Вирок № 92999149, 20.11.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 576/1365/18

Провадження № 1-кп/592/38/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі колегії суддів: головуючого судді Фоменко І.М., суддів Корольової Г.Ю., Костенко В.Г., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г. за участю прокурора Сумської обласної прокуратури Дацько С.О., обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , захисників Крамаренко І.В., Лебеденець Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР за № 12018200070000194 від 31.03.2018 р., які надійшли з Апеляційного суду Сумської області 26.06.2018 року з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Березанка, Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, без постійного місця реєстрації, фактично мешкає за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимий:

1) 18.06.2002 р. Березаівським райсудом Миколаївської області за ст.ст. 185 ч.1, 185 ч. 2, 185 ч.3, 194 ч.2, 15 ч.2, 289 ч.2, 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років;

2) 16.02.2008 р. Березаівським райсудом Миколаївської області за ст. 185 ч. 3 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;

3) 09.09.2010 р. Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ст.ст. 122 ч. 1, 187 ч.3, 70 КК України до позбавлення волі на строк 9 років;

4) 11.03.2011 р. Березаівським райсудом Миколаївської області за ст. 185 ч. 2, 70 ч.1 КК України до позбавлення волі на строк 9 років 1 місяць, звільнився 14.09.2017 на підставі ухвали Казанковського районного суду Миколаївської області від 06.09.2017 року відповідно до ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбуту частину покарання 1 рік 1 місяць 12 днів,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Київ, українка, громадянка України, з середньою освітою, одружена, не працююча, зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_1 , раніше судима:

25.05.2017 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 30.03.2018 року домовились про вчинення розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном в с. Яструбщина, Глухівського району.

З цією метою, 30.03.2018 року приблизно о 20 годині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приїхали до м. Глухів Сумської області, де за допомогою свого знайомого ОСОБА_3 знайшли засіб для пересування - автомобіль служби таксі ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , який не був обізнаний про злочинний намір останніх.

На вказаному автомобілі 30.03.2018 року близько 21 години ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приїхали в с. Яструбщина Глухівського району, Сумської області, прийшли до будинку ОСОБА_5 , що розташований за адресою АДРЕСА_3 .

ОСОБА_4 , не будучи обізнаним про дії вказаних осіб, залишився чекати на них в автомобілі на околиці с. Яструбщина Глухівського району, Сумської області.

Підійшовши до будинку ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постукали в двері та представившись вигаданими іменами почали спілкуватися з ОСОБА_6 .І Увійшовши в ході розмови, в довіру до потерпілого, під приводом подальшого знайомства та підтримання дружніх стосунків зайшли до його будинку.

Перебуваючи в будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5 , почали вживати спиртні напої, а саме горілку та розмовляти на різні теми, при цьому чекати на підходящий момент для вчинення нападу.

В ході розмови ОСОБА_2 попрохала у ОСОБА_5 гроші в сумі 200 грн., для того щоб їм з ОСОБА_1 розрахуватися за автомобіль таксі, на якому вони приїхали. ОСОБА_5 повідомив їм, що в нього грошей не має, але він може їх позичити у сусіда, при цьому ОСОБА_5 встав зі стільця та хотів піти до виходу з будинку, в цей час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили напад на ОСОБА_5 , з метою заволодіння його майном, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, а саме ОСОБА_1 наніс один удар кулаком по голові ОСОБА_7 , від якого останній впав на підлогу.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння почали застосовувати відносно ОСОБА_5 , який перебував на підлозі в горизонтальному положенні, насильство, яке виразилось в нанесенні потерпілому не менше 6 ударів ногами в область голови.

Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зв`язали кінцівки потерпілого клейкою стрічкою типу «скотч». В цей час ОСОБА_5 злякався за своє життя та почав кричати та просити, щоб вони його не били та відпустили, однак останні вимагали від нього припинити кричати, а ОСОБА_1 висловлював на його адресу погрози вивести його до річки та втопити. Після цього нападники обмотали голову потерпілого ліпкою стрічкою типу «скотч» та почали переривати всі речі в будинку та вимагати від ОСОБА_5 віддати їм гроші. Отримавши відповідь від ОСОБА_5 про відсутність грошових коштів та не знайшовши в будинку грошових коштів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою власного збагачення, винесли з будинку на подвір`я майно ОСОБА_5 , з метою його подальшого завантаження до автомобіля ОСОБА_4 , таким чином останні заволоділи майном потрерпілого, а саме:

- Бензопилою «Урал 2-Т», вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 19/119/11-1/2010е від 29.05.2018 р. - 1066,67 грн.;

- Бензопилою «Stihl MS», вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 19/119/11-1/2010е від 29.05.2018 р. - 4175,39 грн.;

- Двома ліхтариками на акмуляторній батареї, марки «SHuaiTeEr STF», вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 19/119/11-1/2010е від 29.05.2018 р. - 52,16 грн. кожний на загальну суму 104,32 грн.;

- Мікрохвильовою піччю «KHG», заявленою вартістю 1000 грн.;

- Бензопилою «Атлант А 572», заявленою вартістю 1500 грн.;

- Банківською карткою № НОМЕР_2 для доступу до карткового рахунку банку «Ощадбанк» на ім`я потерпілого ОСОБА_5 , яка матеріальної цінності для нього не складає, а всього на загальну суму 7846 грн. 38 коп.

В ході застосування насильства щодо потерпілого ОСОБА_5 , яке виразилось в нанесенні не менше 6 ударів ногами в область голови, а також зв`язування кінцівок та голови липкою стрічкою у ОСОБА_5 маються наступні тілесні ушкодження, а саме синець лобу з права, синець скроневої з переходом в щелепову області, в області повік правого ока, синці на спинці носа та правій щоці та підщелепної області з права, синець лобу з ліва з переходом на повіки лівого ока, спинку носа і ліву щоку, садно спинки носу, крововилив в склеру правого ока, синець лоба з переходом в скроневу область зліва, які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 50 від 19.04.2018 р. кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Положення статей 62, 129 Конституції України та статей 7,17, 22 КПК України визначають основними засадами судочинства у кримінальних справах зокрема, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін, свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в скоєному визнав частково і суду пояснив, що 30.03.2018 року він разом з ОСОБА_2 приїхали з м. Шостки у м. Глухів для його зустрічі з знайомим ОСОБА_8 , та передачі останньому грошових коштів. Вони зустрілися біля автовокзалу в м. Глухові, в подальшому ОСОБА_9 запропонував їм поїхати до с. Яструбщина, де, начебто проживали родичі (мати та дядько) ОСОБА_8 . Таксист, який привіз їх до с. Яструбщина є родичем ОСОБА_8 та ОСОБА_10 оплатив йому послуги перевізника.

Після того як ОСОБА_1 , зустрівшись за попередньою домовленістю на автовокзалі в м. Глухів, позичив кошти ОСОБА_8 , останній запропонував йому та ОСОБА_2 відсвяткувати відкриття якогось кафе, де працює його знайома. На дану пропозицію ОСОБА_1 погодився. В подальшому, ОСОБА_11 та ОСОБА_2 направилися на таксі до с. Яструбщина, де, начебто, проживали родичі (мама) ОСОБА_8 .

Прибувши до місця призначення, зайшли на подвір`я, яке було не зачинене та постукавши у вікно і представившись товаришами ОСОБА_8 , вони зайшли до будинку за місцем проживання потерпілого ОСОБА_12 (де їх просив почекати ОСОБА_8 ). Потерпілий запропонував їм випити спиртного. ОСОБА_13 із ОСОБА_14 випили декілька стаканів вина і горілки, він не пив. В ході застілля він телефонував ОСОБА_8 , який обіцяв з хвилини на хвилину приїхати, після чого відійшов у кімнату поставити на зарядку телефон. У цей час, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, потерпілий ОСОБА_5 почав залицятися до ОСОБА_2 , на що отримав від нього зауваження. Коли він повернувся з вулиці до будинку, де був у вбиральні, то помітив, що ОСОБА_13 знову, проігнорувавши його зауваження, чіпляється до ОСОБА_15 , у зв`язку з чим він попросив потерпілого підвистися та завдав йому удар кулаком руки в область голови, від якого останній упав. Лежачі на підлозі, ОСОБА_5 схопив у руки сокиру, якою почав махати. Зважаючи на таку неадекватну поведінку потерпілого, він знову «знешкодив» ОСОБА_5 та зв`язав йому скотчем руки. ОСОБА_2 потерпілого не била, але він бачив, що вона кидала бензопилу та мікрохвильову піч. Згодом, він і ОСОБА_2 вийшли з будинку, не викрадаючи та не беручи із собою ніякого майна, та направилися до таксі, яке стояло на вулиці через двір напроти. Розмовляючи з водієм таксі, до них підійшли сільський голова з чоловіком, яка почала запитувати причину приїзду до села, вимагати документи та оглядати транспортний засіб. В подальшому, вони на таксі направилися до м. Глухів, але по дорозі були затримані працівниками поліції. Свою вину в частині побиття ОСОБА_5 , а саме завдання йому декілької ударів він визнав; зазначив, що ніякого розбою не вчиняв, майна потерпілого вони не брали.

Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні частково визнала свою провину та суду пояснила, що 30.03.2018 року, точно не пам`ятає у який час, зателефонував ОСОБА_8 , який попросив ОСОБА_16 позичити кошти, після чого вони домовилися з ним про зустріч на автовокзалі в м. Глухів, оскільки не було можливості переказати гроші на банківську картку ОСОБА_8 . У вечорі 30.03.2018 року після зустрічі з ОСОБА_8 , вони сіли до нього в машину, де ОСОБА_16 дав ОСОБА_8 грошові кошти. В подальшому, ОСОБА_8 запропонував поїхати до його дядька в с. Яструбщина щось відсвяткувати, на що вони погодилися. Проте, ОСОБА_8 зазначив, що на той момент до дядька їх підвезе його знайомий (товариш чи родич) таксист на прізвище ОСОБА_17 , а сам ОСОБА_8 приїде пізніше, пояснюючи це необхідністю забрати ще якусь дівчину, якщо ОСОБА_8 за ними не приїде, то їх назад відвезе таксист. Послуги таксі оплачував ОСОБА_8 . Заїхавши у село, вони через калитку зайшли до хати та постукали у вікно будинку. Дядько, почувши відповідь на питання: «Хто там?», - «Ми від ОСОБА_8 », відчинив двері та впустив їх до хати. ОСОБА_5 накрив стіл і вони почали вживати спиртні напої. ОСОБА_8 в цей час не було. Під час застілля ОСОБА_16 декілька разів телефонував ОСОБА_8 , у відповідь на що останній повідомляв, що вже на під`їзді та скоро буде. Далі, в процесі вживання спиртних напоїв, ОСОБА_5 почав проявляти знаки уваги до неї, чіпати руками та обіймати її, що декілька разів намагався присікти ОСОБА_1 . Так як ОСОБА_5 на зауваження не реагував, ОСОБА_16 завдав потерпілому один удар долонею руки в голову. В подальшому вони примирилися та продовжили далі вживати алкогольні напої. Однак, ОСОБА_18 продовжував залицятися до неї, у відповідь на що ОСОБА_1 набив йому «бубен» та вони зв`язали скотчем руки та ноги, оскільки потерпілий дуже буйно себе поводив ОСОБА_16 завязав йому рот. Перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вона на емоціях, зважаючи на агресивну поведінку потерпілого, викинула у вікно мікрохвильову піч, а також разом із ОСОБА_1 розкидали по будинку та території подвір`я речі ОСОБА_5 (бензопили, котрі стояли в коридорі); будь-якого майна вони не брали та не викрадали, вийшли з будинку із пустими руками. По дорозі, прямуючи до таксі, вони зустрілися із головою сільської ради, яка разом з чоловіком та свідком ОСОБА_19 робили обхід по селу. Сільський голова провела їх до машини, щоб подивитися хто їх привіз, оглянула багажне відділення та салон вказаного транспортного засобу, переписала її паспортні дані, після чого вони поїхали з села. На в`їзді до м. Глухів вони були затримані працівниками поліції. Вину визнає частково, а саме щодо завдання матеріальної шкоди потерпілому.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , їх вина у скоєні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 30.03.2018 року, близько 21 год. 30 хв., ОСОБА_1 та ОСОБА_20 проникли до двору за місцем його проживання в АДРЕСА_3 , де почали шуміти, стукати у двері та вікна. ОСОБА_5 , підійшовши до вікна, побачив обвинувачену ОСОБА_21 , яка просила пустити переночувати (з її слів вона приїхала з Києва); відчинивши двері будинку він побачив, що остання знаходиться не одна, а з чоловіком. Зайшовши до будинку, вони присіли на диван та почали розмовляти. В ході розмови ОСОБА_22 запитала чи є можливість надати ОСОБА_16 в борг кошти, котрі необхідні йому для того, щоб виїхати до м. Глухів, на що він повідомив про відсутність грошей та зазначив, що може позичити їх у сусіда. В подальшому, коли він підвівся з дивану, ОСОБА_1 його вдарив по обличчю і він впав на підлогу та втратив свідомість (близько на 15 хв.). Коли він знаходився на підлозі, ОСОБА_1 та ОСОБА_20 почали його бити ногами по черзі близько п`яти разів, завдаючи удари по обличчю та тілу; знайшли у нього скотч та зв`язали ним йому руки і ноги. Коли він почав кричати та звати на допомогу, ОСОБА_16 сказав, що повезе його у ставок та втопить. Навіть у той час, як він лежав зв`язаним на підлозі, обвинувачені почергово продовжували наносити йому удари по обличчю ногами; ОСОБА_22 вдарила його по обличчю, правою ногою, яка була взута в сапог, ніс розбила, він повторював, що грошей у нього немає. ОСОБА_16 заклеїв йому скотчем рот. ОСОБА_1 та ОСОБА_20 забрали мікрохвильову піч, бензопили «Урал», «Атлант» і «Штіль», ліхтарі, розвідний ключ, цепки від бензопили основний та запасний, відкрутки, документи (паспорт, заощаджувальну книгу, банківську картку, метрику), навіси, грошові кошти в сумі близько 4000 грн., моток ізоляційної стрічки синього кольору. Через деякий час, після того як ОСОБА_1 та ОСОБА_20 пішли, до будинку зайшли сільський голова та сусіди (в цей час він лежав зв`язаним на підлозі), приїхала поліція з собакою. Він їм розповів, як все відбувалося.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснила, що вона працює сільським головою Яструбщинської сільської ради Глухівського району. 30.03.2018 року, близько 22 год. 00 хв., їй зателефонував мешканець села Небожин, який повідомив, що до нього приходили незнайомі молоді люди, чоловік та жінка, які представилися працівниками прокуратури м. Шостка та вели мову, начебто, з питання переоформлення земельних паїв. Оскільки телефонувала людина самотня, вона попрохала свого чоловіка пройтися з нею по селу. Проходячи повз двору ОСОБА_5 , вони звернули увагу на припорошені сліди біля входу зі сторони сараю, однак пішли далі на зустріч з ОСОБА_19 , який проживає на окраїні села. Пройшовши невелику відстань, вона обернулася та побачила силуети двох людей, які прямували зі сторони будинку ОСОБА_5 (додала, що це були люди, які знаходяться на лавці підсудних). Коли вони поверталися разом з ОСОБА_19 до будинку ОСОБА_12 , вони зустріли двох сторонніх осіб чоловіка та жінку. На питання: «Хто ви такі і що тут робите?», останні відповіли, що вони були у батьків їхнього друга ОСОБА_24 ), які проживають по сусідству із ОСОБА_5 . На інші її питання вони давали невиразні відповіді, зазначали, що, мовби, працюють у прокуратурі м. Шостка чи податковій службі; ОСОБА_20 навіть показувала паспорт на своє ім`я. В подальшому, після розмови ОСОБА_1 та ОСОБА_20 поїхали на автомобілі який їх чекав, за кермом якого був ОСОБА_25 . ОСОБА_19 пояснив, що це були ті люди, які приходили до нього. Занепокоївшись, вона разом з чоловіком направилися до будинку ОСОБА_5 , оскільки останній проживав один та був довірливим. Зайшовши у двір, обабіч доріжки, яка вела до будинку, вже знаходилися винесені речі (бензопили, мікрохвильова піч, пакети, сумки, печиво, макарони), у будинку всі предмети були перевернуті, ОСОБА_5 лежав на підлозі увесь побитий, із зв`язаними ногами, поруч скотч зі слідами крові, лице потерпілого було набрякле, фіолетового кольору, він ледве міг бачити. ОСОБА_5 повідомив, що його побили та забрали документи. Після чого була викликана поліція та злочинці були затримані.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив, що у вечорі 30.03.2018 року його дружині ОСОБА_23 зателефонував односільчанин ОСОБА_19 , який повідомив, що по селу ходять незнайомці, які представляються працівниками податкової та заходять здебільшого до одиноких людей. Він разом із дружиною пішли по селу їх шукати, попередньо домовившись про зустріч з ОСОБА_19 . В подальшому, проходячи по вулиці, ОСОБА_23 зустріла двох людей, які йшли зі сторони будинку ОСОБА_5 ; на питання «хто ви і яка мета візиту до села?», вказані особи представлялися податківцями і зазначили, що відвідували батьків ОСОБА_27 . Після розмови з ними, останні сіли в автомобіль (ВАЗ 2105, червоного кольору) та поїхали, а він та дружина ОСОБА_23 направилися до будинку ОСОБА_5 , оскільки відчули щось неладне, крім того, до вказаного будинку вели сліди незнайомців. По доріжці до тильної сторони подвір`я знаходилися бензопили, мікрохвильова піч, сумки та пакети, консерви, сало, м`ясо, багато іншого. Забігши до будинку, він побачив побитого ОСОБА_5 , який лежав боком на підлозі зі зв`язаними ногами, руки щойно звільнив від скотчу; в будинку все було шкереберть перевернуто, зрушена мебель; після побаченого викликали поліцію. Зі слів ОСОБА_5 , його били та вимагали кошти, яких у нього не було.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він працював у таксі. 30.03.2018 року, близько 19:00 год., на прохання колишнього зятя ОСОБА_24 , він відвозив людей до родичів ОСОБА_27 , а саме до дядька ОСОБА_19 , який мешкає на околиці села Яструбщина. За те, що він їх відвозить до села ОСОБА_8 пообіцяв йому винагороду 300 грн. в один бік, але кошти йому не сплатили та машину відібрали праціники поліції. Караєв йому повідомив, що він йому зателефонує і він, коли буде потрібно забере ОСОБА_21 та ОСОБА_16 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вийшли з автомобіля в селі Яструбщина, а він поїхав до іншого села по своїх справах, через деякий час повернувшись до с. Яструбщина, залишився у свого дядька (40 хв. - 1 год.). Оскільки телефонних номерів ОСОБА_28 та ОСОБА_29 у нього не було, він спілкувався по телефону з ОСОБА_30 , який просив зачекати людей ще деякий час. Він направився до с. Суходіл, після чого знову повернувся в с. Яструбщина, де зупинився у свого діда (20 хв.). В подальшому, разом з ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , до діда підійшли голова сільської ради ОСОБА_23 , її чоловік ОСОБА_26 та ОСОБА_19 , які почали задавати питання типу: «Навіщо ти їх привіз?», змусили відчинити автомобіль та провели його огляд, в якому знаходилися лише його речі. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при собі ніяких речей не мали, сіли в машину та разом. поїхали до м. Глухів. При виїзді з с. Яструбщина ОСОБА_31 та ОСОБА_29 просили заїхати забрати якісь речі, на що він відмовив, оскільки був насторожений візитом голови сільради. По дорозі до м. Глухів обвинувачені говорили, що вони побили ОСОБА_32 , за що не казали, та щось викидали через вікно автомобіля, але що йому не відомо. В подальшому, на в`їзді до м. Глухів на поліцейському посту транспортний засіб, під його керуванням було зупинено працівниками поліції, котрі затримали ОСОБА_16 , ОСОБА_33 і його самого. З якою метою вони їздили в село Яструбщина його не відомо. Про речі вони нічого не пояснювали, але були обурені тим, що він речі не зібрав та не зупинився, щоб їх зібрати.

На доведення висунутого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачення прокурором для дослідження під час судового розгляду були надані такі письмові докази:

- протокол пред`явлення особи для впізнання від 31.03.2018 року, яким підтверджується, що свідок ОСОБА_26 впізнав особу, яка 30.03.2018 р. близько 23-00 год. Знаходилась біля господарства ОСОБА_5 (на відстані 300 м.) с. Яструбщина, Глухівського району - третя зліва на право - ОСОБА_20 (т.2 а.кр.пр. 45-48).

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.05.2018 року, яким підтверджується, що свідок ОСОБА_26 впізнав особу, яка 30.03.2018 р. здійснила розбійний напад на ОСОБА_5 в с. Яструбщина Глухівського району - першим зліва направо - ОСОБА_1 (т.2 а.кр.пр. 49).

- протокол огляду предметів від 31.03.2018 року, які були вилучені в ході проведення огляду місця події, а саме домоволодіння АДРЕСА_3 та прилеглої до нього території, (т. 3 а.кр.пр. 158);

- протокол огляду місця події від 31.03.2018 року, під час якого проводилась відеозйомка, вбачається, що за письмовою згодою ОСОБА_2 було проведено огляд квартири АДРЕСА_4 , в якій проживала ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено речі, які визнані речовими доказами (т.3 а.кр.пр. 159-161, 164-166);

- протокол огляду місця події від 31.03.2018 року під час якого було здійснено відеофіксація, вбачається, що за письмовою заявою ОСОБА_4 проведено огляд автомобіля ВАЗ 2107 д.р.н. НОМЕР_1 , в ході якого виявлено та вилучено на задньому сидінні автомобіля: два прозорі пластикові стаканчики по 100 гр, чоловіча шапка чорного кольору та печиво (т.3 а.кр.пр. 172-181)

- протокол огляду місця події від 31.03.2018 року, під час якого проводилась фото фіксація, була оглянута ділянка території, що розташована на узбіччі автодороги «Глухів - Заруцьке - Катеринівка», де було виявлено та вилучено предмет чорного кольору, сходий на ліхтарик з позначеннями «SHuai Те Er» STF», предмет чорного кольору схожий на ліхтарик (т.3, а.кр.пр. 182-190);

- протокол огляду місця події від 31.03.2018 року, під час якого проводилась фото фіксація, та на відстані 500 м від с. Яструбщина Глухівського району, на узбіччі виявлено та вилучено курточка зеленого кольору з оранжевими вставками (т.3 а.кр.пр.191-193);

- акт про застосуваня службового собаки від 31.03.2018 року, з двору потерпілого АДРЕСА_3 , від фрагменту сліду взуття, якій залишив зловмисник, через задню хвіртку на вулицю, де було знайдено вкладені речі та сліди взуття зловмисника, далі на дорогу і звернув ліворуч, пройшовши близько 230 м, зупинився біля будинку № 46, де було знайдено фрагменти слідів взуття зловмисників та сліди автомобіля. В подальшому після проведення ОРД було затримано підозрілих осіб на автомобілі. Застосування собаки розпочато в 02-00 год. Через 3 години після скоєння кримінального правопорушення та закінчено в 03-00 год.. (т.3 а.кп.пр. 194);

- протокол огляду місця події від 31.03.2018 року, під час якого проводилась фото та відеофіксація, диск якого було оглянуто в судовому засідання, за письмовою згодою на огляд ОСОБА_5 , проводився огляд території домоволодіння та приміщення будинку потерпілого ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_3 , де було виявлено та вилучено: Бензопилу «Stihl MS», бензопилу «Урал 2-Т», Бензопилу «Атлант А 572», Мікрохвильову піч «KHG», дві машинки для гоління «Харків», годинник , продовжувач чорного кольору, шкарпетки чоловічі 2 пари, продукти харчування, пляшка з під горілки «Плакуча Іва» емкістю 0,5 л з рідиною коричневого кольору, пляшка горілки «Хлібний дар» ємкістю 0,5л, печиво Артек, шматок сала, пачка масла Полтавське, цукерки Слівки ленівки, Ромашка, Jazz.

Також вилучено гіпсовий зліпок взуття (т.3 а.кр.пр. 195, 196-215);

- висновок експерта Сумського обласного бюро СМЕ № 50 від 19.04.2018 року потерпілому ОСОБА_5 заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді: синець лба зправа, синець скроневої з переходом в скулову, область повік правого ока, спинки носу та правої щоки і підщелепної області заправа, синець лба зліва з переходом на повіки лівого ока, спинку носа і ліву щоку, садно спинки носу, крововилив в склеру правого ока, синець лба с переходом в скроневу зліва. Вищевказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмета, їх характер та локалізація вказують на те, що вони могли утворитися внаслідок нанесення ударів руками, кулаками, ногами і т.п. предметами (т.3 а.кр.пр. 241);

- протокол проведення слідчого експерименту (із використанням відео зйомки) від 06.04.2018 року за участю потерпілого ОСОБА_5 за місцем проживання за адресою АДРЕСА_3 , відеозапис якого була оглянута в судовому засіданні, де потерпілий надав чіткі пояснення та демострував всі події за участю обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які відбулися в його будинку 30.03.2018 року близько 20-00 год. При огляді та дослідженні відеозапису знайшли свого підтвердження покази потерпілого, які були ним надані у судовому засіданні (т.3 а.кр.пр. 242-251)

- протокол проведення слідчого експерименту (із використанням відео зйомки) від 31.03.2018 року за участю свідка ОСОБА_4 , експерта-криміналіста та понятих, диск з відеозаписом цієї слідчої дії був переглянутий у судовому засіданні.

Як з протоколу, так і відеозапису вбачається, що свідок ОСОБА_4 пояснив, що 30.03.2018 р. близько 20-00 год. Він перебував на автомобілі ВАЗ 2107 вишневого кольору біля автостанції в м. Глухів. В цей час до нього підійшов раніше знайомий ОСОБА_34 , та попросив його відвезти двої чоловік до с. Яструбщина Глухівського району, та повідомив, що людей необхідно забрати біля залізничного переїзду по вул. Гоголя в м. Глухові, на що він погодився. В 20-00 год. він на автомобілі ВАЗ 2107 під`їхав до магазину ЯР по вул. Гоголя в м. Гліхів та помітив автомобіль Караєва ЗАЗ. Біля магазину забрав чоловіка та жінку, яких звали ОСОБА_16 та ОСОБА_35 і поїхав до с. Яструбщина, де їх висадив та поїхав займатися своїми справами, а ОСОБА_16 та ОСОБА_35 займалися своїми справами. В с. Яструбщина вони пробули 2-3 години та повернулися до м. Глухів, де їх затримали праціавники поліції. При огляді та дослідженні відеозапису знайшли свого підтвердження покази свідка ОСОБА_4 , які були ним надані у судовму засіданні (т.4 а.кр.пр. 64-70);

- Протокол пред`явлення особи для впізнання від 31.03.2018 року, яким підтверджується, що свідок ОСОБА_36 впізнав особу, яка 30.03.2018 р. у вечірній час спільно з невідомим йому чоловіком приходили до нього додому в с. Яструбщина і представлялись працівниками податкової- четверта зліва на право - ОСОБА_20 (т.4 а.кр.пр. 71-74).

- Протокол пред`явлення особи для впізнання від 31.03.2018 року, яким підтверджується, що потерпілий ОСОБА_5 впізнав особу, яка 30.03.2018 р. відносно нього вчинила розбійний напад в с. Яструбщина Глухівського району- третя зліва на право - ОСОБА_20 (т.4 а.кр.пр. 75-78).

- Протокол пред`явлення особи для впізнання від 31.03.2018 року, яким підтверджується, що свідок ОСОБА_23 впізнала особу, яку 30.03.2018 р. у вечірній час бачила в с. Яструбщина неподалік від господарства ОСОБА_5 - перша зліва на право - ОСОБА_20 (т.4 а.кр.пр. 79-82).

- Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.05.2018 року, яким підтверджується, що свідок ОСОБА_36 впізнав особу, яка причетна до розбійного нападу на ОСОБА_5 - четвертий зліва на право - ОСОБА_1 (т.4 а.кр.пр. 83).

- Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.05.2018 року, яким підтверджується, що свідок ОСОБА_23 впізнала особу, яка причетна до розбійного нападу на ОСОБА_5 - другий зліва на право - ОСОБА_1 (т.4 а.кр.пр. 84).

- Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.05.2018 року, яким підтверджується, що потерпілий ОСОБА_5 впізнав особу, яка причетна до розбійного нападу на нього - третій зліва на право - ОСОБА_1 (т.4 а.кр.пр. 85).

- Висновок експерта Сумського НДЕКЦ № 19/119/11-1/2010е від 29.05.2018 року підтверджує ринкову вартість викраденого майна станом на 30.03.2018 року - Бензопила «Урал 2Т», виробництва СРСР, вартістю, - 1066 грн. 67 коп.; Бензопила «Атлант А 572», синьо-помаранчевого кольору, вартість якої визначити не видалося можливим; Бензопила «Stihl MS 180», помаранчевого кольору, вартістю - 4175 грн. 39 коп.; Мікрохвильова піч «KHG», білого кольору, вартість якої, визначити не видалося можливим; Ліхтарик на акумуляторній батареї марки «SHuai Te Er STF», чорного кольору, вартістю - 52 грн. 16 коп.; Ліхтарик на акумуляторній батареї марки «SHuai Te Er STF», чорного кольору, вартістю - 52 грн. 16 коп., а всього на загальну суму 5294 грн. 22 коп. (т.3 а.кр.пр. 92-97)

- протокол проведення слідчого експерименту (із використанням відео зйомки) від 10.04.2018 року за участю обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Богданова В.А., в присутності двох понятих, відеозапис якого був оглянутий у судовому засіданні, де ОСОБА_1 надавав покази та на місці в АДРЕСА_3 , показав як вони заходили на подвір`я, до будинку потерпілого ОСОБА_5 , де він, ОСОБА_37 та потерпілий розпивали спиртні напої на кухні, показував де наносив удари потерпілому ОСОБА_12 , як зв`язував йому руки скотчем. ОСОБА_2 викинула мікрохвильову піч та зібрала продукти харчування в пакет, він бензопили виніс на вулицю та показав місце, яке розташоване на відстані 5 метрів від входа на територію домоволодіння ОСОБА_12 . Залишили там речі та пішли до автомобіля таксі, де їх чекали голова сільради, її чоловік. Також повідомив, що вони заходили до іншого будинку при в`їзді до села та питали про землю (т.4 а.кр.пр. 100-106);

- протокол проведення слідчого експерименту (із використанням відео зйомки) від 06.04.2018 року за участю обвинуваченої ОСОБА_2 , захисника Дегтярьова О.О., в присутності двої понятих, відеозапис якого був оглянутий у судовому засіданні, де ОСОБА_2 пояснила та показала на місці обставини що сталися 30.03.2018 року в АДРЕСА_3 , як вони заходили спочатку до будинку на в`їзді до села, потім зайшли до будинку потерпілого, втрьох розпивали спиртні напої: водку та вино, після того, як потерпілий ОСОБА_5 став залицятися до неї, ОСОБА_1 наніс йому удар по обличчю, вона також наносила удари потерпілому, разом з ОСОБА_38 вони нанесли потерпілому приблизно від 1до 5 ударів, зв`зували йому руки та рот скотчем. Речі, а саме бензопили, микрохвильову піч та продукти харчування викидали з будинку, які залишили на подвір`ї та за забором. Микрохвильову піч виносила вона та одну бензопилу, дві бензопили викинув ОСОБА_38 . Біля автомобіля їх чекала голова сільради, з чоловіками, де вона жінці показала свій паспорт і вони поїхали до м. Глухова, а на КПП їх затримали працівники поліції (т.4 а.кр.пр. 109-117);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 07.05.2018 року, яким надана інформація про телефонні з`єднання абонентських номерів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та які користувались ними в районі базової станції, яка знаходиться неподалік с. Яструбщина Глухівського району Сумської області (т.4 а.кр.пр. 149-151).

Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Крамаренко І.В. просила визнати протокол огляду місця події за місцем проживання потерпілого, як недопустимий доказ, оскільки останній містить численні порушення вимог КПК України, але не зазначила конкретних підстав його недопустимості.

Сторона захисту обвинуваченої ОСОБА_2 - адвокат Лебединець просила визнати протоколи пред`явлення особи для впізнання, а саме підзахисної ОСОБА_2 потерпілому та свідкам, такими, що не відповідають нормам КПК України (не зазначено за якими саме ознаками впізнано особу), протокол слідчого експерименту проводився з порушенням норм кримінального процесуального законодавства (фактично слідчий описувала обставини вчинення злочину, після чого обвинувачені їх демонстрували) та протокол огляду місця події в с. Яструбщина є також неналежним доказом, оскільки не роз`яснено права потерпілого, не зазначено про технічних засіб, яким велося фіксування слідчої дії, в матеріалах справи відсутня письмова згода потерпілого на проведення огляду його домоволодіння.

Згідно з ч.1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом.

Недопустимість доказів регламентовано статтею 87 КПК України, де вказано, що недопустими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міждународними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини та вказаний вичерпний перелік істотних порушень прав людини і основоположних свобод.

У вирішенні питання про допустимість доказів важливе значення має саме істотність порушення прав і свобод.

Це означає, що не усі порушення закону, допущені під час збирання доказів сторонами, є підставою для визнання доказів недопустимими.

Для вирішення питання про допустимість доказів має значення, чи порушене право особи на приватне життя, а також в якому співвідношенні перебуває з потребою забезпечення суспільних інтересів.

Таким чином, проаналізувавши та дослідивши у судовому засіданні, як протоколи слідчих експериментів, так і переглянувши диски з відеозаписом, колегія суддів визнає протоколи слідчих експериментів з підозрюваними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , належними та допустимими доказами, які були проведені у відповідності з вимогами ст.240 КПК України і під час якого слідчою були проведені дії, спрямовані на перевірку можливості сприйняття особою певних фактів, вчинення в певному місці й певним способом конкретних дій, існування визначених подій у минулому, з`ясування механізму утворення слідів тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому.

Також, проаналізувавши та дослідивши у судовому засіданні як протоколи огляду місця події від 31.03.2018 р. в с. Яструбщина в домоволодінні потерпілого ОСОБА_5 , так і переглянувши диски з відеозаписом, колегія суддів визнає вказані протоколи огляду місця події належними та допустимими доказами, які були проведені за правилами статтей 233, 234, 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Посилання сторони захисту адвоката Лебединець Н.І. про те, що в матеріалах справи відсутня письмова згода потерпілого на проведення огляду його домоволодіння, не заслуговують на увагу, оскільки в т.4 на аркуші справи 195 є письмова згода на огляд потерпілого ОСОБА_5 , який добровільно впустив працівників поліції до належного йому господарства та іншого володіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 та надав дозвіл на його огляд. Претензій до працівників поліції не має.

Що стосується протоколів пред`явлення особи для впізнання підозрюваної ОСОБА_2 - потерпілому та свідкам, то колегія суддів дослідивши та проаналізувавши вказані протоколи пред`явлення особи для впізнання, вважає, що вони проведені у відповідності до вимог ст. 228 КПК України, оскільки потерпілий ОСОБА_5 та свідки ОСОБА_36 , ОСОБА_23 та ОСОБА_26 , впізнали особу ОСОБА_2 за зовнішнім виглядом: рисами обличчя - овальної форми, темними, великими очами, яку всі бачили 30.03.2018 року в с. Яструбщина, Глухівського району.

Вказані стороною захисту обставини щодо визнання доказів недопустимими жодним чином не порушують права та законні інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , всупереч принципу змагальності та свободи у поданні доказів визначеному в ст. 22 КПК України стороною захисту не надано жодного доказу на спростування зафіксованих у процесуальних документах обставин або ж спотворення певних обставин в процесі вказаних слідчих дій.

Також, сторона захисту адвокат Лебединець Н.І. наполягала, що стороною обвинувачення не доведений факт проникнення обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до житла потерпілого ОСОБА_5 , оскільки як обвинувачені так і сам потерпілий у своїх показах, пояснювали, що потерпілий ОСОБА_5 сам відчинив двері та особисто впустив їх до свого будинку.

Кваліфікуючою ознакою ч.3 ст. 187 КК України є напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, та «поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище»

Під проникненням у житло слід розуміти вторгнення до нього будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання, шляхом обману, з використанням підроблених документів тощо). Обов`язковою ознакою проникнення є його незаконність, тобто відсутність у особи права перебувати у житлі, де знаходиться майно. Проникнення у житло шляхом обману з метою викрадення майна - це введення тим чи іншим способом з боку обвинувачених в оману потерпілого, який володіє майном, що знаходиться у будинку.

Доводи про те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали вільний доступ до житла потерпілого ОСОБА_5 , є неприйнятими, оскільки будь-яке вторгнення до житла, а саме шляхом обману, повідомивши потерпілого про те, що вони від « ОСОБА_27 », який є родичем потерпілого і саме йому потерпілий відчиняє двері, зайшли до будинку, тобто обманним проникненням, яке є незаконним.

Потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до 30.03.2018 року не були знайомі, у дружніх відносинах не перебували, та достовірно знаючи, що потерпілий нікому двері не відчиняє, крім родича ОСОБА_24 , повідомили останньому, що вони від нього, та зайшли до будинку з метою заволодіння майном.

Таким чином, вчиняючи розбій, поєднаний з проникненням у житло, обвинувачені усвідомлювали протиправність входження (потрапляння) до будинку потерпілого та перебування в ньому під час вчинення розбою.

Невизнання обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, суд вважає способом захисту, обраний ними з метою уникнути відповідальності за скоєний особливо тяжкий злочин, тому покази обвинувачених в судовому засіданні про те, що ОСОБА_1 тільки заподіяв тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5 , а ОСОБА_2 завдала матеріального збитку шляхом викидання за двері будинку речей потерпілого, і ніякого розбійного нападу на потерпілого вони не вчиняли, колегія суддів оцінює критично, оскільки потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до 30.03.2018 року були раніше не знайомі, тому підстав обмовляти обвинувачених у потерпілого немає.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом обману потрапили до будинку потерпілого, повідомивши йому, що вони від його родича, та після вживання спиртних напоїв, заподіяли ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження, та заволоділи його майном, частину якого залишили неподалік від будинку, а частину вибросили по дорозі, тобто вчинили всі дії, які кваліфікують напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, з проникненням у житло.

Дослідивши докази, колегія суддів вважає, що покази потерпілого ОСОБА_5 , які він надав в судовому засіданні, необхідно покласти в основу вироку.

Під час пред`явлення особи для впізнання, потерпілий ОСОБА_5 впізнав обвинувачену ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 , як осіб, які вчинили на нього розбійний напад. Такі показання потерпілого узгоджуються з тим, що під час затримання, саме у ОСОБА_2 була знайдена банківська картка, яка належить потерпілому ОСОБА_5 .

В ході проведеного слідчого експерименту обвинувачена ОСОБА_2 сама вказала на місце вчинення злочину та спосіб заволодіння майном потерпілого ОСОБА_5 , також повідомила з якою метою вони з ОСОБА_1 приїхали до с. Яструбщина до потерпілого, який на горище зберігає банки з грошима. Під час розпиття спиртних напоїв, потерпілий намагався її приобняти, за що отримав він неї ляпаса та ОСОБА_38 став наносити потерпілому удари, коли останній впав на пділогу вони зв`язали йому руки та рот скотчем и викидали з будинку його речі.

Обвинувачений ОСОБА_1 в ході проведеного слідчого експерименту пояснював, що вони з ОСОБА_2 приїхали в с. Яструбщина, щоб забрати у потерпілого ОСОБА_5 рушницю, яка повинна була знаходитись біля шафи, ближче до ікони та потрапили у будинок до потерпілого за позивним « ОСОБА_27 ». Після розпиття спиртних напоїв, під привідом залицяння потерпілого до ОСОБА_39 він завдав потерпілому декілька ударів руками, зв`язали йому руки і рот скотчем та почали викидувати речі з будинку. Також показав, де вони залишили речі потерпілого.

Покази свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_26 , які в судовому засіданні підтвердили факт розбійного нападу обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на потерпілого ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_4 , підтвердив у судовому засіданні, що обвинувачені по дорогі з с. Яструбщина до м. Глухова викидували з автомобіля якісь речі, що також підтверджується протоколами огляду місця події від 31.03.2018 року, під час яких була оглянута ділянка території, що розташована на узбіччі автодороги «Глухів - Заруцьке - Катеринівка», де було виявлено та вилучено два предмети чорного кольору, схожі на ліхтарики з позначеннями «SHuai Те Er» STF», які належать потерпілому ОСОБА_5 та на відстані 500 м від с. Яструбщина Глухівського району, на узбіччі було виявлено та вилучено курточку зеленого кольору з оранжевими вставками, яка також належить потерпілму ОСОБА_5 .

Тому посилання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що вони не мали наміру викрадати речі потерпілого не заслуговують на увагу.

Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів, як вказано у рішенні Европейського Суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20 вересня 2012 року та враховується також якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення у справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року).

Підстав не довіряти зібраним на досудовому слідстві та перевірених під час судового розгляду доказам суд не має, оскільки вони є належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність є достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення.

Аналізуючи покази обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , допитаних в ході судового слідства, потерпілого та свідків, досліджених письмових доказів, що надані сторонами кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про доведеність вини обвинувачених у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_5 з проникненням до його житла, за попередньою змовою.

Кваліфікація дій обвинувачених судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Відповідно до вимог чинного кримінально процесуального законодавства, дослідивши та проаналізувавши всі докази по даному кримінальному провадженню, колегія суддів вважає, що вина обвинувачених встановлена в повному обсязі і їх дії потрібно кваліфікувати:

ОСОБА_1 - за ч. 3 ст. 187 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, тобто вчинив розбій за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій та з проникненням у житло.

ОСОБА_2 - за ч. 3 ст. 187 КК України, оскільки вона вчинила напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, тобто вчинили розбій, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло.

Мотиви призначення покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Згідно з положенням постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотриматися вимог кримінального закону і зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, особу винних та обставини справи, що пом"якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вину визнав частково, на обліках у диспансерах не перебуває, заподіяна злочином матеріальна шкода частково відшкодована шляхом повернення викраденого майна потерпілому, ці обставини суд визнає як пом`якшуючі покарання обвинуваченого.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд вбачає те, що кримінальне правопорушення скоїв у стані алкогольного сп`яніння.

При таких обставинах суд вважає необхідним обрати ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч.3 статті 187 КК України у виді позбавлення волі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення під час перебування на умовно-достроковому звільненні від відбування покарання за вироком Березанівського районного суду Миколаївської області від 11.03.2011 року за ст. 185 ч. 2, 70 ч.1 КК України у виді позбавлення волі на строк дев`ять років один місяць та звільнений умовно достроково по ухвалі Казанковського районного суду Миколаївської області від 06.09.2017 року на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 12 днів, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного суд вважає необхідним до призначеного покарання за новим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком за правилами ст. 71 КК України.

ОСОБА_2 вину визнала частково, розкаялася, на обліках в диспансерах не перебуває,, заподіяна злочином матеріальна шкода частково відшкодована шляхом повернення викраденого майна потерпілому, ці обставини суд визнає як пом`якшуючі покарання обвинуваченої.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої суд вбачає те, що кримінальне правопорушення скоїла у стані алкогольного сп`яніння.

При таких обставинах суд вважає необхідним обрати ОСОБА_2 покарання у межах санкції ч.3 статті 187 КК України у виді позбавлення волі.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 була засуджена вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.05.2017 року за ст. 190 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк три роки, на підставі ст. 75 КК У5країни звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на два роки, але під час іспитового строку вчинила нове кримінальне правопорушення, то суд вважає при призначенні покарання ОСОБА_2 застосувати правила ст. 71 КК України.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особами винних, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вирішення питання про долю речових доказів, процесуальних витрат, заходів забезпечення кримінального провадження, інше.

На підставі ст. 174 КПК України скасувати ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 02.04.2018 року про накладення арешту на майно (т.2 а.кр.пр. 107-109, т.3 а.кр.пр. 168,169)).

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.01.2019 року було задоволено клопотання власника майна ОСОБА_40 , та скасований арешт на автомобіль «ВАЗ 2107» державний номер НОМЕР_1 , червоного кольору, який повернутий ОСОБА_40 з позбавленням права на відчудження данного майна.

Після набрання вироком законної сили власник автомобіля «ВАЗ 2107» державний номер НОМЕР_1 , червоного кольору, ОСОБА_40 має право розпоряджатися автомобілем на власний розсуд.

Речові докази по кримінальному провадженню: речі належні потерпілому ОСОБА_5 , а саме: бензопила марки «Stihl MS 180»; бензопила марки «Атлан А 757»; бензопила марки «Урал»; мікрохвильова піч марки «KHG»; дві машинки для гоління марки «Харків», годинник марки «Кварк»; продукти харчування, а саме: банка шпротів, банка бичків, згущеного молока, шматки сала, пачка печива «Артек», пачка масла «Полтавське», цукерки «Сливки ленивки», «Ромашка», «Jazz», горілчані вироби, а саме: пляшка вина 0,5 л «Labruska», пляшка з під горілки «Плакуча іва», пляшка ємкістю 0,25 л з надписом «Kleine Reblans», пляшка горілки «Хлібний дар» ємкістю 0,5 л, ложки алюмінієві в кількості 20 шт.; виделки алюмінієві в кількості 20 шт.; шкарпетки чоловічі 2 пари; подовжувач чорного кольору; скатертина синього кольору, ганчірки, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити останньому (т.3 а.кр.пр. 162),

Речові докази: два мобільних телефони Nokia та Alcatel з сім-картами, паспорт ОСОБА_2 , дві куртки, штани, два ліхтарика, стакани, зразки, гіпсові зліпки, чотири пари жіночих сапог, які передані на зберігання до Глухівського ВП ГУНП в Сумській області по квитанції № 1504 (т.3 а.кр.п.р216) вирішити долю:

два ліхтарики марки «SHuai Те Er» STF, чорного кольору, жіночу куртку, зеленого кольору, із різноманітними забрудненнями, картку Ощадбанку № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_41 , термін дії до 02/16, пін-картку Ощадбанку, на якій зазначено пін-код «7416», які належать потерпілому ОСОБА_5 - повернути останньому;

паспорт громадянки України серії НОМЕР_5 , виданий Богунським PB у м. Житомир УДМС України в Житомирській області на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , картку платників податків на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чорні шкіряні жіночі черевики, щоденник червоного кольору з записами; жіночі зимові чоботи з написом «Justice»; жіночі туфлі білого кольору з сірими та зеленими вставками; жіночі зимові чоботи чорного кольору, 39 розміру; жіночі зимові чоботи чорного кольору, 38 розміру, карту пам`яті Micro SD об`ємом на 4 Gb -повернути ОСОБА_2 ;

куртка чоловіча спортивна чорного кольору типу «Geen» та спортивні чоловічі брюки утеплені виробник «Коламбія», які вилучені у ОСОБА_1 - повернути останньому;

мобільний телефон Alcatel, ІМЕІ 1 - НОМЕР_6 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_7 , сім-карта оператора стільникового зв`язку «Київстар», абонентський номер якої НОМЕР_4 та мобільний телефон Nokia RH-122, 1661-2, з сім-картою з абонентським номером НОМЕР_3 - конфіскувати в дохід держави;

фрагменти договору укладеного між ПТ «Ломбард данкредит ТОВ «Інтер-ріелті» і Компанія» та між ОСОБА_2 від 22.03.2018 в м. Київ №ДОН1380001828, фрагменти договору укладеного між ПТ «Ломбард данкредит ТОВ «Інтер-ріелті» і Компанія» та між ОСОБА_1 від 22.03.2018 в м. Київ №ДОН1380001849, специфікацію до договорів №25-106517 від 29.03.2018, укладеного між ломбардним відділенням №25 та між ОСОБА_2 від 29.03.2018 в АДРЕСА_5 , які були вилучені в ході огляду квартири, в якій проживала ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 та яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 - зинищити;

недопалок цигарки «Філіп моріс»; три сліди рук; фрагменти липкої стрічки із слідами бурого кольору, 2 (два) скляні стакани, пляшка з-під горілки «Горобина», ємністю 0,5 л, та гіпсовий зліпок взуття, два пластикові стакани, чоловічу шапку чорного кольору та коробка з печивом - знищити.

Згідно ст. 122,124 КПК України, з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені процесуальні витрати за залученні експертів для проведення експертиз в розмірі 429 грн. (т.4 а.с.91), по 214 грн. 50 коп. з кожного окремо.

Враховуючи, що колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченим міру покарання у виді позбавлення волі, тому обраний відносно обвинувачених запобіжний захід у виді тримання під вартою підлягає залишенню без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 187 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією майна, крім житла.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Березанівського районного суду Миколаївської області від 11.03.2011 року у виді позбавлення волі на строк два місяці, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років два місяці років з конфіскацією майна крім житла.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 не змінювати, залишити тримання під вартою, в строк відбування покарання зарахувати перебування під вартою під час досудового та судового слідства з 31 березня 2018 року до 05 липня 2019 року, з 31 січня 2020 року до 02 лютого 2020 року та з 13 травня 2020 року.

ОСОБА_2 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 187 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років років з конфіскацією майна крім житла.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.05.2017 року в виді позбавлення волі на строк два місяці, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років два місяці років з конфіскацією майна крім житла.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_2 не змінювати, залишити тримання під вартою, в строк відбування покарання зарахувати перебування під вартою під час досудового та судового слідства з 31 березня 2018 року до 05 липня 2019 року, з 31 січня 2020 року до 02 лютого 2020 року та з 13 травня 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за залученні експертів для проведення експертиз в розмірі 429 грн. (т.4 а.с.91), по 214 грн. 50 коп. з кожного окремо.

Скасувати ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 02.04.2018 року про накладення арешту на майно (т.2 а.кр.пр. 107-109, т.3 а.кр.пр. 168,169)).

Після набрання вироком законної сили власник автомобіля «ВАЗ 2107» державний номер НОМЕР_1 , червоного кольору, ОСОБА_40 має право розпоряджатися вищезазначеним автомобілем на власний розсуд.

Речові докази по кримінальному провадженню: речі належні потерпілому ОСОБА_5 , а саме: бензопила марки «Stihl MS 180»; бензопила марки «Атлан А 757»; бензопила марки «Урал»; мікрохвильова піч марки «KHG»; дві машинки для гоління марки «Харків», годинник марки «Кварк»; продукти харчування, а саме: банка шпротів, банка бичків, згущеного молока, шматки сала, пачка печива «Артек», пачка масла «Полтавське», цукерки «Сливки ленивки», «Ромашка», «Jazz», горілчані вироби, а саме: пляшка вина 0,5 л «Labruska», пляшка з під горілки «Плакуча іва», пляшка ємкістю 0,25 л з надписом «Kleine Reblans», пляшка горілки «Хлібний дар» ємкістю 0,5 л, ложки алюмінієві в кількості 20 шт.; виделки алюмінієві в кількості 20 шт.; шкарпетки чоловічі 2 пари; подовжувач чорного кольору; скатертина синього кольору, ганчірки, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити останньому (т.3 а.кр.пр. 162),

Речові докази: два мобільних телефони Nokia та Alcatel з сім-картами, паспорт ОСОБА_2 , дві куртки, штани, два ліхтарика, стакани, зразки, гіпсові зліпки, чотири пари жіночих сапог, які передані на зберігання до Глухівського ВП ГУНП в Сумській області по квитанції № 1504 (т.3 а.кр.п.р216) вирішити їх долю:

два ліхтарики марки «SHuai Те Er» STF, чорного кольору, жіночу куртку, зеленого кольору, із різноманітними забрудненнями, картку Ощадбанку № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_41 , термін дії до 02/16, пін-картку Ощадбанку, на якій зазначено пін-код «7416», які належать потерпілому ОСОБА_5 - повернути останньому;

паспорт громадянки України серії НОМЕР_5 , виданий виданий Богунським PB у м. Житомир УДМС України в Житомирській області на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , картку платників податків на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чорні шкіряні жіночі черевики, щоденник червоного кольору з записами; жіночі зимові чоботи з написом «Justice»; жіночі туфлі білого кольору з сірими та зеленими вставками; жіночі зимові чоботи чорного кольору, 39 розміру; жіночі зимові чоботи чорного кольору, 38 розміру, карту пам`яті Micro SD об`ємом на 4 Gb -повернути ОСОБА_2 ;

куртка чоловіча спортивна чорного кольору типу «Geen» та спортивні чоловічі брюки утеплені виробник «Коламбія», які вилучені у ОСОБА_1 - повернути останньому;

мобільний телефон Alcatel, ІМЕІ 1 - НОМЕР_6 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_7 , сім-карта оператора стільникового зв`язку «Київстар», абонентський номер якої НОМЕР_4 та мобільний телефон Nokia RH-122, 1661-2, з сім-картою з абонентським номером НОМЕР_3 - конфіскувати в дохід держави;

фрагменти договору укладеного між ПТ «Ломбард данкредит ТОВ «Інтер-ріелті» і Компанія» та між ОСОБА_2 від 22.03.2018 в м. Київ №ДОН1380001828, фрагменти договору укладеного між ПТ «Ломбард данкредит ТОВ «Інтер-ріелті» і Компанія» та між ОСОБА_1 від 22.03.2018 в м. Київ №ДОН1380001849, специфікацію до договорів №25-106517 від 29.03.2018, укладеного між ломбардним відділенням №25 та між ОСОБА_2 від 29.03.2018 в АДРЕСА_5 , які були вилучені в ході огляду квартири, в якій проживала ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 та яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 - зинищити;

недопалок цигарки «Філіп моріс»; три сліди рук; фрагменти липкої стрічки із слідами бурого кольору, 2 (два) скляні стакани, пляшка з-під горілки «Горобина», ємністю 0,5 л, та гіпсовий зліпок взуття, два пластикові стакани, чоловічу шапку чорного кольору та коробка з печивом - знищити.

Цивільний позов не заявлений.

Апеляційна скарга на вирок подається до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом тридцяти діб з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення її копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Фоменко

Суддя Г.Ю. Корольова

Суддя В.Г. Костенко