Ухвала суду № 92995001, 20.11.2020, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/3853/18

Провадження № 1-кп/723/157/20

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2020 року Сторожинецький районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді Дедик Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Петреску Л.М.,

прокурора Курика М.Г.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представника потерпілих Гінгуляка В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Колесника В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сторожинець кримінальне провадження №12018260150000406 від 13.05.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.398 КК України, -

встановив:

В провадженні Сторожинецького районного суду Чернівецької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.398 КК України.

Представник потерпілих Гінгуляк В.М. звернувся до суду з клопотанням, підтриманим потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про заборону розповсюдження в електронній мережі інтернет аудіо, відео та фотофіксації судових засідань. Посилаються на те, обвинувачений ОСОБА_2 здійснював аудіо та відеофіксації судових засідань та з подальшим монтуванням на власний розсуд, далекий від об`єктивних обставин, розповсюджував відеоматеріали на особистій сторінці соціальної мережі «Facebook» та на особистому відеоканалі сайту «Youtube» з відкритим публічним доступом за посиланнями:

- ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вважають, що такі дії обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме відео фіксація судового засідання та фіксація індивідуальної поведінки потерпілих під час розгляду справи з висловлюванням своєї особистої критичної думки щодо неї, друкованими коментарями, музичним супроводом, з подальшим монтуванням, відповідно до своєї фантазії і розповсюдження даної електронної інформації в соціальних мережах без відповідної згоди на те самих учасників судового розгляду є грубим порушенням законних прав потерпілих, передбачених Конституцією та чинними законами України, що принижує їх честь, гідність, ділову і професійну репутацію.

Просять винести ухвалу, якою заборонити обвинуваченому ОСОБА_2 розповсюджувати в електронній мережі інтернет аудіо, відео та фото фіксацію проведення судового засідання по даному провадженню, а також кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.1 ст.125, ч.2 ст.398 КК України проводити у закритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник потерпілих Гінгуляк В.М. клопотання підтримав, вказавши, що монтаж обвинуваченого судових засідань спотворює об`єктивні обставини, побачене принижує честь і гідність потерпілих, носить образливий характер. Вважає такі дії обвинуваченого спрямовані на уникнення відповідальності, затягування розгляду справи і тиск на суд та інших учасників провадження. Такі дії обвинуваченого відбуваються за сприяння присутніх в залі судового засідання вільних слухачів.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала клопотання, вказала, що порушуються її права та її чоловіка, передбачені ст.32, ч.2 ст.34 Конституції України, ст.307 ЦК України. Раніше судом було заборонено присутнім в залі знімати потерпілих із зображенням обличчя. Вказала також, що обвинувачений ще не надавав своїх пояснень в даному кримінальному провадженні, а в мережі «Інтернет» викладаються відомості, що стосуються даного кримінального провадження.

Прокурор вважає, що клопотання підлягає задоволенню, відповідає рішенню ЄСПЛ у справі «Лучанінова проти України», ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.11, 27 КПК України, так як відповідно до переглянутого відеозапису зі слів присутньої в залі особи вона здійснює трансляцію судового засідання. Крім того, присутні в залі вільні спостерігачі ведуть себе некоректно, сміються, розмовляють, перебувають без захисних масок.

Захисник обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотання, яке вважає безпідставним, таким, що порушує конституційні права і право на публічний розгляд справи, що не відповідає положенням ст.27 КПК України. Заявниками не доведено, що зйомку проводив обвинувачений ОСОБА_2 і це видно з переглянутого відеозапису. Не доведено, що здійснювалася трансляція судового засідання.

Обвинувачений ОСОБА_2 при заслуховуванні думки щодо клопотання висловлював свою незгоду з діями головуючої судді під час розгляду даного кримінального провадження, зокрема щодо виходу до нарадчої кімнати не в приміщення нарадчої кімнати, наявне в залі судового засідання, призначення дати і часу судового засідання без узгодження з учасниками справи, на що йому судом було роз`яснено право висловити таку незгоду у встановленому законом порядку та запропоновано висловити свою думку щодо клопотання та відповісти на запитання суду щодо вимог клопотання, що обвинуваченим не було зроблено та продовжено висловлювання щодо незгоди з діями суду з приводу обмеження права у висловлюванні того, що вважає за необхідне.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Згідно положень ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. У разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим судовим рішенням може бути видалена із зали судового засідання.

Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.

Частиною 2 статті 27 КПК України визначено, що кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров`ю особи. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі:

1) якщо обвинуваченим є неповнолітній;

2) розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;

3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;

4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;

5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Тобто, вказаним законом визначено вичерпний перелік випадків, коли кримінальне провадження може здійснюватися у закритому судовому засіданні.

В статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зазначено, що преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або – тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

За статтею 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

В пунктах 2 та 3 статті 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права визначено, що кожна людина має право на вільне вираження свого погляду; це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій вибір. Користування передбаченими в пункті 2 цієї статті правами накладає особливі обов`язки і особливу відповідальність. Воно може бути, отже, пов`язане з певними обмеженнями, які, однак, мають встановлюватися законом і бути необхідними: для поважання прав і репутації інших осіб; для охорони державної безпеки, громадського порядку,

здоров`я чи моральності населення.

Такою ж за своєю суттю є стаття 34 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно ч.1ст.307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

В частинах 2 та 4 статті 32 Конституції України закріплено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

З переглянутого в судовому засіданні долученого до клопотання відеозапису та скріншотів, вбачається здійснення поширення судових засідань по розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст.125, ч.2 ст.389 КК України, яке переривається текстовими вставками, в яких викладаються думки щодо дій та поведінки учасників справи, що супроводжується музичним супроводом. При цьому судом не встановлено, що такими діями створюються перешкоди для здійснення судового розгляду вказаного кримінального провадження.

Виходячи із вищенаведених норм права, якими передбачено право кожної особи на збирання, використання і поширення інформації у спосіб на свій вибір, вільне вираження своїх поглядів і переконань, суд вважає, що вимога клопотання про заборону обвинуваченому ОСОБА_2 розповсюджувати в електронній мережі Інтернет аудіо, відео та фото фіксацію проведення судового засідання по даному провадженню не підлягає задоволенню, так як судом не встановлено створення внаслідок такого поширення перешкод для здійснення судового розгляду вказаного кримінального провадження.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що поширення інформації, яка призводить до порушення прав та інтересів осіб тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Щодо вимоги про здійснення судового розгляду кримінального провадження у закритому судовому засіданні, суд вважає, що визначені ст. 27 КПК України підстави для цього відсутні.

Разом з тим, як вбачається з переглянутого відеозапису, ним в основному здійснювалася зйомка потерпілих та їх представника. В судовому засіданні потерпілі вказували на відсутність згоди на їх знімання, в зв`язку з чим судом було роз`яснено присутнім право на здійснення зйомки судового засідання без зйомки потерпілих, які проти цього заперечують.

Однак, як вбачається, щодо потерпілих проводиться відеозапис, тому в зв`язку з цим необхідним є прийняття судового рішення щодо такої заборони.

Керуючись ст.ст.6,10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.32,34 Конституції України, ст.ст.27, 350 КПК України, суд, -

постановив:

В задоволенні клопотання потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , представника потерпілих Гінгуляка В.М. про заборону обвинуваченому ОСОБА_2 розповсюджувати в електронній мережі інтернет аудіо, відео та фото фіксацію проведення судового засідання по даному провадженню, здійснення судового розгляду даного кримінального провадження в закритому судовому засіданні відмовити.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що поширення інформації не повинно здійснюватися у спосіб, що призводить до порушення прав та інтересів учасників кримінального провадження.

Заборонити особам, присутнім в судовому засіданні, в тому числі обвинуваченому, його захиснику, прокурору здійснювати фотозйомку та відеозапис потерпілих в кримінальному провадженні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя