Рішення № 93000616, 20.11.2020, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1971/20

Провадження № 2/682/813/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :

головуючої судді Зеленської В.І,

з участю секретарки судових засідань Козир О.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,

в с т а н о в и в:

25.09.2020 р АТ КБ "Приватбанк" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 132 506 грн 57 коп заборгованості за кредитом, що виникла станом на 31.07.2020 р на підставі кредитного договору № б/н від 08.06.2011 р.

Як вбачається з позовної заяви, 08.06.2011 року ОСОБА_1 підписав Анкету-Заяву № б/н від 08.06.2011 року та підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» і «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі Договір), що підтверджується підписом у заяві. У разі непогашення позичальником боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, позичальник сплачує Банку проценти в розмірі, визначеному Тарифами, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www:privatbank.ua або http://privatbank.ua/terms/pages/70/ з розрахунку 360 календарних днів на рік відповідно до п. 2.1.1.12.6 Умов та Правил надання банківських послуг. Одночасно в Умовах та Правилах надання банківських послуг Банк передбачив можливість сплати процентів в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування, у разі прострочених зобов`язань та односторонню зміну Тарифів і інших невід`ємних частин Договору. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань більш ніж на 30 днів, банк передбачив обов`язок позичальника сплатити банку штрафи в розмірі 500,00 грн (фіксована сума) + 5% (процентна складова) від суми боргу, а також сплату пені. ОСОБА_1 свого зобов"язання за кредитним договором не виконує, кредитні кошти не повертає. Станом на 31.07.2020 р у відповідача утворилась заборгованість по кредиту в сумі 352298,66 грн, яка складається з : 8736,02 грн заборгованість за кредитом, 340962,64 грн заборгованість за відмотками за користування кредитом, 2600,00 грн заборгованість по пені, 0,00 грн заборгованість по комісії. Проте, кредитодавець (позивач) на власний розсуд розпоряджається своїми правами, в тому числі щодо визначення заборгованості. Тому просить стягнути з відповідача в користь Приватбанку 132506,57 грн заборгованості за кредитом за кредитним договором № б/н від 08.06.2011 р, яка складається з: 8736,02 грн - заборгованість за кредитом, 123770,55 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом з 08.06.2011 по 30.12.2018 і 2012,00 грн судових витрат.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи судом, в судове засідання не з`явився, не подав суду заперечення щодо вимог позивача у вигляді відзиву на позов або заяву про розгляд справи з участю сторін.

Дослідивши позовні вимоги, письмові докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Як доказ укладення між сторонами кредитного договору, позивачем надано підписану відповідачем 08.06.2011 року заяву, у якій вказано, що Заява разом з Умовами і тарифами складає між сторонами кредитний договір (а.с. 10).

Позивач не надав суду доказів про виконання своїх зобов`язань перед відповідачем відповідно до кредитного договору.

З розрахунку вбачається, що відповідачем своєчасно кошти на погашення заборгованості позивачу не повернув (а.с.5-7), у зв`язку з чим станом на 31.07.2020 р у нього виникла заборгованість, яка складається з: 8736,02 грн - заборгованості за кредитом, 123770,55 грн - заборгованості по відсоткам за користування кредитом з 08.06.2011 по 30.12.2018.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок розірвання договору.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 76-83, 174, 191 ЦПК України та не подав суду заперечення щодо вимог позивача у вигляді відзиву на позов.

Однак, враховуючи приписи ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із частинами 1-2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети-Заяви позичальника, у якій вказано, що вона разом з Умовами і тарифами складає між сторонами кредитний договір.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

В анкеті-заяві від 08.06.2011 р. процентна ставка не зазначена. Відсутня інформація, яка кредитна картка буде отримана відповідачем та обслуговуватися банком.

У заяві позичальника від 08 червня 2011 року сторони не узгодили базову процентну ставку за кредитом на момент підписання договору та працівник Приватбанку своїм підписом підтвердив, що ОСОБА_1 була видана зарплатна картка.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді пені за порушення зобов`язання.

У наданих суду довідках про видачу ОСОБА_1 кредитних карток базова та про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) процентна ставка не визначена. У наданому Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" містяться різні базові ставки для карток: "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна CONTRAKT" та "Універсальна GOLD". Але яка саме кредитна картка була видана ОСОБА_1 , не зазначено, а відомості про встановлення процентів за користування коштами на зарплатній картці, не надані.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 08 червня 2011 року, посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяг з Тарифів та витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування. До такого висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) та у постанові від 27 серпня 2020 року ( провадження № 61-8915св19).

Суд вважає, що до спірних правовідносин неможливо застосувати правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" у період - з часу виникнення спірних правовідносин (08 червня 2011 року) до моменту звернення до суду з указаним позовом (25 вересня 2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов і правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитом, наданий банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Вимоги банку щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом в розмірі 123770,55 грн відповідно до Умов та правил надання банківських послуг , а також відповідно до Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" не можуть бути задоволені у зв`язку з їх безпідставністю через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві від 08 червня 2011 року, оскільки витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який викладений на банківському сайті не може вважатися складовою частиною спірного кредитного договору, а зарплатна картка не передбачає нарахування відсотків за користування коштами, інші докази про обов`язок відповідача сплатити проценти суду не надані.

З наведених підстав суд дійшов висновку про те, що банк не довів, що саме надані ним Умови і Витяг з Тарифів є складовою кредитного договору і що саме ці Умови і Тарифи відповідач мав наувазі, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно брав на себе зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

На підставі викладеного суд знаходить за можливе позовні вимоги задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_1 в користь Приватбанку 8736,02 грн заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 6,6%.

Керуючись ст.ст. 4-13, 17, 18, 141, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 1054, 625, 634, 642, 549 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , в користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитом за кредитним договором № б/н від 08.06.2011 р, що утворилася станом на 31.07.2020 р, в сумі 8736 грн 02 коп (вісім тисяч сімсот тридцять шість грн 02 коп) та 138 грн 73 коп судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд.

Головуючий суддя Зеленська В. І.