Рішення № 92994529, 04.11.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4353/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2020 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Позарецької С.М.,

при секретарі – Осадчій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича, треті особи: ОСОБА_2 , Кредитна спілка «Федерація» про зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Зажому І.В. звернулася до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. про зобов`язання вчинити певні дії. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 27.12.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №СMSMEF00/075/2007/2, за умовами якого АТ «ОТП Банк» надав останньому кредитні кошти в борг. Для забезпечення повного та своєчасного виконання зобов`язань перед банком за кредитними договорами, 27.12.2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № PM-SMEF00/075/2007/2, за умовами якого останнім передано в заставу банку квартиру АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_2 на праві власності.

Під час підготовки до продажу предмета іпотеки було виявлено арешт нерухомого майна, що накладений Приватним виконавцем Плесюком О.С., номер запису про обтяження : 355333002 від 04.02.2020, (рішення про реєстрацію обтяження №509770076), який унеможливлює добровільну реалізацію предмета іпотеки.

Посилається на норми ст. 14 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», за якими пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, а тому відповідно до Витягів про реєстрацію у державному реєстрі іпотек та про реєстрацію у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 12.06.2008 року, номер запису обтяження 26592857, вищий пріоритет на заставне майно має AT «ОТП Банк». Таким чином, враховуючи значну суму заборгованості перед банком, від реалізації квартири вистачить погасити заборгованість тільки перед АТ «ОТП Банк».

29.10.2019 між первісним іпотекодержателем – ТОВ « Фінансова компанія Інвест-кредо» та новим іпотекодержателем ОСОБА_1 укладено Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № PMSMEF00/075/2007/2.

05 грудня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси замінив сторону стягувача з ЗАТ «ОТП БАНК»» на ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях ВП № 16272208, ВП № 16281347 з виконання виконавчих листів № 2-1927 від 22.10.2009 Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 6 707 368,75 грн. та 1730 грн. судового збору на користь ПАТ «ОТП Банк», ВП № 15258485 від 25.08.2009 Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 2 747079,61 грн. на користь ПАТ «ОТП Банк».

24.12.2019 Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби в Черкаській області винесено постанову про заміну сторони у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_2 , замінено сторону виконавчого провадження з АТ «ОТП Банк» на ОСОБА_1

26.12.2019 Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби в Черкаській області винесено постанову про передачу майна стягувача в рахунок погашення боргу та складено акт за фактом такої передачі, які є підставою оформлення права власності на майно, але звернувшись для подальшого його оформлення, з`ясувалося, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, - квартира АДРЕСА_1 , перебуває під арештом, номер запису про обтяження :355333002 від 04.02.2020, накладеного Приватним виконавцем Плесюком О.С. (рішення про реєстрацію обтяження № 509770076) (ВП№ 61162114).

Отже, позивач вважає, що його право власності є порушеним та підлягає захисту у судовому порядку.

07.03.2020 Приватним виконавцем Плесюком О.С. надано відповідь, що він не буде скасовувати (знімати) неправомірно накладений ним арешт. Вказаний арешт заважає позивачу задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, шляхом набуття на нього права власності на підставі ст.ст. 36, 37 ЗУ «Про іпотеку» та п. 6.4 договору іпотеки. Статус іпотекодержателя у позивача виник за договором про відступлення права вимоги за іпотечним зобов`язанням. Також інформаційною довідкою з реєстру прав на нерухоме майно підтверджується той факт, що відомості про позивача як іпотекодержателя, внесені до цього реєстру (до цього іпотекодержателями були ТОВ «Фінансова компанія Інвест-кредо» та ПАТ «ОТП Банк», які відступили статус іпотекодержателя).

Таким чином, посилаючись на ст.ст. 16, 321, 391 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 16 Закону України «Про іпотеку», ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», - позивач просить суд зобов`язати відповідача Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. усунути перешкоди в користуванні нею квартирою АДРЕСА_1 , шляхом зняття з неї арешту Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. в рамках виконавчого провадження № 61162114 від 04.02.2020 – номер запису про обтяження: 355333002, (рішення про реєстрацію обтяження № 509770076); стягнути з відповідача витрати.

Ухвалою суду від 01.07.2020р. прийнято та відкрито провадження по справі і призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.09.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 12.10.2020р. третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучені ОСОБА_2 та Кредитна спілка «Федерація».

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, будучи належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи. Надано заяву про розгляд справи за її відсутності та її представника адвоката Зажоми І.В.

В судове засідання не з`явився представник позивача адвокат Олененко О.В., надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та без участі позивача. Просив задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання не з`явився відповідач Приватний виконавець Плесюк О.С., будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Надано заяву про розгляд справи за його відсутності. При вирішенні спору покладається на розсуд суду. Відзив на позов не подано.

В судове засіданні не з`явились треті особи ОСОБА_2 та Кредитна спілка «Федерація», будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Письмові пояснення по суті позову подані не були.

Враховуючи думку учасників справи, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення за таких підстав:

встановлено, що 29.10.2019р. між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-кредо» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги, за яким ОСОБА_1 , як новий кредитор прийняла на себе частину права вимоги, що належить первісному кредитору (ТОВ) за кредитним договором №СM-SMEF00/075/2007 від 27.12.2007р. та кредитним договором № СM-SMEF00/024/2006 від 09.11.2006р., а разом укладені між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , а саме первісний кредитор передає новому кредитору право вимоги виконання боржником боргових зобов`язань за кредитними договорами. Загальна сума основного боргу становить за першим кредитним договором 734363,72 доларів США; загальна сума за другим кредитним договором складає 321358,51 доларів США.

Крім того, за умовами договору, в день підписання цього договору, до нового кредитора переходять також (в тому числі права кредитора, права іпотекодержателя) за договорами забезпечення, що укладені з метою забезпечення виконання зобов`язань боржника за кредитним договором - 1, зокрема, права, що виникають з договору іпотеки №PM-SMEF00/075/2007/2 від 27.12.2007р., укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 з усіма додатками та додатковими угодами.

Також, між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-кредо» (первісний іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (новий іпотекодержатель) 29.10.2019р. укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором. На умовах цього договору та договору про відступлення прав вимоги від 29.10.2019р. новому іпотекодержателю від первісного іпотекодержателя перейшли майнові права за договором іпотеки №PM-SMEF00/075/2007/2 від 27.12.2007р., що посвідчений приватним нотаріусом Веліковою Н.А. (реєстр №8643) в якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором №СM-SMEF00/075/2007 від 27.12.2007р. Відповідно до договору іпотеки, іпотекодавець передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про власність на квартиру, виданого виконкомом Черкаської міської ради 13.12.2001р. Право власності зареєстроване в ЧООБТІ (номер запису 583 та в реєстрі прав власності на нерухоме майно 3720372).

Між сторонами ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-кредо» та ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі документів за договором про відступлення права вимоги від 29.10.2019р.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 24.02.2020р., квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 13.12.2001р.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 29.10.2019р. (щодо квартири АДРЕСА_1 ) іпотекодавцем за договором іпотеки від 27.12.2007р. є ОСОБА_2 , а іпотекодержателем ОСОБА_1 .

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 26.12.2019р. за виконавчим провадженням №15258485 при виконанні виконавчого листа №2-1978, що виданий 25.08.2009р. Придніпровським райсудом м. Черкаси (боржник ОСОБА_2 , стягувач ОСОБА_1 ), на підставі даних ДП «ЧФ» СЕТАМ» 21.10.2019р. про те, що треті електронні торги по лоту №375991 не відбулись та заяви ОСОБА_1 про залишення за нею нереалізованого майна, - передано стягувачу ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за цим виконавчим листом квартиру АДРЕСА_1 на загальну суму 1082550грн., що належить боржнику ОСОБА_2 .

Крім того, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за виконавчим провадженням №15258485 при виконанні виконавчого листа №2-1978, що виданий 25.08.2009р. Придніпровським райсудом м. Черкаси (боржник ОСОБА_2 , стягувач ОСОБА_1 ), на підставі даних ДП «ЧФ» СЕТАМ» 21.10.2019р. про те, що треті електронні торги по лоту №375991 не відбулись та заяви ОСОБА_1 про залишення за нею нереалізованого майна, - складено акт про передачу майна стягувачу ОСОБА_1 у рахунок погашення боргу - квартиру АДРЕСА_1 на загальну суму 1082550грн., що належить боржнику ОСОБА_2 .

Постановою державного виконавця від 24.12.2019р. за вказаним виконавчим провадженням замінено сторону виконавчого провадження ЗАТ «ОТП Банк» на ОСОБА_1 на підставі ухвали Придніпровського райсуду м. Черкаси №2-1927 від 05.12.2019р. у виконавчих провадженнях №16272208 та №16281347 з виконання виконавчих листів №2-1927 від 22.10.2009р. Придніпровського райсуду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 6707368,75грн. та 1730грн. судового збору на користь ПАТ «ОТП Банк», №15258485 від 25.08.2009р. Придніпровського райсуду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» боргу в сумі 2747079,61грн.

Крім того, під час розгляду справи встановлено, що за виконавчим провадженням №61162114, відкритим Приватним виконавцем Плесюком О.С. з виконання виконавчого листа №2314/2795/12, що виданий 26.06.2017р. Придніпровським райсудом м. Черкаси про стягнення заборгованості у розмірі 506314,01грн. з боржника ОСОБА_2 на користь КС «Федерація», - 04.02.2020р. винесено постанову про накладення арешту на майно, що належить боржнику – все рухоме та нерухоме майно (за виключенням рухомого майна, яке не підлягає арешту до проведення його опису), що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 557445,41грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 24.02.2020р., квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 13.12.2001р. і 04.02.2020р. державним реєстратором Приватним виконавцем Плесюком О.С. внесено інформацію про обтяження номер запису 35333002 (а не 355333002, як зазначено у позовній заяві) на підставі вказаної постанови від 04.02.2020р. №61162114. Крім того, вказано, що підставою внесення запису є: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50970076 (а не 509770076, як зазначено у позовній заяві) від 04.02.2020, ОСОБА_3 , Приватний виконавець, вид обтяження – арешт нерухомого майна, особа, майно/права якої обтяжується ОСОБА_2 , обтяжував Приватний виконавець Плесюк О.С., опис предмета обтяження– все нерухоме майно в межах суми боргу по ВП №61162114.

На звернення ОСОБА_1 до Приватного виконавця Плесюка О.С. від 25.02.2020р., ним надана відповідь від 07.02.2020р. №571 про те, що відсутні правові підстави для зняття арешту з майна – квартири АДРЕСА_1 .

08.10.2020р. представником позивача адвокатом Олененко О. надано до суду копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду (справа №580/1445/20) від 18.06.2020р., якою залишено без змін ухвалу судді Черкаського окружного адміністративного суду від 04.05.2020р. про повернення позивачеві ОСОБА_1 її позовної заяви, поданої до відповідача Приватного виконавця Плесюка О.С. про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 та зняття з неї арешту, накладеного Приватним виконавцем у рамках ВП №61162114 від 04.02.2020р.

При цьому, підставою для повернення позовної заяви є те, що позовна вимога про визнання права власності на нерухоме майно не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Також судом застосовані норми ст. 21 ч.1, ст. 172 ч.1, ст. 169 ч.4 п.6, ст. 169 ч.8 КАС України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України)

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Як визначено статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

З аналізу наведених норм права слід дійти висновку, що для спорів про зняття арешту з майна, яке особа (не боржник у виконавчому провадженні) вважає своїм, встановлено певний порядок судового вирішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що особи, які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлено власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або з іншої законної підстави майном, що не належить боржникові (речове право на чуже майно). Відповідачами у такій справі є: боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна, а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, може бути особа, яка описала або наклала арешт на таке майно.

Між тим, вирішуючи спір виключно в межах заявлених позовних вимог, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, позивачем ОСОБА_1 не заявлені позовні вимоги про визнання за нею права власності на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1 . Крім того, й сам позивач у позовній заяві послався на норми ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», між тим, відповідні позовні вимоги пред`явлені ним не були.

Також, слід зазначити, що і під час підготовчого засідання ні позивач, ні в його інтересах представник - адвокат не скористалися правом збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання, змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви, що передбачено п.2 ч.2 ст. 49, ч.3 ст. 49 ЦПК України. Під час підготовчого засідання представник позивача адвокат Олененко О.В. зазначив, що позовні вимоги є остаточними, підстав для залучення до участі у розгляді справи інших осіб немає, враховуючи, що саме позивач, відповідно до норм ч.1 ст. 4 ЦПК визначає особу, яка порушила, не визнає або оспорює його права та інтереси. Відповідно, сторони несуть ризики настання наслідків, пов`язаних із вирішенням справи, враховуючи норми ч.4 ст. 12 ЦПК України.

Таким чином, у задоволенні позову про зобов`язання відповідача Приватного виконавця Плесюка О.С. усунути перешкоди у користуванні позивачем ОСОБА_1 нерухомим майном, шляхом зняття з нього арешту, накладеного постановою від 04.02.2020р., слід відмовити, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не приведе до належного захисту його прав та інтересів. Так, частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частин. Отже, навіть встановлення судом факту, що дії відповідача щодо винесення ним постанови або безпосередньо рішення Приватного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_1 ) від 04.02.2020р. є протиправними не буде підставою для зобов`язання Приватного виконавця винести постанову про зняття арешту з майна, з огляду на вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна, установлений статтею 59 згаданого Закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 268 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича, треті особи: ОСОБА_2 , Кредитна спілка «Федерація» про зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст судового рішення складено 13.11.2020р.

Головуючий: С. М. Позарецька