Ухвала суду № 93004019, 18.11.2020, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

18 листопада 2020 року Справа № 903/498/18Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши матеріали справи №903/498/18

за позовом Керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави, м. Нововолинськ

до відповідача-1: Благодатної селищної ради , м. Нововолинськ, смт. Благодатне

відповідача-2: Волинського обласного благодійного фонду "Карітас-Волинь", м. Нововолинськ

про скасування рішення селищної ради №30/9 від 13.07.2015р., визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна від 04.08.2015р. та повернення нежитлового приміщення,

за участю представників:

від прокуратури: Бородчук О.В. - прокурор відділу представництва інтересів держави в суді Волинської обласної прокуратури (службове посвідчення №057398 від 09.10.2020),

від відповідача-1: н/з,

від відповідача-2: Дяків В.Б. - адвокат ( ордер серія ВС №1042934 від 27.10.2020),

в с т а н о в и в:

в липні 2018 року до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури, в якій керівник Володимир-Волинської місцевої прокуратури просив суд скасувати рішення Жовтневої (Благодатної) селищної ради №30/09 від 13.07.2015 "Про затвердження оцінки вартості майна - нежитлового двоповерхового приміщення будівлі бувшої школи в смт. Жовтневе, яке перебуває у власності територіальної громади селища Жовтневе"; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 04.08.2015р. нерухомого майна, який укладено між Жовтневою селищною радою та Волинським обласним благодійним фондом "Карітас-Волинь"; зобов`язати Волинський обласний благодійний фонд "Карітас-Волинь" повернути нежитлове приміщення, а саме: приміщення колишньої школи загальною площею 1645,0 кв.м., що знаходиться за адресою:45490,Волинська обл., м. Нововолинськ, смт. Благодатне, вул. Л. Українки, 3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами не дотримано законодавчо визначеної процедури, передбаченої Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств", яка передує підписанню договору купівлі-продажу, а тому є підставою для скасування рішення Жовтневої селищної ради від 13.07.2018р. 30/9 і визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.08.2015 і як наслідок -повернення приміщення у комунальну власність.

12.11.2018 рішенням Господарського суду Волинської області було відмовлено у задоволенні позову керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури до Благодатної селищної ради, Волинського обласного благодійного фонду "Карітас-Волинь" про скасування рішення Жовтневої селищної ради №30/9 від 13.07.2015р., визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.08.2015 нерухомого майна та зобов`язання повернути нежитлове приміщення у комунальну власність.

20.02.2019 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Волинської області на рішення Господарського суду Волинської області задоволено; рішення Господарського суду Волинської області скасовано; прийнято нове рішення: позов задоволено.

29.07.2020 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу Волинського обласного благодійного фонду "Карітас-Волинь" задоволено частково; постанови Північно - західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 та 26.02.2019 і рішення Господарського суду Волинської області від 12.11.2018 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

17.08.2020 матеріали справи № 903/498/18 надійшли на адресу Господарського суду Волинської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2020 справу № 903/498/18 розподілено судді Якушевій І. О.

Ухвалою від 25.08.2020 суд постановив прийняти справу №903/498/18 до провадження; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 16.09.2020.

15.09.2020 від відповідача-2 - Волинського обласного благодійного фонду "Карітас-Волинь" надійшла заява б/н від 14.09.2020 про відвід судді Якушевої І.О.

Ухвалою суду від 16.09.2020 в задоволенні заяви Волинського обласного благодійного фонду "Карітас-Волинь" про відвід судді Якушевої І.О. від участі у розгляді справи №903/498/18 відмовлено.

В судове засідання 16.09.2020 представники відповідачів не з`явилися. Про судовий розгляд відповідачі були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №4301038888395, №4301038888409.

З метою повного та об`єктивного з`ясування фактичних обставин у справі, забезпечення можливості всім учасникам справи надати пояснення, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 29.07.2020, ухвалою суду від 16.09.2020 підготовче засідання було відкладено на 07.10.2020; запропоновано прокурору, відповідачам подати суду до 05.10.2020 року письмові пояснення по справі, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 29.07.2020.

05.10.2020 від Волинської обласної прокуратури надійшли пояснення № 15-1733вих-20 від 05.10.2020 з врахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 29.07.2020. Згідно з доданими до них накладними ПАТ "Укрпошта" та службовими чеками ці пояснення були надіслані відповідачам 05.10.2020.

07.10.2020 відповідач-2 подав до суду письмові пояснення б/н від 05.10.2020, в яких зазначає про те, що суть мотивів постанови Верховного Суду від 29.07.2020 зводиться до того, що висновки судів нижчої інстанції по суті справи без з`ясування питання про наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави у цій справі є передчасними. Вважає, що Верховний Суд, переглядаючи цю справу, зробив висновок про те, що суди нижчих інстанцій не перевірили наявності підстав для представництва прокуратурою інтересів держави у цій справі в контексті положень абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Разом з цим, відповідач-2 просив розглянути клопотання, яке датоване 2018 роком, та залишити позов прокурора без розгляду; підготовче судове засідання проводити за відсутності представника відповідача-2.

В судове засідання 07.10.2020 представники відповідачів не з`явилися. Про судовий розгляд відповідачі були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №4301039001793, №4301039001807.

В судовому засіданні 07.10.2020 прокурор просила відкласти підготовче засідання для ознайомлення з клопотанням відповідача-2.

Після оголошеної перерви прокурор клопотання про відкладення підготовчого засідання не підтримала.

В судовому засіданні 07.10.2020 було розглянуто клопотання відповідача-2 про розгляд його ж клопотання, датованого 2018 роком, яке було подано відповідачем-2 до суду 12.09.2018.

В матеріалах справи №903/498/18 (а.с. 76-79, т.1) міститься клопотання б/н від 12.09.2018 відповідача-2 - Волинського обласного благодійного фонду "Карітас-Волинь" (вх.№01-81/127/18), в якому відповідач-2 просить на підставі або п. 8 ч. 1 або п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України залишити позов без розгляду.

Ухвалою суду від 16.10.2018 (а.с. 222-225, т.1) у задоволенні клопотання відповідача-2 за вх. №01-81/127/18 від 12.09.2018 про залишення позову без розгляду було відмовлено. Мотиви, на підставі яких суд відмовив у задоволенні клопотання, наведені в ухвалі суду від 16.10.2018.

Отже, суд вже розглянув клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, яке було подано у 2018.

За таких обставин, незважаючи на те, що справа перебуває на новому судовому розгляді, у суду немає правових підстав для повторного розгляду одного й того ж самого клопотання.

З метою ознайомлення відповідачами з письмовими поясненнями № 15-1733вих-20 від 05.10.2020 Волинської обласної прокуратури, які були надіслані за день до судового засідання, підготовче засідання ухвалою суд від 07.10.2020 було відкладено на 28.10.2020, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів - до 23.11.2020 року включно.

27.10.2020 представник відповідача-2 подав до суду клопотання б/н від 27.10.2020 про залишення позову без розгляду, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 29.07.2020.

У клопотанні також просив підготовче засідання проводити за відсутності представника відповідача-2.

В судове засідання 28.10.2020 представники відповідачів не з`явилися. Про судовий розгляд відповідачі були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №4301038988047, №4301038988039.

В судовому засіданні 28.10.2020 прокурор звернулась з клопотанням про відкладення підготовчого засідання з метою ознайомлення з клопотанням відповідача-2 про залишення позову без розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З метою ознайомлення прокурором з клопотанням відповідача-2 про залишення позову без розгляду, підготовче засідання було відкладено на 18.11.2020.

17.11.2020 від Прокуратури Волинської області надійшли пояснення №15-2029 вих-20 від 17.11.2020.

18.11.2020 в судове засідання представник відповідача-1 не з`явився. Про судовий розгляд відповідач-1 був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301039042902.

В судовому засіданні 18.11.2020 було розглянуто клопотання відповідача-2 б/н від 27.10.2020 про залишення позову без розгляду та залишено його без задоволення.

Відповідно до частин 1, 3, 4 ст.53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Звертаючись як позивач в липні 2018 року з позовною заявою до суду, керівник Володимир - Волинської місцевої прокуратури посилався на те, що він подає позов з метою захисту інтересів держави, порушення вбачає в тому, що територіальну громаду смт.Благодатне м.Нововолинська позбавлено права власності на нежитлове приміщення.

Прокурор визначив відповідачами у справі Благодатну селищну раду і Волинський обласний благодійний фонд "Карітас-Волинь", оскільки вони є сторонами договору купівлі -продажу від 04.08.2015, який оспорює прокурор.

Як зазначає керівник Володимир - Волинської місцевої прокуратури в позовній заяві, згідно із роз`ясненнями Пленуму Вищого господарського суду України, наведеними в п.2.10. постанови №11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», прокурор виступає позивачем або зазначає позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором).

Також представник позивача обгрунтовувала визначення одним із відповідачів Благодатну селищну раду тим, що позовна заява містить вимогу про скасування рішення Жовтневої (Благодатної) селищної ради №30/09 від 13.07.2015, за якою рада, як орган, який приймав це рішення, має бути відповідачем.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18).

В судовому процесі, й, зокрема, в господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивачем у справі виступає певний орган державної влади.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec(2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Сторонами господарського провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого кола громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», крім випадку, визначеного абзацом четвертим частини третьої (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац 2 частини п`ятої статті 53 ГПК України ).

Системне тлумачення абзацу 2 статті 53 ГПК України й статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку про те, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з частиною четвертою статті 56 ЦПК Українимає наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього кодексу про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки усунуті не були.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) вказала на необхідність у кожному конкретному випадку перевіряти: доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів у спосіб, який обрав прокурор, та доводи прокурора з приводу відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави.

У постанові від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 (провадження 14-350цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що, звертаючись до суду з позовом, прокурор вказав, що виступає позивачем, оскільки ГУ Держгеокадастру у Черкаській області є одним зі співвідповідачів, наказ якого оскаржується через недотримання вимог законодавства стосовно передачі земельної ділянки в користування для ведення фермерського господарства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач.

У постанові від 17.06.2020 по справі №545/275/19 Верховний Суд скасував ухвалу, якою місцевий суд залишив без розгляду позовні вимоги виконуючого обов`язки керівника Полтавської місцевої прокуратури до ГУ Держземагенства (Держгеокадастру) у Полтавській області про визнання незаконними і скасування його наказів, визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки.

У цій справі Верховний Суд також зазначив, що у прокурора як позивача були підстави для звернення з позовом до суду в інтересах держави, оскільки ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, накази якого оскаржуються, є відповідачем.

Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Керівник Володимир - Волинської місцевої прокуратури як позивач звернувся до суду із позовом в інтересах держави до Благодатної селищної ради, Волинського обласного благодійного фонду "Карітас-Волинь" про скасування рішення селищної ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, повернення нежитлового приміщення, і на виконання частин четвертої-п`ятої статті 53 ГПК України, абзацу першого частини третьої, абзацу першого частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у тексті позовної заяви прокурор обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави. Він вказав, що Благодатна селищна рада має бути відповідачем у справі, оскільки прокурор оскаржує рішення цього органу у зв`язку з недотримання ним вимог законодавства при відчуженні нежитлового приміщення, та оскаржує договір купівлі-продажу, однією із сторін якого є рада. Цим прокурор обгрунтував відсутність органу уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах.

В процесі судового розгляду представник позивача пояснювала, що Благодатна селищна рада, порушила вимоги ст.ст.8, 19, 11, 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію», ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування», порушила принципи гласності, прозорості, конкурентності, відчужуючи майно комунальної власності. Оскільки відчужене майно є комунальним, то порушено інтереси територіальної громади.

Оскільки при укладенні договору купівлі-продажу комунального майна порушено вимоги законодавства, які регулюють передачу приміщення у власність, не дотримано принципу забезпечення конкуренції та можливості отримання найвищої ціни за об`єкт нерухомого майна комунальної власності, то, на думку прокурора, порушено економічні інтереси держави.

З урахуванням наведених обставин, на які посилається прокурор як позивач, та враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі № 698/119/18 (провадження 14-350цс19), прокурор обґрунтував підстави для представництва інтересів держави та набуття прокурором статусу позивача.

З огляду на викладене, доводи відповідача -2 про те, що прокурор не підтвердив підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави, є необґрунтованими.

Оскільки прокурор підтвердив підстави для звернення до суду з позовом в інтересах держави, відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача -2 та залишення позову без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.226 ГПК України у зв`язку з тим, що позовну заяву подано без додержання вимог ч.5 ст. 162 ГПК України

Відповідно до ст. 185 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє, зокрема, ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Оскільки підстави для відкладення підготовчого судового засідання, визначені ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України відсутні, інших заяв та клопотань до суду не надходило, суд, заслухавши думку представників сторін, дійшов висновку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 185, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в :

1. Клопотання відповідача-2 - Волинського обласного благодійного фонду "Карітас-Волинь" б/н від 27.10.2020 про залишення позову без розгляду залишити без задоволення.

2. Закрити підготовче провадження.

3. Призначити справу до судового розгляду по суті на "02" грудня 2020 р. на 11:30 год.

4. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

5. Учасники справи можуть подавати документи засобами поштового зв`язку, електронною поштою або через підсистему "Електронний суд".

6. Рекомендувати учасникам справи ознайомлення з матеріалами справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, яку подавати через дистанційні засоби зв`язку.

Згідно із ст. 207 ГПК України учасники справи можуть подати заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені у підготовчому провадженні до моменту розгляду справи по суті із обґрунтуванням поважності причин їх неподання у визначений строк.

Попередити сторони, що відповідно до ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обгрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.

Суддя І. О. Якушева