Ухвала суду № 92995524, 20.11.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/20247/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2020 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Кацап В.Р., за участі представника власника майна - адвоката Мальцевої А.В., сторони обвинувачення - прокурора Вигівського М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника власника майна ТОВ «Кредитні ініціативи» - адвоката Мальцевої Анастасії Владленівни, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні під №12015100040009761 від 03 липня 2015 року,-

У С Т А Н О В И В:

27 жовтня 2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна ТОВ «Кредитні ініціативи» - адвоката Мальцевої Анастасії Владленівни, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні під №12015100040009761 від 03 липня 2015 року, в обґрунтування якого представник заявника зазначив наступне.

06.11.2015 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва накладено арешт на майно, яке перебуває у власності ТОВ «Кредитні Ініціативи» (ЄДРПОУ 35326253), а саме чотирьохкімнатну квартиру № 51 в житловому будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Микільсько - Слобідська, 1-А , загальною площею 176,20 кв. м.

Вказаний арешт представник вважає накладеним необґрунтовано з огляду на наступне. Так, на момент як звернення з клопотанням про накладення арешту, так і на момент звернення із клопотанням про скасування арешту, жодній особі письмове повідомлення про підозру не вручалось.

В судовому засіданні адвокат Мальцева А.В. клопотання підтримала.

Представник сторони обвинувачення в судовому засідання проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити у його задоволенні, обмежився наданням витягу з ЄРДР.

Заслухавши особу, що звернулась з клопотанням, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.2 ст.173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Слідчим суддею встановлено, що Дніпровським УП ГУНП в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 12015100040009761 від 03 липня 2015 року за фактами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06.11.2015 року накладено арешт на майно, яке перебуває у власності ТОВ «Кредитні Ініціативи» (ЄДРПОУ 35326253), а саме чотирьохкімнатну квартиру № 51 в житловому будинку, що розташований за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1-А , загальною площею 176,20 кв.м.

При цьому, слідчий суддя приймає до уваги та враховує ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як прокурор не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Згідно з практикою Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСі" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108. п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Отже, оскільки жодних доказів, які б спростовували доводи клопотання заявника та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, до суду не надано, слідчий суддя вважає, що доводи, зазначені в клопотанні, підлягають задоволенню частково.

Крім того, слідчому судді не наведено додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Таким чином, аналіз наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність на даний час підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а так само, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб. Оскільки з часу накладення арешту на вказане майно минуло понад п`ять років, жодній особі так і не було повідомлено про підозру. Більш того, прокурором не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу є потреба.

Викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту на майно, яке перебуває у власності ТОВ «Кредитні Ініціативи» (ЄДРПОУ 35326253), а саме чотирьохкімнатної квартиру № 51 в житловому будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 1-А , загальною площею 176,20 кв. м., на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали.

Керуючись вимогами ст. ст.170, 171, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника власника майна ТОВ «Кредитні ініціативи» - адвоката Мальцевої Анастасії Владленівни, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні під №12015100040009761 від 03 липня 2015 року - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06.11.2015 року у справі № 755/20247/15-к, в рамках кримінального провадження №12015100040009761 від 03 липня 2015 року на чотирьохкімнатну квартиру № 51 в житловому будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Микільсько - Слобідська, 1-А , загальною площею 176,20 кв. м.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя М. Сазонова