахунок провізної плати у розмірі 10602грн., відтак неустойка у п`ятикратному її розмірі за пунктом 3 § 3 частини першої та частини третьої статті 16 Угоди становить 53010грн. (10602 х 5 = 53010). Отже, сума неустойки складає 53010грн.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку неустойки судом порушень чинного законодавства та положень Угоди не встановлено.

Заперечення відповідача з посиланням на те, що він здійснював зважування завантажених вагонів на придатних вагонних вагах, суд вважає необґрунтованим оскільки, факт зважування вагону на справних, повірених вагах жодним чином не доводить того, що вага, зазначена відправником у накладній є правильною. Отже придатність ваг до використання ніяким чином не гарантує дотримання відповідачем самої процедури зважування та внесення у перевізний документ саме тих даних, які були отриманні в результаті зважування.

У той же час правовою підставою для матеріальної відповідальності за неправильно зазначену у накладній масу вантажу є комерційний акт, правильність складення якого відповідачем не оскаржується.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору в сумі 2102грн.00коп. покладаються на відповідача.

Керуючись положеннями Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951, Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, ст.ст. 73-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" про стягнення штрафу в розмірі 53010грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" (ідентифікаційний код: 37064892; місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, проспект Поштовий, буд. 1, каб. 430) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код: 40075815; місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код: 40081237; місцезнаходження: 49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108) штрафу в розмірі 53010грн. та судовий збір у розмірі 2102грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 23.11.2020.

Суддя Р.Г. Новікова