Вирок № 92994556, 20.11.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/635/20

Провадження № 1-кп/711/203/20

В И Р О К

іменем України

20 листопада 2020 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Угорчука В.В.

при секретарі Бак М.А.,

за участю прокурорів Хоміка М.В. і Заглядової Ж.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Ковтуна Ю.О., провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси судовий розгляд кримінального провадження за звинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нехвороща Новосанжарського району Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не судимого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 307 КК України, суд

встановив:

ОСОБА_1 висунуто обвинувачення у вчиненні умисного кримінального правопорушення (злочину), пов`язаного з незаконним оборотом наркотичних засобів, за наступних обставин.

ОСОБА_1 згідно наказу Державної установи „Черкаська виправна колонія (№ 62)” № 58/ОС-19 від 14.05.2019, працюючи на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Державної установи „Черкаська виправна колонія (№ 62)”, маючи спеціальне звання молодшого сержанта внутрішньої служби, в силу Закону України „Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” будучи працівником правоохоронного органу, при цьому постійно здійснюючи функції представника влади та у відповідності до ч. 3 ст. 18 КПК України та п. 1 Примітки до ст. 364 КК України, з моменту призначення на вказану посаду будучи службовою особою правоохоронного органу, відповідно до посадової інструкції маючи зобов`язання щодо підтримання службової дисципліни персоналу зміни; забезпечення нагляду, ізоляції і охорони ув`язнених (засуджених), дотримання ними встановленого законодавством порядку тримання під вартою та розпорядку дня; вжиття заходів щодо виявлення, попередження і припинення порушень режиму тримання та підтримання правопорядку в установі, всупереч Законів України „Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори”, „Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” та „Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними”, Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів” незаконно придбав, зберігав та перевіз з метою збуту особливо небезпечні наркотичні засоби, які в подальшому збув у місце позбавлення волі за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , працюючи на зазначеній посаді, будучи зобов`язаним відповідно до вимог Закону України „Про Державну кримінально-виконавчу службу України” забезпечувати правопорядок, додержуватись вимог режиму, правил внутрішнього трудового розпорядку в установі виконання покарань, у не встановлений слідством час у серпні 2019 року та від не встановленої слідством особи отримав через мережу поштових відправлень „Нова Пошта”, а саме у відділенні № 7, яке знаходиться за адресою – м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 33, пакунок, в якому у пачці з-під чаю знаходилась подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабіс, який у подальшому з корисливих мотивів, маючи умисел на зберігання з метою збуту та подальший збут особливо небезпечних наркотичних засобів у місця позбавлення волі, перевіз та зберігав за своїм місцем проживання у АДРЕСА_2 . У подальшому вказану подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабіс, яка знаходилася у поліетиленовому пакеті білого кольору ОСОБА_1 перемотав липкою стрічкою з метою її перевезення, пронесення і збуту на території Державної установи „Черкаська виправна колонія (№ 62)”.

Окрім того, ОСОБА_1 приблизно 24 чи 25 вересня 2019 року через мобільний додаток для обміну повідомлень „Телеграм” придбав на території м. Черкаси у не встановлених слідством осіб психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, яку також перевіз та зберігав за місцем свого проживання у АДРЕСА_2 . У подальшому, з метою її перевезення, пронесення і збуту на території Державної установи „Черкаська виправна колонія (№ 62)” помістив її до верхньої частини пластикового корпусу кулькової ручки білого кольору.

Продовжуючи свої умисні дії, маючи прямий умисел, направлений на збут особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу та психотропної речовини, обіг якої обмежено – амфетамін, відповідно до наказу Державної установи „Черкаська виправна колонія (№ 62)” від 26.09.2019 № 240 дск „Про забезпечення охорони та нагляду на добу”, будучи призначеним на чергування по нагляду за засудженими Черкаської виправної колонії № 62 з 09.00 год. 27.09.2019 до 09.00 год. 28.09.2019, ОСОБА_1 помістив усередину рюкзака, серед своїх особистих речей кулькову ручку білого кольору, у верхній частині пластикового кольору якої заховав порошкоподібну речовину білого кольору, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, а також зашив у ручку даного рюкзака поліетиленовий згорток, обгорнений липкою стрічкою з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабіс та в подальшому перевіз і проніс на територію Державної установи „Черкаська виправна колонія (№ 62)”, за адресою: вул. Сурікова, 30, м. Черкаси.

Близько 08 год. 30 хв. 27.09.2019, пронісши зазначений особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс, загальною масою 2,31 г, а в перерахунку на висушену речовину – 2,13 г та порошкоподібну речовину білого кольору масою 0,067 г, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, загальною масою 0,036 г, на територію Державної установи „Черкаська виправна колонія (№ 62)” з метою подальшого збуту невстановленим слідством особам, ОСОБА_1 був викритий оперуповноваженими вказаної установи під час догляду особистих речей у приміщенні кімнати для огляду працівників Державної установи „Черкаська виправна колонія (№ 62)”.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України – незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів у місця позбавлення волі, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби.

Обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе не визнав і пояснив, що злочину не вчиняв, його безпідставно і незаконно затримали та незаконно провели обшук. Від детальних показань відмовився.

Для доведення винуватості підсудного ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення суду надано докази у вигляді показань, висновків експертиз, документів, речових доказів, дослідженням яких встановлено наступне.

Свідок ОСОБА_2 показав, що 27.09.2019 р. він як оперативний співробітник «ЧВК-62» проводив огляд особистих речей працівників колонії, які заступали на чергування, зокрема, обвинуваченого ОСОБА_1 , який виклав свої особисті речі, у тому числі й ручку, всередині якої свідок виявив згорток із порошком. Далі свідок дослідив рюкзак обвинуваченого і виявив в ручці рюкзака сторонній предмет, після чого розпоров ручку та дістав із неї згорток із речовиною зеленого кольору. Далі було викликано оперативно-слідчу групу.

Аналогічні показання дали свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

Така ж інформація міститься в рапортах вказаних осіб (т.2 а.с.22-25).

Згідно з протоколом огляду місця події 27.09.2019 р. в кімнаті огляду персоналу «ЧВК-62», розташованої по вул. Сурікова, 30 у м. Черкасах, де перебував обвинувачений ОСОБА_1 , виявлено поліетиленовий згорток із подрібненою речовиною зеленого кольору і кулькову ручку із поліетиленовим згортком з порошкоподібною речовиною білого кольору, які були вилучені й поміщені до спеціальних пакетів (т.2 а.с.18-19).

Свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 показали, що їх було залучено понятими до проведення вказаної слідчої дії, під час якої в кімнаті огляду персоналу колонії, де перебував обвинувачений, вилучили ручку із згортком з речовиною білого кольору і поліетиленовий скручений пакетик із речовиною зеленого кольору.

За висновками криміналістичної експертизи № 11-2/6860 (т.2 а.с.57-62) вилучена речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабіс, а порошкоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін.

Згідно з висновками комп`ютерно-технічної експертизи (т.2 а.с.45-50) у телефоні обвинуваченого містяться файли про вхідні та вихідні дзвінки, повідомлення у різних програмах, у тому числі й про отримання відправлень «Новою поштою» (т.2 а.с.159-160).

Свідок ОСОБА_7 показав, що він засуджений до позбавлення волі і відбуває покарання в ЧВК-62, обвинуваченого знає як співробітника цієї установи, але з ним не домовлявся про збут психотропної речовини або наркотичного засобу.

Згідно з документами та їх копіями (накази, довідки, журнали тощо) обвинувачений ОСОБА_1 з 15.05.2019 працював молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки ЧВК-62, ознайомлений з посадовою інструкцією та антикорупційним законодавством, відповідно до графіка чергування прибув о 08 год. 27.09.2019 для несення служби в складі чергової зміни з 09 год. 27.09.2019 до 09 год. 28.09.2019, висновком службового розслідування встановлено, що обвинувачений намагався пронести на територію ЧВК-62 канабіс та амфетамін для передачі засудженим, у зв`язку з чим звільнений з посади наказом від 17.10.2019 (т.2 а.с.28, 67-72, 131-141).

Перевіряючи доводи сторони захисту, яка оспорює законність вилучення у обвинуваченого певних речей, суд дає оцінку відповідним діям персоналу виправної колонії з урахуванням вимог законодавства.

Згідно із п.2 ч.2 ст. 18 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» посадові і службові особи органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів мають право проводити огляд і обшук засуджених та осіб, узятих під варту, їх речей, огляд інших осіб та їх речей, транспортних засобів, які знаходяться на територіях установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, підприємств установ виконання покарань і на прилеглих до них територіях, на яких установлені режимні вимоги, а також вилучати заборонені для використання в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах речі та документи.

Крім того, у відповідності до ст. 102 Кримінально-виконавчого кодексу України (КВК):

-засуджені, їхні речі і одяг, а також приміщення та територія колоній підлягають обшуку і огляду. Особистий обшук проводиться особами однієї статі із засудженими. Порядок проведення обшуків і оглядів визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України (частина п`ята);

-адміністрація колонії має право, за наявністю підстав, проводити огляд громадян, їх речей, транспортних засобів, які знаходяться на території колонії, а також вилучати документи, а також предмети, вироби і речовини, зберігання і використання яких засудженим заборонено. Порядок проведення обшуків і оглядів визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України (частина шоста).

Аналіз цих норм закону приводить суд до висновку про те, що огляду та обшуку можуть піддаватись тільки засуджені, а інші особи, у тому числі й персонал установи виконання покарань, а також їхні речі, одяг і транспортні засоби, - тільки огляду.

Порядок проведення огляду та обшуку встановлено Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 2823/5 від 28 серпня 2018 року, згідно з пунктом першим частини першої розділу XXIV яких з метою виявлення предметів, виробів, речей та продуктів харчування, не передбачених переліком, а також грошей, цінних паперів і речей, предметів, які заборонено використовувати в установах виконання покарань, приготувань до втечі з-під варти, розшуку засуджених, які переховуються, тощо проводяться обшуки та огляди засуджених, персоналу і громадян, які перебувають на території установ виконання покарань та прилеглій території, а також контрагентських об`єктах, їхніх речей і одягу, транспортних засобів, приміщень, територій житлових та виробничих зон.

Так, згідно з абзацами 5 і 6 пункту другого частини першої вказаного розділу зазначених Правил:

для проведення особистого обшуку засуджений піднімає руки догори і розставляє ноги (в окремих випадках, коли існує припущення про наявність у засудженого, який підлягає обшуку, зброї або інших заборонених предметів, що можуть бути знаряддям для вчинення злочину, йому пропонується обпертися руками об стіну і розставити ноги. У таких випадках обшук проводиться не менше ніж двома особами);

для проведення огляду персоналу і громадян, які перебувають на території установи виконання покарань, контрагентських об`єктах, їм пропонується особисто пред`явити речі, предмети та одяг, що їм належать, для огляду (огляд одягу проводиться шляхом його промацування; для перевірки внутрішнього вмісту на вимогу осіб, які проводять огляд, валізи і сумки відкриваються, а кишені вивертаються).

Вказаний висновок суду також узгоджується із Порядком використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України № 2025/5 від 26 червня 2018 року, згідно з абзацом шостим пункту 12 розділу VII якого портативний відеореєстратор застосовується персоналом виправної/виховної колонії під час проведення особистих обшуків засуджених без роздягання та огляду їх речей, оглядів персоналу і громадян, які перебувають на території виправної/виховної колонії, їхніх речей та одягу, транспортних засобів, а також об`єктів виправної/виховної колонії. У цьому порядку також йдеться про обшук засуджених і огляд їх речей чи одягу, а також про огляд персоналу та інших громадян.

Перевіряючи показання свідків щодо обставин виявлення у обвинуваченого ОСОБА_1 заборонених предметів, суд дослідив наданий адміністрацією ЧВК-62 відеозапис, який вівся з використанням відеореєстратора (т.2 а.с.25, 156). Дослідженням цього доказу встановлено, що після виявлення в рамках огляду порошкоподібної речовини в ручці для письма, співробітник ЧВК-62 приступив до обшуку рюкзака обвинуваченого, тому що, намацавши в ручці рюкзака, якийсь предмет, він за допомогою ножа розпоров цю ручку і вийняв звідти згорток, у якій виявлено, як вбачається з формулювання обвинувачення, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс, а після цього - до обшуку предметів одягу обвинуваченого, пов`язаний з його частковим роздяганням. З наведених вище Правил вбачається, що огляд здійснюється шляхом промацування одягу, а сумки та валізи (у даному випадку – рюкзак) можливо оглянути тільки шляхом візуальної перевірки їх вмісту.

Таким чином, маючи повноваження на проведення лише огляду обвинуваченого, його речей і одягу, співробітник ЧВК-62, провів і обшук, під час здійснення якого вилучено речовину, яка за версією обвинувачення є особливо небезпечним наркотичним засобом, котру ОСОБА_1 незаконно зберігав з метою збуту в місця позбавлення волі.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що вилучення вказаної речовини із рюкзака обвинуваченого здійснено з порушенням законодавчих і підзаконних актів, якими керувались співробітники ЧВК-62.

Згідно з ч.1 ст. 86 КПК доказ вважається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Частина 1 ст. 87 КПК встановлює, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд бере до уваги те, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Проведенням обшуку особистого рюкзака обвинуваченого ОСОБА_1 , який полягає у порушенні його цілісності, було порушено ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У цьому випадку посадові особи органу державної влади (співробітники ЧВК-62), діючи згідно із дотриманням зазначених положень КВК України та Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», виявивши під час огляду в ручці для письма заборонену речовину, а також під час огляду (промацування) рюкзака прихований предмет, мали право зафіксувати обставини події та викликати співробітників правоохоронних органів, уповноважених на проведення слідчих дій, у тому числі й після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) на затримання ОСОБА_1 і його обшук та обшук його речей, або здійснити затримання ОСОБА_1 та провести його обшук за правилами КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підстави для початку досудового розслідування були наявні ще 26.09.2019 р. (т.2 а.с.17), але відповідні відомості до ЄРДР внесено тільки о 16 год. 41 хв. 27.09.2019 р. тобто після незаконного обшуку ОСОБА_1 і його речей.

Суд враховує положення п.п.1,2 ч.1 ст. 208 КПК про те, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; а також положення ч.3 вказаної статті про те, що уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.

КПК України не пояснює термін «уповноважена службова особа». На думку суду, до них можна віднести співробітників поліції, органів безпеки, Державної кримінально-виконавчої служби, Державної митної служби, органів Державної прикордонної служби України, слідчих й прокурорів, якщо вони здійснюють затримання згідно із ч.1 ст. 208 КПК.

Судом встановлено, зокрема, із відеозапису, що з моменту виявлення у обвинуваченого ОСОБА_1 певних предметів він був фактично затриманий, тому що йому заборонялось співробітниками ЧВК-62 покидати приміщення, у якому проводився огляд та обшук. Разом з тим, протокол затримання ОСОБА_1 не складався, а його обшук проведено без дотримання вказаних вище правил КПК.

У зв`язку з цим всі подальші процесуальні дії з цією речовиною, яка згідно з формулюванням обвинувачення є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, є незаконними, у тому числі й вилучення її слідчим під час огляду місця події, направлення на експертизу, а також проведення експертного дослідження.

Вирішуючи питання щодо пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення в частині незаконних дій з психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, суд враховує наступні положення КПК України:

Обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом (п.13 ч.1 ст. 3).

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею (ч.1 ст. 337).

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (ч.3 ст. 337).

Обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п.5 ч.2 ст. 291).

У разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку зазначаються:

формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення;

статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений;

мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення (п.п.1,2,4 п.2 ч.3 ст. 374).

Правова кваліфікація кримінального правопорушення визначається як процес установлення відповідності (тотожності) між юридично значущими ознаками кримінального правопорушення (фактичний склад) і ознаками злочину, передбаченими КК України (юридичний склад), та формулювання висновку про наявність чи відсутність такої відповідності (тотожності). Відповідна кваліфікація кримінального правопорушення втілюється у формулі кваліфікації – сукупності буквених (літерних) і цифрових позначень, які вказують на кримінально-правові норми (статті, їх частини та пункти), що підлягають застосуванню.

При цьому суд приходить до висновку про те, правова норма кваліфікації має відповідати формулюванню обвинувачення, а не суперечити йому. Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи, або суперечність між формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацією кримінального правопорушення унеможливлює якісний і повний її захист і, як наслідок, має бути беззаперечною підставою для скасування вироку.

Наприклад, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2008, ухваленому у справі «Ващенко проти України», зазначено: «Обвинувачення для цілей п.1 ст.6 конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)».

У рішенні ЄСПЛ від 25.07.2000, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії», детальніше прописано: «Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. «b» ч.3 ст.6 конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».

Стаття 307 КК передбачає кримінальну відповідальність за: незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут 1) наркотичних засобів, 2) психотропних речовин або 3) їх аналогів. У цьому кримінальному провадженні в формулюванні ОСОБА_1 обвинувачення зазначено, що він незаконно вчинив незаконні дії із особливо небезпечними наркотичними засобами за певних обставин. Потім міститься опис цих обставин, в якому зазначено, що обвинувачений вчиняв відповідні незаконні дії не тільки з наркотичним засобом (канабіс), а й із психотропною речовиною (амфетамін). Разом із тим, в правовій кваліфікації його діяння, зазначено, що він здійснив незаконне придбання, зберігання та перевезення тільки особливо небезпечного наркотичного засобу. Тобто судом встановлено явну невідповідність між формулюванням висунутого ОСОБА_1 обвинувачення та правовою кваліфікацією його діянь, що свідчить про часткову неконкретність висунутого обвинувачення: спочатку він обвинувачується в незаконних діях із наркотичним засобом, потім при детальному описі обставин вчинення кримінального правопорушення йдеться і про наркотичний засіб, і про психотропну речовину, а у формулюванні правової кваліфікації діяння його обвинувачують у незаконних діях лише із наркотичним засобом. Оскільки згідно із ч.4 ст. 17 КПК усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, суд визнає необґрунтованим обвинувачення у тій частині, яка стосується незаконних дій ОСОБА_1 з психотропною речовиною (амфетамін), тому що неконкретне обвинувачення порушує право особи на захист.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що речовина, яка за версією обвинувачення, є особливо небезпечним наркотичним засобом, вилучена під час обшуку незаконно, а обвинувачення щодо вилученої під час огляду в рамках КВК і Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» речовини, яка за версією сторони обвинувачення є психотропною, є неконкретним і суперечливим.

Решта доказів (показання свідків, протоколи огляду місця події, предметів, висновки експертиз, речові докази) у своїй сукупності недостатні для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 : свідки (співробітники ЧВК-62) дали показання щодо проведення незаконного обшуку; з протоколу огляду місця події та показань понятих отримано інформацію щодо виявлення незаконно вилученої речовини; на експертизу направлено незаконно вилучену речовину; у телефоні обвинуваченого виявлено інформацію щодо отримання поштових відправлень, у якій відсутні дані щодо пересилання заборонених предметів, тому суд виносить виправдувальний вирок за недоведеністю вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення (злочину).

Витрати, пов`язані з залученням експертів у сумі 7536 грн., необхідно віднести на користь держави.

Строк дії застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу скінчився.

Доля речових доказів повинна бути вирішена в порядку ст.100 КПК України. При цьому суд враховує те, що психотропна речовина і наркотичний засіб підлягають знищенню, мобільний телефон потрібно повернути власнику, а флеш-накопичувач і два компакт-диски необхідно зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 370, 373 КПК України, суд

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_1 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, та виправдати його за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Речові докази: наркотичний засіб (канабіс) і психотропну речовину (амфетамін), які зберігаються в камері схову речових доказів Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області (т.2 а.с.172)– знищити; мобільний телефон Huawei TIT-U02 - повернути ОСОБА_1 ; флеш-накопичувач і два компакт-диски - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Витрати, пов`язані з залученням експертів у сумі 7536 грн., - віднести на користь держави.

Копію вироку вручити прокурору і підсудному негайно після проголошення. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси в установленому законодавством порядку на протязі 30 днів з дня проголошення вироку.

Головуючий: В. В. Угорчук