Рішення № 93004234, 23.11.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2020р. Справа № 904/4850/20

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг

До: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» , м. Дніпро

Про: стягнення 135 627, 00 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ :

ПрАТ «Північний ГЗК» (позивач) звернувся до господарського суду з позовом до АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (відповідач) про стягнення 135 627, 00 грн. штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на наступні обставини: у березні 2020р. при здійсненні АТ «Українська залізниця» перевезення вантажів на адресу ПрАТ «Північний ГЗК» зі станцій, зазначених в залізничних накладних , до станцій призначення - Рядова та Терни Придніпровської залізниці , відповідачем було допущено прострочення його доставки, що є порушенням ст. ст. 41, 116 Статуту залізниць України. За порушення терміну доставки вантажів позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 135 627, 00 грн. Окрім того, просив стягнути з відповідача 3 619, 00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 07.09.20р. було відкрите провадження у справі №904/4850/20 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (відповідач) заперечує проти задоволення позовних вимог та просить зменшити розмір нарахованого штрафу до 50%, оскільки позовна заява не містить доводів про наявність у позивача збитків внаслідок прострочення в доставці вантажу. Крім того, відповідач має багатомільйонну кредиторську та дебіторську заборгованості. Суми штрафу були б витрачені на відновлення та поліпшення інфраструктури залізничного транспорту, що в свою чергу, покращило виконання зобов`язань перед клієнтами в частині своєчасності доставки вантажу. До того ж, Придніпровська залізниця внесена до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Зазначений перелік затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83. Позбавлення оборотних грошових коштів АТ «Українська залізниця» як стратегічного та надійного перевізника військових вантажів підриває безпеку держави.

ПрАТ «Північний ГЗК» (відповідач) у відповіді на відзив просив суд відмовити в задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 50% та стягнути з відповідача на свою користь штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 135 627, 00 грн., зазначаючи, що інформацію про тяжкий фінансовий стан відповідача не відповідає дійсності.

АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (відповідач) своїм правом на надання заперечень на відповідь на відзив не скористалася.

Відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк (встановлений законом). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020р. № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020р. № 956 продовжено період карантину до 31.12.20р.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В той же час, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, та яким були внесені зміни до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, - процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Від сторін жодних заяв, клопотань про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом , не надходило.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (відповідач) здійснено перевезення вантажу до станцій призначення Рядова та Терни Придніпровської залізниці, одержувач - ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (позивач).

Вказані перевезення оформлені наступними залізничними накладними: №№46080958, 46151528, 46281119, 53925574, 53929006, 53929022, 53929238, 53933867,53933875, 53937744, 53943155, 42962977, 46038964, 46204053, 46373122, 42310631, 45986312, 48037170, 42962860, 48089825, 42962894, 43239094, 45853629, 45885142, 46714457, 46714507, 40599680, 40599763, 40599862, 40599946, 40617821, 53933883, 53938239, 53943171, 42962993, 46038972, 46204111, 46373171, 42310714, 46350583, 48043434, 42962936, 46605150, 42962944, 45770864, 45854379, 45885175, 46714549, 46714523, 40599698, 40599771, 40599870, 40599953, 40617839, 53935631, 53942884, 53943254, 42963041, 46038998, 53925590, 46373189, 45519717, 42310607, 48060180, 42963157, 46646618, 42963009, 45770872, 45856911, 45885183, 46714556, 46714564, 40599706, 40599789, 40599888, 40599961, 40617847, 53936001, 53943049, 53943262, 42963058, 46064598, 46106985, 46373205, 45547056, 42310623, 42310680, 43282946, 46646865, 42963140, 45770880, 45856945, 45924271, 48141105, 46714598, 40599714, 40599797, 40599896, 40599979, 40617854, 53936183, 53943056, 53943270, 42963124, 46065504, 46204640, 46388088, 45935186, 42310649, 42962720, 43322841, 46646873, 42963173, 45771185, 45857000, 46659702, 38480307, 46804852, 40599722, 40599821, 40599904, 40599987, 40617862, 53936217, 53943080, 46228474, 42963181, 46065561, 46316238, 46408092, 46060174, 42310664, 42962779, 46505921, 46649356, 42963199, 45771193, 45857018, 46662078, 38489951, 48208060, 40599730, 40599839, 40599912, 40599995, 40617870, 53937702, 53943098, 42962852, 42963207, 46065835, 46306817, 46408126, 46064549, 42310706, 42962803, 48089783, 46747788, 42963215, 45771201, 45857026, 46662086, 46714432, 40599656, 40599748, 40599847, 40599920, 40600009, 40617888, 53937736, 53943106, 42962878, 46038949, 46184784, 46373106, 46408142, 42310698, 45409752, 42962845, 48089809, 42962829, 43238989, 45849767, 45861986, 46725255, 46714465, 40599672, 40599755, 40599854, 40599938, 40600017, 40617896, 40617904, 40617912, 40617920, 40617938. (т.1, а.с. 50-250, т.2, а.с.1-35).

Пунктом 5.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, затверджених Мінінфраструктури України наказом від 29.01.15 №17, встановлено, що перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі «найменування вантажу» вказується: «Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)».

Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 14 розділу 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого Міністерством транспорту та зв`язку України в наказі від 26.03.2009 № 317.

Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус «вантажу», які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення своєчасно і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу.

Так, як вбачається із копій залізничних накладних , доданих до позовної заяви, вантаж був доставлений на адресу позивача в період з 11.03.20р. по 30.03.20р. з порушенням строків доставки вантажу, встановлених Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №64. Відповідно до доданого розрахунку штраф за несвоєчасну доставку вантажу у період з 11.03.2020 по 30.03.2020 складає 135 627, 00 грн. (т.1, а.с.12-23).

Відповідно до статті 307 ГК України , положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі - (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.ч. 2, 3 ст. 909 ЦК України).

Пунктом 8 статті 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до 41 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 6 квітня 1998р. №457, залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Так, пунктами 2.1, 2.2, 2.4,2.9, 2.10, 2.11 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №64, встановлено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі «Навантаження призначено на _____число ____місяць». Терміни доставки для вагонних відправок застосовуються при перевезенні вантажів, для яких надані окремі вагони та при перевезенні порожніх власних і орендованих вагонів. Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються:

на одну добу:

на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу;

у разі переадресування вантажів;

на 2 доби:

у разі перевезення вантажів за участю поромної переправи;

у разі перевантаження вантажу у вагони іншої ширини колії.

У разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення, до закінчення встановленого терміну доставки.

За вимогами п.8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, вантаж відповідачем доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст.41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, у зв`язку із чим сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у період з 01.11.20р. по 23.11.20 р. складає 180 965,00 грн.

Статтею 116 Статуту залізниць України передбачено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність тверджень позивача щодо несвоєчасної доставки відповідачем вантажу та наявністю правових підстав для стягнення штрафу, що є підставою для задоволення позову.

Водночас суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення суми штрафу до 50% з таких підстав.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Так, при вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій, суд, крім розміру збитків, повинен також враховувати: ступінь виконання зобов`язання, майновий стан сторін, не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, тобто суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Суд також може зменшити розмір штрафних санкцій у разі наявності інших обставин, які мають істотне значення, однак, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а є його правом і виключно у виняткових випадках.

Посилання відповідача на те, що Придніпровську залізницю включено до переліку підприємств, які мають істотне стратегічне значення для економіки та безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83, не є тією достатньою обставиною, що надає відповідачеві право порушувати договірні зобов`язання, а суду - на зменшення розміру неустойки. При цьому, організаційна форма підприємства відповідача, в даному випадку засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, не впливає на те, що відповідач є таким самим учасником господарських відносин та суб`єктом господарювання, як і позивач та на нього, відповідно, розповсюджуються ті самі норми права, що регулюють спірні відносини, в даному випадку щодо відповідальності за неналежне виконання зобов`язань, що мало місце у цій справі.

Посилання відповідача на скрутне фінансове становище та на відсутність збитків у позивача внаслідок прострочення в доставці вантажу, є недостатніми для зменшення розміру заявленого штрафу в даному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2019 №910/9765/18, постановах Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2019 №904/3988/18 та від 29.05.2019 №904/5943/18.

До того ж, суд бере до уваги, що перевезення вантажів є основним видом діяльності відповідача, а розмір штрафу встановлений нормативно (п.116 Статуту залізниць України). Тому відповідач має належно виконувати договірні зобов`язання.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не надав до матеріалів справи достатніх і належних доказів, які б свідчили про існування підстав для зменшення розміру штрафу, виходячи з обставин винятковості та майнового стану сторін, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про зменшення штрафу.

Також, у позові та у клопотанні від 02.11.20р. позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу адвоката, понесені позивачем в розмірі 3 619, 00 грн.

З документів, доданих до клопотання від 02.11.20р. вбачається, що такі витрати складаються з:

- усної консультації клієнта, узгодження правової позиції - 329,00 грн.;

- збору доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) - 329,00 грн.;

- перевірка та підготовка документів - 1 316, 00 грн.;

- підготовки та подання позовної заяви - 987, 00 грн.;

- підготовка відповіді на відзив - 658, 00 грн.

- гонорару за складність справи - 768, 96 грн.

У якості доказів надання Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» юридичних послуг під час розгляду справи № 904/2032/20 позивачем долучено до суду: договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 434 від 16.03.2018р., додаткову угоду №56 від 26.08.20р. до вищезазначеного договору, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на імя Гулієва Фарід Валех огли, довіреність № 3/12 від 04.01.20р., розрахунок розміру винагороди від 23.10.20р., довіреність №117/12 від 28.09.20р., акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 23.10.20р. на суму 3 619,00 грн., рахунок на оплату № 747 від 23.10.20р. на суму 3 619, 00 грн.(т.1, а.с.32-34, 35-36, 46-47, т.2., а.с.78-83)

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» : гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України : для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням обставин справи, вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на правову допомогу адвоката є обґрунтованими у розмірі 2 850, 04 грн. Такі витати складаються з:

- усної консультації клієнта, узгодження правової позиції - 329,00 грн.;

- збору доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) - 329,00 грн.;

- перевірка та підготовка документів - 1 316, 00 грн.;

- підготовки та подання позовної заяви - 987, 00 грн.;

- підготовка відповіді на відзив - 658, 00 грн.

Щодо вимоги позивача про покладення на відповідача 768, 96 грн. гонорару за складність справи слід зазначити про таке. Як вказано вище, за приписами чинного законодавства, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката, визначається, зокрема, на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

А отже, гонорар адвоката є платою саме за надані цим адвокатом послуги і виконані роботи, а не за факт участі адвоката у справі. При цьому, обов`язковим є надання суду детального опису таких робіт (наданих послуг).

Слід додатково зазначити, що складність справи має наслідком збільшення часу, витраченого адвокатом, на збір доказів та підготовку позовної заяви тощо, відповідно, збільшення вартості таких послуг. Але ця справа з правової точки зору не є складною , отже, вимоги позивача про покладення на відповідача 768, 96 грн. гонорару за складність справи є необґрунтованими.

За таких обставин, клопотання позивача про покладення на відповідача витрат на правову допомогу адвоката слід задовольнити частково та покласти на відповідача витрати позивача на правову допомогу адвоката у розмірі 2 850, 04 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49600, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 108; код ЄДРПОУ 40081237) на користь позивача - Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (50079, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ 00191023): 135 627, 00 грн. - штрафу за несвоєчасну доставку вантажу; 2 102, 00 грн. - витрат на сплату судового збору та 2 850, 04 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 23.11.2020р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.Ю.Васильєв