Рішення № 93003247, 12.11.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 12.11.2020

Справа № 334/4850/20

Провадження № 2-о/334/238/20

РШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Косаренко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в окремому провадженні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про встановлення факту перебування на утриманні,

за участю: заявниці ОСОБА_1 ,-

встановив:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт її перебування на утриманні померлого годувальника - чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на обліку в Дніпровському відділі обслуговування громадян м. Запоріжжя (сервісний центр) ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримував підвищену пенсію за віком в розмірі 10872 гривень в порівнянні з її 2100 гривень на місяць. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. З моменту реєстрації шлюбу, подружжя спочатку проживало спільно за адресою реєстрації чоловіка: АДРЕСА_1 , однак потім з місць позбавлення волі повернувся син померлого - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що мав захворювання туберкульозу легень, у зв`язку з цим заявниця змушена була зареєструватися та переїхати разом з чоловіком для постійного проживання по АДРЕСА_2 , а потім в рамках обміну житла за адресою по АДРЕСА_3 . За час подружнього життя та спільного проживання, заявниця з чоловіком вели спільне господарство, в них був спільний бюджет, спільні кошти, які використовувалися на потреби родини. Всю свою пенсію померлий ОСОБА_2 повністю віддавав заявниці, яка витрачала її на оплату вартості продуктів харчування, комунальні послуги, придбання одягу, ліків та інше. Пенсія ОСОБА_2 була більшою ніж у заявниці, а тому ці кошти були основним джерелом доходу родини, тобто фактично ОСОБА_1 знаходилась на утриманні свого померлого чоловіка. Після смерті чоловіка, заявниця звернулась до Дніпровського відділу обслуговування громадян м. Запоріжжя (сервісний центр) ГУ ПФУ України в Запорізькій області із заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», але Листом № 5030-5243/С-02/8-0800/20 від 11.06.2020 їй було відмовлено у проведенні пенсійного перерахунку з підстав відсутності в останньої документу, підтверджуючого факт її перебування на утриманні померлого годувальника, через різну реєстрацію місця проживання з померлим. У зв`язку з тим, що надати такий документ ОСОБА_1 не має змоги, оскільки за життя померлий чоловік ОСОБА_2 був зареєстрований в АДРЕСА_1 , в той час як вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , заявниця вернулася з відповідною заявою до суду, оскільки вирішити вказане питання аніж в позасудовому порядку не має можливості.

Ухвалою від 31.08.2020 відкрите провадження у справі. Ухвалою від 21.10.2020 за клопотанням заявниці у заінтересованої особи витребувана довідка про доходи ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , за період часу з 01 травня 2019 року до 25 травня 2020 року. Витребуваний доказ суду наданий не був.

Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву та обставини, яким вона обґрунтована, підтримала.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення заяви не заперечує.

Свідок ОСОБА_4 дала наступні показання. З заявницею вона знайома з квітня 2020 року, коли заявниця з чоловіком ОСОБА_2 та донькою переїхали до нового місця проживання - до будинку АДРЕСА_4 . У червні 2020 року її чоловіка з квартири забрала до лікарні карета швидкої допомоги. ОСОБА_2 помер у лікарні.

Свідок ОСОБА_5 дав такі показання. Заявниця була його сусідкою з 2007 року, коли купила квартиру за адресою - АДРЕСА_4 . З того часу вона проживала у квартирі разом з чоловіком ОСОБА_2 , донькою та онуком. Приблизно у минулому році (точніше не пам`ятає) родина заявниці продала квартиру та переїхала у нову квартиру, яка розташована у сусідньому будинку. Після того він неодноразово бачив заявницю із її чоловіком у магазині.

Заслухавши пояснення заявниці, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Суд встановив, що 16.05.2008 заявниця ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.05.2008.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 30.05.2020.

Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 від 08.05.2001 ОСОБА_1 з 28.10.2008 до 05.07.2013 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 05.07.2013 до 06.04.2017 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 06.04.2017 до 04.03.2020 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 04.03.2020 до теперішнього часу зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 від 20.03.1996 чоловік заявниці ОСОБА_2 з 04.04.1996 до дня своєї смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявниця ОСОБА_1 перебуває на обліку в Правобережному об`єднаному управлінні ПФУ м. Запоріжжя в Запорізькій області та отримує пенсію за віком у розмірі 2100 гривень, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_5 від 21.02.2017 та довідкою про доходи.

Згідно з пенсійним посвідченням серії НОМЕР_6 від 03.12.2003 ОСОБА_2 отримував пенсію за віком.

Відповідно до довідки КНП «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради від 19.06.2020 № 9, до ОСОБА_2 15.05.2020 за адресою: АДРЕСА_3 , було зареєстровано виклик швидкої медичної допомоги. ОСОБА_2 було госпіталізовано до КНП «Міська лікарня №9» Запорізької міської ради з діагнозом: І 64.

06.09.2020 заявниця звернулась до заінтересованої особи з заявою про призначення пенсії по втраті годувальника. Однак, у переведенні на пенсію померлого чоловіка було відмовлено за відсутності у неї документа, що підтверджує факт перебування її на утриманні померлого годувальника, через різну реєстрацію місця проживання з померлим, що підтверджується листом Дніпровського відділу обслуговування громадян м. Запоріжжя (сервісний центр) № 5030-5243/С- 02/8-0800/20 від 11.06.2020.

Згідно з ч.1 ст.36 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються: (1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; (2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; (3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років (ч. 2 ст. 36 Закону № 1058-IV).

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: (1) були на повному утриманні померлого годувальника; (2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування (ч. 3 ст. 36 Закону № 1058-IV).

Частина 1 ст. 46 Закону № 1058-IV передбачає, що сім`я, яка має право на пенсію в разі втрати годувальника, може звертатися за призначенням пенсії в будь-який час після смерті або встановлення безвісної відсутності годувальника без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, а також документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Згідно з п. 2.11 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Згідно з п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Суд встановив, що заявниця ОСОБА_1 була дружиною померлого ОСОБА_2 , на час смерті останнього була непрацездатним членом його сім`ї, оскільки досягла пенсійного віку.

ОСОБА_1 та її померлий чоловік ОСОБА_2 , маючи зареєстровані місця проживання за різними адресами, фактично проживали разом за однією адресою - спочатку по АДРЕСА_1 , потім по АДРЕСА_2 , а згодом по АДРЕСА_3 , що підтверджується паспортами громадянина України та показанням свідків.

Заявниця стверджує, що її померлий чоловік отримував пенсію, що значно перевищувала її пенсію, а отже його пенсія була основним та постійним джерелом засобів до її існування. Для підтвердження цієї обставини за клопотанням заявниці у заінтересованої особи ухвалою від 21.10.2020 витребувана довідка про доходи ОСОБА_2 . Витребуваний судом доказ заінтересованою особою наданий не був. Отже, відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України суд визнає обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, а саме щодо розміру пенсії померлого ОСОБА_2 - 10872 гривні.

Суд встановив, що розмір пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 (10872 гривні) у п`ять разів перевищував розмір пенсії, яку отримувала заявниця (2100 гривень), що дає підстави для висновку, що допомога, яку надавав заявниці померлий чоловік була основним і постійним (враховуючи щомісячну виплату пенсії) джерелом засобів для її існування.

Встановлені судом обставини дають підстави для висновку про те, що заявниця дійсно перебувала на утриманні померлого чоловіка на день його смерті, а отже її заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 259, 263-265, 268, 315-319 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про встановлення факту перебування на утриманні - задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого годувальника - чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 23.11.2020.

Заявниця - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 20490012.

Суддя: