Рішення № 93004199, 23.11.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2020р. Справа № 904/4841/20

За позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» , м. Дніпро

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамет», м. Дніпро

Про: стягнення 60 165, 00 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ :

АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (позивач) звернувся з позовом до ТОВ «Керамет» (відповідач) про стягнення штрафу за невірне зазначення маси вантажу в накладній в розмірі 60 165, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ту обставину , що при перевезенні вантажу у вагоні №67680223 встановлений факт завищення маси вантажу на 2 320 кг , ніж зазначено відповідачем у документах. Згідно ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за невірно зазначену масу вантажу з відправника стягується штраф у п`ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення; провізна плата становила 12 033, 00 грн.

Ухвалою суду від 07.09.20р. було відкрите провадження у справі №904/4841/20 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ТОВ «Керамет» (відповідач) у відзиві на позов позовні вимоги визнав у повному обсязі , однак просив розстрочити виконання рішення суду на 3 місяці, посилаючись на скрутне фінансове становище.

АТ «Українська залізниця» (позивач) своїм правом на надання відповіді на відзив не скористалася, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі було повідомлено належним чином (про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення позивачу 14.09.20р. копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, а.с.23)

Відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк (встановлений законом). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020р. № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020р. № 956 продовжено період карантину до 31.12.20р.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В той же час, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, та яким були внесені зміни до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, - процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Від сторін жодних заяв, клопотань про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом, не надходило.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Згідно із залізничною накладною №43308543 зі станції Основна Південної залізниці ТОВ «Керамет» відправлений вантаж - стружка чорних металів у вагоні №67680223 на станцію Правда Придніпровської залізниці.

При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці на підставі статті 24 Статуту залізниць України зроблено перевірку маси вантажу у вагоні №67680223. За результатами перевірки встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній №43308543 в графі «маса вантажу в кг, визначена відправником», не відповідає масі вантажу, встановленої при переважуванні на вагонних вагах. Фактично у вагоні №67680223 маса нетто на 2 320 кг більша, ніж зазначено в накладній. Про що на станції Нижньодніпровськ -Вузол складений комерційний акт №450003/36/11 від 02.03.20р.

Розділом Д комерційного акту №450003/36/11 від 02.03.20р. визначено, що при зважуванні вагону в статичному режимі, з повною зупинкою та розчепленням, у присутності заст. ДС Клюєва, АРВ Плітченко, прийомоздавальника Рогозіної, на справних 150 тн. електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол, заводський №032, що пройшли держповірку 28.12.19р. , виявилось: вага брутто - 88 500 кг, тара за документом - 25 000 кг, вага нетто - 63 500 кг, що більше ваги, вказаної в документі на 2 320 кг. Навантаження нижче бортів на 20-30 см. По документу маркування не вказане. В дійсності вантаж не марковано. Вагон бездвірний, розвантажувальні люки с обох сторін закриті та укручені. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагона вага підтвердилася .Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає (а.с.7)

Комерційний акт №450003/36/11 від 02.03.20р. не містить відомостей щодо пошкодження/втрати вантажу.

Відповідно до пункту 10 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334) комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Згідно даних, зазначених у залізничній накладній №43308543, провізна плата щодо вагону №67680223 становить 12 033, 00 грн.

Відповідно до статей 118 та 122 Статуту залізниць України позивачем нарахований та заявлений до стягнення штраф в розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, у сумі 60 154, 00 грн.

Предметом спору є стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній №43308543. Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Згідно статті 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній. Статтею 23 Статуту залізниць України встановлено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Правила оформлення перевізних документів затверджені наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084. Відповідно до пунктів 1.2., 2 Правил, накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

У додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів встановлено, що у графі «маса вантажу, визначена відправником» вказується маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). У графі «спосіб визначення маси» зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником). У графі «ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)» зазначається відправником або залізницею. У графі «правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (зареєстрований: Мін`юст України за №863/5084 від 24.11.2000р.) передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено стягнення з відправника штрафу у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення за неправильно зазначені властивості вантажу.

Також у пункті 5.5. Правил оформлення перевізних документів зазначено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.

Таким чином, факт неправильного зазначення маси вантажу вантажовідправником у вагоні №67680223 засвідчено комерційним актом №450003/36/11 від 02.03.20р.

Згідно пункту 10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Вищенаведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов`язана перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних, які зазначені у накладній, при прийнятті вантажу до перевезення. А вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 23.03.2018 у справі №916/3615/16.

Відповідно до приписів ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно приписів ст.331 ГПК України : за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до п.7.2. Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.12р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом…Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 60 165, 00 грн. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу, є правомірними та обґрунтованими. Одночасно, суд не вбачає достатньо правових підстав для задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 3 місяці (оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження свого тяжкого фінансового становища).

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамет» (49041, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 28-М, код ЄДРПОУ 13508852) на користь позивача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49600, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 108; код ЄДРПОУ 40081237): 60 165, 00 грн. - штрафу та 2 102,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 23.11.2020р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.Ю.Васильєв