Рішення № 92996736, 17.11.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року м. Черкаси справа № 925/1121/20

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу за позовом Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36

до приватного підприємства «Майбут», м. Черкаси, вул. Добровольського, 1

про стягнення 45774, 29 грн заборгованості та санкцій за користування землею,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: участі не брав;

від відповідача: участі не брав.

Черкаська міська рада звернулась в господарський суд Черкаської області з позовом до приватного підприємства «Майбут» про стягнення заборгованості та пені за договором оренди землі від 08.09.2015 в розмірі 45774,29 грн, з яких:

44769,27 грн основного боргу,

1005,02 грн пені,

та відшкодування судових витрат.

Представник позивача 17.11.2020 вимоги підтримав письмово в сумі 11191,87 грн. боргу та 1005,02 грн. пені. та просить їх задовольнити. Провадження в решті вимог просить закрити, оскільки відсутній предмет спору.

На вимогу суду між сторонами проведена звірка заборгованості. Акт підписано обома сторонами та подано суду. Відповідачем опосередковано визнано борг в сумі 11191,87 грн. та пеню 1005,02 грн. Відповідач просить розстрочити виконанні рішення суду на 10 місяців рівними частинами з мотивів скрутного матеріального становища підприємства. Надано копії звітів про результати господарської діяльності ПП за 2018-2019 роки.

Суд вважає, що сторони належно повідомлені про час і місце розгляду спору.

В судовому засіданні:

Позивач не змінив підставу чи предмет спору. Інших доказів не подано.

Відповідач не скористався своїм правом на безпосередню участь у судовому засіданні. Відповідачем подано відзив від 09.10.2020 на позов (а.с. 39).

Від органу ГУ ДПС у Черкаській області надійшло клопотання про припинення провадження у цій справі у зв`язку з позовом в адміністративний суд ГУ ДПС до відповідача про стягнення податкової заборгованості по землі за цей же період (а.с. 58-61). Суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви, оскільки між сторонами наявні господарські відносини на підставі двостороннього строкового оплатного договору оренди землі і спір виник саме з цих підстав. Спірну заборгованість не можна визнавати податковим боргом. Клопотання ДФС про закриття провадження належить відхилити.

Суд вирішує справу за наявними в ній доказами та матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами.

Сторони не змогли вирішити спір в позасудовому порядку.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Інших доказів сторонами не подано.

Відповідно до приписів ст. 240 ГПК України за результатами розгляду справи судом прийнято рішення без оголошення резолютивної частини.

Дослідивши матеріали справи та зібрані докази в їх сукупності, судом з`ясовані такі взаємовідносини сторін та обставини.

За клопотанням відповідача, рішенням Черкаської міської ради від 20.12.2013р. №4-332 приватному підприємству «Майбут» надана в оренду земельна ділянка комунальної власності по провулку ХХ Партз`їзду, 1 в м. Черкаси під існуючу нежитлову будівлю (без права передачі ділянки в суборенду).

Площа земельної ділянки – 2717 кв.м.

Строк оренди визначено в 49 років.

Мета оренди землі – розміщення та експлуатація промислового об`єкта.

Основне цільове призначення ділянки - землі промисловості, транспорту та зв`язку.

Договір оренди землі між сторонами укладено 08 вересня 2015 року та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.12.2015 №12668850.

Позивач на виконання двостороннього письмового договору надав Відповідачу у строкове користування за плату земельну ділянку під розміщення та подальшу експлуатацію промислового об`єкту, виконавши умови договору, а відповідач прийняв земельну ділянку комунальної власності і частково вніс орендну плату за неї. За період з 01.02.2019 по 30.06.2020 нараховано орендної плати 44 769,27 грн. з урахуванням індексації та зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки. В порушення договірних зобов`язань орендарем (відповідачем) на користь Черкаської міської ради заборгованість не сплачена, що є предметом спору. На час звернення Позивача до суду заборгованість повністю сплачена не була. На суму заборгованості позивачем нарахована неустойка.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань стало правовою підставою для звернення Позивача до суду для захисту свого порушеного права та примусового стягнення боргу та неустойки.

Відповідач опосередковано визнав заборгованість, частково сплативши 33577,40 грн. за користування земельною ділянкою комунальної власності по провул. ХХ Партз`їзду, 1 в м. Черкаси за період по 17.11.2020. Позивачем подано заяву про закриття провадження в цій частині. Залишок боргу складає 11191,87 грн. Заяву прийнято судом до розгляду.

На суму заборгованості 44769,27 грн. позивач нарахував пеню 1005,02 грн. за період з червня по грудень 2019.

Відповідач вимоги заперечив частково, доказів проведеного повного розрахунку позивачеві та суду не надав.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення - з огляду на таке.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ – положення ст. 93 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатного строкового використання земельної ділянки комунальної власності. Договірні відносини врегульовані нормами Цивільного, Господарського, Земельного кодексів України та ЗУ «Про оренду землі».

Позивач є органом місцевого самоврядування відповідно до приписів Конституції України та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», та суб`єктом господарювання на земельних ділянках комунальної власності в межах міста. Позивач може діяти лише в спосіб, визначений Законом, і не інакше – приписи ст. 19 Конституції України.

Відповідач є суб`єктом господарювання на ринку надання послуг в Україні.

Рішенням Черкаської міської ради від 20.12.2013 №4-332 приватному підприємству «Майбут» надана в оренду земельна ділянка комунальної власності по провул. ХХ Партз`їзду, 1 в м. Черкаси (без права передачі ділянки в суборенду).

Строк оренди визначено в 49 років.

Мета оренди землі – розміщення промислового об`єкта.

Основне цільове призначення ділянки - землі промисловості, транспорту та зв`язку.

Договір оренди землі між сторонами укладено 08 вересня 2015 року та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18 грудня 2015р. за №12668850.

Нарахування заборгованості позивачем проведено за період з лютого 2018 по червень 2020 на суму 44769,27 грн. Відповідач частково погасив Позивачеві заборгованість за користування спірною ділянкою після порушення провадження у справі, внаслідок чого залишилась заборгованість в сумі 11 191,87 грн., що є предметом спору. В решті вимог позивача просить провадження закрити з-за відсутності предмету спору.

Відповідач вимог не спростував та не заперечив. Свого контррозрахунку вимог не надано. Доказів повного розрахунку відповідач не надіслав. Подано акт звірки заборгованості та визнано борг на суму 11191,87 грн.

Таким чином, сума боргу за користування земельною ділянкою, яку Позивач просить примусово стягнути, становить 11 191,87 грн.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

На підставі викладеного суд вважає доведеним право Позивача на примусове стягнення з Відповідача суми боргу за користування земельною ділянкою комунальної власності - в розмірі 11 191,87 грн. В решті вимог провадження належить припинити за відсутністю предмету спору, оскільки заборгованість частково погашена відповідачем після звернення позивача до суду.

Стосовно стягнення пені.

Позивачем з посиланням на приписи ст.ст. 546, 549 ЦК України, п. 14 Договору нараховано 1005,02 грн. пені за прострочення оплати за землю за період з червня по грудень 2019 (а.с. 29). Позивач розуміє обмеження строку на нарахування пені протягом 6 місяців відповідно до приписів п. 6 ст. 232 ГК України як спеціальної норми.

Суд оцінює доводи позивача та здійснив перерахунок пені на запропоновану позивачем суму заборгованості та період прострочення за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Еліт:Ліга Закон», з урахуванням моменту порушеного права, скороченого строку позовної давності для стягнення пені, моменту звернення з позовом до суду та перебігу строку на стягнення пені з червня 2019 року.

Сума пені становить 1005,02 грн. за період червня – грудня 2019 року підлягає до задоволення.

Стосовно розстрочення заборгованості:

Відповідачем подано заяву про розстрочення стягнення боргу та виконання рішення на 10 місяців у зв`язку з скрутним фінансовим становищем підприємства, частковим погашенням заборгованості та намаганням добровільно погасити борг перед міською радою за користування земельною ділянкою.

Відповідно до положень ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Розглянувши подану стороною заяву про розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку про необхідність її часткового задоволення. Суд вважає за можливе розстрочити на 6 місяців стягнення заборгованості рівними частинами щомісячно зі сплатою:

- до 30 грудня 2020 – 2032,82 грн.;

- до 30 січня 2021 – 2032,82 грн.;

- до 28 лютого 2021 – 2032,82 грн.;

- до 30 березня 2021 – 2032,82 грн.;

- до 30 квітня 2021 – 2032,82 грн.;

- до 30 травня 2021 – 2032,79 грн.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідач частково спростував доводи позивача та не подав доказів належного виконання умов договору оренди землі.

Суд зазначає, що проведення оплати відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об`єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили – з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення «Агрокомплекс проти України» nо.23465/03 від 08.03.2012р.);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення «Серявін проти України» nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення «Трофімчук проти України» nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994р., серія А, N 303-А, п. 29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення «Желтяков проти України» nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 2102,00 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відповідача: приватного підприємства «Майбут», м. Черкаси, вул. Добровольського, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36446602, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25212542, номер рахунку в банку невідомий (рахунок: UA548999980334109812000023002; одержувач платежу:УК у м. Черкасах/Черкаси/18010600; код ЄДРПОУ:38031150; Банк: Казначейство України (ЕАП); призначення платежу – орендна плата за землю з юридичних осіб) заборгованість за договором оренди землі в сумі

11191,87 грн боргу, 1005,02 грн. пені.

Розстрочити виконання рішення рівними частинами на 6 місяців, зі сплатою:

- до 30 грудня 2020 – 2032,82 грн.;

- до 30 січня 2021 – 2032,82 грн.;

- до 28 лютого 2021 – 2032,82 грн.;

- до 30 березня 2021 – 2032,82 грн.;

- до 30 квітня 2021 – 2032,82 грн.;

- до 30 травня 2021 – 2032,79 грн.

Стягнути з відповідача: приватного підприємства «Майбут», м. Черкаси, вул. Добровольського, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36446602, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25212542, номер рахунку в банку невідомий (рахунок: UA108201720344260002000086317, банк отримувача: УДКСУ у м. Черкасах, отримувач: Департамент фінансової політики Черкаської міської ради, код ЄДРПОУ 3876429)

2102,00 грн судового збору.

В решті вимог провадження закрити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення або через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 18.11.2020.

Суддя Г.М. Скиба